Постанова № 14213096, 23.02.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-2709/09/0770

Ряд стат. звіту № 8.2.1

Код - 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Скуби В.І.

за участю сторін:

представника позивача Митровцій Володимира Івановича;

представника відповідача Вередюк Віцти Михайлівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТ Аутомотив Україне»до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 23 лютого 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 лютого 2011 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕТ Аутомотив Україне»з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекцій у Виноградівському районі Закарпатської області від 13 березня 2009 року №0000222351/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за грудень 2008 року в розмірі 121047 грн. та від 13 березня 2009 року №0000232351/0, яким позивачеві визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 340629 грн., в т.ч. основного платежу 262022 грн., штрафних санкцій 78607 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Відповідачем проведено позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період за листопад 2008 року, про що було складено акт перевірки від 02 березня 2009 року № 20/23-0112/33285430. За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області від 13 березня 2009 року №0000222351/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за грудень 2008 року в розмірі 121047 грн. та від 13 березня 2009 року №0000232351/0, яким позивачеві визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 340629 грн., в т.ч. основного платежу 262022 грн., штрафних санкцій 78607 грн. На думку податкового органу, право на податковий кредит виникає виключно при придбанні товарів (послуг), тоді як у спірному періоді таке придбання не здійснювалося. Разом з тим, за твердженням позивача, здійснювані ним операції відповідно до статті 3 пункту 3.1. підпункту 3.1.2 Закону України «Про податок на додану вартість»з метою оподаткування прирівняні до імпорту, а згідно статті 7 пункту 7.5 підпункту 7.5.2 та пункту 7.4. підпункту 7.4.1 вказаного Закону, суми податку на додану вартість, сплачені при імпорті товарів на митну територію України правомірно включені до складу податкового кредиту. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки вони не відповідають нормамЗакону.

Державна податкова інспекція у Виноградівському районі Закарпатської області подала суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких повністю заперечує позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТ Аутомотив Україне»з наступних мотивів. При проведенні перевірки ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області керувалася Законом України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Відповідно до статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР (надалі - Закон України № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою статтею 6 пунктом 6.1 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕТ Аутомотив Україне» у грудні 2008 року згідно Контракту від 11.12.2008 року № 20/2008 укладеного з нерезидентом .Е.Т. Autumotive Systems Magyaroszag»Kft (Угорщина) про надання технічної допомоги на безоплатній основі на підставі вантажно-митної декларації імпортовано обладнання - преси для кремпування в кількості 8 шт. - загальною митною вартістю 1823457,80 гривень. При ввезенні обладнання на митну територію України підприємством було сплачено ПДВ в сумі 382926 грн.. В порушення статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України № 168/97-ВР підприємством включено до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 382926грн., сформовані по ввезеному на митну територію України обладнанню на умовах імпорту з отриманням його у тимчасове використання на безоплатній основі. Оскільки ввезене обладнання не є придбаним, а лише отриманим у користування, то сума ПДВ, сплачена при його ввезенні, до податкового кредиту не відноситься.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, що наведені в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з мотивів, наведених у запереченні проти позову.

Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

На підставі наказу № 52 від 17 лютого 2009 року та направлення № 46 від 17 лютого 2009 року ДПІ у Виноградівському районі проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВЕТ Аутомотив Україне», з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в період за листопад 2008 року.

За результатами перевірки було складено акт № 20/23-0112/33285430 від 02 березня 2009 року. Відповідно до вказаного акту виявлено порушення ТОВ «ВЕТ Аутомотив Україне»статті 7 пункту 7.4 підпунктів 7.4.1., 7.4.5. та пункту 7.7 підпункту 7.7.2. Закону України № 168/97 (а.с.а.с. 21-30).

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Виноградівському районі Закарпатської області 13 березня 2009 року були прийняті податкові повідомлення-рішення за №№ 0000222351/0 та 0000232351/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за грудень 2008 року в розмірі 121047 грн. та визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 340629 грн., в т.ч. основного платежу 262022 грн., штрафних санкцій 78607 грн. (а.с.а.с. 31, 32).

Відповідно до статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 Закону України №168/97-ВР, (в редакції закону, чинній на момент здійснення відповідних господарських операцій) обєктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється: ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення обєкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення повязане із поверненням товарів у звязку з припиненням дії зазначених договорів.

Відповідно до статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з положень статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України №168/97-ВР ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі контракту про надання технічної допомоги на безоплатній основі з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до статті 7 пункту 7.5 підпункту 7.5.2 Закону України №168/97-ВР для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобовязаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Позивачем належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України у грудні 2008 року, що підтверджено оформленою належним чином вантажною митною декларацією № 302000003/8/711961 від 16 грудня 2008 року. А відтак, сума ПДВ, заявлена до відшкодування у податковій декларації за грудень 2008 року, розрахована на підставі належно сформованих сум податкового кредиту і складається з сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах, тобто визначена у повній відповідності з вимогами статті 7 пункту 7.7 Закону України №168/97-ВР.

Отже підсумовуючи вищенаведене, суд констатує, що спірна операція по ввезенню на митну територію України на безоплатній основі пресів для кремпування за контрактом про надання технічної допомоги від 11 грудня 2008 року № 20/2008 підпадає під ознаки переміщення товарів через митний кордон України в режимі імпорту. А виходячи з положень статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України №168/97-ВР ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору, який не передбачає передання права власності на такі товари з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що при здійснені операцій з тимчасового ввезення товарів підприємством не здійснювалось його придбання, а відтак суми податку на додану вартість, сплачені у звязку з імпортом такого обладнання, не включається до податкового кредиту відповідно до статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України № 168/97-ВР. Зважаючи на положення статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України № 168/97-ВР позивачем правильно віднесена до податкового кредиту в грудні 2008 року сума фактично сплаченого ним податку, і яка вплинула на розрахунок бюджетного відшкодування за грудень 2008 року. А відтак, суд вважає, що відповідачем звужено трактується положення статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України №168/97-ВР.

Відповідачем відповідно до вимог частини 2 статті 72 частини 2 Кодексу адміністративного судочинства України вказані обставини не спростовано.

Відповідач не встановив в ході проведення документальної перевірки фактів включення до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування сум податку, які не були фактично сплачені у попередніх податкових періодах, чи фактів повторного включення до складу податкового кредиту одних і тих самих сум податку на додану вартість, сплачених у попередніх періодах постачальникам.

Таким чином, дії відповідача по зменшенню суми бюджетного відшкодування та визначенню податкових зобовязань з податку на додану вартість внаслідок зменшення сум податкового кредиту на грудень 2008 року не ґрунтуються на законі.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТ Аутомотив Україне»до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області № 0000222351/0 від 13 березня 2009 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області № 0000232351/0 від 13 березня 2009 року.

Стягнути з Державного (місцевого) бюджету України (м. Ужгорода) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТ Аутомотив Україне»витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп., що сплачене відповідно до платіжного доручення № 1065 від 14 травня 2009 року через ЗОД Райффайзен банк «Аваль».

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий Гаврилко С.Є.