Вирок № 14218346, 29.09.2009, Оболонський районний суд міста Києва

№ 1-747

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2009 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Тютюн Т.М. при секретарі Мамонтовій О.С.,

за участю прокурора Кабанець Л.В., потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, згідно з ст. 89 КК України несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,

установив:

24 червня 2009 року близько 16 години ОСОБА_3, знаходячись за місцем проживання - в квартирі АДРЕСА_1, побачив, як сусід ОСОБА_1 з квартири № 5 вказаного будинку складає речі в автомобіль, і почув розмову про відїзд ОСОБА_1 за межі міста. 25 червня 2009 року о 2 годині ОСОБА_3 вийшов на вулицю і пересвідчився в тому, що вікна у квартирі АДРЕСА_2 не світяться. Реалізовуючи умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 повернувся додому, взяв ніж та рукавички, після чого вийшов на вулицю і з дашка підїзду заліз по трубі на другий поверх. Розбивши рукояткою ножа вікно, ОСОБА_3 проник у квартиру ОСОБА_1, де таємно викрав майно, належне потерпілому, загальною вартістю 5 246 гривень 70 копійок, а саме:

- мобільний телефон "Nokia 6230" вартістю 300 гривень у чохлі з тканини вартістю 14 гривень;

- срібні запонки вартістю 1 200 гривень;

- золоту каблучку вартістю 2 000 гривень;

- швейцарський годинник вартістю 1 573 гривні 20 копійок;

- статуетку у вигляді миші вартістю 9 гривень 50 копійок;

- запонки та защіпку для краватки з ланцюжком вартістю 150 гривень;

- защіпку для волосся, яка матеріальної цінності не представляє.

Однак злочин ОСОБА_3 не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки його було викрито та затримано на місці вчинення злочину працівниками відділу Державної служби охорони Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

У судовому засіданні підсудний вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 24 червня 2009 року знаходився вдома на кухні і почув з вулиці розмову сусідки - дружини потерпілого, що вони збираються за межі міста, а також побачив, що ОСОБА_1 складає речі в багажник автомобіля. Близько 2 години 25 червня 2009 року він вийшов на вулицю, обійшов будинок і впевнився, що на 2-ому поверсі в квартирі АДРЕСА_2 в м. Києві, де живе ОСОБА_1, не горить світло. З метою таємного викрадення майна потерпілого він взяв дома рукавички та кухонний ніж, заліз на дашок підїзду і по газовій трубі пройшов до вікна дитячої кімнати квартири потерпілого. Рукояткою ножа розбив вікно і проник у квартиру. Знаходячись у спальні, викрав годинник, дві пари запонок, защіпку для краватки, защіпку для волосся, золоту каблучку, а в кухні -мобільний телефон "Nokia 6230" у чохлі і поклав викрадені речі в кишені. Приблизно через 5 хвилин він побачив, як у двір заїхав міліцейський патруль, і виклав викрадені речі у кухні на пральну машину. Таким же шляхом, як і він, у квартиру проник працівник міліції, запитав, скільки осіб у квартирі, наказав йому лягти на підлогу та надів наручники. Він не оспорює вартості майна, яке намагався викрасти, а саме, мобільного телефону - 300 гривень, чохла - 14 гривень, запонок - 1 200 гривень, каблучки - 2 000 гривень,

годинника - 1 573 гривні 20 копійок, статуетки - 9 гривень 50 копійок, запонок та защіпки для краватки -150 гривень. Причину, чому вчинив злочин, пояснити суду не може.

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.

Суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена повністю, та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаний з проникненням у житло, оскільки підсудний виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що він вчинив умисний тяжкий злочин, конкретні обставини справи, особу підсудного, який вже притягувався до кримінальної відповідальності, але судимість погашена, не працює і не займається суспільно корисною працею, за місцем проживання характеризується позитивно. Крім цього, суд враховує відсутність матеріальних претензій з боку потерпілого.

Обставиною, що помякшує покарання, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Суд призначає ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч.3 ст. 185 КК України, оскільки вважає, що тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 321, 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 /три/ роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 25 червня 2009 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під варту в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Речові докази - мобільний телефон "Nokia 6230" imei НОМЕР_1, чохол для мобільного телефону з тканини; дві пари запонок, золоту каблучку, годинник з жовтого металу, статуетку у вигляді миші, защіпку для краватки з ланцюжком з жовтого металу, защіпку для волосся, належні потерпілому ОСОБА_1 і передані йому на зберігання, - залишити ОСОБА_1 ; шість слідів пальців рук, сліди матерії, зразки крові, які зберігаються в кримінальній справі (а.с. 54, 74, 86, 87) - зберігати при справі; ніж, дві рукавички, належні підсудному ОСОБА_3, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві (квитанції № № 009659, 009659а від 8.07.2009 року), -знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної, судово-криміналістичної, судово-трасологічної, судово-товарознавчої експертиз в сумі 1 723 /одна тисяча сімсот двадцять три/ гривні 98 /девяносто вісім/ копійок. Одержувач: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285. Призначення платежу - послуги експерта.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.