Постанова № 14216137, 21.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2011                                                                                           № 17/159-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Верховця А.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

Від позивача: Голуб А.О. (довіреність від 09.09.2010 року б/н)

Марусевич О.П. (довіреність від 24.01.2011 року б/н)

Від відповідача: Захарченко В.Ю. - директор (наказ від 14.04.2010 року № 1)

Від третьої особи 1: Лапа В.П. (довіреність від 06.10.2010 року № 3/670)

Стрижак О.Л. (довіреність від 20.09.2010 року № 3/638)

Від третьої особи 2: Нестеренко B.C. - директор (протокол загальних зборів учасників

Товариства з обмеженою відповідальністю „Неон" від 23.03.2009року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПП "НВП Ребус"

на рішення Господарського суду м.Києва від 28.10.2010

у справі № 17/159-10 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Спецмаш"

до                                                   ПП "НВП Ребус"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Державне підприємство "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (Укрметртестстандарт)

          ТОВ "НЕОН"

про                                                   визнання права власності та припинення його порушення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.10.2010 року у справі № 17/159-10 позов задоволено частково, визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецмаш” на конструкторську документацію на опалювачі інфрачервоні трубчаті газові „Геліос” та технічні умови ТУ У 73.1-13725070-001-2002, які створені на підставі договору про створення науково-технічної продукції № 07-23-07 від 23.07.2001р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецмаш” та Малим колективним науково-виробничим підприємством „Ребус”, у задоволенні решти позову було відмовлено, стягнуто з Приватного підприємства „НВП Ребус” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецмаш” 85 (вісімдесят п’ять гривень) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 28.10.2010р. у справі № 17/159-10 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що є підставами для скасування такого судового рішення.

Зокрема, на думку скаржника, у ТОВ «Спецмаш» не було підстав вимагати визнання права власності на конструкторську документацію, розроблену МК НВП «Ребус» відповідно до умов договору, а у суду першої інстанції не було законних підстав визнавати за ТОВ «Спецмаш» право власності на конструкторську документацію на опалювачі інфрачервоні трубчаті газові «Геліос».

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2010 року у справі № 17/159-10 без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив.

Як видно з матеріалів справи, 23.07.2001р. між Малим колективним науково-виробничим підприємством „Ребус” (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецмаш” (Замовник) укладено договір про створення науково-технічної продукції № 07-23-01, згідно якого виконавець зобов’язався розробити конструкторську документацію на агрегат повітряно-опалювальний, на газовому паливі, з направленою дією інфрачервоних променів, а замовник –оплатити виконання вказаної науково-технічної продукції.

Згідно п. 1.3. договору термін здачі робіт по договору –січень 2002р.

За виконану науково-технічну продукцію, відповідно до договору, замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну, 4800грн., в тому числі 800грн. ПДВ. Оплата проводиться поетапно, з авансом у розмірі 2400грн., який повинен бути перерахований до 27.07.2001р. (п.п. 2.1., 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.2., 3.3., 3.4. договору передача оформленої у встановленому порядку документації по окремих етапах договору здійснюється супровідними документами виконавця. При завершенні робіт виконавець подає замовнику акт здачі-приймання науково-технічної продукції з доданим до нього: - комплектом конструкторської документації; - актом приймальних випробувань дослідних зразків. Замовник на протязі 5 днів з дня одержання акта здачі-приймання робіт і звітних документів, вказаних в п. 3.3. договору, зобов’язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання науково-технічної документації або мотивовану відмову від приймання робіт.

Пунктами 5.1., 5.4. договору передбачено, що конструкторська документація (КД), що створюється по цьому договору, буде становити власність замовника. Передача КД виконавцем будь-якій третій стороні не допускається. Замовник передає виконавцю перелік комплектуючих виробів, які заплановано застосувати в конструкції нової техніки та супровідну документацію на них.

Згідно п. 6.1. договору термін дії договору: початок –23.07.2001р., термін здачі робіт по договору –січень 2002р.

08.01.2002р. між Малим колективним науково-виробничим підприємством „Ребус” (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецмаш” (Замовник) укладено доповнення до договору про створення науково-технічної продукції від 23.07.2001р. (а.с. 19-20, т. 1), згідно якого сторони погодили, що у відповідності до 5.3. договору виконавець проводить роботи з сторонніми організаціями по експертизі текстової документації на опалювачі інфрачервоні трубчаті „Геліос” (ТУ, ПС, ІМ) на відповідність вимогам діючим стандартам. Експертизу документації проводить ДК „Газ України” та Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. доповнення до договору про створення науково-технічної продукції від 23.07.2001р. (а.с. 19-20, т. 1) за виконану науково-технічну документацію, відповідно до договору замовник перераховує виконавцю в рахунок оплати робіт стороннім організаціям 1620грн., в тому числі 270грн. ПДВ. Оплата проводиться авансово.

08.01.2002р. між Малим колективним науково-виробничим підприємством „Ребус” (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецмаш” (Замовник) укладено доповнення до договору про створення науково-технічної продукції від 08.01.2002р. (а.с. 21-22, т. 1), згідно якого сторони погодили, що у відповідності до 5.3. основного договору від 23.07.2001р. виконавець виконує роботи по проведенню ДК „Газ України” експертизи.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. доповнення до договору про створення науково-технічної продукції від 08.01.2002р. (а.с. 21-22, т. 1) за виконану науково-технічну продукцію, відповідно до доповнення до договору замовник перераховує виконавцю в рахунок оплати робіт 948грн., в тому числі 158грн. ПДВ. Оплата проводиться авансово.

19.02.2002р. між Малим колективним науково-виробничим підприємством „Ребус” (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецмаш” (Замовник) укладено доповнення до договору про створення науково-технічної продукції від 23.07.2001р. (а.с. 23-24, т. 1), згідно якого сторони погодили, що у відповідності до 5.3. договору виконавець проводить роботи з сторонніми організаціями по проведенню приймальних випробувань опалювачів інфрачервоних трубчатих „Геліос” на відповідність вимогам проекту ТУ.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. доповнення до договору про створення науково-технічної продукції від 19.02.2002р. (а.с. 23-24, т. 1) за виконану науково-технічну продукцію, відповідно до даного доповнення до договору замовник перераховує виконавцю в рахунок оплати робіт стороннім організаціям 3 600грн., в тому числі 600грн. ПДВ. Оплата проводиться авансово.

15.09.2002р. між Малим колективним науково-виробничим підприємством „Ребус” (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецмаш” (Замовник) укладено доповнення до договору про створення науково-технічної продукції від 15.09.2002р. (а.с. 25-26, т. 1), згідно якого сторони погодили, що у відповідності до 5.3. договору виконавець проводить роботи з сторонніми організаціями по проведенню реєстрації технічних умов на опалювачі інфрачервоні трубчаті „Геліос”.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. доповнення до договору про створення науково-технічної продукції від 15.09.2002р. (а.с. 23-24, т. 1) за виконану науково-технічну продукцію, відповідно до доповнення до договору замовник перераховує виконавцю в рахунок оплати робіт стороннім організаціям 631,49грн., в тому числі 105,25грн. ПДВ. Оплата проводиться авансово.

10.10.2002р. між Малим колективним науково-виробничим підприємством „Ребус” (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецмаш” (Замовник) укладено доповнення до договору про створення науково-технічної продукції від 10.10.2002р. (а.с. 27-28, т. 1), згідно якого сторони погодили, що у відповідності до 5.3. договору виконавець виконує роботи, в Державній інспекції з енергозбереження, по експертизі документації на ОІТГ на створення нової енергозберігаючої техніки.

Відповідно до п. 2.1., доповнення до договору про створення науково-технічної продукції від 10.10.2002р. (а.с. 27-28, т. 1) за виконану науково-технічну продукцію, відповідно до доповнення до договору замовник перераховує виконавцю в рахунок оплати робіт 591,60грн., в тому числі 98,60грн. ПДВ.

Позивач на виконання договору та доповнень до договору сплатив Малому колективному науково-виробничому підприємству „Ребус” 13431,60грн., що підтверджується реєстром платежів (а.с. 48, т. 2), банківськими виписками (а.с. 49-53, т. 2) та податковими накладними (а.с. 46-47, т. 2).

Мале колективне науково-виробниче підприємство „Ребус” виконало передбачені договором та доповненнями до нього науково-технічні роботи, а позивач прийняв вказані роботи, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (а.с. 28-33, т. 1), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

25.12.2002р. Українським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації зареєстровано технічні умови ТУ У 73.1-13725070 –001 –2002 Опалювачі інфрачервоні трубчаті газові „Геліос” в книзі обліку за № 081/027155 (а.с. 34-78, т. 1).

Як вбачається з листа Державного підприємства „Всеукраїнський державний науково–виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” № 20-27/259 від 22.06.2010р. (а.с. 104, т. 1) власником технічних умов ТУ У 73.1-13725070 –001 –2002 „Опалювачі інфрачервоні трубчаті газові „Геліос” є МКНВП „Ребус”.

Предметом спору є вимога про визнання права власності позивача на конструкторську документацію на опалювачі інфрачервоні трубчаті газові „Геліос” та технічні умови ТУ У 73.1-13725070-001-2002, які створені на підставі договору про створення науково-технічної продукції № 07-23-07 від 23.07.2001р. (із наступними змінами та доповненнями) та зобов’язання Державного підприємства „Всеукраїнський державний науково–виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” внести відповідні зміни до бази даних технічних умов в частині визначення позивача власником технічних умов ТУ У 73.1-13725070-001-2002 та забезпечити опублікування інформації про такі зміни у встановленому порядку за рахунок відповідача.

Суд першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення прийшов до висновку, що Позивач на виконання договору та доповнень до останнього сплатив 13431,60 грн., отже, вимога про визнання права власності позивача на конструкторську документацію є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Судова колегія погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. (ст. 334 ЦК України).

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності – це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод. Як відповідач, за таким позовом виступає третя особа, що безпосередньо заявляє чи не заявляє свої права на річ, але не визнає за позивачем речового права на майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України „Про стандартизацію” право власності на стандарти, технічні умови та кодекси усталеної практики, прийняті чи схвалені іншими органами та організаціями, що займаються стандартизацією, належить організаціям, установам, за кошти яких вони створені або яким воно передано в установленому законом порядку.

Технічні умови (ТУ) - нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким ма ють відповідати продукція, процеси та послуги (далі продукція). ТУ встановлюють вимоги до продукції, призначеної до самостійного постачання (виконання, на давання) та регулюють відносини між виробником (постачальником) та споживачем (користувачем). ТУ можуть бути невід'ємною частиною комплекту конструкторської, технологічної або іншої технічної документації на продукцію або окремим документом. В ТУ, які є окремим документом, має бути повний комплекс вимог до продукції, її виготовлен ня, контролювання, приймання та постачання. Вимоги до виконання ТУ, які є частиною комплекту конструкторської документації (ТУ на про дукцію машинобудування, приладобудування, будівництва, а також деяких окремих видів діяль ності), регламентовано в ГОСТ 2.114. (п. 3.1. Правил побудови, викладення, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов (ДСТУ 1.3:2004), затверджених наказом Держспоживстандарту України N 86 від 30.04.2004р.).

Згідно п.п. 3.10, 3.11. вказаних Правил право власності на ТУ належить тим суб'єктам господарювання, на кошти яких їх ство рено або яким це право передано порядком, установленим законодавством. За згодою власника ТУ дозволено використовувати іншим суб'єктам господарювання. ТУ та змінами до них забезпечують на договірних засадах власники ТУ. Власники ТУ перевіряють їх на відповідність чинному законодавству України, технічним регламентам, потребам споживачів, обороноздатності, рівневі розвитку науки й техніки, досягну тому на момент перевіряння, а також узгодженності з чинними нормативними документами тієї самої сфери застосування.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, позивач на виконання договору та доповнень до договору сплатив на рахунок Малого колективного науково-виробничого підприємства „Ребус” 13431,60грн., що підтверджується реєстром платежів, банківськими виписками та податковими накладними; МКНВП „Ребус”, за кошти сплачені позивачем згідно договору про створення науково-технічної продукції № 07-23-01 від 23.07.2001р., виконало передбачені договором та доповненнями до нього науково-технічні роботи по розробці технічних умов, а позивач прийняв вказані роботи, що підтверджується актами здачі-приймання робіт, підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; всупереч вимогам ч. 2 ст. 15 Закону України „Про стандартизацію” та п. 3.10. Правил побудови, викладення, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов (ДСТУ 1.3:2004), затверджених наказом Держспоживстандарту України N 86 від 30.04.2004р.) власником технічних умов ТУ У 73.1-13725070-001-2002, які виготовленні на підставі договору та доповнень до договору було зареєстровано МКНВП „Ребус”, а не позивача, як власника коштів, за які були створенні технічні умови ТУ У 73.1-13725070-001-2002 та конструкторська документація на опалювачі інфрачервоні трубчаті газові „Геліос”, що підтверджується листом Державного підприємства „Всеукраїнський державний науково–виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” № 20-27/259 від 22.06.2010р.

У Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога позивача про визнання права власності позивача на конструкторську документацію на опалювачі інфрачервоні трубчаті газові „Геліос” та технічні умови ТУ У 73.1-13725070-001-2002, які створені на підстав договору № 07-23-07 від 23.07.2001р. (із наступними змінами та доповненнями) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, судовою колегіє встановлено, що Мале колективне науково – виробниче підприємство «Ребус» виключено з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, таким чином, його діяльність припинена.

Нове підприємство, а саме: Приватного підприємства "НВП Ребус" , на яке зареєстровано конструкторську документацію на опалювачі інфрачервоні трубчаті газові „Геліос” та технічні умови ТУ У 73.1-13725070-001-2002, не є правонаступником МКНВП „Ребус” і не має ніякого відношення до даної документації.

У задоволенні вимоги Позивача про зобов’язання ДП „Всеукраїнський державний науково–виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” внести відповідні зміни до бази даних технічних умов в частині визначення позивача власником технічних умов ТУ У 73.1-13725070-001-2002 та забезпечити опублікування інформації про такі зміни у встановленому порядку за рахунок відповідача, судом першої інстанції було правомірно відмовлено, оскільки не доведено факту звернення до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача з вимогою про внесення відповідних змін до бази даних технічних умов в частині визначення позивача власником технічних умов ТУ У 73.1-13725070-001-2002 та опублікування інформації про такі зміни у встановленому порядку та факту відмови третьої особи вчинення вказаних дій.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2010р. було прийнято по даній справі, з повним з‘ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також воно прийняте з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства "НВП Ребус" , суд апеляційної інстанції не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 35, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2010 у справі № 17/159-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "НВП Ребус" - без задоволення.

2. Матеріали справи № 17/159-10 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді