Постанова № 14216319, 01.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011 № 10/230-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Михальської Ю.Б.

суддів:

За участю представників:

від позивача Соловйова М.О. за дов.

від відповідача Капітанюк В.П. за дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Київській області

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.12.2010

у справі № 10/230-10 ( .....)

за позовом Державної екологічної інспекції в Київській області

до Комунального підприємства Київської обласної ради "Сквираводоканал"

про стягнення 103462,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.12.2010 у справі № 10/230-10 у задоволенні позову Державної екологічної інспекції в Київській області до Комунального підприємства Київської обласної ради „Сквираводоканал” про стягнення за наднормативний скид забруднюючих речовин у водний обєкт відмовлено повністю.

Рішення господарського суду Київської області від 21.12.2010 у справі № 10/230-10 мотивовано тим, що оскільки позивачем надано до справи лише один протокол № 23 вимірювання показників складу та властивостей вод від 30.11.2009, складеного відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Київській області, за результатами яких було виявлено перевищення відносно нормативів ГДС, про цьому позивачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення відповідачем правопорушення протягом всього періоду часу з 01.01.2009 по 31.12.2009, зокрема, не підтверджено відповідними актами та\або протоколами початок 01.01.2009 та кінець 31.12.2009 скиду зворотних вод та забруднюючих речовин у річку Сквиру.

Не погодившись з рішенням господарського суду Київської області від 21.12..2010 у справі № 10/230-10, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення повністю, постановити нове рішення, яким позов задовольнити, стягнути з відповідача заподіяні державі збитки в сумі 103462,48 грн. та зарахувати ці кошти на рахунок по коду бюджетної класифікації 24062100 „Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності”.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт звертає увагу суду на те, що відповідач фактично визнав правопорушення, про що свідчить підпис його директора на Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 73 від 17.02.2010, протоколі про адміністративне правопорушення № 000168 від 17.02.2010, постанови про накладення адміністративного стягнення № 000172 від 17.02.2010, підтвердженням факту наднормативних скидів очисними спорудами крім Протоколу № 23 вимірювання показників складу та властивостей вод від 30.11.2009, є Квартальні звіти форми № 2 ТП (водогосп) за 2009 рік, що подаються до місцевого водогосподарського органу Держводгоспу України, місцевого органу Мінекобезпеки України та Державної податкової адміністрації за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, а також Дані роботи каналізаційних очисних споруд за 2009 рік, надані відповідачем, що на підставі пунктів 2.2, 4.7. Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів позивачем при розрахунку розміру збитків враховано не лише протокол вимірювань, а і показники, зафіксовані відповідачем самостійно у звітній документації.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду Київської області від 21.12.2010 у справі № 10/230-10 залишити без змін. Зокрема, відповідач наголошує на тому, що відповідно до пункту 2.4 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 № 389 з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення, проби води відбираються не менше трьох разів.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

До господарського суду Київської області звернулася Державна екологічна інспекція в Київській області про стягнення з Комунального підприємства Київської обласної ради „Сквираводоканал” збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 103462,48 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем було складено акт перевірки від 17.02.2010, в якому зафіксовано порушення природоохоронного законодавства, а саме здійснення скиду наднормативних забруднюючих речовин очисними спорудами. Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення водного законодавства визначено згідно „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Мінприроди України та ядерної безпеки України від 18.05.1995 № 37 та „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 № 389, протоколу № 23 від 30.11.2009, складеного за фактом порушення водоохоронного законодавства та результатів аналізів відомчого контролю зворотних вод КП КОР „Сквираводоканал” та результатами аналізів стічних вод, виконаних відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Київській області (атестат акредитації № 11/08 від 16.01.2008).

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що відповідно до пункту 2.4 „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 № 389, з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів, разом з тим, факт такого скиду було встановлено один раз, але для розрахунку розміру збитків взято обєм зворотних вод за повний календарний 2009 рік, а також відповідач вважає, що даний спір не підвідомчий господарському суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відносини по даній справі мають цивільно-правовий характер, так як повязані з відшкодуванням майнової шкоди, а тому даний спір не є публічно-правовим, на який поширюється компетенція адміністративних судів та справа підлягає розгляду господарським судом.

Разом з тим, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 № 1520 Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту № 73 перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 17.02.2010 за результатами планової перевірки дотримання природоохоронного законодавства Комунального підприємства Київської обласної ради „Сквираводоканал” встановлено порушення природоохоронного законодавства, а саме здійснення скиду наднормативних забруднюючих речовин очисними спорудами, за перевищення нормативу (ГДС) на підприємство розраховано шкоду, завдану державі внаслідок порушення статті 44 Водного кодексу України. При перевірці був присутній директор відповідача ОСОБА_1., про що свідчить його підпис на акті перевірки. Акт підписаний ОСОБА_1. без зауважень.

17.02.2010 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Колядюк Н.І. видано припис директору Комунального підприємства Київської обласної ради „Сквираводоканал” ОСОБА_1, в якому зазначено не допускати перевищень нормативів граничнодопустимих скидів забруднюючих речовин та здійснювати контроль якості зворотних вод, що скидаються до річки Сквирка. Директор ОСОБА_1. прийняв припис до виконання, про що свідчить його підпис на зазначеному документі.

17.02.2010 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно директора відповідача ОСОБА_1. та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000172, згідно якого на директора відповідача ОСОБА_1. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн.

Дії державного інспектора та прийняті за наслідками перевірки документи відповідачем не оскаржувались. Адміністративний штраф в сумі 85 грн. утримано з ОСОБА_1. та сплачено до державного бюджету згідно платіжного доручення від 25.02.2010 № 58.

Згідно довідки відповідача від 20.04.2010 № 158 за період з 01.01.2009 по 24.08.2009 фактично скинуто у водні обєкти 100409,7 м3 зворотних вод, за період з 25.08.2009 по 31.12.2009 49376,3 м3.

Згідно розрахунку розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, для наднормативних скидів, складає 103462,48 грн.

05.05.2010 відповідачу була направлена претензія № 63 про сплату 103462,48 грн. Відшкодування суми заподіяних державі збитків внаслідок забруднення поверхневих вод наднормативним скидом забруднюючих речовин у зворотних водах за період з 01.01.2009 по 31.12.2009. Претензія отримана відповідачем 14.05.2010, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

У відповіді від 02.06.2010 № 188 на вищезазначену претензію відповідач зазначив, що підприємство не має фінансових можливостей для модернізації очисних споруд, а також сплачувати в бюджет кошти на відшкодування заподіяних збитків внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин.

Статтею 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі Методика №1), затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 N 37, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.1995 за N 162/698, який втратив чинність згідно з наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 N 389, яким затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі Методика №2). Наказ від 20.07.2009 № 389 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783, набрав чинності з 25.08.2009.

Згідно пунктів 4.7., 4.8. Методики №1 факти скиду зворотних вод та забруднюючих речовин, а також погіршення якості води водного об'єкта встановлюються інспекторами інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України та громадськими інспекторами з охорони довкілля на основі спеціальних досліджень, результатів відомчого, державного лабораторного контролю або візуально з оформленням актів та протоколів встановленої органами Мінекоресурсів форми; період з моменту підтвердженого протоколом, актом або поясненнями свідків початку скиду до його припинення, а також час самовільного водокористування вважається періодом порушення водоохоронного законодавства, за який стягуються збитки.

Пунктами 5.1.1., 5.1.3. Методики № 1 встановлено: об'єми скидів забруднюючих речовин та їх концентрації визначаються на підставі даних обстеження об'єктів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій і т. п. з урахуванням вимог дозволів на спецводокористування та затверджених норм ГДС (ТУС). Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули; з моменту встановлення факту скиду до повного його припинення проби відбираються не менше 3-х разів з метою одержання реальної характеристики зворотних вод протягом всього періоду скиду.

Згідно 1.4. Методики № 2 державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Пунктом 2.2 Методики № 2 встановлено, що факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний обєкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки субєктів господарювання та розрахунковим методом.

Згідно пункту 2.3 Методики № 2 при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний обєкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.

Відповідно до пункту 2.4 Методики № 2 з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

Отже, згідно вимог Методик № 1 та № 2 при розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення водного законодавства для наднормативних скидів, позивачем враховувалися не лише показники протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 23 від 30.11.2009, а й показники, зафіксовані відповідачем самостійно у квартальних звітах форми № 2-ТП, дані роботи каналізаційних очисних споруд на 2009 рік (поквартальні та за 2009 рік в цілому) із зазначенням вмісту забруднюючих речовин в зворотних водах протягом 2009 року, що є підтвердженням факту здійснення наднормативних скидів очисними спорудами у річку Сквирка за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, адже зазначений факт встановлюється також на підставі документальної перевірки субєктів господарювання, проте методика не містить вимог, що саме державний інспектор здійснює відбір проб.

Згідно пункту 1.6 розяснення Вищого господарського суду України від 27.06.2001 N 02-5/744 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” (з наступними змінами та доповненнями) вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідачем не доведено наявність обставин, які виключають його вину у заподіянні шкоди.

Відповідно до статті 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів і його органів на місцях належить право звертатися до суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2010 у справі № 10/230-10 підлягає скасуванню повністю з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга Державної екологічної інспекції в Київській області є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений, тому державне мито підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету.

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Київській області на рішення господарського суду Київської області від 21.12.2010 у справі № 10/230-10 задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 21.12.2010 у справі № 10/230-10 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради „Сквираводоканал” (09000, Київська область, Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Леніна, 4, код ЄДРПОУ 24890398) 103462 (сто три тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 48 коп. збитків, заподіяних державі, на рахунок 33115331700539 ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, отримувач: Сквирська міська рада, ЄДРПОУ 23570065, по коду бюджетної класифікації 24062100 „Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності”. Видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради „Сквираводоканал” (09000, Київська область, Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Леніна, 4, код ЄДРПОУ 24890398) в доход Державного бюджету України 1 034 (одну тисячу тридцять чотири) грн. 62 коп. державного мита за подання позовної заяви та 517 (пятсот сімнадцять) грн. 31 коп. за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

Матеріали справи № 10/230-10 повернути господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді