Постанова № 14213902, 04.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 березня 2011 р. справа №2-а- 13350/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання Чубукіної М.В.,

представників

позивача Лукашиної І.А.

відповідача Лавренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульспроммережа» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульспроммережа», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив: 1) скасувати з моменту прийняття акт відповідача, Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова від 14.09.2010року №91/29-046 про анулювання реєстрації ТОВ «Імпульспроммережа»як платника податку на додану вартість, 2) зобовязати відповідача, Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова поновити з 14.09.2010р. в реєстрі платників податку на додану вартість свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №29889349 ТОВ «Імпульспроммережа»(ідентифікаційний код - 33478343; місцезнаходження - 61058, м. Харків, вул. Культури, 20-В) за індивідуальним податковим номером 334783420384.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

При розгляді питання щодо анулювання реєстрації ТОВ як платника податку на додану вартість податковий орган неправильно, всупереч приписам п.25 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79 із змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429; далі за текстом - Положення №79; яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин), визначив дванадцять послідовних податкових місяців, податкові декларації за які свідчать про відсутність оподатковуваних операцій. За таких обставин, акт №91/29-046 від 14.09.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є неправомірним. У звязку із зміною місцезнаходження та переходом на податковий облік до ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова обов'язок по поновленню статусу ТОВ як платника податку на додану вартість ТОВ просило покласти саме на даний податковий орган. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач 1, Державна податкова інспекція у Червоназовадському районі м. Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач 1 зазначив наступне.

Протягом періоду з липня 2009р. по липень 2010р. ТОВ "Імпульспроммережа" подавало до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податкові декларації з ПДВ, в яких були відображені відомості про відсутність оподатковуваних операцій з ПДВ. Вказаний період часу складає дванадцять послідовних календарних місяців, що згідно з п.п. «ґ»п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації ТОВ як платника податку на додану вартість. Подальше подання ТОВ "Імпульспроммережа" податкової декларації з ПДВ за серпень 2010р., що відбулось 07.09.2010р. та уточнюючого податкового розрахунку з ПДВ за березень 2010р., що відбулось 18.08.2010р. не мають жодного юридичного значення, так як ці події, по-перше, мали місце поза межами 12 послідовних календарних місяців (починаючи з липня 2009р.), а по-друге, на вимогу ДПІ товариство не подало документів про відповідність даних уточнюючого податкового розрахунку з ПДВ фактично проведеним товариством господарським операціям. Посилаючись на вказані вище обставини, представник відповідача 1 просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідач 2, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, не скористався своїм правом надати заперечення на адміністративний позов Позивача, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи згідно з складеним відповідачем 1, ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова актом №91/29-046 від 14.09.2010р. з посиланням на п.п. «ґ»п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»була анульована реєстарція ТОВ "Імпульспроммережа" як платника податку на додану вартість і на виконання згаданого правового акту індивідуальної дії ТОВ "Імпульспроммережа" було виключено з Реєстру платників податків на додану вартість з 14.09.2010р.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення зазначеного вище акту слугував висновок суб'єкта владних повноважень про подання ТОВ "Імпульспроммережа" протягом 12 послідовних календарних місяців (з липня 2009р. по липень 2010р.) податкових декларації з ПДВ з показниками про відсутність оподатковуваних ПДВ господарських операцій.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку суб'єкта владних повноважень і прийнятого на підставі такого висновку правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Оскільки спір по справі виник з приводу винесення відповідачем 1, ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, неправомірного рішення про анулювання реєстрації ТОВ "Імпульспроммережа" як платника податку на додану вартість та виключення останнього з Реєстру платників податків на додану вартість, то суд вважає за необхідне при вирішенні справи керуватися нормами ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»і Положення №79.

Проаналізувавши положення згаданих актів законодавства, суд зауважує, що правовідносини з анулювання реєстрації осіб як платників податку на додану вартість врегульовані ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»і п.25 Положення №79.

Так, відповідно до п.9.8 ст.9 зазначеного закону та п.25 Положення №79 реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках коли особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподаткованих поставок протягом такого періоду, а також випадку, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації субєктів господарювання (п.п. «ґ»п.9.8 ст.9 Закону України "Про ПДВ").

З приписів наведеної норми закону слідує, що фактичною підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість законодавцем визначена обставина подання таким платником податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців декларацій (розрахунків), які свідчать про відсутність оподаткованих поставок протягом такого періоду, тобто операцій платників податку, які є обєктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.25 Положення №79 анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Цим же пунктом Положення встановлено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "ґ" цього пункту дванадцять місяців визначаються із урахуванням того, що включаються останні дванадцять послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання органом державної податкової служби документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Спірний акт про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ був складений відповідачем 1, ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова 14.09.2010р.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено і 07.09.2010р. засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова декларацію з ПДВ за серпень 2010р., рядок 9 якої (усього податкових зобов'язань) має значення "30".

Підпунктом 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Оскільки податкова декларація з ПДВ за серпень 2010р., в якій відображена наявність оподатковуваних поставок, була подана ТОВ "Імпульспроммережа" до податкового органу до дати прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ (що підтверджено матеріалами справи і визнано ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова в ході розгляду справи), то дані такої декларації мали були взяті ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова до уваги при винесенні спірного рішення.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відмічає, що згідно з уточнюючим розрахунком з ПДВ до декларації за березень 2010р. позивач задекларував оподатковуваних поставок в сумі 667,00грн. (ПДВ- 133,00грн.).

Зазначений уточнюючий розрахунок було подано до ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова 18.08.2010р., що підтверджується наявними у справі документами та визнано відповідачем 1, ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова.

За правилами п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (абз.1 п.5.1); зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок (абз.2 п.5.1); платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій (абз.3 п.5.1).

В силу приписів абз.5 п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

З пояснень представника відповідача 1, ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, які в цій частині повністю узгоджуються з зібраними по справі доказами, судом встановлено, що рішень про невизнання податкової декларації ТОВ "Імпульспроммережа" з ПДВ за серпень 2010р. і уточнюючого розрахунку ТОВ "Імпульспроммережа" з ПДВ за березень 2010р. належно складеними документами обов'язкової податкової звітності податковим органом не приймалось.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач 1, ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, помилково не врахував відомостей перелічених вище документів обов'язкової податкової звітності з ПДВ.

Довід відповідача про неподання ТОВ "Імпульспроммережа" до уточнюючого податкового розрахунку з ПДВ за березень 2010р. первинних документів на підтвердження наявності оподатковуваних поставок та визначеної п.п.9.3.1 п.9.3 ст.9 Закону України "Про ПДВ" першої з подій, за якою виникають податкові зобов'язання з ПДВ, судом відхиляється, так як законом на платника податків такого обов'язку не покладено.

Згідно з ст.ст2, 10, 11, 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ст.ст.4, 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.20 Закону України "Про систему оподаткування" достовірність та повнота самостійного визначення платником податків податкових зобов'язань має перевірятись контролюючим органом під час проведення відповідних перевірок діяльності платників податків, а не під час прийняття складених такими платниками документів обов'язкової податкової звітності.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного рішення.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за ознаками ст. 3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірного рішення, суд доходить висновку, що в згаданий правовий акт індивідуальної дії порушує права і інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №1400/18695; далі за текстом - Положення №978) передбачено, що підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

З приписів наведеної норми Положення №978 слідує, що поновлення реєстрації субєкта права як платника податку на додану вартість здійснюється органом державної податкової служби України, де така особа знаходиться на обліку в якості платника податків і зборів шляхом виконання обовязку по направленню рішення суду, яке набрало законної сили до ДПА України.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для залучення до участі у справі ДПА України, оскільки даний субєкт права не є учасником спірних правовідносин, до прийняття спірного рішення, внаслідок виконання якого настали юридичні наслідки у вигляді втрати особою статусу платника ПДВ, не причетний, суд питання про права та обовязки ДПА України при розгляді даного спору не вирішує.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки на момент вирішення справи позивач знаходиться на обліку в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова, то обов'язок по поновленню правового статусу ТОВ "Імпульспроммережа" як платника ПДВ слід покласти саме на даний орган державної податкової служби України.

Розподіл судових витрат по справі належить провести відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульспроммережа» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобовязання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати з моменту прийняття Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова акт від 14.09.2010року №91/29-046 про анулювання реєстрації ТОВ «Імпульспроммережа»як платника податку на додану вартість.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ «Імпульспроммережа»(ідентифікаційний код - 33478343; місцезнаходження - 61058, м. Харків, вул. Культури, 20-В) як платника податку на додану вартість.

4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 09.03.2011 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.