Рішення № 14215834, 10.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2011 р. Справа № 29/421-10

вх. № 11298/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", с. Олександрівка;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козачанське", с. Гур.Козачок;

про стягнення 22437,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 14786,00 грн. боргу за отриманий товар по договору №х-57016 від 01.10.07, 5534,61 грн. інфляційних, 1064,94 грн. річних, 1051,95 грн. пені та судові витрати.

Ухвалою суду від 24.01.11 розгляд справи було відкладено на 17.02.11.

16.02.11 відповідач надав до канцелярії суду клопотання про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.

В судовому засіданні призначеному на 17.02.11 було оголошено перерву до 24.02.11.

23.02.11 відповідач надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в позові.

24.02.11 позивач надав через канцелярію господарського суду клопотання про продовження на 15 днів строку вирішення спору у справі №29/421-10 за межі передбачені ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що, відповідно до ч.3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, суд задовільнив клопотання позивача.

Розгляд справи було відкладено на 01.03.11.

01.03.11 позивач надав до канцелярії суду пояснення з приводу доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№5287), які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в позові.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 01.03.11 до 09.03.11, з 09.03.11 до 10.03.11.

Представники сторін в судове засідання 10.03.11 не з"явились.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01.10.07 між позивачем та відповідачем був підписаний договір №Х-57016, відповідно до ст.1 якого, продавець (позивач) зобов"язався передати майно у власність покупця (відповідач), а покупець зобов"язався прийняти майно та сплатити за нього встановлену цим договором грошову суму.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.5 договору, виплату загальної ціни цього договору (ст.3 - 7500,00грн.) покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у строк до 31.12.07.

В той же час сторони визначили в ст.10 договору, якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено цим договором, він зобов"язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до умов цього договору та у строк 7 календарних днів з моменту прийняття цього товару (підписання накладної).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 14786,00грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме накладними та довіреностями до них.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В порушення умов договору та норм діючого законодавства, відповідач вартість отриманого товару не сплатив, внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 14786,00грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини першої 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в сумі основного боргу у розмірі 14786,00грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1064,94грн. та інфляційні у сумі 5534,61грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Розглянувши вимогу щодо стягнення суми пені у розмірі 1051,95 грн., суд встановив, що в задоволенні позову в частині стягнення 1051,95 грн. слід відмовити у зв"язку з тим, що відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені) застосовується скорочений строк позовної давності в один рік й відповідачем було заявлено про застосування такого строку.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 36, 42, 38, 41, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козачанське" (код ЄДРПОУ 31742305, 62212, Харківська область, Золочівський район, с. Гур"їв Козачок, р/р 26003004544 у ХОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" (код ЄДРПОУ 33817183, 62214, Харківська область, Золочівський район, село Олександрівка, вулиця Набережна, буд. 1, п/р 26004996105315 в філії ЗАТ ПУМБ міста Харкова, МФО 350385) 14786,00 грн. основного боргу, 5534,61 грн. інфляційних, 1064,94 грн. річних, 213,85 грн. державного мита та 224,94грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тихий П.В.