Постанова № 14216307, 01.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011                                                                                           № 58/141-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Михальської Ю.Б.

суддів:           

За участю представників:

від позивача:          не з’явився

від відповідача:          не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міський інформаційний центр"

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.11.2010

у справі № 58/141-10 ( .....)

за позовом                               Комунального підприємства "Міський інформаційний центр"

до                                                   Приватного підприємства "Елметенергозв"язок"

про                                                   стягнення 8950,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Міський інформаційний центр” (позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства „Моторз Центр”, правонаступником якого є Приватне підприємство „Елметенергозв’язок” (відповідач) про стягнення 8 950,46 грн., з яких заборгованість за щомісячне користування місцем за договором № 7173 від 19.06.2008 в сумі 1746,36 грн., пеня за несплату платежів за вказаним договором в сумі 399 грн., витрати по проведенню демонтажу спеціальної конструкції в сумі 575,28 грн., неустойка за прострочення повернення місця за період з 08.07.2009 по 17.06.2010 в сумі 6023,70 грн., витрати за зберігання демонтованої спеціальної конструкції в сумі 205,38 грн. та зобов’язання відповідача повернути позивачу місце, що знаходиться у комунальній власності за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 38.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2010 у справі № 58/141-10 позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за щомісячне користування місцем в розмірі 1 746,36 грн., пеню в розмірі 205,46 грн., 40,78 грн. державного мита та 55,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2010 у справі № 58/141-10 в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що позивач довів, а відповідач не спростував наявність основного боргу в сумі 1746,36 грн. за щомісячне користування місцем, пеню судом задоволено частково в сумі 205,46 грн. з огляду на приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду мотивовано наступним.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на проведення робіт з демонтажу спеціальних конструкції відмовлено, оскільки пунктом 4.8 Договору оплата таких робіт здійснюється протягом 3-х банківських днів з дня отримання користувачем рахунку, проте позивач не надав доказів направлення такого рахунку відповідачеві, отже, у останнього не виникло зобов’язання щодо сплати. Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки в сумі 6023,70 грн. за прострочення повернення місця за період з 08.07.2009 по 17.06.2010 та зобов’язання відповідача повернути позивачеві місце, що знаходиться в комунальній власності за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 38, оскільки суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками укладений між сторонами договір є договором найму, який відповідає статті 759 Цивільного кодексу України; відповідно до частини 2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статті 284 Господарського кодексу України договір між сторонами є пролонгованим та на день прийняття рішення судом є чинним, отже, у відповідача не виникло зобов’язання щодо повернення місця. В задоволенні позовних вимог про стягнення 205,38 грн. вартості зберігання демонтованої спеціальної конструкції судом відмовлено з огляду на те, що строк виконання зобов’язання щодо відшкодування витрат зі зберігання договором не передбачено, а в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачеві жодного повідомлення про необхідність здійснення такої оплати.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2010 у справі № 58/141-10 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована, що при прийнятті рішення суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час і місце засідання суду були повідомлені належним чином.

Позивач надав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представника.

Як зазначено у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» та пункті 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 N 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є юридична адреса, та адреса, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та осіб – підприємців. Також відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» місцезнаходження юридичної особи зазначається у свідоцтві про державну реєстрацію.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи довідки з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, місцезнаходженням відповідача є 03040, м.Київ, Голосіївський район, вул. Васильківська, будинок 14.

Враховуючи те, що в матеріалах справи є докази належного повідомлення сторін про час і місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, судова колегія встановила наступне:

19 червня 2008 року між Комунальним підприємством „Міський інформаційний центр” та Приватним підприємством „Моторз центр”, правонаступником якого є Приватне підприємство „Елметерегозв’язок” (користувач) було укладено договір № 7173 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (надалі – Договір).

Як зазначено в преамбулі, даний Договір укладений відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 та Порядку надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, затвердженого рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2004 № 977.

Згідно пункту 1.1 Договору позивач надає відповідачу в користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкції згідно додатку № 1, який є невід’ємною частиною договору, під користуванням сторони розуміють тимчасове платне використання розповсюджувачем зовнішньої реклами (користувачем) місць, які перебувають у комунальній власності з метою встановлення на них спеціальних конструкцій, які знаходяться у користувача на законних підставах, та їх використання у формах, не заборонених чинним законодавством, для розміщення зовнішньої реклами, обслуговування спеціальних конструкцій (підтримання в належному стані, наклеювання рекламоносіїв тощо).

Пунктом 1.4 Договору встановлено, що місця надаються користувачу згідно акту приймання-передачі строком з 01.07.2008 по 30.06.2009.

Строк дії договору встановлений з 01.07.2008 по 30.06.2009 (пункт 2.1 Договору).

