Постанова № 14226208, 09.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2935/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

при секретарі

Хоперія А.В.

за участю представника позивача Волобуєва А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Костянтинівської обєднана державна податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості на загальну суму 200 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що даний борг виник у звязку з несплатою податкового зобовязання. Просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 200 грн.

Відповідач до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про отримання судової повістки, заяви про відкладення судового засідання або розгляду справи за його відсутністю до суду не надходило, за таких обставин суд визнав можливим розглянути справу за відсутністю відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про систему оподаткування», тощо.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач Костянтинівська обєднана державна податкова інспекція є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідач ОСОБА_4 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності-фізична особа рішенням виконавчого комітету Костянтинівської міської ради, що підтверджується довідкою ЄДРПОУ, перебуває на податковому обліку у Костянтинівській обєднаній державній податковій інспекції.

Станом на 31.01.2011 р. у відповідача існує заборгованість сумі 200 грн. з податку з доходів фізичних осіб, який виник в результаті несплати самостійно поданого розрахунку авансових платежів прибуткового податку на 2010 рік № 0000000289/1742 на суму 300 грн.

Частиною 1 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» встановлено, що з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється:

підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період;

податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.

Перерахування утриманих сум податку до бюджету підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють у порядку, передбаченому статтею 10 цього Декрету.

На підставі вказаного порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002791742/0 від 23.03.2010 р. яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі 300 грн. (а.с. 10), яке було отримано відповідачем особисто.

Частиною 1 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» передбачено, що згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 цього Декрету, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Підпунктом 19.1 пункту 19 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що платники податку зобов'язані:

а) вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики;

б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого законом, документи первинного обліку, на підставі яких формується податковий кредит платника податку;

в) подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим;

на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку;

г) надавати особам, які згідно з цим Законом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження прав платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;

д) у порядку, визначеному законом, допускати службових осіб податкового органу на територію або до приміщень, що використовуються платником цього податку для одержання доходів від здійснення підприємницької діяльності;

е) у разі зміни отримання податкової соціальної пільги здійснювати заходи, передбачені цим Законом;

є) своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, податковим органом було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг-сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Статтею 14.1.156 Кодексу передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст. 15.1. Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобовязання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Стосовно податку з доходів фізичних осіб, то таким законом є Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Так, згідно з п. 4.1 ст. 4 цього Закону загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону, разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Так, податковим органом була направлена на адресу відповідача перша податкова вимога від 25.08.2010 р. № 1/1758, яка була направлена відповідачу поштою.

Вказана податкова вимога була повернута до відправника у звязку з тим, що адресат за вказаною адресою не проживає.

Відповідно до п. 4.9 ст. 9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

У звязку з неможливістю вручення платнику податків, податкове повідомлення-рішення було розмішено на дошці оголошень Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції, про що складено акт № 40 від 15.11.2010 р.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було частково погашено зобовязання в сумі 100 грн.

Таким чином, з урахуванням приведених норм діючого законодавства, податковий борг у розмірі 200 грн. підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до ст. 87.11. Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про державну виконавчу службу.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції та стягує з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 200 грн.

Згідно вимог ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь місцевого бюджету (р/р 33210801700058, УДК у м. Костянтинівка, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686631, МФО 834016, код платежу 11010200) заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 200 (двісті) грн.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шальєва В.А.