Рішення № 14215723, 02.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2011 р. Справа № 29/394-10

вх. № 11037/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Федорчук В.В. за дов. від 14.10.10,

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ Виробнича фірма "Полімер", м. Харків

до ТОВ "Діфлон", м. Харків

про стягнення 114883,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 110794,06 грн. боргу за договором №56П від 10.08.10, 368,38 грн. інфляції, 3155,48 грн. пені, 565,20 грн. річних та судові витрати.

Розгляд справи було призначено на 18.01.11.

Відповідач надав суду пояснення (вх. №1238 від 18.01.11), в яких вказує, що станом на 17.01.11 його заборгованість перед позивачем складає 109294,06 грн.

В судовому засіданні, яке розпочалося 18.01.11 було оголошено перерву до 17.02.11.

Відповідач 17.02.11 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду спору за межами двохмісячного терміну, встановленого ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, на 15 днів, у зв"язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Враховуючи те, що, відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на 15 днів, суд задовільнив вказане клопотання.

Також, 17.02.11 позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 89494,06 грн. боргу за договором №56П від 10.08.10, 2344,67 грн. інфляції, 6093,59 грн. пені, 1179,40 грн. річних та судові витрати.

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

Розгляд справи було відкладено на 02.03.11.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.08.10 між позивачем та відповідачем був підписаний договір №56П, на виконання якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 884406,43грн.

Відповідно до п.3.1. договору передбачено порядок оплати поставленого товару, згідно якого оплату відповідач повинен здійснити на протязі 50 календарних днів з моменту поставки партії товару.

В порушення умов договору, відповідач не в повному обсязі оплатив товар, що був йому поставлений позивачем, внаслідок чого сума заборгованості становить 89494,06грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, те, що позовні вимоги правомірні, доведені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, суд задовільняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 89494,06грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 2344,67грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 1179,40 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.3. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманої продукції за кожний день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 6093,59грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФЛОН" (61177, м. Харків, провулок Пластичний, будинок 9, код ЄДРПОУ 24674128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" (61004, м.Харків, пров. Райрадівський, 1, код ЄДРПОУ 32335155) суму боргу - 89494,06 грн.; інфляційні втрати - 2344,67 грн.; пеню - 6093,59 грн.; 3% річних - 1179,40 грн.; 1148,83 грн. державного мита та 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тихий П.В.

повний текст рішення складено 09.03.11