Постанова № 14213999, 10.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 березня 2011 р. № 2а- 13241/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Волкова Л.М., суддів Архіпової С.В., Панова М.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, діє на підставі доручення від 18.10.2010р. ВРВ № 704408,

представника відповідача 1 Зеленська І.М., діє на підставі доручення від 09.06.2010р. № 11/1-10.21/17307,

представника відповідача 2 Зеленська І.М., діє на підставі доручення від 09.06.2010р. № 11/1-10.21/17307,

представника третьої особи не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

ОСОБА_3

доХарківської митниці, Харківської обласної митниці, Державної митної служби України, третя особа Голова Державної митної служби України провизнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд визнати незаконним та скасувати Наказ по особовому складу митних органів № 1834-к від 29 вересня 2010 року в частині припинення перебування на держаній службі в митних органах ОСОБА_3, поновити ОСОБА_3 на посаді провідного інспектора сектора статистики, контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та звітності відділу інформаційної роботи та митної статистики Харківської обласної митниці, виплатити позивачеві середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. 29 вересня 2010 року було видано наказ ДМСУ № 1834-к від 30.09.2010 року, згідно якого було припинено перебування позивача на державній службі в органах державної митної служби України за п. 6 ст. 30 ЗУ «Про державну службу». Вказаний наказ виданий з посиланням на матеріали службового розслідування, порядок проведення якого було порушено, неповно зясовані усі обставини справи, порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, у звязку з чим представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача 1 та представник відповідача - 2 проти задоволення позову заперечували, посилаючись на законність оскаржуваного наказу. В судовому засіданні наполягали на тому факті, що звільнення позивача за п. 6 ст. 30 ЗУ «Про державну службу»не є видом дисциплінарного стягнення, у звязку з чим просили суд в задоволенні позову позивачеві відмовити.

В судове засідання, призначене на 10.03.2010р., третя особа - Голова Державної митної служби України, свого представника не направив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 187). Таким чином, суд вважає, що третя особа є належним чином повідомленою про час, дату та місце судового засідання, а тому її неприбуття не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За матеріалами справи ОСОБА_3 працювала в органах Державної митної служби України на посаді провідного інспектора сектора статистики, контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та звітності відділу інформаційної роботи та митної статистики Харківської обласної митниці, на яку була призначена з 30.05.2010р. відповідно до наказу Харківської митниці від 30.05.2010р. № 65-к в порядку переведення після звільнення з Харківської митниці (а.с. 146).

Спірним наказом по особовому складу Державної митної служби України № 1834-к від 29 вересня 2010 року за порушення Присяги державних службовців, що виявилось у несумлінному виконанні службових обовязків та порушенні вимог законодавства з питань митної справи, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», було припинено з 30.09.2010р. перебування позивача на державній службі в митних органах (а.с. 18-26).

Перевіряючи оскаржуваний наказ на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що супровідним листом вих. № 6/2068 від 02.07.10 УСБУ в Сумській області було направлено до Державної митної служби України Постанову слідчого в ОВС СВ УСБУ в Сумській області від 01.07.10 про призначення службового розслідування (а.с. 157-158).

Вказана постанова була отримана відповідачем, Державною митною службою України, 09.07.10, про що свідчить відмітка на копії супровідного листа (а.с. 157).

Наказом Державної митної служби України № 879 від 05.08.2010р. «Про проведення службового розслідування»на підставі вказаної вище постанови слідчого було призначено службове розслідування з метою зясування правомірності дій посадових осіб Харківської та Сумської митниць при здійсненні митного оформлення та пропуску через митний кордон України окремих товарів (а.с. 159).

За результатами службового розслідування був складений акт службового розслідування № 15/2010 від 08.09.10 (а.с. 160-168).

З висновками та пропозиціями, викладеними в зазначеному Акті т.в.о. Голови ДМСУ не погодився, що підтверджується резолюцією від 08.09.2010р. №18770/10.13 (а.с. 169).

