Постанова № 14216358, 09.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2011                                                                                           № 4/6

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: представник – Канюк Я.Ю., Хитрова О.М – за довіреностями;

від відповідача-1: представник – не з’явився;

від відповідача-2: представник – не з’явився;

від Прокуратури м. Києва: Лиховид О.С. – прокурор відділу Прокуратури м. Києва;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "ВІК LTD"

на рішення Господарського суду м.Києва від 24.02.2010

у справі № 4/6 ( .....)

за позовом                               Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"

до                                                   Приватного підприємства "Веселка 2007"

                                                  ТОВ "ВІК LTD"

за участю Прокуратури м. Києва

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 350074964,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2009 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк” звернувся до Господарського суду з позовом до Приватного підприємства “Веселка 2007” (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІК LTD” (відповідач-2) про стягнення 300000000 грн. - заборгованості по кредиту, що підлягає достроковому стягненню, 2794520,55 грн. - заборгованості по процентах з 01.11.2009р. по 17.11.2009р., 44876712,33 грн. - заборгованості по прострочених процентах, 2403731,28 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, а всього 350 074964,16 грн. заборгованості за Кредитним договором № 64-V/2008 від 21.11.2008р.

Заявою про уточнення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача 300000000 грн. боргу за кредитом, 2958904,11 грн. процентів з 01.01.2010р. по 12.01.2010р., 57534246,58 грн. заборгованості по процентах, 7413698,63 грн. заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3999199,85 грн. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів, що разом складає 371906049,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем-1 зобов’язань за Кредитним договором № 64-V/2008 від 21.11.2008 р. щодо сплати процентів за кредитом, виконання зобов’язань якого забезпечено Договором іпотеки без оформлення заставної від 08.12.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем-2.

Відповідачами не надано письмових відзивів на позов.

Рішенням Господарського м. Києва від 24.02.2010 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „ВІК LTD” (відповідач-2) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, абзаци 3, 4, 5 резолютивної частини), в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що в порушення вимог ст. 39 Закону України „Про іпотеку” в оскаржуваному рішенні не зазначено, який загальний розмірі вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, а також не встановлено заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, не визначено спосіб реалізації (шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу в порядку статті 38 закону); не встановлено пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки, не зазначено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Апелянт послався на те, що судом не було проведено оцінки предмету іпотеки у встановленому законодавством порядку.

Крім того, апелянт стверджує, що судом не досліджено доводи відповідача-2 щодо того, що майнова порука (іпотека) є припиненою відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, оскільки було змінено зобов’язання без згоди майнового поручителя (відповідача-2), зокрема, Договором про внесення змін та доповнень від 26.12.2008 р. №5 предмет договору змінено з кредитної лінії на кредит, Договором про внесення змін і доповнень №65 від 27.02.2009 року змінено строки виконання зобов’язання.

У відзиві позивач проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 24.02.2010 року у даній справі – без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2010 року у даній справі призначалася судова будівельно-технічна експертиза, обов’язок оплатити яку було покладено на позивача. У зв’язку з відмовою позивача від оплати вказаної експертизи ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2010 р. провадження у справі №4/6 було поновлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 року було повторно призначено проведення судової будівельно-технічної експертизи, обов’язок оплатити яку було покладено вже на відповідача. Однак, відповідач оплату вказаної експертизи не здійснив та не погодив строк проведення експертизи, у зв’язку з чим на підставі ст. 79 ГПК України провадження у справі №4/6 було поновлено.

Відповідачем-1 не використано наданого йому законом права на участь свого представника у судовому засіданні. Причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи містять докази належного його повідомлення про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача-1 за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2008 року між ВАТ АБ “Укргазбанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк”, що підтверджується Статутом АБ “Укргазбанк”, та Приватним підприємством “Веселка 2007”, було укладено Кредитний договір № 64-V/2008.

За умовами п.п. 1.1., 1.2. Кредитного договору банк (позивач) надає позичальнику (відповідачу-1) кредит в сумі 300 000 000,00 гривень. Цільове призначення кредиту: на поповнення обігових коштів, в т.ч. придбання цінних паперів.

Відповідно до п.п. 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3. Кредитного договору кредит надається з “21”листопада 2008 року по “27”листопада 2009 року.

Пунктом 2.1. Кредитного договору (зі змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди №3) передбачено, що згідно з Договором іпотеки без оформлення заставної від 08.12.2008р., укладеного між банком та ТОВ “ВІК LTD” в забезпечення зобов'язань за даним договором банком приймається нерухоме майно –нежилі приміщення та споруди спортивного клубу ВО “Завод Арсенал” загальною площею 536,30 кв.м. та земельна ділянка, на якій знаходиться нерухоме майно, площею 1,9902 га, що розташована на вул. Михайла Грушевського, 36 у Печерському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:82:033:0013, загальною заставною вартістю 508 761 000,00 грн.

Позичальник зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на суму ринкової вартості предмету іпотеки на загальний строк не менший ніж строк дії даного Договору. При цьому, вибір страхової компанії та визначення переліку страхових ризиків погоджується з банком.

Так, п.3.1.1. Кредитного договору передбачено, що банк зобов'язався на умовах цього договору відкрити позичальнику позичковий рахунок № 206330126562.980, рахунок для погашення заборгованості по кредиту, процентам за його використання та всіх комісійних платежів, передбачених цим договором №373920126562.980, відкритий в ВАТ АБ “Укргазбанк”, МФО 320478 та надати позичальнику кредитні кошти на умовах, в сумі та термін, обумовлені цим Договором за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги банку за цим договором.

Факт отримання ПП “Веселка 2007” кредитних коштів в сумі 300 000 000,00 грн. підтверджується випискою по рахунку № 206330126562.980 з 21.11.2008 р. по 17.11.2009 р. про надання кредиту згідно Кредитного договору №64-V/2008 від 21.11.2008 р.

Тобто, банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, визначені-п.3.1.1. даного Договору.

Відповідно до п.3.3.1. Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується використовувати кредит на зазначені в п.1.2 дійсного Договору цілі й забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені цим Договором.

Підпунктом 1.4.4. Кредитного договору (зі змінами та доповненнями згідно з Договором про внесення змін та доповнень №6) передбачено, що строк сплати процентів: за період з 21.11.2008 р. по 31.01.2009 року - один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом; за період з 01.02.2009 р. по 30.06.2009 p.-не пізніше 10.07.2009 року; за період з 01.07.2009 р. по 27.11.2009 р. - один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється напередодні.

Проценти сплачуються на рахунок № 37392012652.980, відкритий в ВАТ АБ “Укргазбанк”, МФО 320478.

Відповідно до п.п. 1.4.1 та 1.4.2 Кредитного договору за користування кредитом у межах встановленого в п. 1.3. терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 20 % річних. При цьому, за користування кредитом понад термін, визначений в п. 1.3 цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 30 % річних.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що за порушення строків (визначених в цьому Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню) в розмірі 0,1 % від суми простроченої заборгованості (суми основного боргу та/або процентів) за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період такого прострочення.

Встановивши фактичні обставини справи у їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позову, що підтверджується наступним.

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором в частині сплати процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи доведено та відповідачами не спростовано, що сума заборгованості відповідача-1 за Кредитним договором складає 300 000000 грн., 2 958 904,11 грн. заборгованість по процентах з 01.01.2010 по 12.01.2010 р. та 57 534 246,58 грн. заборгованість по процентах, що, враховуючи викладене, підлягає стягненню з Приватного підприємства “Веселка 2007”.

Умовами кредитного договору передбачена сплата відповідачем-1 пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань. Отже, порушення відповідачем-1 строків сплати процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача-1 пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, з відповідача-1 належить стягнути пеню у сумі 7 413 698,63 грн. за прострочення терміну сплати кредиту та 3 999 199,85 грн.. пені за прострочення терміну сплати процентів, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача-1.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ТОВ “ВІК LTD”, яке виступає майновим поручителем за зобов'язаннями ПП “Веселка 2007”, було укладено Договір іпотеки без оформлення заставної від 08.12.2008 року.

Дійсний договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з Кредитного договору №64-V/2008 від 21.11.2008 року, укладеного між Іпотекодержателем та Позичальником - Приватним підприємством “Веселка 2007”, за умовами якого Позичальник зобов'язаний Іпотекодержателю не пізніше 27.11.2009 року повернути кредит в розмірі 300 000 000,00 гривень 00 копійок, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20,0 % річних та штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами.

В п.2.1.1. Договору іпотеки сторони дійшли взаємної згоди про те, що предметом іпотеки є нерухоме майно - нежилі приміщення та споруди спортивного клубу ВО “Завод Арсенал” загальною площею 536,30 (п'ятсот тридцять шість цілих тридцять сотих) кв. м., в тому числі: роздягальня - літ. А загальною площею 163,30 кв. м., роздягальня з коментаторською - літ. Б загальною площею 153,40 кв. м., підсобні приміщення - літ. В загальною площею 175,10 кв. м., підсобні приміщення загальною площею 44,50 кв. м., крім того споруди: асфальтний майданчик, тенісний майданчик, футбольне поле, баскетбольний майданчик, трибуни та комунікації -літ. В, яке знаходиться у м. Київ, по вулиці Грушевського Михайла, будинок 36 та належить

Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 04 серпня 1999 року, між МПІ “Вікторія”та ТОВ “ВІК LTD”, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 12 серпня 1999 року та записано в реєстрову книгу № 22-П-26 за реєстровим № 3148-П - надалі - предмет іпотеки - 1.

Згідно з п. 2.1.2. Договору іпотеки предметом іпотеки є земельна ділянка, на якій знаходиться нерухоме майно, площею 1,9902 га, що розташована на вул. Михайла Грушевського, 36 у Печерському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:82:033:0013 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія KB № 141973, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі рішення Київської міської ради від 26.04.2007 р. №488/1149 та договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.03.2008 p., посвідченого Кравченко Н. П, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 18.03.2008 р. за №413, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею за № 02-8-00199 - надалі предмет іпотеки - 2, а разом - предмет іпотеки.

Пунктом 6.1 Договору іпотеки встановлено, що Банк (Іпотекодержатель) набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки; якщо у 2-денний строк після загибелі, пошкодження чи втрати предмета іпотеки Іпотекодавець не здійснить його заміну у відповідності до п. 3.3.3 цього договору; порушення Іпотекодавцем обов'язків за цим та/або кредитним договором та невиконання вимоги Іпотекодержателя про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором; якщо інша, ніж Іпотекодержатель, особа набула право стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Так, предмет іпотеки є зареєстрованим у Державному реєстрі іпотек та іпотекодержателем яких є ВАТ АБ “Укргазбанк”(згідно витягу про реєстрацію у державному реєстрі іпотек №21954826 від 08.12.2008 року). А відповідно до витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №21954790 від 08.12.2008 року та №21954810 від 08.12.2008 року існує заборона на відчуження нерухомого майна згідно Договору іпотеки від 08.12.2008 року.

Статтею 3 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені ним вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

В свою чергу, п. 3.2.8. Кредитного договору встановлене право банку стягнути кредит до настання термінів, передбачених п. 1.3. даного договору в тому числі шляхом звернення стягнення на майно, яке виступає забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором згідно п. 4 даного договору, при настанні умов, передбачених п. 3.2.7 даного договору.

За таких обставин, звернення стягнення на предмет іпотеки є правом позивача, яке він отримав внаслідок невиконання відповідачем-1 забезпечених іпотекою зобов’язань.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем в силу положень ст.ст. 33, 34 ГПК України належними та допустимими доказами доведено порушення його прав з боку відповідачів, натомість відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами вище встановлених обставин справи, судова у зв’язку з чим, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги не спростовано зазначених вище обставин та висновків місцевого господарського суду.

Щодо доводів апелянта про те, що в резолютивній частині рішення не зазначено загального розміру позовних вимог та всіх його платежів, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, судова колегія вважає їх безпідставними, оскільки в оскаржуваному рішенні зазначено, що підлягає стягненню з відповідча-1 300 000 000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 2 958 904,11 грн. - заборгованість по процентах з 01.01.2010 по 12.01.2010; 57 534 246,58 грн. - заборгованість по процентах; 7 413 698,63 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту; 3 999 199,85 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів.

Доводи апеляційної скарги про те, що в оскаржуваному рішенні не встановлено заходи до збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період його реалізації, судова колегія відхиляє як необґрунтовані, зважаючи на те, що статтею 39 Закону України „Про іпотеку” передбачено вжиття зазначених заходів у разі необхідності, а сторонами у даній справі не доведено необхідності вжиття зазначених заходів.

Щодо доводів апелянта про те, що в рішенні не визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Закону України „Про іпотеку” реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження”.

Отже, якщо у рішенні суду не визначено інший спосіб реалізації предмета іпотеки, реалізація предмету іпотеки проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах.

Щодо доводів скаржника про те, що в рішенні не зазначено початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 43 ЗУ «Про іпотеку» прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

В п. 2.2 Договору іпотеки визначено, що за згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 508 761 000,00 грн. Сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Враховуючи викладене вище, можна дійти до висновку, що іпотекодержатель та заставодавець досягли згоди щодо вартості предмета іпотеки, яка відповідно до ст. 43 Закону України „Про іпотеку” є початковою ціною продажу предмета іпотеки, що не потребує додаткового зазначення в рішенні.

При цьому, судова колегія зазначає, що ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2010 року та від 18.10.2010 року у справі №4/6 призначалося проведення судової будівельно-технічної експертизи щодо визначення ринкової вартості предмета іпотеки, однак, позивачем та відповідачем-2 в порушення вимог зазначених ухвал не здійснено оплати вказаної експертизи. У зв’язку з чим, вартість предмету іпотеки становить 508 761 000,00 грн. відповідно до п. 2.2. Договору іпотеки, як зазначено вище.

Доводи апелянта про те, що судом не досліджено посилання відповідача-2 щодо припинення майнової поруки відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, оскільки було змінено зобов’язання без згоди майнового поручителя (відповідача-2) спростовуються наступним.

Статтею 559 ЦК України закріплено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Дослідивши Договір про внесення змін та доповнень від 26.12.2008 р. №5 і Договір про внесення змін і доповнень №65 від 27.02.2009 року, на які посилається скаржник, судова колегія встановила, що вказаними правочинами не збільшується обсяг відповідальності майнового поручителя (відповідача-2), тому порука не може вважатися припиненою.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення місцевого суду, яким задоволено позовні вимоги повністю, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Місцевим господарським судом правильно дотримані вимоги ст. 49 ГПК щодо покладення судових витрат солідарно на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІК LTD” на рішення Господарського суду м. Києва від 24.02.2010 р. у справі № 4/6 залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 24.02.2010 р. у справі № 4/6 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 4/6 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

14.03.11 (відправлено)