Постанова № 14161949, 09.02.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2011 р. Справа № 2а-9017/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Рєзнікової С.С.

Калиновського В.А.

за участю:

секретаря судового засідання Подобайло А.В.

представника позивача Борбонюк О.В.

представника відповідача Малахова Ю.А.

представника відповідача Грошева С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2010р. по справі№2а-9017/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш Плюс"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, Управління Державного казначейства у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш плюс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, Управління державного казначейства у Київському районі м. Харкова Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення рішення № 0000100700/3 від 25 червня 2010 року;

- стягнути з державного бюджету України в особі Управління державного казначейства України в Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш плюс» суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за вересень 2009 року у розмірі 1099743 грн. 00 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш плюс» задоволені частково.

Скасовано податкове повідомлення рішення від 25.06.2010 № 0000100700/3 року про зменшення бюджетного відшкодування на 1099743 грн. податку на додану вартість. У стягненні з Державного бюджету на користь ТОВ «Укрспецмаш плюс» сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за вересень 2009 року у розмірі 1099743 грн. 00 коп. відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ «Укрспецмаш плюс» в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального права, а саме: Закону України «Про податок на додану вартість» та наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 року № 250/2054 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення та подання».

Позивач, ТОВ «Укрспецмаш плюс», не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача, рішення суду першої інстанції не оскаржував, у судовому засіданні апеляційної інстанції наполягав на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 30.11.2009 року по 04.12.2009 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрспецмаш плюс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень та жовтень 2009 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувались у серпні та вересні 2009 року відповідно, за результатами якої складено акт № 8039/07-007/33608091 від 11.12.2009 року (а.с. 20-31 т.1).

Вказаною перевіркою встановлено порушення: п.п. «а» п.п.7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення підприємством суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року у розмірі 1099743 та за жовтень 2009 року у розмірі 954075 грн.

На підставі акту перевірки № 8039/07-007/33608091 від 11.12.2009 року ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято податкове-повідомлення рішення: № 0000661600/0 від 24 грудня 2009 року про зменшення бюджетного відшкодування за вересень на 1099743 грн. податку на додану вартість та за жовтень 2009 року на 954075 грн. податку на додану вартість (а.с. 50 т.1);

Позивачем було оскаржено дане податкове повідомлення рішення до ДПІ у Київському районі м. Харкова. За результатами розгляду первинної скарги податковим органом скаргу залишено без задоволення та прийнято податкове повідомлення рішення від 15.01.2010 року № 0000661600/1 (а.с. 53 т.1).

За результатами розгляду повторної скарги, ДПА у Харківській області рішенням від 23.03.2010 року № 1249/10/25 103 скасувала податкове повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 24.12.2009 року № 0000661/0 (від 15.01.2010 року № 0000661600/1) в частині зменшення бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року в сумі 954075 грн. податку на додану вартість. ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення рішення від 02.04.2010 року № 0000100700/2 про зменшення бюджетного відшкодування на 1099 743 грн. податку на додану вартість.(а.с. 61 звор. т.1).

Рішенням ДПА України від 14.06.2010 року № 5629/6/25-0115 повторну скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 24.12.2009 року № 0000661600 (від 15.01.2010 року № 0000661600/1) з урахуванням рішення ДПА у Харківській області від 23.03.1020 року № 1249/10/25 103, прийнятого за результатами розгляду повторної скарги (податкове повідомлення рішення від 02.04.2010 року № 0000100700/2) залишено без змін.

У звязку з відмовою ДПА України у задоволенні скарги позивача, 25.06.2010 року ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення рішення № 0000100700/3 про зменшення бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на 1099743 грн 00 коп., яке є предметом оскарження. (а.с. 70 звор. т.1)

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що декларація, подана позивачем до ДПІ у Київському районі м. Харкова за вересень 2009 року в розмірі 1099743 грн. 00 коп., заявлена як бюджетне відшкодування, сформувалась у позивача як відємне значення ПДВ за серпень 2009 року і не була використана при обчисленні податковими зобовязаннями за вересень 2009 року. Суми, заявлені як бюджетне відшкодування за вересень 2009 року були фактично сплачені позивачем у попередніх звітних періодах (лютому, квітні, червні 2008 року, березні 2009 року) постачальнику товарів, а податкові накладні отримані у серпні 2009 року.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як свідчать письмові докази, ТОВ «Укрспецмаш плюс» подало до ДПІ у Київському районі м. Харкова податкову декларацію з ПДВ за вересень 2009 року та розрахунок суми бюджетного відшкодуванні, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в сумі 1099743, 00 грн. (ас. 15-18 т.1)

Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування, залишок відємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету, за підсумками поточного звітного періоду становить 1316553,00 грн; частина залишку відємного значення фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 1099743,00 грн.; сума, що підлягає відшкодуванню становить 1099743,00 грн.(т.1 а.с.17).

ТОВ «Укрспецмаш плюс» визначило частину залишку відємного значення за серпень 2009 року, як сплачену у серпні 2009 року, однак фактично сплата відбулась у лютому, квітні, червні 2008 року та у березні 2009 року.(а.с.116-119, а.с.182-190).

Відповідно до п.п. 7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді суму, розрахована згідно з п.п.7.7.1. цього пункту має відємне значення, то : а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значенні після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як свідчать письмові докази ТОВ «Укспецмаш плюс», в порушення вимог п.п. 7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищило суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на 1099743,00 грн. ПДВ.

Однак, суд першої інстанції не врахував цю обставину, що є підставою для скасування судового рішення

Відповідно до п.п. 7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної камеральної (або позапланової виїзної) перевірки (документальної) податкових орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом у наслідок таких перевірок надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження, як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.п.7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі завищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Згідно з пунктом 5.11. Порядку заповнення та подання податкової декларації податку на додану вартість, який затверджено Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 з наступними змінами (далі - Порядку), якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту, сума визначеного відємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстрочено відповідно до Закону, а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та переносить до рядка 23.1 податкової декларації.

Відповідно до пункту 5.12 зазначеного Порядку, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого відємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має відємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією ( починаючи з декларації за березень 2008 року) подаються Довідка, щодо сум залишку відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з ПДВ).

За таких обставин колегія суддів вважає, що податковий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений п.п.п 7.7.7 п.7.7. ст.7 та п. б) п.п.п 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача ДПІ у Київському районі м. Харкова у правовідносинах, що склалися між ним та позивачем, кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції від 16.11.2010 року в частині задоволених позовних вимог не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню з підстав, визначених п.1, п.3, п.4, ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 р. по справі№2-а-9017/10/2070 скасувати в частині задоволених позовних вимог. Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБенедик А.П.

Судді Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 14.02.2011 р.