Як вбачається з наданих документів, згідно акту прийому-передачі від 01.07.2008 відповідач прийняв в користування місце за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 38 для розміщення прапору; також згідно акту від 01.07.2008 користувач 01.07.2008 встановив без оформлення дозволу на розміщення зовнішньої реклами спеціальну конструкцію – прапор 0.70 х 2.00 х 3 на місці, яке перебуває в комунальній власності і розташовано за адресою вул. Шевченка, 38 (код 35049) та користувач зобов’язується протягом строку, на якій встановлено пріоритет, отримати відповідний дозвіл.

Згідно пунктів 4.1, 4.2, 4.5, 4.6 Договору розмір плати за користування всіма місцями, які надані в користування за цим договором, складає 249,48 грн. (з ПДВ); якщо на момент укладення договору користувач не має дозволу на розміщення зовнішньої реклами, користувач за цей період вносить плату за користування зазначеними місцями у розмірі 25% від розміру плати за використання місць, встановлених додатком № 1 до Договору, що складає 62,37 грн. (з ПДВ); внесення плати за користування місцями здійснюється до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата; внесення плати за користування місцями, передбаченої пунктами 4.1., 4.2 здійснюються протягом 3-х банківських днів з моменту передачі місця згідно пункту 1.4 Договору.

Пунктом 4.7 Договору встановлено, що внесення всіх платежів за Договором здійснюється користувачем без отримання від позивача рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на поточний рахунок „КП” в установлені договором строки.

Згідно статей 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за щомісячне користування місцем за Договором в сумі 1746,36 грн. за період з грудня 2008 по червень 2009 року (закінчення строку дії договору) підлягають задоволенню, оскільки місця згідно пункту 5.2 Договору не були повернуті позивачу згідно Актів приймання-передачі.

Колегія суддів вважає, що позивачем вірно розраховано пеню в сумі 399,74 грн. і в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні з огляду на наступне.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що за несплату, несвоєчасну сплату платежів, передбачених розділом 4 цього договору, користувач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або неповно сплаченого) платежу за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкції за прострочення виконання зобов’язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 6.6 Договору встановлено, що у випадках, передбачених пунктами 6.1 -6.5 Договору, нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, не припиняється.

Таким чином, сторони в договорі встановили інший порядок застосування штрафних санкцій, тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 399,74 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 575,28 грн. витрат на проведення демонтажу спеціальної конструкції, неустойку за прострочення повернення місця в розмірі 6023,70 грн. за період з 08.07.2009 по 17.06.2010, витрати за зберігання демонтованої спеціальної конструкції в розмірі 205,38 грн. та зобов’язання відповідача повернути позивачеві місце, що знаходиться у комунальній власності за адресою м.Харків, вул. Шевченка, 38, з огляду на наступне.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за цивільно-правовими ознаками укладений між сторонами договір є договором найму, який відповідає статті 759 Цивільного кодексу України та них розповсюджується дія Закону України „Про оренду державного та комунально майна”, зокрема, щодо припинення строку дії Договору.

Згідно статей 759, 760 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найма (оренди), предметом я договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використання (неспоживана річ).

Договором № 7371 від 19.06.2008 передбачено надання в користування місця, що знаходиться у комунальній власності. Згідно до Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові (додаток № 1 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2004 № 977 „Про порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові” місце розташування рекламного засобу – це площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Додатком № 4 до рішення міськвиконкому від 20.10.2004 № 977 затверджено Примірний договір про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкції, розроблений відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 та Порядком надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2004 № 977.

Статтею 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Строк дії договору відповідно до розділу 2 встановлено з 01.07.2008 по 30.06.2009.

Підстави припинення Договору встановлено розділом 8, зокрема, пунктом 8.1.2, згідно якого якщо користувач не платить, несвоєчасно або не в повному обсязі вносить платежі за користування місцями, передбаченими розділом 4 цього Договору, пунктом 8.1.6 Договору, згідно якого він припиняється по закінченню строку дії.

Згідно пункту 9.1 Договору зміни і доповнення до цього Договору вносяться додатковими угодами, що укладаються сторонами у письмовій формі.

Договір не містить умов щодо пролонгації умов договору, додаткових угод про пролонгацію дії Договору суду не надано.

Таким чином, Договір припинив дію з 30.06.2009.

Позовні вимоги про стягнення витрат на проведення демонтажу спеціальної конструкції в сумі 575,28 грн. підлягають задоволенню з огляду на наступне.

В пункті 5.1 Договору сторони погодили, що протягом 7 календарних днів після припинення дії договору на будь-яких підставах, передбачених 8.1, 8.3 Договору, користувач зобов’язаний звільнити надані в користування місця і передати їх „КП” на підставі акту приймання-передачі, при цьому демонтаж спеціальних конструкцій і приведення території місць у належний стан здійснюється відповідачем самостійно за власний рахунок.

Разом з тим, пунктом 3.1 Договору встановлено, що позивач має право здійснювати роботи з демонтажу конструкцій у випадках несплати, несвоєчасної або неповної сплати платежів, передбачених розділом 4 цього Договору, у разі невиконання користувачем вимог щодо звільнення місць у випадках, передбачених цим Договором.

Згідно пункту 3.2.6 Договору позивач зобов’язується письмово повідомити користувача про проведення демонтажу його спеціальної конструкції у випадках, передбачених пунктом 3.1.1. пункту 3.1 розділу 3 Договору.

Пунктом 3.4.8 Договору передбачено, що у випадку проведення демонтажу спеціальних конструкцій на підставі пункту 3.1.1 цього договору користувач повинен відшкодувати позивачу фактичну вартість витрат „КП”, пов’язаних з вимушеним проведенням робіт з демонтажу і зберіганням демонтованих спеціальних конструкцій. Проведення робіт з демонтажу спеціальних конструкцій оформлюється шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно пункту 4.7 Договору оплата робіт з демонтажу спеціальних конструкцій у випадках, передбачених пунктом 3.1.1 Договору здійснюється протягом 3-х банківських днів з дня отримання користувачем рахунку.

В матеріалах справи міститься рахунок-фактура № СФД-000040 від 19.02.2009 на суму 575,28 грн. вартості демонтажу, проте відсутні докази направлення зазначеного рахунку відповідачу, що стало підставою для відмови судом першої інстанції в задоволенні вимог в цій частині.

Порядком демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій, встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності, які є додатком № 5 до рішення виконавчого комітету міської ради від 20.10.2004 № 977, яким згідно преамбули Договору сторони керуються у даних правовідносинах, встановлено:

- згідно пункту 2.4. – демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється КП „МІЦ” після направлення розповсюджувачу зовнішньої реклами повідомлення з вимогою про належне виконання договірних зобов’язань;

- згідно пункту 2.10 – про проведений демонтаж спеціальної конструкції складається і підписується акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій;

- згідно пункту 2.11 - якщо демонтаж проводився без присутності представника власника, КП „МІЦ” в 10-денний термін надсилає розповсюджувачеві зовнішньої реклами другий примірник акту демонтажу;

- згідно пункту 2.13 – демонтовані спеціальні конструкції зберігаються КП „МІЦ” у спеціально відведених для цього місцях (сховищах, складах тощо).

Позивач направив відповідачеві повідомлення № 6841 від 19.01.2009 (вих. № 179) про наявність заборгованості, в тому числі за Договором № 7173 в сумі 498,96 грн. та повідомив відповідача, що у разі невиконання вимоги про оплату, спеціальні конструкції будуть демонтовані КП „Міський інформаційний центр” відповідно до пункту 3.1 розділу 3 Договору з віднесенням вартості демонтажу на відповідача. Повідомлення вручено відповідачу 26.01.2009 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

18.02.2009 позивачем було проведено демонтаж спеціальної конструкції відповідача на підставі наказу керівника департаменту зовнішньої реклами КП „Міський інформаційний центр” № 23-Д від 17.02.2009, про що складений акт проведення демонтажу спеціальної конструкції на суму 575,28 грн. згідно рахунку-фактурі № СФД-000040 та калькуляції витрат на демонтаж.

Акт демонтажу 19.02.2009 було направлено відповідачу.

25.09.2009 відповідачу була направлена претензія № 4702 про повернення місяця внаслідок закінчення строку дії договору, а також сплату суми заборгованості за щомісячне користування місцем, пеню за прострочення щомісячної оплати, штраф за прострочення повернення місця, пеня за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу; витрати на проведення демонтажу спеціальної конструкції, витрати за зберігання демонтованої конструкції на складі станом на 25.09.2009. Претензія отримана відповідачем 05.10.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує, що обов’язок відшкодування відповідачем витрат на демонтаж встановлено Договором, зазначена сума вказана позивачем в претензії від 25.09.2009 з вимогою сплатити 575,28 грн., яка отримана відповідачем, а тому згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України в відповідача виникло зобов’язання сплатити вказану суму.

Наказом Комунального підприємства „Міський інформаційний центр” № 11 від 25.01.2008 було затверджено розмір витрат підприємства на зберігання демонтованих спеціальних конструкцій на складі із розрахунку 1 м куб. в день.

