Ухвала суду № 14217146, 24.02.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 р.Справа № 2а-13172/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засіданняВерман А.М.,

представника позивача - Чистякової О.В.,

представника відповідача - Пазюри О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Компанія"Вода Донбасу" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2010р. по справі№2а-13172/10/2070

за позовом Комунального підприємства "Компанія"Вода Донбасу"

до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання перевірки незаконною, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" - звернувся до суду з адміністративним позовом до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить визнати незаконною невиїзну документальну (камеральну) перевірку відповідача - Ізюмської об'єднанної державної податкової інспекції у Харківській області - по відношенню до комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, визнати нечинним податкове повідомлення рішення відповідача, Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 05.10.2010р. №0000771501/0, яким було визначено податкове зобовязання з земельного податку у сумі 138890,66 грн. (основний платіж - 92913,50грн., штраф - 45977,16 грн.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що жодних податкових декларацій з податку на землю або орендної плати за земельні ділянки державної чи комунальної форми власності до ОДПІ не подавало. Отже, податковий орган не мав правових підстав для проведення документальної невиїзної перевірки, а здійснена перевірка є незаконною. Згідно з даними державного земельного кадастру спірні земельні ділянки Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" фактично не використовуються, за даним суб'єктом господарювання не зареєстровані. Окрім того, сума податкового зобов'язання по земельному податку визначена податковим органом поза межами двохрічного строку, який передбачений ст.18 Закону України "Про плату за землю".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2010 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови, а саме: ст.ст. 7, 9, 10, 11, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 14, 19, Конституції України, ст.ст. 2, 92, 116 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 5, 14, 18 Закону України "Про плату на землю", п.1 ст. 11, 11-1 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні", п. "в" п. 4.2.2 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.3 наказу Державної податкової адміністрації України від 17.07.2006р. №416.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 00191678.

Підприємство знаходиться на обліку як платник земельного податку в Ізюмській обєднаній державній податковій інспекції у Харківській області. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції.

З 15.09.2010р. по 16.09.2010р. Ізюмською ОДПІ була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (ідентифікаційний код - 00191678) з питань дотримання податкового законодавства по нарахуванню та сплати земельного податку за період з 01.01.2008р. по 31.08.2010р..

Результати перевірки оформлені актом від 17.09.2010р. №5/1530/00191678. (а.с. 10-12)

На акт перевірки позивачем подані 23.09.2010 року за вих. №05/вх.7-10004-10 заперечення. (а.с. 14-15)

Листом від 30.09.2010 року №691/ 10/01-021 Ізюмською ОДПІ повідомлено КП «Компанія «Вода Донбасу», що на сторінці 4 акту перевірки абзац 1 розділу 4 «Висновок» викладено в новій редакції. (а.с. 13)

Листом Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області №692/10/01-021 від 30.09.2010 року надано відповідь на заперечення. (а.с. 16-17)

05.10.2010р. на підставі вказаного акту перевірки від 17.09.2010р. №5/1530/00191678 відповідач - Ізюмська ОДПІ - прийняв податкове повідомлення-рішення №0000771501/0, яким КП "Компанія "Вода Донбасу" було визначено податкове зобовязання з земельного податку у сумі 138.890,66 грн. (в тому числі основний платіж - 92.913,50 грн.; штраф - 45.977,00грн.). (а.с. 18)

Фактичною підставою для прийняття відповідачем спірного рішення слугували відображені в акті від 17.09.2010р. №5/1530/00191678 висновки контролюючого органу про порушення КП "Компанія "Вода Донбасу" ст.14, ст.15, ст.17 Закону України "Про плату за землю", а саме: недекларування та не оплата податкового зобов'язання в сумі 92.913,5грн. (за 2008р. - 32.443,83грн., за 2009р. - 37.379,05грн., за 7 місяців 2010р. - 23.090,62грн.) по земельному податку за земельні ділянки на території Борівської селищної ради за 2008р., 2009р. та 2010 р. (а.с. 19)

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання незаконною спірної перевірки, оскільки вона проведена згідно вимог чинного законодавства, та з урахуванням правонаступництва між Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет" та позивачем, з огляду на відсутність доказів припинення права на користування спірними земельними ділянками, позивач згідно з Законом України "Про плату за землю" має обовязок сплачувати земельний податок.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Приписами ст.20 Закону України “Про систему оподаткування”, ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст.2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контроль за правильністю обчислення субєктами права, що мають статус платників податків, розміру податкових зобовязань покладений на органи державної податкової служби України.

Зазначений контроль за змістом ст.ст.8-11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” здійснюється шляхом реалізації органами державної податкової служби України права на проведення документальних невиїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Положеннями ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не обмежений перелік документів, які досліджуються податковим органом при проведенні документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205; далі за текстом Порядок) передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Закон України «Про плату за землю» визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Так, згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За правилами ч.1 ст.5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а в силу ч.2 цієї статті суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

За змістом ст.13 названого Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про плату за землю" власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Так, в силу вимог ст.125 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 126 цього кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

На запит Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області Борівський районний відділ Харківської регіональної філії за вих. №0520/65 від 26.08.2010 року повідомив, що державні акти (у кількості 7 штук та додатки до них) на право постійного користування земельними ділянками на території Борівської селищної ради, Піско-радьківської, Підлиманської, Богуславської, Гороховатської, Підвисочанської, Вищесолоненської сільських рад було видано 06.10.2005 року Державному виробничому підприємству «Укрпромводчормет». (а.с. 38)

Згідно п. 1.2 Статуту Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" - комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" є правонаступником прав та обовязків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет", у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу». (а.с. 23)

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет", правонаступником якого є позивач, було набуто право користування спірними земельними ділянками, оскільки були отримані відповідні державні акти, до державного земельного кадастру були внесені відповідні записи.

За своєю природою правонаступництво при припиненні юридичної особи шляхом її перетворення має універсальний характер, а відтак до новоствореної юридичної особи переходять усі права та обовязки юридичної особи, що припинилася, усе її майно та боргові зобовязання.

Отже до позивача перейшли права на користування спірними земельними ділянками та повязані з цим обовязки, у передбаченому законом порядку позивач не відмовлявся від зазначених прав, процедури внесення змін до даних Державного земельного кадастру не ініціював.

Відповідно до п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 15.1.2 п.15.1 ст.15 згаданого Закону передбачено, що податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли: а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано; б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Оскільки і норми Закону України "Про плату за землю", і норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині визначення строку, протягом якого податковий орган повноважний самостійно визначати податкові зобов'язання платників податків, були спрямовані на регулювання одних і тих же правовідносин, то за загальними правилами застосування нормативно-правових актів (рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України) застосуванню до спірних правовідносин підлягають приписи Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Таким чином, судом першої інстанції правомірно зазначено, що з урахуванням обставин правонаступництва між ДВП по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет" та позивачем, з огляду на відсутність доказів припинення права на користування спірними земельними ділянками, позивач згідно з Законом України "Про плату за землю" має обовязок сплачувати земельний податок.

Щодо доводів представника позивача про неправомірне внесення відповідачем змін до резолютивної частини акту перевірки від 17.09.2010 року №5/1530/00191678, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що при викладенні в новій редакції висновків акту перевірки № №5/1530/00191678 від 17.09.2010 року, податковим органом лише деталізовано правове обґрунтування встановлених в ході перевірки порушень, які відображені в висновках даного акту.

При цьому, внесення змін до висновків акту перевірки не потягло збільшення податкових зобов'язань КП "Компанія "Вода Донбасу", визначених податковим органом в податковому повідомленні - рішенні №0000771501/0 від 05.10.2010 року.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2010 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апеллянта позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Компанія"Вода Донбасу" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2010р. по справі№2а-13172/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Курило Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 01.03.2011 р.