Постанова № 14213891, 03.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 березня 2011 р.№2-а- 16637/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді - Ральченка І.М.

при секретарі судового засідання Глянь О.І.

за участі:

прокурора - Сухорукової І.К.

представників:

позивача - Білоуса В.В.

відповідача - Лобейка О.В., Чернової О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар-Харків"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова , третя особа - Головне управління Державного казначейства у Харківській області

пропро визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міцар-Харків" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000630070/0, № 0000640070/0, № 0000650070/0 від 21.12.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Міцар-Харків»із ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод»укладений ряд договорів з придбання товарів та послуг. ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова за результатами проведеної встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, що виявилось у завищенні ТОВ „Міцар-Харків” суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року на суму 1306091 грн.; п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у заниженні позитивного значення в деклараціях з податку на додану вартість на загальну суму 52153 грн., а саме: за січень 2010 року на суму 1741 грн., за червень 2010 року на суму 14482 грн., за вересень 2010 року на суму 35 930 грн. Хибність висновків податкового органу позивачем пояснювались тим, що здійснені з ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод»господарські операції цілком підтверджені первинними документами: податковими та видатковими накладними, актами прийому виконаних робіт, кошторисами, платіжними дорученнями, вантажно-митними деклараціями. У ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова відсутні підстави невизнання належності формування податкового кредиту, та в подальшому заявлення сплаченої суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування. Крім того, відповідачем за наслідками проведеної перевірки зроблений висновок щодо порушення позивачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, що виявилось у ненаданні ТОВ «Міцар-Харків»станом на день початку перевірки декларації та уточнюючих розрахунків з ПДВ за серпень 2010 р. до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова. Однак, позивач вказав, що ним 20.09.2010 року подано податкову декларацію за серпень 2010 р., фактично відповідачем вона прийнята, про що проставлений відповідний штамп із вхідним реєстраційним номер. В подальшому на адресу позивача надійшов лист-пропозиція із вимогою надати нову декларацію, оскільки попередня не визнана податковою звітністю. Податковий орган зобовязаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, а саме: не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Однією із підстав невизнання податковою звітністю податкової декларації є заповнення декларації всупереч встановленим правилам не у будь-якому випадку порушення цих правил, а лише за умови: не зазначення у декларації обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою підприємства. Первісно подана декларація ТОВ «Міцар-Харків»містила всі необхідні для визнання її належною звітністю реквізити. На підставі викладеного, позивач вважав позовні вимоги обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000630070/0, № 0000640070/0, № 0000650070/0 від 21.12.2010 р. неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували в повному обсязі, просили відмовити в його задоволенні. На підтвердження своєї позиції вказали, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведена позапланова перевірка ТОВ "Міцар-Харків" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоді з 01.03.2009 року по 31.08.2010 року. Актом № 5461/07-010/34631006 від 10.12.2010 року встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, що виявилось у завищенні ТОВ „Міцар-Харків” суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року на суму 1306091 грн.; п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у заниженні позитивного значення в деклараціях з податку на додану вартість на загальну суму 52153 грн., а саме: за січень 2010 року на суму 1741 грн., за червень 2010 року на суму 14482 грн., за вересень 2010 року на суму 35 930 грн.; п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, що виявилось у ненаданні ТОВ «Міцар-Харків»станом на день початку перевірки декларації та уточнюючих розрахунків з ПДВ за серпень 2010 р. до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова. На підставі складеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000630070/0 від 21.12.2010 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 1306091 грн. по декларації за вересень 2010 р.; № 0000640070/0 від 21.12.2010 р., яким позивачу донараховне податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73536,3 грн., у тому числі за основним платежем 52153 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21383,3 грн.; № 0000650070/0 від 21.12.2010 р., яким позивачу визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 170 грн., які є на думку представників відповідача цілком обґрунтованими та правомірними. На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених представниками відповідача.

Третя особа до судового засідання представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причина неявки не повідомила.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи судом встановлене наступне.

У період з 08.11.2010 року по 03.12.2010 року фахівцями Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова проведена позапланова перевірка ТОВ "Міцар-Харків" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоді з 01.03.2009 року по 31.08.2010 року.

За результатами вказаної перевірки податковим органом складений акт № 5461/07-010/34631006 від 10.12.2010 року, яким встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, що виявилось у завищенні ТОВ „Міцар-Харків” суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року на суму 1306091 грн.; п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у заниженні позитивного значення в деклараціях з податку на додану вартість на загальну суму 52153 грн., а саме: за січень 2010 року на суму 1741 грн., за червень 2010 року на суму 14482 грн., за вересень 2010 року на суму 35 930 грн.; п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, що виявилось у ненаданні ТОВ «Міцар-Харків»станом на день початку перевірки декларації та уточнюючих розрахунків з ПДВ за серпень 2010 р. до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000630070/0 від 21.12.2010 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 1306091 грн. по декларації за вересень 2010 р.; № 0000640070/0 від 21.12.2010 р., яким позивачу донараховне податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73536,3 грн., у тому числі за основним платежем 52153 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21383,3 грн.; № 0000650070/0 від 21.12.2010 р., яким позивачу визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 170 грн.

Суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000630070/0 від 21.12.2010 р. та № 0000640070/0 від 21.12.2010 р. суд зазначає наступне.

ТОВ «Міцар-Харків»у перевіряємому періоді із ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод»укладений ряд договорів з придбання товарів та послуг.

А саме, № 1811/КС-08 від 18.11.2008 р., за умовами якого продавець - ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод»зобовязався передати у власність покупця - ТОВ "Міцар-Харків" товар, а саме - літак Л-39 № 530523 з двигуном АІ-25ТЛ № 9052523600090, вартістю 151692 грн., з яких ПДВ - 25282 грн.

У виконання зазначеного договору продавцем - ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод»надана покупцю - позивачу податкова накладна № 12/12 від 19.12.2008 року на загальну суму 151692 грн., у тому числі ПДВ - 25282 грн.

Розрахунок між сторонами договору був здійснений належним чином на повну суму, що підтверджується платіжними дорученнями: № 139 від 11.12.2008 р. на суму 99000 грн., з яких ПДВ - 16500 грн.; № 142 від 19.12.2008 р. на суму 52692 грн., з яких ПДВ - 8782 грн.

Крім того, продавцем виписані податкові накладні № 377 від 11.12.2008 р. на суму ПДВ 16500 грн., № 378 від 19.12.2008 р. на суму ПДВ 8782 грн.

Таким чином, позивач у відповідності до п.п. 7.2.6., п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі податкових накладних, отриманих від ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод», що засвідчують факт придбання платником податку товару, сплачені суми ПДВ у розмірі 25282 грн. включив до складу податкового кредиту за грудень 2008 року.

18.11.2008 р. між тими ж сторонами укладений договір № 1811/ПС-08, за умовами якого продавець - ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод»зобовязався передати у власність позивача літаки Л-39 Д № 530431 з двигуном АІ-25ТЛ №9052524100057, Л-39 Д № 530432 з двигуном АІ-25ТЛ №7082521400074, Л-39 Д № 530512 з двигуном АІ-25ТЛ № 9052522600051, Л-39 Д № 530515 з двигуном АІ-25ТЛ №9052524100009 після капітального ремонту, а покупець - позивач зобовязався прийняти і оплатити літаки та вартість капітального ремонту згідно специфікації, вартість угоди після укладення додаткового договору № 3 від 21.12.2009 р. становить 11992968,00 грн., з яких ПДВ - 9994140 грн.

У виконання умов договору надані видаткові накладні № 5 від 29.06.2010 р. на суму 2998242 грн., з яких ПДВ - 499707 грн. та акт прийому-передачі від 29.06.2010 р.; № 8 від 01.09.2010 р. на суму 2998242 грн., з яких ПДВ - 499707 грн. та акт прийому-передачі від 01.09.2010 р.; № 9 від 01.09.2010 р. на суму 2998242 грн., з яких ПДВ - 499707 грн. та акт прийому-передачі від 01.09.2010 р.; № 10 від 01.09.2010 р. на суму 2998242 грн., з яких ПДВ - 499707 грн. та акт прийому-передачі від 01.09.2010 р.

Розрахунок між сторонами договору був здійснений належним чином частково у розмірі 11 139 212,60 грн., з яких ПДВ - 1856535 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 140 від 11.12.2008 р.; № 144 від 19.12.2008 р.; № 6 від 03.02.2009 р.; № 16 від 04.03.2009 р.; № 42 від 14.05.2009 р.; № 51 від 23.06.2009 р.; № 60 від 21.07.2009 р.; № 53 від 18.05.2010 р.; № 70 від 15.06.2010 р.; № 83 від 26.07.2010 р.

Продавцем - ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод»позивачу надані податкові накладні: № 381 від 11.12.2008 р. на суму ПДВ - 333333,33 грн., № 382 від 19.12.2008 р. на суму ПДВ - 357884,67 грн.; № 2 від 03.02.2009 р. на суму ПДВ - 127166,67 грн., № 2 від 04.03.2009 р. на суму ПДВ - 19922,50 грн., № 2 від 15.05.2009 р. на суму ПДВ - 202725 грн., № 4 від 24.06.2009 р. на суму ПДВ - 253460 грн., № 4 від 22.07.2009 р. на суму ПДВ - 10987 грн., № 3 від 18.05.2010 р. на суму ПДВ - 166666,67 грн., № 4 від 15.06.2010 р. на суму ПДВ - 52772 грн., № 23 від 29.06.2010 р. на суму ПДВ 117477,54 грн., № 23 від 27.07.2010 р. на суму ПДВ - 210140,06 грн., № 2 від 01.09.2010 р. на суму ПДВ - 142292,57 грн.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач включив суми ПДВ на підставі вищезазначених податкових накладних до податкового кредиту: у грудні 2008 р. у загальній сумі 691218 грн.; у лютому 2009 р. у сумі 127166,67 грн., у березні 2009 р. 19922,5 грн., у травні 2009 р. 202725 грн., у червні 2009 р. 253460 грн., у липні 2009 р. у сумі 10987 грн., у травні 2010 р. 166666,67 грн., у червні 2010 р. в загальній сумі 170249,54 грн., у липні 2010 р. 210140 грн., у вересні 2010 р. 142292,57 грн.

10.03.2010 р. між ТОВ «Міцар-Харків»та ALBATROS AVIATION OU (Естонія) укладено контракт № 1-03/2010, за умовами якого продавець зобовязався передати у власність позивача літаки Л-39 № 530523 з двигуном АІ-25ТЛ № 9052523600090, Л-39 Д № 530431 з двигуном АІ-25ТЛ № 9052524100057, Л-39 Д № 530432 з двигуном АІ-25ТЛ № 7082521400074, Л-39 Д № 530512 з двигуном АІ-25ТЛ № 9052522600051, Л-39 Д № 530515 з двигуном АІ-25ТЛ № 9052524100009, вартість угоди визначена на рівні 1610000 дол. США

В подальшому з метою транспортування літаків, отриманих у відповідності до умов вказаного контракту, 19.07.2010 р. між позивачем та ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод»укладений договір оренди № 1907/АС-10, за умовами якого передаються в строкове платне користування 3 комплекти обладнання для транспортування літаків Л-39.

04.08.2010 р. та 01.09.2010 р. таке обладнання було передане в оренду, що підтверджується актами приймання-передачі від 04.08.2010 р. від 01.09.2010 р.

15.09.2010 р. обладнання повернуте з оренди, що підтверджується актами приймання-передачі від 15.09.2010 р., відповідно до яких вартість оренди становила 1499,4 грн., з яких ПДВ - 249,9 грн.

У виконання умов укладеного договору орендодавцем надана позивачу податкова накладна № 4 від 15.09.2010 р. на суму ПДВ 249,9 грн.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ "Міцар-Харків" включило суми ПДВ на підставі вищезазначеної податкової накладної до податкового кредиту у вересні 2010 р.

21.07.2010 р. між позивачем та ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод»укладений договір № 2107/РУС-10, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання виконати роботи з розборки і установки в стапелі для транспортування пяти літаків Л-39, а замовник зобовязується прийняти і оплатити роботи, які є предметом договору, вартість робіт визначена в сумі 88230 грн., з яких ПДВ - 14705 грн.

Роботи виконані виконавцем у повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт від 01.09.2010 р., про що виконавцем виписана податкова накладна № 27 від 01.09.2010 р. на суму ПДВ 14705 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач включив суми ПДВ на підставі вищезазначеної податкової накладної до податкового кредиту у вересні 2010 р. 14705,00 грн.

Крім того, матеріали справи містять вантажно-митні декларації № 424455 від 06.08.2010 р., № 424465 від 06.08.2010 р., № 426376 від 02.09.2010 р., № 426445 від 02.09.2010 р., № 426373 від 02.09.2010 р, що оформлені належним чином з відміткою про фактичне вивезення зазначених у них товарів, а саме придбаних ТОВ "Міцар-харків" літаків, за межі митної території України в повному обсязі, що підтверджує реальність та товарність проведеної господарської операції.

Із викладеного, суд приходить до висновку, що вказані суми податкового кредиту за перелічені періоди позивачем сформовані у відповідності до п.п. 7.2.6., п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі податкових накладних, отриманих від ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод», що засвідчують факти придбання платником податку товарів та послуг, пов'язані із господарською діяльністю ТОВ "Міцар-Харків", призначені для використання у власній господарській діяльності.

З огляду на що, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000640070/0 від 21.12.2010 р., яким позивачу донараховне податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73536,3 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню у повному обсязі, податкове повідомлення-рішення № 0000630070/0 від 21.12.2010 р. щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість підлягає скасуванню в частині суми - 828203 грн. у зв'язку з його неправомірністю в цій частині.

18.11.2008 р. між тими ж сторонами укладений договір № 1811/РС-08, за умовами якого ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод»зобов'язався виконати роботи по капітальному ремонту літака Л-39 № 530523 з двигуном АІ-25ТЛ №9052523600090, а замовник - позивач зобовязався прийняти і оплатити вартість ремонту згідно специфікації, при цьому вартість ремонту склала 2867328 грн., з яких ПДВ - 477888 грн. В подальшому додатковою угодою № 3 від 21.12.2009 р. сторонами змінено вартість ремонту літака на 2843328 грн., з яких ПДВ - 473888 грн.

19.12.2008 р. замовник передав, а виконавець прийняв для виконання ремонту літак Л-39 № 530523, що підтверджується актом прийому-передачі від 19.12.2008 р.

29.06.2010 р. виконавець передав замовнику літак Л-39 №530523 після капітального ремонту згідно з актом прийому-передачі від 29.06.2010 р.

Оплата вартості робіт здійснена - платіжні доручення: № 141 від 11.12.2008 р. на суму 251000 грн., з яких ПДВ - 41833,33 грн., № 143 від 19.12.2008 р. на суму 500000 грн., з яких ПДВ - 83333,33 грн., № 5 від 03.02.2009 р. на суму 300000 грн., з яких ПДВ - 50000 грн., № 61 від 21.07.2009 р. на суму 1816328 грн., з яких ПДВ - 302721,33 грн.

Надані позивачу податкові накладні № 379 від 11.12.2008 р. на суму ПДВ - 41833,33 грн., № 380 від 19.12.2008 р. на суму ПДВ - 83333,33 грн., № 1 від 03.02.2009 р. на суму ПДВ - 50000 грн., № 5 від 22.07.2009 р. на суму ПДВ - 302721,33 грн.

У зв'язку з чим ТОВ "Міцар-Харків" включив суми ПДВ на підставі вищезазначених податкових накладних до податкового кредиту у грудні 2008 р. у загальній сумі 125166,36 грн.; у лютому 2009 р. у сумі 50000 грн., у липні 2009 р. у сумі 302721,33 грн.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова в цій частині податкового кредиту зроблений висновок щодо не підтвердження належним чином проведеної господарської операції між сторонами, у зв'язку з чим сплачені у її виконання суми ПДВ не можуть бути включені до складу податкового кредиту, та в подальшому заявлені до бюджетного відшкодування.

З такими висновками відповідача суд погоджується, оскільки предметом договору в даному випадку були роботи щодо капітального ремонту літака.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Судом встановлено, що відображення в бухгалтерському обліку зазначеної господарської операції на підставі первинних документів не відповідає вимогам ст. 4, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що унеможливлює, згідно даних бухгалтерського обліку, підтвердити їх здійснення, розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р., п. 1.26 ст. 1 встановлено, що ремонт - операції з надання послуг з усунення недоліків товарів, приведення їх у робочий стан, відновлення ресурсу або їх характеристик.

Із аналізу документів, наданих позивачем у підтвердження реальності господарської операції, суд не може дійти висновку про належне та повноцінне її виконання через неможливість дослідження змісту господарської операції.

Надані позивачем кошториси ремонту літаків за договором № 1811/РС-08 від 18.11.2008 р. дійсно містять перелік необхідних та запланованих до виконання робіт в рамках проведення капітального ремонту. Однак, суд зазначає, що за своєю сутністю кошторис - є документом, що може підтвердити лише намір сторін здійснити певну господарську операцію, та ніяк не свідчить про фактичне її виконання.

У свою чергу акти виконаних робіт, що мають підтверджувати саме реальність та товарність операції в подальшому, містять лише посилання на загальний вид робіт, а саме - проведення ремонту літаків, суму здійснених робіт, без конкретизації.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, суд позбавлений можливості визначити належність господарської операції, її відповідне документальне підтвердження.

Тому, в цій частині суд вважає висновки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення № 0000630070/0 від 21.12.2010 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 477888 грн. - правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000650070/0 від 21.12.2010 р. суд зазначає таке.

20.09.2010 року ТОВ «Міцар-Харків»подано до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року із відповідними додатками.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова вказана декларація прийнята, про що на першому аркуші останньої проставлений штамп із реєстраційним номером 49594.

В подальшому ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова позивачу направлено пропозицію № 17011/10/07-019 від 23.09.2010 року. Якою повідомлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року від 20.09.2010 року подана із порушенням встановленого законодавства, у звязку з чим не визнана податковим органом як податкова звітність; та запропоновано надати нову податкову декларацію з дотриманням чинного законодавства.

ТОВ «Міцар-Харків»поштою до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 30.12.2010 року направлена нова податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року, яка була 12.01.2011 року відповідачем зареєстрована та визнана податковою звітністю.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючою органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з частиною 5 п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 4.1.2. вказаної норми Закону № 2181-ІІІ встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

За наведених норм Закону, податковий орган зобовязаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, а саме: не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Зазначені положення кореспондуються з Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року.

Таким чином, можливою підставою невизнання податковою звітністю податкової декларації є заповнення декларації всупереч встановленим правилам не у будь-якому випадку порушення цих правил, а лише за умови: не зазначення у декларації обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою підприємства.

Із матеріалів справи вбачається, що первісно подана декларація ТОВ «Міцар-Харків»містила всі необхідні для визнання її належною звітністю реквізити. Крім того, повторно надана позивачем декларація на вимогу ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, яка була прийнята, за своїм змістом та обовязковими реквізитами була ідентична первісній, за виключенням дати подання.

Також суд зазначає, що у листі-пропозиції ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 23.09.2010 року відсутні обґрунтовані підстави невизнання наданої декларації податковою звітністю. Натомість наявні посилання на норми правових актів та вказано, що інформація приведена у декларації, повинна відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність інформації затверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках підписами відповідальних осіб (директора та головного бухгалтера) та печаткою. Зі змісту даної пропозиції не вбачається, у чому саме надана позивачем податкова декларація не відповідає вимогам законодавства, та які виправлення позивачу слід було до неї внести.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що невизнання податкової декларації ТОВ «Міцар-Харків»від 20.09.2010 року з податку на додану вартість за серпень 2010 року ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова є неправомірним, а винесене у звязку з цим податкове повідомлення-рішення № 0000650070/0 від 21.12.2010 р. незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в частині скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000650070/0 від 21.12.2010 р. та № 0000640070/0 від 21.12.2010 р. у повному обсязі, та податкового повідомлення-рішення № 0000630070/0 від 21.12.2010 р. в частині суми - 828203 грн.

Отже, адміністративний позов ТОВ "Міцар-Харків" підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар-Харків" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, третя особа - Головне управління Державного казначейства у Харківській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000650070/0 та № 0000640070/0 від 21.12.2010 р. у повному обсязі, та податкове повідомлення-рішення № 0000630070/0 від 21.12.2010 р. в частині суми - 828203 (вісімсот двадцять вісім тисяч двісті три) грн.

В іншій частині - в задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 09 березня 2011 року.

Суддя Ральченко І.М.