Згідно затверджених витрат за період з 19.02.2009 по 17.06.2010 розмір витрат на зберігання складає 205,38 грн. (рахунки-фактури № СФХ-000007 від 29.01.2010 за період з 19.02.2009 по 31.01.2010, №СФХ-000061 від 17.06.2010 за період з 01.02.2010 по 17.06.2010).

У претензії від 25.09.2009 відповідачеві була пред’явлена вимога сплатити витрати за зберігання демонтованої конструкції на складі, розраховані станом на дату пред’явлення претензії (25.09.2009), обов’язок сплатити зазначені витрати передбачено Договором, а тому позовні вимоги в частині стягнення 205,38 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В пункті 5.1 Договору сторони погодили, що протягом 7 календарних днів після припинення дії договору на будь-яких підставах, передбачених 8.1, 8.3 Договору, користувач зобов’язаний звільнити надані в користування місця і передати їх „КП” на підставі акту приймання-передачі. Згідно пункту 5.2 Договору місця вважаються поверненими „КП” з моменту підписання актів приймання-передачі.

Враховуючи зазначені умови Договору, позовні вимоги про зобов’язання відповідача повернути позивачеві місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою м.Харків, вул. Шевченка, 38 підлягають задоволенню.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що у разі прострочення повернення місць, наданих в користування, користувач сплачує „КП” неустойку, яка складає 7% від розміру плати за використання місць (з ПДВ), встановленої додатком № 1 до Договору, за кожен день прострочення виконання зобов’язання щодо повернення місць за цим договором.

Позивачем розраховано штрафні санкції згідно пункту 6.2 Договору за період 08.07.2009 по 17.06.2010 в сумі 6023,70 грн.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі, розраховані відповідно до умов договору та вимог законодавства, колегія не знаходить підстав для зменшення розміру штрафних санкцій згідно статті 233 Господарського кодексу України, враховуючи, що відповідачем за період дії Договору здійснено лише три платежі, відповідач не реагував на повідомлення та претензію позивача, не передав місце за актом приймання-передачі згідно пунктів 5.1., 5.2 Договору, а тому позивач не може вільно користуватися даним місцем.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду по даній справі підлягає зміні в частині стягнення пені, скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 575,28 грн. витрат на проведення демонтажу спеціальної конструкції, неустойки за прострочення повернення місця в розмірі 6023,70 грн. за період з 08.07.2009 по 17.06.2010, витрат за зберігання демонтованої спеціальної конструкції в розмірі 205,38 грн. та зобов’язання відповідача повернути позивачеві місце, що знаходиться у комунальній власності за адресою м.Харків, вул. Шевченка, 38, в іншій частині рішення залишити без змін. Апеляційна скарга Комунального підприємства „Міський інформаційний центр” є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Міській інформаційний центр” на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2010 у справі № 58/141-10 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2010 у справі № 58/141-10 змінити в частині стягнення пені, скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 575,28 грн. витрат на проведення демонтажу спеціальної конструкції, неустойки за прострочення повернення місця в розмірі 6023,70 грн. за період з 08.07.2009 по 17.06.2010, витрат за зберігання демонтованої спеціальної конструкції в розмірі 205,38 грн. та зобов’язання Приватного підприємства „Елметенергозв’язок” повернути Комунальному підприємству „Міський інформаційний центр” місце, що знаходиться у комунальній власності за адресою м.Харків, вул. Шевченка, 38.

В інший частині рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Елметенергозв’язок” (03040, м.Київ, вул. Васильківська, 14, код 34951777) на користь Комунального підприємства „Міський інформаційний центр” (61166, м.Харків, проспект Леніна, 38, оф. 618, код 32135675) заборгованість за щомісячне користування місцем в розмірі 1746 (одна тисяча сімсот сорок шість) грн. 36 коп., пеню в розмірі 399 (триста дев’яносто дев’ять) грн. 74 коп., витрати на проведення демонтажу спеціальної конструкції в розмірі 575 (п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 28 коп., витрати на зберігання демонтованої спеціальної конструкції в розмірі 205 (двісті п’ять) грн. 38 коп., неустойки за прострочення повернення місця в розмірі 6023 (шість тисяч двадцять три) грн. 70 коп., 187 (сто вісімдесят сім) грн. державного мита за подання позову, 93 (дев’яносто три) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Зобов’язати Приватне підприємство „Елметенергозв’язок” (03040, м.Київ, вул. Васильківська, 14, код 34951777) повернути Комунальному підприємству „Міський інформаційний центр” (61166, м.Харків, проспект Леніна, 38, оф. 618, код 32135675) місце, що знаходиться у комунальній власності за адресою м.Харків, вул. Шевченка, 38.”

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 58/141-10 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді