Ухвала суду № 14106675, 21.02.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 р.Справа № 2а-6092/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Осіріс" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2010р. по справі№2а-6092/10/1670

за позовом Приватного підприємства "Осіріс"

до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2010 року по справі № 2-а-6092/10/1670 відмовлено в задоволенні клопотання Приватного підприємства "Осіріс" про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву Приватного підприємства "Осіріс" до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2009 року №000043500/0 - залишено без розгляду.

Приватне підприємство "Осіріс", не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Лохвицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області було надано заперечення на апеляційну скаргу позивача, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно зясовано всі обставини справи, зроблено відповідні висновки та правильно вирішено дану справу по суті.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податкове повідомлення-рішення №000043500/0, за результатами невиїзної документальної перевірки, винесено Лохвицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області 26 травня 2009 року.

19 травня 2009 року був винесений акт № 195/23/32358773, який отриманий керівником Приватного підприємства "Осіріс" 19 травня 2009 року.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення надіслано Приватному підприємству "Осіріс" рекомендованою поштою на його юридичну адресу.

Крім того, встановлено, що в зв'язку з несплатою Приватним підприємством "Осіріс" в добровільному порядку зобов'язання по податку на прибуток, 31 липня 2009 року Лохвицька міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області звернулася з позовом до суду про стягнення податкового боргу. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2009 року по справі № 2а-46303/09/1670 позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "Осіріс" суму податкового боргу в розмірі 1113742,20 грн., ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року залишеною без змін вищеназвану постанову.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року по справі № 2а-46256/09/1670 та від 17 березня 2010 року по справі № 2а-47626/09/1670 позовні заяви Приватного підприємства "Осіріс" про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2009 року №000043500/0 - залишені без розгляду.

Крім того, було встановлено, що Приватному підприємству "Осіріс" було відомо про спірне податкове повідомлення-рішення під час розгляду господарським судом Полтавської області справи № 4/12, порушеної 26 жовтня 2009 року за заявою Лохвцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області до Приватного підприємства "Осіріс" про визнання банкрутом та під час розгляду справи №2а-2446/10/1670 за позовною заявою Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області до Приватного підприємства "Осіріс" про продовження повного арешту активів платника та застосування арешту активів у вигляді заборони списання кошів з поточних рахунків Приватного підприємства "Осіріс".

Також, Чорнухинским районним судом Полтавської області розглядалася справа №1-54/2009 по обвинуваченню керівника підприємства Приватного підприємства "Осіріс" ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК Ураїни, в якій Приватне підприємство "Осіріс" був визнаний цивільним відповідачем. Відповідно до вироку від 08 грудня 2009 року гр-н ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєні злочину, визначеного ст. 212 КК України та засуджений у вигляді штрафу.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку та залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався приписами ст. ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення субєкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

За матеріалами справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 26.05.2009 року №000043500/0 надіслано Приватному підприємству "Осіріс" рекомендованою поштою на юридичну адресу, проте з причин неможливості його вручення, повернуте відправнику, що підтверджується актом від 28 травня 2009 року та копією конверту з відміткою поштового відділення про невручення поштового відправлення "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого знаходження державному реєстратору не надавав.

Згідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21 червня 2001 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 року за №567/5758, податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2009 року №000043500/0 розміщено на дошці оголошень Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області.

За таких обставин, поштове відправлення не вручене адресату з незалежних від Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області обставин і датою вручення Приватному підприємству "Осіріс" копії податкового повідомлення рішення слід вважати 28 травня 2009 року.

Щодо доводів апеляційної скарги на необізнаність, стосовно факту прийняття Лохвицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2009року №000043500/0, то вони є безпідставними, оскільки в період 2009-2010 років спірне податкове повідомлення-рішення було предметом дослідження в ході розгляду декількох справ.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявником пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Осіріс" залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2010р. по справі№2а-6092/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКононенко З.О.

Судді Донець Л.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 25.02.2011 р.