№ 1-747
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2009 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Тютюн Т.М. при секретарі Мамонтовій О.С.,
за участю прокурора Кабанець Л.В., потерпілого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, згідно з ст. 89 КК України несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,
установив:
24 червня 2009 року близько 16 години ОСОБА_3, знаходячись за місцем проживання - в квартирі АДРЕСА_1, побачив, як сусід ОСОБА_1 з квартири № 5 вказаного будинку складає речі в автомобіль, і почув розмову про відїзд ОСОБА_1 за межі міста. 25 червня 2009 року о 2 годині ОСОБА_3 вийшов на вулицю і пересвідчився в тому, що вікна у квартирі АДРЕСА_2 не світяться. Реалізовуючи умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 повернувся додому, взяв ніж та рукавички, після чого вийшов на вулицю і з дашка підїзду заліз по трубі на другий поверх. Розбивши рукояткою ножа вікно, ОСОБА_3 проник у квартиру ОСОБА_1, де таємно викрав майно, належне потерпілому, загальною вартістю 5 246 гривень 70 копійок, а саме:
- мобільний телефон "Nokia 6230" вартістю 300 гривень у чохлі з тканини вартістю 14 гривень;
- срібні запонки вартістю 1 200 гривень;
- золоту каблучку вартістю 2 000 гривень;
- швейцарський годинник вартістю 1 573 гривні 20 копійок;
- статуетку у вигляді миші вартістю 9 гривень 50 копійок;
- запонки та защіпку для краватки з ланцюжком вартістю 150 гривень;
- защіпку для волосся, яка матеріальної цінності не представляє.
Однак злочин ОСОБА_3 не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки його було викрито та затримано на місці вчинення злочину працівниками відділу Державної служби охорони Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
У судовому засіданні підсудний вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 24 червня 2009 року знаходився вдома на кухні і почув з вулиці розмову сусідки - дружини потерпілого, що вони збираються за межі міста, а також побачив, що ОСОБА_1 складає речі в багажник автомобіля. Близько 2 години 25 червня 2009 року він вийшов на вулицю, обійшов будинок і впевнився, що на 2-ому поверсі в квартирі АДРЕСА_2 в м. Києві, де живе ОСОБА_1, не горить світло. З метою таємного викрадення майна потерпілого він взяв дома рукавички та кухонний ніж, заліз на дашок підїзду і по газовій трубі пройшов до вікна дитячої кімнати квартири потерпілого. Рукояткою ножа розбив вікно і проник у квартиру. Знаходячись у спальні, викрав годинник, дві пари запонок, защіпку для краватки, защіпку для волосся, золоту каблучку, а в кухні -мобільний телефон "Nokia 6230" у чохлі і поклав викрадені речі в кишені. Приблизно через 5 хвилин він побачив, як у двір заїхав міліцейський патруль, і виклав викрадені речі у кухні на пральну машину. Таким же шляхом, як і він, у квартиру проник працівник міліції, запитав, скільки осіб у квартирі, наказав йому лягти на підлогу та надів наручники. Він не оспорює вартості майна, яке намагався викрасти, а саме, мобільного телефону - 300 гривень, чохла - 14 гривень, запонок - 1 200 гривень, каблучки - 2 000 гривень,
годинника - 1 573 гривні 20 копійок, статуетки - 9 гривень 50 копійок, запонок та защіпки для краватки -150 гривень. Причину, чому вчинив злочин, пояснити суду не може.
Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.
Суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена повністю, та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаний з проникненням у житло, оскільки підсудний виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що він вчинив умисний тяжкий злочин, конкретні обставини справи, особу підсудного, який вже притягувався до кримінальної відповідальності, але судимість погашена, не працює і не займається суспільно корисною працею, за місцем проживання характеризується позитивно. Крім цього, суд враховує відсутність матеріальних претензій з боку потерпілого.
Обставиною, що помякшує покарання, суд визнає щире каяття підсудного.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Суд призначає ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч.3 ст. 185 КК України, оскільки вважає, що тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 321, 323, 324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 /три/ роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 25 червня 2009 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під варту в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Речові докази - мобільний телефон "Nokia 6230" imei НОМЕР_1, чохол для мобільного телефону з тканини; дві пари запонок, золоту каблучку, годинник з жовтого металу, статуетку у вигляді миші, защіпку для краватки з ланцюжком з жовтого металу, защіпку для волосся, належні потерпілому ОСОБА_1 і передані йому на зберігання, - залишити ОСОБА_1 ; шість слідів пальців рук, сліди матерії, зразки крові, які зберігаються в кримінальній справі (а.с. 54, 74, 86, 87) - зберігати при справі; ніж, дві рукавички, належні підсудному ОСОБА_3, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві (квитанції № № 009659, 009659а від 8.07.2009 року), -знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної, судово-криміналістичної, судово-трасологічної, судово-товарознавчої експертиз в сумі 1 723 /одна тисяча сімсот двадцять три/ гривні 98 /девяносто вісім/ копійок. Одержувач: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285. Призначення платежу - послуги експерта.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
The court decision No. 14218346, Obolonskyi District Court of Kyiv City was adopted on 29.09.2009. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 1-747. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: