Рішення № 14215724, 02.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2011 р. Справа № 5023/506/11 вх. № 506/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Лящовський В.Р. за довіреністю №01-03/2011/ДВ від 01.03.11; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Трейд", с. Безп"ятне;

до Приватного підприємства "Сочі-М", м. Харків;

про виконання договірних зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою (вих.№13-01-11/ПЗ від 13.01.11), в якій просить суд стягнути з відповідача 126812,08грн. основного боргу, 12681,20грн. - 10% штрафу; 1394,94грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Ухвалою суду від 26.01.11 за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

02.03.11 позивач надав до канцелярії суду заяву про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

03.08.09 між позивачем та відповідачем був підписаний дистриб"юторський договір №083-Мл-ТД/ПС/Д, відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов"язався поставляти та передавати у власність відповідачу (дистриб"ютор) окремими партіями товар, а відповідач зобов"язався приймати та оплачувати поставлений товар, розміщувати рекламні матеріали, проводити рекламні акції з метою збільшення кінцевих споживачів товару.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, передав відповідачеві товар на суму 126812,08 грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується матеріалами справи (видаткові накладні).

Відповідно до п. 8.3. договору, розрахунки за товар, щор відпускається, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок останнього. Дистиб"ютор зобов"язується оплатити кожну отриману відповідно до положень договору партію товару не пізніше 17 календарних днів з моменту її отримання згідно кожної відповідно товарної (товарно-транспортної) накладної постачальника.

В порушення умов договору, відповідач вартість товару відповідачем сплачена не була (остання поставка товару відбулася 11 вересня 2010 року), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 126812,08грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 126812,08 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.10.2. договору, у випадку прострочення оплати товару на умовах цього договору, відповідач зобов"язаний сплатити на користь позивача неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, у випадку затримки оплати вартості товару на строк, що перевищує 30 днів, дистриб"ютор додатково оплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартсоті неоплаченого в строк товару.

Враховуючи те, що затримка оплати вартості товару відповідачем перевищує 30 днів, позовні вимоги в частині заявленого до стягнення штраф у розмірі 10% від вартсоті неоплаченого в строк товару, в сумі 12681,20 грн. обгрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, заявлене в позовній заяві, суд керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд також враховує Роз’яснення ВАСУ від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ” та Інформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006 р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову ”, де зокрема, звертається увагу судів на наступне. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В даному разі до клопотання про забезпечення позову позивачем не додано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що клопотання позивача про забезпечення позову є необґрунтованим, а тому правових підстав для його задоволення немає.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові –на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Сочі-М" (м. Харків, вул. Героїв праці, 31, код 35587325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ТРЕЙД" (08628, Київська область, Васильківський район, с. Безп"ятне, вул. Васильківська, 72-А, код ЄДРПОУ 32904369) - 126812,08грн. основного боргу, 12681,20грн. - 10% штрафу; 1394,94грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Тихий П.В.

повний текст рішення складено 09.03.11