Постанова № 14225575, 28.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 р. справа № 2а-19622/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретаріБеспалько Г.Г.

за участю представників сторін:

позивача:Яненко А.П. (дов.)

відповідача:Бондар О.Л. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Різні штуки»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002062344 від 12.05.2010р., № 0002052344 від 12.05.2010р., № 0002042344 від 12.05.2010р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Різні штуки» (надалі позивач, ТОВ «Різні штуки») звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (надалі відповідач, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька) про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002062344 від 12.05.2010р., № 0002052344 від 12.05.2010р., № 0002042344 від 12.05.2010р.

Позов мотивовано незгодою позивача із висновками Акту від 21.04.2010р. №0197/05/62/23/32187498, на підставі якого прийняті оскаржувані рішення. Позивач посилається: на наявність розміщеного торгового патенту на стенді у входу до кафе; на необґрунтованість висновку перевіряючих щодо неоприбуткування готівкових коштів у сумі 259,00 грн.; на безпідставність висновку перевіряючих щодо зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях не віднесених до Єдиного реєстру місць зберігання, оскільки вказані товари знаходились на місці торгівлі; та на самовільне відклеювання марки акцизного збору від пляшки вина, що на думку позивача, не є підставою для висновку про зберігання пляшки вина без марки акцизного збору.

В судовому засіданні від 28.02.2011р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення за змістом яких проти задоволення позовних вимог заперечував, вважаючи, що перевірка проведена відповідно до вимог діючого законодавства, а факти виявлених порушень викладені чітко, обєктивно та в повній мірі згідно діючого законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні від 28.02.2011р. проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

21.04.2010р. ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька проведена перевірка господарської одиниці позивача кафе «Ё-моё», за адресою АДРЕСА_1, за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за наслідками якої складений відповідний Акт від 21.04.2010р. №0197/05/62/23/32187498.

Згідно висновків вказаного Акту, встановлені порушення п. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», ст. 11, ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

На підставі зазначеного Акту від 21.04.2010р. №0197/05/62/23/32187498 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийняті:

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.05.2010 р. № 0002062344, згідно якого до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 320,00 гривень за порушення п. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.05.2010 р. № 0002052344, згідно якого до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 295,00 гривень за порушення п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 12.05.2010 р. № 0002042344, згідно якого до відповідача застосовано фінансові санкції у сумі 5 100,00 гривень за порушення ст. 11, ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.05.2010 р. №0002052344, Суд дійшов наступних висновків.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначені Положенням «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320.

Пунктом 2.6 вказаного Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

За порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до юридичних осіб всіх форм власності на підставі Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема: відповідно до абзацу третього ст. 1 Указу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач дійшов висновку про неоприбуткування 20.04.2010р. позивачем коштів на суму 259,00 грн. на підставі того, що позивачем не був заповнений розділ 2 книги обліку розрахункових операцій.

Судом встановлено, що за наслідками діяльності 20.04.2010 року в кінці дня було роздруковано "Z" звіт N 0257 на суму готівкових коштів 295,00 грн. (259,00 грн. виручка та 36,00 грн. - початковий залишок). Вказаний фіскальний звітний чек підшитий до КОРО.

Також, згідно роздрукованого та підшитого до КОРО "Х" звіту за 20.04.2010р., початковий та кінцевий залишок складають 36,00 грн., а відповідно до підшитого до КОРО "Х" звіту за 21.04.2010р., початковий та кінцевий залишок складають 295,00 грн.

Вказана розрахункова операція була належним чином проведена через реєстратор розрахункових операцій, про що свідчить відсутність відповідних встановлених порушень в Акті від 21.04.2010р. №0197/05/62/23/32187498.

Таким чином, на думку податкового органу, не заповнення відповідних граф в розділі N 2 (облік руху готівки і сум розрахунків) свідчить про неоприбуткування готівкових коштів у день їх надходження та про порушенням абзацу 3 пункту 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Відповідач не посилається на відсутність належним чином оформлених прибуткових касових ордерів або вкладних листів касира.

Порядок ведення Книг ОРО визначений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року N 614 «Про порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», згідно п. 7.5 якого використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає:

наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при ньому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Суд вважає, що жодна норма законодавства не визначає, що незаповнення окремого розділу КОРО (в даному випадку N 2) є беззаперечним доказом неоприбуткування готівки платником податку.

Судом встановлено, що позивачем відображена виручка у сумі 259,00 грн. за 20.04.2010 року та, що підтверджується фіскальними звітними чеками, які були підклеєні до відповідного розділу книги обліку розрахункових операцій.

На підставі наведеного, Суд приходить до висновку про необґрунтованість застосування відповідачем передбачених ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» фінансових санкцій за не заповнення позивачем розділу 2 книги обліку розрахункових операцій, а тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.05.2010 р. № 0002052344 є таким, що підлягає скасуванню.

Відносно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.05.2010 р. № 0002062344, Суд дійшов наступних висновків.

Згідно Акту від 21.04.2010р. №0197/05/62/23/32187498, перевіряючими встановлена відсутність торгового патенту у кафе «Ё-моё».

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що торговий патент повинен бути розміщений:

на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату;

на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності;

у пунктах обміну іноземної валюти;

у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», субєкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць (ч. 1 ст.8 Зазначеного Закону).

Позивачем до матеріалів справи надана копія торгового патенту Серія ТПГ №542845 від 16.12.2009р. на торговельну діяльність (громадське харчування), який дійсний з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., місцезнаходження обєкту: 83003, АДРЕСА_1.

Згідно п. 2.2.1 Акту від 21.04.2010р. №0197/05/62/23/32187498, перевіркою встановлено, що позивач має вказаний торговий патент.

Тобто наявність у позивача торгового патенту відповідачем не спростовується.

Однак, в акті від 21.04.2010р. №0197/05/62/23/32187498 податковим органом не визначено на підставі чого встановлена відсутність торгового патенту у позивача.

Натомість, позивач зазначає, що копія торгового патенту розміщена на стенді у входу до кафе «Ё-моё».

У судовому засіданні від 30.09.2010р. свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили розміщення копії торгового патенту у входу до кафе «Ё-моё».

На підставі наведеного, Суд вважає, що відповідачем не доведено факт незабезпечення позивачем відкритого та доступного для огляду торгового патенту шляхом розміщення його копії на стенді у входу господарської одиниці.

Таким чином, рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.05.2010 р. № 0002062344 безпідставно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкцій за порушення порядку використання торгового патенту.

Щодо рішення про застосування фінансових санкцій від 12.05.2010 р. № 0002042344, Суд дійшов наступних висновків.

Згідно акту від 21.04.2010р. №0197/05/62/23/32187498, перевіркою встановлено, що у підвальному приміщення знаходиться пляшка вина (ціна 425,00 грн.) без марки акцизного збору.

Згідно абзацу третьому частини 4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Як вбачається із позовної заяви, позивач не заперечує проти відсутності марки акцизного збору безпосередньо на пляшці вина.

Позивач зазначає, що марка акцизного збору знаходилась поруч із пляшкою вина.

За таких обставин, Суд вважає, що позивач мав можливість усунути вказане порушення та не допустити зберігання алкогольного напою без марки акцизного збору, натомість, позивач не навів жодних підстав, яки б свідчили про неможливість його усунення та про вчинення дій по його усуненню.

Суд зазначає, що знаходження марки акцизного збору поруч із пляшкою вина перевіряючими не встановлено, крім того така обставина не дає можливості встановити належність марки акцизного збору до конкретної пляшки.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія постанови Калінінського районного суду м. Донецька від 20.08.2010р. у справі №3-2877/10 про притягнення до адміністративного відповідальності директора ТОВ «Різні штуки» ОСОБА_5, відповідно до якої, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення № 210 від 31.05.2010р. та акт від 21.04.2010р. №0197/05/62/23/32187498 дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_5 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.1645 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів).

Згідно ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Пунктом 4 статті 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», встановлено, що державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Згідно п. 11 ст. 11 ЗаконуУкраїни «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

На підставі наведеного, Суд приходить до висновку про правомірність застосування фінансової санкції у розмірі 1700,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору.

В акті від 21.04.2010р. №0197/05/62/23/32187498 перевіряючими зазначено, що перевіркою встановлено зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання не віднесених до Єдиного реєстру, а саме у підприємства відсутня довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Представник позивача вважає факт правопорушення відсутнім оскільки алкогольні та тютюнові вироби зберігались у місці торгівлі за адресою, зазначеною у ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (Серія АГ №209356) та ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) (Серія АГ №209357) - АДРЕСА_1. Термін дії вказаних ліцензій з 17.02.2010р. до 17.02.2011р.

Статтею першою Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що місце торгівлі це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Місце зберігання - це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», в редакції чинній на момент здійснення перевірки, встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.

Згідно п. 1.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 р. N 251 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 р. за N 670/6958, встановлено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

До Єдиного реєстру вносяться: - відомості про заявника - ідентифікаційний код (номер), найменування (прізвище, ім'я, по батькові), місцезнаходження або місце проживання (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), серія та номер ліцензії, виданої заявнику на відповідний вид діяльності; - відомості про місце зберігання - місцезнаходження (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), площа місця зберігання (місткість місця зберігання спирту), вид продукції, що зберігається; - дата включення місця зберігання до Єдиного реєстру; - серія, номер та дата видачі довідки про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру; - підстави та дата виключення місця зберігання з Єдиного реєстру.

Пунктом 2.5 вказаного Положення встановлено, що довідка (про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру) повинна перебувати у місці зберігання та пред'являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки.

У відповідності до п.3.1 вказаного Положення встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності, який подає заяву про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру, зобов'язаний забезпечити відповідність стану місця зберігання вимогам «Інструкції з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового», затвердженої наказом Мінагрополітики від 13.04.2009 за N 264, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.07.2009 за N 591/16607, установлених для цього виду продукції, та вимогам до місць зберігання спирту, що встановлюються ДПА України. Невідповідність місця зберігання спирту зазначеним вимогам є підставою для відмови у видачі довідки про відповідність місця зберігання спирту установленим вимогам.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що законодавство не передбачає винятків щодо обовязку внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру в залежності від факту зберігання вказаних товарів у місці здійснення торгівлі.

Позивач не заперечує проти факту здійснення зберігання тютюнових виробів та алкогольних напоїв у місці здійснення торгівлі.

Слід зазначити, що тільки Законом України від 20 травня 2010 року N 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», субєктів господарювання звільнено від обовязку внесення Єдиного реєстру місць зберігання тютюнових та алкогольних виробів зазначених у наданих ліцензіях місць здійснення продажу вказаного товару.

Крім того, у матеріалах справи наявні:

- довідка про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру Серія НОМЕР_3, що видана позивачу, на місце зберігання тютюнових виробів за адресою АДРЕСА_1. (площа 5 кв.м.);

- довідка про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру Серія НОМЕР_4, що видана позивачу, на місце зберігання алкогольних напоїв за адресою АДРЕСА_1. (площа 5 кв.м.).

Згідно вказаних довідок, зазначені місця зберігання внесені до Єдиного державного реєстру 23.04.2010р., тобто після проведення перевірки.

Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Таким чином, відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції у розмірі 3400,00 грн. (1700,00 грн. + 1700,00 грн.) за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання.

З урахуванням наведеного, суд вбачає наявність достатніх підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Різні штуки» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька задовольнити частково.

Скасувати рішення державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002062344 від 12 травня 2010 року.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002052344 від 12 травня 2010 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Різні штуки» (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 94, оф.302) 2 (дві) гривні 67 (шістдесят сім) копійок судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 28 лютого 2011 року, повний текст виготовлено 14 березня 2011 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Буряк І. В.