Постанова № 14216400, 28.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2011                                                                                           № 7/487

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Мартюк А.І.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Цурка Н.О., дов. № Д07/2010/06/25-8 від 25.06.2010р.

від відповідача: Слюсар С.А., дов. № 6 від 28.12.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.12.2010

у справі № 7/487 ( .....)

за позовом                               Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до                                                   Публічного акціонерного товариства

«Акціонерна компанія «Київводокнал»

про                                                   стягнення боргу у розмірі 59 789 654,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення боргу у розмірі 59 789 654, 92 грн.

В процесі розгляду справи, 20.12.2010 представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача за період з 01.12.2009 по 01.06.2010 заборгованість: 51 654 613,04 грн. - боргу за спожиту активну енергію, 231 400,64 грн. - боргу за спожиту реактивну енергію, 3 247 400,00 грн. - індексу інфляції, 1 235 737,58 грн. - 3 % річних, 3 632 020,96 грн. - штрафу, 3 111 319,73 грн. - пені та 25 500,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.12.2010р. у справі № 7/487 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» 48631413,04 грн. боргу за спожиту активну енергію, 231 4000,64 грн. боргу за спожиту реактивну енергію, 3247 4000 грн. індексу інфляції, 1235737,58 грн. 3% річних, 3111319,73 грн. пені 25500 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2010р. у справі № 7/487 в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» теж звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить в частині відмови у стягненні штрафу та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в цій частині повністю.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що між підприємством Київські кабельні мережі ВЕО "Київенерго", яке відповідно до наказів Міністерства енергетики та електрифікації України від 17.02.95 № 31, 31.08.95 №177 та від 29.09.1995 № 176 реорганізовано у філіал АЕК "Київенерго", яка є правонаступником його майна, прав та зобов'язань (надалі позивач) та Дніпровською водопровідною станцією було укладено Договір №678 від 24.12.1990 (особовий рахунок № 400) на використання електричної енергії (далі - Договір).

Наказом ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" №207 від 18.12.2007 Бортницьку станцію аерації ліквідовано шляхом приєднання до департаменту експлуатації водопровідного господарства ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке є правонаступником її майнових прав.

Умовами Договору встановлено, що відповідач зобов'язується оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 2 додаткової угоди від 21.12.2009 року сторони погодили, що мають намір привести додатки до Договору у відповідність до чинної редакції "Правил користування електричною енергією" протягом двох місяців з дня підписання додаткової угоди.

Відповідно до пунктів 6.11, 6.13 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації та підтверджуються споживачем відповідно до договору. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Сторони не надали суду додатку до договору "Порядок розрахунків за електроенергією" викладеного у новій редакції з урахуванням чинної редакції "Правил користування електричною енергією".

Згідно пункту 2 додаткової угоди від 21.12.2009 року додатки до Договору у пункті 9.1 та укладені сторонами до моменту укладення угоди є чинними на весь період дії договору та є його невід'ємними частинами. Додатків, які б регулювали порядок проведення розрахунків за електричну енергію за Договором позивачем суду не надано.

Позивач визнає, що порядок проведення розрахунків за спожиту електричну енергію сторонами не визначено.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме звітів про використану електричну енергію Відповідач підтверджував отримання документів для проведення розрахунків за електричну енергію попереднього розрахункового періоду.

Таким чином, виходячи з вимог законодавства, умов укладеного сторонами договору та на підставі виставлених рахунків та актів приймання-передачі товарної продукції у Відповідача виник обов’язок сплати Позивачу вартість спожитої електричної енергії.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач надавав позивачу звіти про використану активну електроенергію відповідно до яких за період з 01.12.2009 року по 01.06.2010 року відповідачем спожито активної електричної енергії на суму 54 958 729, 66 грн. та 231 400, 64 грн. реактивної електричної енергії. На підставі наданих звітів за результатами розрахункового періоду позивач оформив акти приймання-передачі товарної продукції, де визначив фактичний обсяг спожитої відповідачем електроенергії, її вартість. Відповідач документи для проведення розрахунків за електричну енергію попереднього розрахункового періоду отримував, що зазначено у звітах.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме звітів про використану електричну енергію відповідач підтвердив отримання документів для проведення розрахунків за електричну енергію попереднього розрахункового періоду.

Таким чином, виходячи з вимог законодавства, умов укладеного сторонами Договору та на підставі виставлених рахунків та актів приймання-передачі товарної продукції у відповідача виник обов'язок сплати позивачу вартість спожитої електричної енергії.

Підтвердженням того, що відповідач отримав документи для проведення розрахунків за електричну енергію попереднього розрахункового періоду є звіти за використану електричну енергію.

Однак, в ході судового розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, відповідач частково сплатив позивачу заборгованість за активну електроенергію у розмірі 3 023 200, 00 до порушення провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням № 1492 від 28.05.2010, за таких обставин у задоволенні позову в цій частині відповідно до вимог ст. 16 ЦК України суд правомірно відмовив.

Крім того, в процесі розгляду справи в апеляційній інстанції, позивачем було надано розрахунок заборгованості з ПАТ «АК «Київ водоканал» за спожиту згідно договором № 678 від 24.12.1990 активну енергію, з якого вбачається, що відповідач сплатив частково суму заборгованості, що не було взято до уваги судом першої інстанції, за таких обставин колегія суддів погоджується з розрахунком та вважає, що вимоги позивача обґрунтовані документально доведені та підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в розмірі 45919084,30 грн. - боргу за спожиту активну енергію та 231 400,64 грн. - боргу за спожиту реактивну енергію,.

Також позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 3 247 400,00 грн. - індексу інфляції та 1 235 737,58 грн. - 3 % річних.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 3 247 400,00 грн. - індексу інфляції та 1 235 737,58 грн. - 3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п 4.2.1. Договору та протоколу розбіжностей, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 3 111 319,73 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Пунктом 4.2.1. Договору та протоколу розбіжностей передбачено, що відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 3 111 319,73 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу у розмірі 7 % від суми боргу за несвоєчасну оплату електроенергії суд визнає такими, суд правомірно відмови у задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов'язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, а не за порушення грошового зобов'язання.

Оскільки, за умовами Договору обов'язком відповідача було проведення своєчасних оплат за надані послуги, то вимоги позивача щодо стягнення штрафу є безпідставними.

Порядок застосування санкцій за порушення грошового зобов'язання передбачено частиною шостою зазначеної статті, якою не визначено конкретного розміру цих санкцій, які могли бути визначені у договорі укладеному між сторонами.

Таким чином, у позивача відсутня правова підстава для нарахування та стягнення з відповідача у даному випадку штрафу за порушення грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи вищевикладене, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2010р. у справі № 7/487 підлягає частковому скасуванню з прийняття нового рішення про задоволення позову в частині стягнення 45919084,30 грн. боргу за спожиту активну енергію, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2010р. у справі № 7/487 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2010р. у справі № 7/487 задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду м. Києва 20.12.2010р. у справі № 7/487 змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1А, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 45919084,30 грн. бору за спожиту активну енергію, 231400,64 грн. боргу за спожиту реактивну енергію, 3247400 грн. індексу інфляції, м1235 737,58 грн. 3 % річних, 3111 319,73 грн. пені, 25500,00 грн. –державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1А, , р/р № 2600200990434 в КБ «Хрещатик», МФО 300670, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) державне мито за подачу апеляційної скарги в розмірі 12750,00 грн.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

6. Матеріали справи № 7/487 повернути до Господарського суду м. Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді