Постанова № 14225578, 09.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2568/2011

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Торезі до Відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Торезі (надалі ДПІ у м. Торезі, позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» (надалі ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення», відповідач) податкового боргу з податку на додану вартість та земельного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач станом на 07.02.2011 року має наступну заборгованість: з податку на додану вартість розмірі 12917,00 грн. (дванадцять тисяч девятсот сімнадцять грн. 00 коп.), яка виникла у звязку з несплатою відповідачем податкового боргу за період з 13.11.2011 року по 30.12.2010 року на підставі поданих декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2010 року і листопад 2010 року; земельного податку на суму 44955,04 грн. (сорок чотири тисячі девятсот пятдесят пять грн.. 04 коп.), яка виникла у звязку з несплатою відповідачем податкового боргу за період з 30.09.2010 року по 30.12.2010 року на підставі податкового розрахунку земельного податку від 26.01.2010 року. Приймаючи до уваги факт несплати ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» суми заборгованості у строк, встановлений чинним законодавством України, позивач просить стягнути наведені суми у судовому порядку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» зареєстроване як юридична особа державним реєстратором Виконавчого комітету Торезької міської ради 24 липня 1996 року за № 1264120 0000 000013, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 294814. Ідентифікаційний код юридичної особи 00176745, юридична адреса: 86600, Донецька область, м. Торез, вул. Заводська, буд. 1. Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 26.06.2008 року № 485/29-014-1 ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Торезі з 05.12.1996 року за № Б\Н.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач самостійно визначив свої податкові зобовязання:

На підставі поданих до ДПІ у м. Торезі податкових декларацій з податку на додану вартість (далі Декларація з ПДВ): за жовтень 2010 року від 13.11.2010 року № 9004997456. Згідно рядка 28 Декларації з ПДВ «Сума штрафу, нарахована платником самостійно у звязку з виправленням помилки» - 488,00 грн.; за листопад 2010 року від 20.12.2010 року № 9005782522. Згідно рядка 27 Декларації з ПДВ «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду» - 11475,00 грн. та рядка 28 Декларації з ПДВ «Сума штрафу, нарахована платником самостійно у звязку з виправленням помилки» - 954,00 грн., що складає суму боргу в загальному розмірі 12429,00 грн. (11475,00 грн. + 954,00 грн.). Таким чином, загальна сума заборгованості з податку на додану вартість складає 12917,00 грн. (488,00 грн. + 12429,00 грн.).

На підставі поданого до ДПІ у м. Торезі Податкового розрахунку з земельного податку від 01.02.2010 року № 1850, яким відповідач визначив податкові зобовязання на 2010 рік у розмірі 134865,08 грн. (11238,76 грн. щомісяця за січень листопад 2010 року та 11238,72 грн. за грудень 2010 року). Загальна суму заборгованості з земельного податку у відповідача складає 44955,04 грн.: за серпень 2010 року 11238,76 грн., за вересень 2010 року - 11238,76 грн., за жовтень 2010 року - 11238,76 грн., за листопад 2010 року - 11238,76 грн.

Про факт існування заборгованості свідчить зворотній бік облікових карток ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення», наданих позивачем. Дані облікові картки відповідача свідчать і про наявність у відповідача безперервної заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість та земельного податку. З метою погашення такої заборгованості ДПІ у м. Торезі приймалися заходи, передбачені чинними на час виникнення порушення Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме за юридичною адресою боржника направлялись перша та друга податкова вимоги (відповідно - від 12.10.2001 року № 1/14 та від 12.11.2001 року № 2/118. Вказані заходи не призвели до погашення заборгованості.

В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження відповідачем зазначених першої та другої податкових вимог, які отримані відповідачем, про що свідчать підписи заступника головного бухгалтера та головного бухгалтера ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» на примірниках цих податкових вимог, які зберігаються в справах ДПІ у м. Торезі.

На підставі наведеного судом встановлено, що податковий борг ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» на день розгляду даної адміністративної справи становить: з податку на додану вартість - 12917,00 грн. та земельного податку 44955,04 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» (чинний на момент виникнення податкового боргу) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні й фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Частиною 3 статті 9 цього Закону встановлено, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (ПКУ) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 ПКУ, в межах їх повноважень (п. 61.2 ст.61 ПКУ).

Приписами статті 41 ПКУ встановлено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Право податкових органів на звернення до суду з питання щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Таким чином, позивач Державна податкова інспекція у м. Торезі є субєктом владних повноважень, та здійснює повноваження в даних правовідносинах надані їй чинним законодавством України.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобовязання платників податків, один з яких зобовязує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Так, відповідно до статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати; власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, землекористувач, у тому числі орендар (ст. 5 цього ж Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Граничний термін сплати земельного податку на підставі податкового розрахунку з земельного податку від 01.02.2010 року № 1850 становив: за серпень 2010 року - 30.09.2010 року; за вересень 2010 року 01.11.2010 року, за жовтень 2010 року 30.11.2010 року, за листопад 2010 року 30.12.2010 року.

Судом встановлено, що відповідачем станом на 07.02.2011 року не сплачена заборгованість з земельного податку в загальній сумі 44955,04 грн.

Приписами статі 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст. 200 ПКУ). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст. 200).

У відповідності до статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1. ст. 203 ПКУ). Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2. ст. 203 ПКУ).

Граничний термін сплати податку на додану вартість, яку відповідач самостійно визначив в Декларації з ПДВ за жовтень 2010 року від 13.11.2010 року № 9004997456 13.11.2010 року; Декларації з ПДВ за листопад 2010 року від 20.12.2010 року № 9005782522 30.12.2010 року. Станом на 07.02.2011 року податковий борг з податку на додану вартість не сплачений.

Податковим кодексом України (далі ПКУ) встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкові зобовязання з податку на додану вартість та земельного податку ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» не сплачені в установлені строки, такі зобов'язання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обовязки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 12917,00 грн. та земельного податку в сумі 44955,04 грн.

Наведені розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Беручи до уваги те, що сума податкового боргу ВАТ «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» у встановлені законодавством строки не сплачена, наявність вказаної заборгованості підтверджені матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 162, 183-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у м. Торезі до Відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» (Ідентифікаційний код юридичної особи 00176745, юридична адреса: 86600, Донецька область, м. Торез, вул. Заводська, буд. 1):

- податковий борг з податку на додану вартість в сумі 12917,00 грн. (дванадцять тисяч девятсот сімнадцять грн.. 00 коп.), код платежу 14010100, одержувач Державний бюджет, банк одержувача ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, р/р 31119105700084;

- податковий борг з земельного податку в сумі 44955 грн. 04 коп. (сорок чотири тисячі девятсот пятдесят пять грн. 04 коп.), код платежу 13050100, одержувач місцевий бюджет, банк одержувача ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, р/р 33218811700084.

Постанову виготовлено у нарадчій кімнаті 9 березня 2011 року.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.