Рішення № 14214631, 15.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.03.11 р. Справа № 6/193

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Д.Подколзіної

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом: Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” м.Попасна, Луганської області

до відповідача: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „ПромКапітал” м.Донецьк

про стягнення 263743грн. 82коп.

за зустрічним позовом: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „ПромКапітал” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” м.Попасна, Луганської області

про визнання договору недійсним

за участю

представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічною позовною заявою) Капустін А.Б. представник по довіреності №17 від 30.03.2010р.

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою) не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” м.Попасна, Луганської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства виробничо-комірційної фірми „ПромКапітал” м.Донецьк основного боргу за поставлену продукцію у сумі 221 588грн. 66коп., пені у сумі 27 069грн. 90коп., 3% річних у сумі 3961грн. 46коп. та інфляційні у сумі 13140грн. 55коп. відповідно договору №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23.09.2009р. (Усього 265 760грн. 57коп.)

Позивач у заяві вих.№218-ю від 18.08.2010р. про вжиття заходів до забезпечення позову просив суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачеві в межах 265760грн. 57коп. Позивач не навів належних обґрунтувань та не підтвердив документально необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому заява судом задоволена не була.

Слухання справи відкладалось, у звязку з неявкою відповідача за первісним позовом у засідання суду.

У процесі слухання справи Приватне підприємство виробничо-комірційна фірма „ПромКапітал” м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” м.Попасна, Луганської області про визнання договору №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23.09.2009р. недійсним з моменту його укладання, яку ухвалою від 15.09.2010р. господарський суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом по справі №6/193.

15 вересня 2010р. позивач звернувся до суду з уточненням до позовної заяви, в яких зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача основний борг за поставлений товар у сумі 221 588грн. 66коп., пеню у сумі 22 631грн. 82коп., 3% річних у сумі 5718грн. 02коп. та інфляційні у сумі 13805грн. 32коп.(Усього 263743грн. 82коп.)

Крім того, позивач за первісним позовом у клопотанні від 06.10.2010р. просив вважати подані вищезазначені уточнення, заявою про зменшення позовних вимог на підставі ст.22 ГПК України. Також ним надані додаткові пояснення до позовної заяви. Суд приймає до уваги уточнення з урахуванням змін, а також пояснення та розглядає справу по суті.

Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічний позов про визнання договору недійсним від 05.10.2010р. заперечив проти його задоволення та наполягає на тому, що договір №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23.09.2009р. укладений у відповідності до вимог ЦК та ГК України.

Відповідач за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням від 06.10.10р. про призначення по справі №6/193 судово-почеркознавчої експертизи, в якому виклав перелік питань, які він вважав необхідним поставити перед експертом.

Оскільки у сторін та у суду виникали сумніви щодо власноручного підпису чи факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання при оформленні договору №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23.09.2009р. зі сторони відповідача за зустрічним позовом, господарський суд ухвалою від 06.10.2010р. задовольнив клопотання відповідача за первісним позовом про призначення судово-почеркознавчої експертизи та доручив її проведення Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз м.Донецьк. У зв”язку з чим 06.10.2010р. провадження у справі №6/193 було зупинено.

2 лютого 2011р. до господарського суду Донецької області надійшов висновок експерта судово-технічної експертизи документів №5808/03 від 15.12.2010р.

Ухвалою від 10.02.2011р. господарський суд поновив провадження у справі №6/193.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням позивача за первісним позовом.

Відповідач у засідання суду не з”явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача за первісним позовом, суд -

в с т а н о в и в :

23 вересня 2009р. між Товариством з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” м.Попасна, Луганської області та Приватним підприємством виробничо-комірційної фірми „ПромКапітал” м.Донецьк був укладений договір №ТДВ/БМЗ/09043/Ю, згідно умов якого позивач за первісним позовом (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити та передати у власність покупця певну продукцію, далі товар, відповідно до специфікації №1, а відповідач за первісним позовом (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.

Найменування товару: запасні частини до рухомого складу (п.1.2 договору).

Додатковими угодами №1 від 17.11.2009р., №2 від 01.12.2009р. сторони змінили деякі пункти договору.

До вказаного договору сторонами підписані специфікації №1-№3 в яких визначено найменування товару, № креслення, кількість на рік, ціна без ПДВ та загальна сума.

Термін дії договору з моменту його підписання до 31 грудня 2009р.

Договір №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23.09.2009р. підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 23.09.2009р. по 02.12.2009р. по накладним на відпуск товарно-матеріальних цінностей №376 від 23.09.2009р., №491 від 18.11.2009р., №523 від 02.12.2009р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 221 588грн. 66коп., який згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №5 від 23.09.2009р., №31 від 17.11.2009р., №36 від 02.12.2009р. прийнято уповноваженими особами відповідача за первісним позовом. У підтвердження заявлених вимог позивач посилається на накладні, довіреності до них і переконав суд у факті поставки товару у адресу Приватного підприємства виробничо-комірційної фірми „ПромКапітал” м.Донецьк.

Пунктом 7.2 договору №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23.09.2009р. сторони встановили, що покупець здійснює оплату з дати отримання товару на протязі 10 банківських днів. Але відповідач за первісним позовом свої зобовязання за договором не виконав, в результаті чого у відповідача перед позивачем виник основний борг за поставлений товар у сумі 221 588грн. 66коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 221 588грн. 66коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 10.3 укладеного договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23.09.2009р. і своєчасно не оплатив поставлений товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 22 631грн. 82коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у сумі 5718грн. 02коп. та інфляційні у сумі 13805грн. 32коп., які також підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом треба віднести на відповідача за первісним позовом, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

У процесі слухання справи Приватне підприємство виробничо-комірційна фірма „ПромКапітал” м.Донецьк, звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” м.Попасна, Луганської області про визнання договору №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23.09.2009р. недійсним з моменту його укладання.

Зустрічний позов мотивований тим, що при укладанні спірного договору замість власноручного підпису керівника, генерального директора ОСОБА_1, який перебував на посаді на час укладання договору, відповідачем за зустрічним позовом було використано факсимільне відтворення підпису означеної посадової особи.

При цьому позивач посилається на норми ст.ст. 203, 207, 215, 216 ЦК України.

Оскільки у сторін та у суду виникали сумніви щодо власноручного підпису чи факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання при оформленні договору, судом було призначено судово-почеркознавчу експертизу. Перед експертом були поставлені наступні питання: чи виконаний підпис на Договорі №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23 вересня 2009 року керівником ТОВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» - ОСОБА_1 - рукописним засобом? Чи нанесений підпис на спірному договорі з боку ТОВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» м. Попасна, Луганської області за допомогою факсимільного кліше підпису? Чи є підпис на договорі ОСОБА_1 з боку ТОВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» м. Попасна, Луганської області факсимільним. Проведення експертизи було доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз м.Донецьк.

Згідно висновку експерта судово-технічної експертизи документів №5808/03 від 15.12.2010р. І.Г.Хахіної вбачається, що 1,2,3 підпис від імені ОСОБА_1 на Договорі №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23.09.2009р. виконано пастою для кулькової ручки, без застосування факсимільного кліше.

Дослідивши матеріали справи та приймаючи висновок експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз м.Донецьк, суд вважає договір №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23.09.2009р. укладеним згідно вимог ст. 638 ЦК України.

Вирішуючи спори про визнання угод недійними, суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно до п. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її уставними документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочинну є недодержання в момент вчинення правочинну стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п”ятою та шостою статті 203 цього Кодексу:

За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочинну не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам судочинства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3), правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4), правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5).

За своєю правовою природою договір №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23.09.2009р. є договором поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продажу, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Укладений між сторонами договір містить в собі наступні розділи: предмет (розділ 1), якість та комплектність товару (розділ 2), кількість та асортимент (розділ 3), гарантійний термін (розділ 4), строки та порядок поставки (розділ 5), ціну (розділ 6), порядок розрахунків (розділ 7), передача прийняття товару (розділ 8), форс-мажор (розділ 9), відповідальність сторін (розділ 10), вирішення спорів (розділ 11), зміна умови договору (розділ 12), застереження та конфіденційність (розділ 13), термін дії та інші умови договору (розділи 14-15).

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір був укладений між юридичними особами, а саме: з боку постачальника Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” м.Попасна, Луганської області директором ОСОБА_1, з іншого боку покупцем, Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою „Пром-Капітал” м.Донецьк в особі директора Петріна А.В. і скріплений печатками.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Жодних доказів на підтвердження викладених в позовній заяві обставин щодо недійсності укладеного між сторонами договору №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23.09.2009р. з підстав зазначених у зустрічному позові, або його невідповідність ч.1, 4 статті 203 Цивільного кодексу України позивачем суду не представлено.

Враховуючи, що оспорюваний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства повноважними особами і був спрямований на настання правових наслідків, правових підстав для визнання такого договору недійсним у суду немає.

На підставі наведеного суд вважає, що зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23.09.2009р. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом треба віднести на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.203, 215, 525, 526, 546, 549, 625, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України

В И Р І Ш И В :

Первісний позов Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” м.Попасна, Луганської області до Приватного підприємства виробничо-комірційної фірми „ПромКапітал” м.Донецьк про стягнення 263743грн. 82коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комірційної фірми „ПромКапітал” (83059 м.Донецьк, вул.Складська, 5е, ЄДРПОУ 31915694) на користь Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” (93300 м.Попасна, Луганської області, вул.Залізнична, 1, ЄДРПОУ 34502350) основний борг за поставлений товар у сумі 221 588грн. 66коп., пеню у сумі 22 631грн. 82коп., 3% річних у сумі 5718грн. 02коп., інфляційні у сумі 13805грн. 32коп., витрати по сплаті держмита у сумі 2 637грн. 44коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

У задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства виробничо-комірційна фірма „ПромКапітал” м.Донецьк до Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” м.Попасна, Луганської області про визнання договору №ТДВ/БМЗ/09043/Ю від 23.09.2009р. недійсним з моменту його укладання, відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.03.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.