Рішення № 14214881, 09.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.10 Справа№ 6/149(2010)

За позовом: ТзОВ “Фроніус Україна”, с.Княжичі

до відповідача: Дочірнього підприємства “Ефорт-Гарант 17” Товариства з обмеженою відповідальністю “Ефорт-Гарант”, м.Львів

про: стягнення 54386грн. 19коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Гуцал О.Л., Гісунова Н.В.

від відповідача: Панов Д.В., Тимків Т.В.

Представникам сторін, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області ТзОВ “Фроніус Україна” заявлено позов до Дочірнього підприємства “Ефорт-Гарант 11” Товариства з обмеженою відповідальністю “Ефорт-Гарант” про стягнення 54386грн. 19коп. збитків.

Ухвалою суду від 27.08.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.09.2010р.

За клопотаннями представників позивача та відповідача, ухвалою суду від 14.09.2010р. замінено відповідача у справі - Дочірнє підприємство “Ефорт-Гарант 11” Товариства з обмеженою відповідальністю “Ефорт-Гарант” належним - ДП “Ефорт-Гарант-17” ТзОВ “Ефорт-Гарант” та відкладено розгляд справи на 25.10.2010р.

З метою витребування у сторін додаткових доказів у справі, ухвалою суду від 25.10.2010р. розгляд справи відкладено на 02.11.2010р. Ухвалою суду від 02.11.2010р. відкладено розгляд справи на 09.11.2010р. та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача від 01.11.2010р. №610 про зупинення провадження у справі в зв”язку з порушенням кримінальної справи №130-1277 за фактом крадіжки майна в зв”язку з необгрунтованістю.

За клопотанням представника відповідача від 02.11.2010р. судом здійснено технічну фіксацію судового процесу.

В судовому засіданні 09.11.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, поясненні від 01.10.2010р. № 1001/1 та запереченні на відзив на позовну заяву. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по здійсненню охорони майна позивача за договором № 0049-С11М на централізовану охорону, 29.06.2010р. під час здійснення охорони з об'єкта охорони було здійснено таємне викрадення майна позивача, а саме апаратів Тгаns Сut 300 (1 од.), Роwermах 45 Т45 М/7,5 м (1 од.) шляхом злому вхідних дверей. Факт крадіжки майна підтверджений Постановою про порушення кримінальної справи № 130-1277 від 01.07.2010р.

Залишкова вартість викраденого майна позивача визначена з урахуванням амортизаційного зносу на день події та становить 23265грн. 34коп., що підтверджується даними акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 29.06.2010р., що знаходяться на відповідальному зберіганні на складі (м.Стрий) та Актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 29.06.2010р., що знаходяться на відповідальному зберіганні у підрозділі Збут (м.Стрий) та довідкою про залишкову вартість цінностей від 29.06.2010р. Однак, позивач просить суд стягнути з відповідача заподіяні збитки у вигляді реальної вартості викраденого майна станом на день події в розмірі 54 386грн. 19коп.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 25.10.2010р. №610, доповненні та уточненні до відзиву №610 від 25.10.2010р. та просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до пункту 7.1.22. договору виконавець звільняється від відповідальності за майнові збитки, спричинені замовнику не з вини виконавця, а саме крадіжкою “на ривок”, коли загальний час протиправних дій спрямованих на порушення цілісності об'єкту складає менше п'яти хвилин. Також відповідач покликається на те, що позивачем не подано доказів про проведення інвентаризації з дотриманням вимог чинного законодавства, не надано підтвердження власності викраденого майна, та не подано жодного доказу, який би підтверджував факт передачі викраденого обладнання під охорону, а відповідно до п. 2.1. укладеного договору, виконавець (відповідач) здійснює централізоване спостереження за об'єктом замовника (позивача), а не за матеріальними цінностями, що в ньому знаходяться.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

21.07.2008р. між Філією ТзОВ “Фроніус Україна” у м. Стрий (позивач по справі ТзОВ «Фроніус Україна») та ДП “Ефорт-Гарант-11” ТзОВ “Ефорт-Гарант” укладено договір № 0049-С11М на централізовану охорону, відповідно до п. 2.1 якого замовник (позивач у справі) доручає, а виконавець здійснює централізоване спостереження за об'єктами замовника, перерахованими в дислокації. Відповідно до дислокації, підписаної сторонами 21.07.2008р., охоронюваним об”єктом є приміщення, що знаходиться за адресою м. Стрий, вул. Крива, 41, б.

01.09.2008р. між сторонами укладено угоду про заміну сторони договору, згідно з п. 1 якої у зв'язку з організаційною реструктуризацією замовником передано, а набувачем ( ДП “Ефорт-Гарант-17” ТзОВ “Ефорт-Гарант”) прийнято усі права і обов'язки, передбачені договором на централізовану охорону № 0049-С11М від 21.07.08р.

29.06.2010р. під час здійснення охорони з об'єкта охорони було здійснено таємне викрадення майна позивача, а саме апаратів Тгаns Сut 300 (1 од.), Роwermах 45 Т45 М/7,5 м (1 од.) шляхом злому вхідних дверей. Факт крадіжки майна підтверджений Постановою про порушення кримінальної справи № 130-1277 від 01.07.2010р.

Так, 29 червня 2010р. о 6:24 - поступив дзвінок від відповідача, який здійснював централізовану охорону на основі угоди про спрацювання сигналізації від пошкодження вхідних дверних замків.

Представник позивача Паламар В. приїхав під приміщення офісу 06:50, де його вже очікували при вході працівники міліції та працівники охоронної фірми (ОСОБА_1 та ОСОБА_2). Першим увійшов Паламар В. і зробив огляд наявності обладнання. Під час огляду була виявлена відсутність апарату плазмового різання 4.065.023.630 Тгаns Сut 300 (1 од.) (без рідини) з серійними номерами 17410090 та апарату для плазмового різання Роwermах 45 Т45 М/7,5 м (1 од.) із серійними номерами 20983. Після огляду, ОСОБА_3. була написана заява міліції про крадіжку обладнання. Працівниками міліції були проведені на місці події слідчі дії і була винесена постанова про порушення справи за фактом крадіжки.

Відповідно до інформації наданої суду позивачем і відповідачем хронологія спрацювання сигналізації (згідно даних внутрішнього охоронного пульта) є наступною:

03:54 Тривога!!! Спрацювання датчиків 10-4-10-14-7-1-10-16-14-4.

03:57 - обрив зв'язку (був обірваний комутаційний ящик).

Позивачу від охоронної фірми повідомлення про тривогу не надходило. Що є порушенням п.4.1.3. договору відповідно до якого обовязком відповідача є повідомити Замовника про факт порушення цілісності обєкта. Оскільки, відповідно до п.5.1.9. договору якщо на обєкті, що охороняється, спрацювала сигналізація, сталась пожежа, затоплення або інші стихійні лиха, порушена цілісність обєкта Замовник зобовязаний прибути на обєкт для відкриття, огляду, здійснення необхідних заходів для перезакриття обєкту на протязі двох годин з моменту отримання інформації про вище перелічені події.

06:11 спрацювання датчика 10 зони (вхідні двері)

06:16 спрацювання датчика 10 зони (вхідні двері)

06:18 спрацювання датчика 10 зони (вхідні двері)

06:19 спрацювання датчика 4 зони (середина приміщення)

06:21 спрацювання датчика 14 зони (середина приміщення)

Дзвінок про пошкодження замків зовнішніх дверей поступив представнику ТОВ «Фроніус Україна»Талабко Ю.І. в 6:24 год.

06:39 спрацювання датчика 10 зони (вхідні двері)

06:40 спрацювання датчика 14 зони (середина приміщення)

06:41 спрацювання датчика 4 зони (середина приміщення)

06:42 спрацювання датчика 14 зони (середина приміщення) Далі, після прибуття Паламара В.

06:52 спрацювання датчика 10 зони (вхідні двері).

Згідно даних, знятих з централі охоронної системи злом дверей, решітки та порушення зон 10,1, 4, 14 сталися в 3:54 год. 29.06.2010р. Про це черговий на ПЦС отримав сигнал тривоги і повідомив наряд. Однак, як зазначено вище, охоронюваною фірмою не було виконано 4.1.3. договору - повідомити Замовника про факт порушення цілісності об'єкту.

Крім того, відсутні підтвердження про отримання нарядом сигналу тривоги (не ведеться запис переговорів чергового), так як і немає підтвердження виїзду наряду на об'єкт (ЄРК5 навігатор на той час не працював). З тверджень наряду про прибуття по тривозі на об'єкт за проміжок часу до 5 хвилин і огляд вікон (черговий повідомив про тривогу з вікна зліва від дверей. В технічній документації похибка оскільки, вікно зліва є не що інше, як двері) При цьому, було оглянуто і вікно справа від дверей. Тобто наряд пройшов повз двері зі зламаними замками і не зауважив і не зафіксував зазначений факт.

Відтак, в діях відповідача мало місце неуважне обстеження об'єкту по тривозі а отже і неналежне виконання умов договору охорони.

Виходячи з вище зазначеного з 3:54 до 4:48 (час тестового сигналу на ПЦС) об'єкт знаходився без замків і без охорони, що є порушенням умов договору охорони.

За таких обставин, враховуючи, що представниками охоронної фірми не були представлені документальні підтвердження договірних дій по охороні офісу в період з 3.54 год. по 6:52 год. 29.06.2010р. (час прибуття представника), суд вважає, що відповідач неналежно виконував умови договору (щодо здійснення охорони об'єкту), що в свою чергу призвело до виникнення збитків у позивача.

Залишкова вартість викраденого майна позивача, а саме апаратів Тгаns Сut 300 (1 од.), Роwermах 45 Т45 М/7,5 м (1 од.) визначена з урахуванням амортизаційного зносу на день події та становить 23 265 (двадцять три тисячі двісті шістдесят п'ять) грн. 34 коп., що підтверджується Актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 29 червня 2010 року, що знаходяться на відповідальному зберіганні на складі (м. Стрий) та Актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 29 червня 2010 року, що знаходяться на відповідальному зберіганні у підрозділі Збут (м. Стрий) та довідкою про залишкову вартість цінностей від 29 червня 2010 року. Реальна вартість викраденого майна підтверджується копіями видаткових накладних № ФУ-0001170 від 17 серпня 2009 року та № ФУ-0000637 від 09 квітня 2010 року, за якими вартість апарату Тгаns Сut 300 (1 од.), становить 26 902 (двадцять шість тисяч дев'ятсот дві) грн. 21 коп. та вартість апарату Роwermах 45 Т45 М/7,5 м (1 од.) становить 27 483 (двадцять сім тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 98 коп.

Відповідно до умов п. 6.3. Договору в день викрадення майна позивачем було здійснено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей та інвентаризація, по прибутті уповноважених представників сторін на місце події, у складі комісії за участю представників позивача та відповідача, згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69.

Відповідно до п.1 договору “охорона комплекс організаційно-технічних заходів централізованого спостереження за станом сигналізації на обєкті, від протиправних посягань на нього сторонніх осіб в період перебування; обєкт споруда, будівля, приміщення…. в яких знаходиться майно Замовника, що взяте під охорону Виконавцем”.

Відповідно до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють зобовязані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Частиною 1 ст. 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Для договорів охорони, як спеціального виду зберігання, встановлено порядок відшкодування збитків.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 цього Кодексу визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 224 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Пунктом 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ч. 2 ст. 224 ГК України.

Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

п. 6.1. договору передбачено, що Виконавець несе майнову відповідальність за прямі дійсні збитки, заподіяні Замовнику в розмірі не більше, ніж 20000грн., внаслідок невиконання або неналежного виконання ним взятих на себе зобов'язань, за умов крадіжки майна в період охорони об'єкту Замовника, з явними ознаками злому чи іншого несанкціонованого проникнення.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково, в частині стягнення 20000грн. 00коп. в якості відшкодування завданих збитків.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 509, 526, 610,614,906,978,692 ЦК України, ст.ст.193, 224, 225 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,82,84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ДП “Ефорт-Гарант-17” ТзОВ “Ефорт-Гарант”, м.Львів, вул.Тургенєва, 72 (ідентифікаційний код 35664912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фроніус Україна”, вул.Слави, 24, с.Княжичі Броварського району Київської області (ідентифікаційний код 34857173) 20000грн. 00коп. збитків, 200грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 86грн. 80коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. В частині стягнення решти суми збитків відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.03.2011р.

Суддя