У звязку з цим, Наказом Державної митної служби України від 09.09.2010р. №1029 «Про проведення службового розслідування»було призначено нове службове розслідування (а.с. 170).

Стосовно вказаних дій відповідача суд зазначає, що з норм Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої Наказом Державної митної служби від 13.08.2010 № 918, вбачається неможливість призначення повторного службового розслідування.

Згідно з п. 6.5-6.6 Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої Наказом Державної митної служби від 13.08.2010 № 918, акт службового розслідування за необхідності разом з іншими матеріалами службового розслідування подається на розгляд керівнику, який його призначив. Рішення за результатами розгляду акта та інших матеріалів службового розслідування приймається керівником, який його призначив, у 10-денний строк з дати їх надходження. За результатами службового розслідування посадові особи можуть бути притягнені до відповідальності у встановленому законом порядку. У разі необхідності за результатами службового розслідування видається наказ Держмитслужби (митного органу).

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що дії відповідача по неприйняттю рішення за результатами службового розслідування, призначеного Наказом Державної митної служби України № 879 від 05.08.2010р., та призначення повторного службового розслідування згідно з Наказом від 09.09.2010р. № 1029 суперечать вимогам діючого законодавства.

За результатами повторного службового розслідування відповідачем було складено Акт № 19/2010 від 20.09.10 (а.с. 101-119).

Відповідно до викладених у вказаному акті суджень ОСОБА_3 допущено порушення Присяги державних службовців, так як до графи 44 електронної копії ВМД № 800000016/0/420328 від 15.01.2010 під кодом документа 9901 унесено невірний інформаційний код, що є викривленням статистичної інформації про результати проведення митного огляду товарів і транспортних засобів та порушенням п.2.2 розділу 2 «Порядок формування інформаційного коду»Порядку формування інформаційного коду результатів проведення митного огляду товарів і транспортних засобів, затвердженого наказом державної митної служби України від 15.07.04. Крім того, ОСОБА_3 до графи 44 електронної копії ВМД №№800000016/0/420398, 800000016/0/420400, 800000016/0/420401 від 18.01.2010 під кодом документа 9901 внесено невірний інформаційний код, що призвело до викривлення статистичної інформації про результати проведення митного огляду товарів і транспортних засобів (а.с. 18-26).

Перевіряючи обгрунтованість зазначеного судження, суд наголошує на тому, що згідно з п.п. 2.2. Наказу ДМСУ "Про затвердження Порядку формування інформаційного коду результатів проведення митного огляду товарів і транспортних засобів" від 15.07.2004р. № 521 посадова особа підрозділу митного оформлення, уповноважена відповідно до Порядку контролю на виконання функцій статистичного контролю, або посадова особа спеціалізованого підрозділу, до компетенції якого віднесено виконання цих функцій, уносить до графи 44 електронної копії вантажної митної декларації під кодом документа 0020 інформаційний код, сформований посадовою особою підрозділу митного оформлення, що завершила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Відповідно до п.п. 5.4 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом ДМСУ "Про затвердження " від 14.10.2002р. № 561 посадовою особою ПМО, уповноваженою на виконання функцій статистичного контролю, або посадовою особою спеціалізованого підрозділу, до компетенції якого віднесено виконання цих функцій, здійснюються: приведення відомостей граф електронної копії ВМД у відповідність до відомостей граф оформленої ВМД на паперовому носії (унесення відомостей про номери штампа ПМК і особистої номерної печатки та про дати проставлення відбитків останніх, а також про здійснені доповнення та виправлення); передання електронної копії ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України в установлений строк.

В силу п.п. 2.5 Посадової інструкції провідного інспектора сектора статистики, контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та звітності відділу інформаційної роботи та митної статистики Харківської митниці позивач був зобовязаний забезпечувати прийом копій ВМД, їх перевірку, введення в електронну базу даних зовнішньоторговельної статистики (а.с. 57-59).

З дослідженого в судовому засіданні Акту службового розслідування № 19/2010 від 20.09.10., судом встановлено, що завершенням митного оформлення товарів за вантажними митними деклараціями №№ 800000016/0/420398, 800000016/0/420400, 800000016/0/420401 від 18.01.2010 займався безпосередньо інспектор ВМО № 4 Харківської митниці ОСОБА_4, яким і було сформовано інформаційний код.

Тобто, позивачем на виконання вимог Наказу ДМСУ "Про затвердження Порядку формування інформаційного коду результатів проведення митного огляду товарів і транспортних засобів" від 15.07.2004р. № 521 до електронних копій вказаних ВМД вносились відомості, які були попередньо сформовані інспектором Міхєєвим Д.Ю.

Доказів про наявність у відповідача обовзку перевіряти правильність цих відомостей і умисного ухилення від виконання такого обовязку відповідачі до суду не подали.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність вини у діях позивача із внесення в електронну базу даних невірного інформаційного коду ВМД №№ 800000016/0/420398, 800000016/0/420400, 800000016/0/420401 від 18.01.2010, формування якого відносить до обовязків посадової особи підрозділу митного оформлення, що завершила митне оформлення товарів і транспортних засобів, тобто ОСОБА_4

Також, з Акту службового розслідування № 19/2010 від 20.09.10 вбачається, що при внесенні інформаційного коду до електронного примірника ВМД № 800000016/0/420328 від 15.01.10 позивачем було допущено помилку у восьмій та девятій цифрі, порівняно з паперовим примірником вказаної ВМД.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем всупереч вимог ч. 4 ст. 71 КАС України до суду не було надано паперовий примірник вантажної митної декларації № 800000016/0/420328 від 15.01.10 для встановлення факту вчинення позивачем порушення вимог Наказу ДМСУ "Про затвердження Порядку формування інформаційного коду результатів проведення митного огляду товарів і транспортних засобів" від 15.07.2004р. № 521.

Посилання представника відповідача на вилучення вказаних документів відповідно до протоколу виїмки від 29.01.10 по кримінальній справі № 131 не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на наступне. Відповідно до постанови слідчого в ОВС СВ УСБУ в Сумській області від 01.07.10 було прийнято рішення про надання під час проведення службового розслідування працівникам Державної митної служби України в разі необхідності матеріалів кримінальної справи № 131. Тобто, позивач мав можливість отримати копії документів, які були вилучені під час проведення виїмки 29.01.10, також і відповідно до вимог пп. «г»п. 5.7 Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої Наказом Державної митної служби від 13.08.2010 № 918. Однак, завірена копія паперового примірника ВМД № 800000016/0/420328 від 15.01.10 представником позивача до суду в обґрунтування заперечень проти позову та на підтвердження факту порушення позивачем вимог діючого законодавства надана не була.

З дослідженого в судовому засіданні змісту оскаржуваного Наказу ДМС України № 1834-к від 29.09.10 судом встановлено, що у вказаному Наказі в частині обґрунтування підстав для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності зазначено, що причиною, яка призвела до можливого викривлення статистичної інформації, стало неналежне виконання службових обовязків інспектором відділу митного оформлення № 4 Харківської митниці ОСОБА_4, та призвело до порушення п. 2.1 розділу 2 «Порядку формування інформаційного коду результатів проведення митного огляду товарів і транспортних засобів», затвердженого наказом Державної митної служби України від 15.07.2004 і №521. (а.с. 21)

Представником відповідача не надано суду обґрунтованих пояснень з приводу зазначення в оскаржуваному наказі припущення шляхом використання слова «можливе», замість достовірного встановлення факту викривлення статистичної інформації.

Також суд відзначає, що за матеріалами справи позивач має правовий статус державного службовця, при прийнятті позивача на роботу до органів митної служби України 07.06.1995р. (а.с. 127) позивачем була прийнята присяга державного службовця.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну службу" регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно з ст. 408 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 410 Митного кодексу України порядок і умови прийняття на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях визначаються законодавством України. У митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що стосовно правого статусу, порядку проходження служби державних службовців митних органів спеціальними є норми Митного кодексу України та Дисциплінарного статуту митних органів України, а норми Закону України «Про державну службу»є загальними нормами права.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну службу" державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про державну службу" посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Статтею 30 Закону України «Про державну службу»визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби; 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.

З аналізу вказаної норми та норм Кодексу законів про працю України, які відповідно є загальними нормами щодо трудових правовідносин, суд приходить до висновку, що і трудові правовідносини, і правовідносини з проходження державної служби виникають за однієї і тієї ж підстави укладення трудового договору між працівником та роботодавцем, а правові процедури «звільнення працівника з роботи»згідно з КЗпП України та «припинення державної служби»відповідно до Закону України «Про державну службу»мають тотожні юридичні наслідки, а саме припинення правовідносин між роботодавцем та працівником.

За таких обставин, слід дійти висновку, що оскільки відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»державна служба припиняється передусім із загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю, а також із підстав, встановлених спеціальним законом, то при звільненні особи з державної служби на неї розповсюджуються гарантії, передбачені Кодексом законів про працю України.

Протилежний висновок прямо б суперечив приписам ст.8 Конституції України, так як значно погіршував би правове становище державних службовців в трудових правовідносинах порівняно з особами, які є працівниками за трудовим договором, але таким статусом не наділені.

Як встановлено судом вище, відповідачем було припинено з 30.09.2010р. перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державних службовців, що виявилось у несумлінному виконанні службових обовязків та порушенні вимог законодавства з питань митної справи, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу, про що було винесено Наказ по особовому складу Державної митної служби України № 1834-к від 29 вересня 2010 року (а.с. 18-26).

Таким чином, фактично позивача було звільнено з роботи, а саме з державної служби в митних органах за несумлінне виконання службових обовязків та порушення вимог законодавства з питань митної справи.

Враховуючи викладені в оскаржуваному наказі підстави для звільнення позивача, суд приходить до висновку, що вказане звільнення є фактично притягненням позивача до відповідальності.

Суд зауважує, що загальновизнаним є поділ юридичної відповідальності на конституційну, цивільно-правову, кримінальну, адміністративну та дисциплінарну.

З досліджених в судовому засіданні акту службового розслідування, оскаржуваного наказу, суд приходить до висновку, що припинення державної служби позивача шляхом винесення оскаржуваного наказу відповідачем є результатом притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, тобто є видом дисциплінарного стягнення.

Статтею 148 Кодексу законів про працю України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у звязку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" обставинами, що виключають можливість застосування дисциплінарних стягнень, є відсутність події чи складу дисциплінарного правопорушення; закінчення шестимісячного строку від дня вчинення дисциплінарного правопорушення.

Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що правопорушення, яке на думку відповідача, було вчинено позивачем, мало місце 15.01.10 та 18.01.10, оскільки саме в ці дні позивачем було здійснено заповнення електронних копій відповідних вантажних митних декларацій, що підтверджується змістом акту службового розслідування № 19/2010 від 20.09.10.

Шестимісячний строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності закінчівся 15 липня 2010 року та 18 липня 2010 року.

Як зазначено вище, УСБУ в Сумській області було направлено до Державної митної служби України із супровідним листом вих. № 6/2068 від 02.07.10 Постанову слідчого в ОВС СВ УСБУ в Сумській області від 01.07.10 про призначення службового розслідування (а.с. 157-158).

Вказана постанова була отримана відповідачем, Державною митною службою України, 09.07.10, про що свідчить відмітка на копії супровідного листа (а.с. 157).

Наказом Державної митної служби України № 879 від 05.08.2010р. «Про проведення службового розслідування»на підставі вказаної вище постанови слідчого було первинно призначено службове розслідування, тобто вже за межами шестимісячного терміну з дня вчинення правопорушення (а.с. 159).

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" від 06.09.2005р. № 2805-IV дисциплінарні стягнення застосовуються керівниками митних органів безпосередньо після виявлення дисциплінарних правопорушень, але не пізніше одного місяця від дня виявлення і шести місяців від дня їх вчинення, не рахуючи обставин, визначених статтею 26 цього Статуту. У разі проведення в межах шести місяців з дня вчинення правопорушення службового розслідування щодо посадової особи митної служби, яка вчинила дисциплінарне правопорушення, днем його виявлення вважається день підписання акта службового розслідування.

Відповідачем не надано суду жодних обґрунтованих пояснень щодо причин не призначення службового розслідування відразу після отримання постанови слідчого, у строки до закінчення шестимісячного терміну з дня вчинення позивачем правопорушення.

Спірний наказ ДМСУ про припинення перебування позивача на державній службі було винесено 29 вересня 2010 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем при винесені оскаржуваного наказу у частині припинення перебування позивача на державній службі строків застосування дисциплінарного стягнення.

Враховуючи все викладене вище в повному обсязі, суд приходить до висновку про неправомірність Наказу Державної митної служби України по особовому складу митних органів № 1834-к від 29 вересня 2010 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах позивача, ОСОБА_3.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до довідки Харківської обласної митниці від 04.03.2011р. № 14/14-98, середньою заробітною платою позивача на посаді провідного інспектора сектора статистики, контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та звітності відділу інформаційної роботи та митної статистики Харківської обласної митниці за останні 2 повних місяці роботи була сума у розмірі 4711.21грн. (а.с. 189).

Враховуючи ту обставину, що вимушений прогул позивача тривав з 30.09.2010р., тобто 5 місяців та 10 днів, сума заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача складає 25.126,45 грн.

Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність звернення до негайного виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді провідного інспектора сектора статистики, контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та звітності відділу інформаційної роботи та митної статистики Харківської обласної митниці та стягнення з Харківської обласної митниці на користь ОСОБА_3 суму заробітної плати у розмірі стягнення за один місяць - 4711.21 грн.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 147-1, 235 КЗпП України, ст.ст. 1, 2, 14, 17, 30 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. № 3723-XII, ст.ст. 1, 22, 23, 25, 37 Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" від 06.09.2005р. № 2805-IV, Наказом ДМСУ "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації" від 14.10.2002р. № 561, Наказом ДМСУ "Про затвердження Порядку формування інформаційного коду результатів проведення митного огляду товарів і транспортних засобів" від 15.07.2004р. № 521, ст.ст. 2, 11, 12, 51, 71, 72, 94, 157, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 162, ст. 163, 256, 267 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_3 до Харківської митниці, Харківської обласної митниці, Державної митної служби України, третя особа Голова Державної митної служби України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати незаконним та скасувати Наказ по особовому складу митних органів № 1834-к від 29 вересня 2010 року в частині припинення перебування на держаній службі в митних органах ОСОБА_3.

3. Поновити ОСОБА_3 на посаді провідного інспектора сектора статистики, контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та звітності відділу інформаційної роботи та митної статистики Харківської обласної митниці.

4. Стягнути з Харківської обласної митниці (місце знаходження: вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код: 36987590) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 61052, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) суму заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 25126.45 (двадцять пять тисяч сто двадцять шість грн. 45 коп.) грн.

5. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді провідного інспектора сектора статистики, контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та звітності відділу інформаційної роботи та митної статистики Харківської обласної митниці - допустити до негайного виконання.

6. Постанову суду в частині стягнення з Харківської обласної митниці (місце знаходження: вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код: 36987590) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 61052, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) суму заробітної плати у розмірі стягнення за один місяць в сумі 4711.21 (чотири тисячі сімсот одинадцять грн. 21 коп.) грн. - допустити до негайного виконання.

7. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

8. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 15.03.2011 року.

Головуючий уддя Волкова Л.М.

Суддя Панов М.М. Архіпова С.В.