Постанова № 14212636, 24.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/2054/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретаріЛоминог А.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Новицької О.О., Гацули О.В., Лапотнікової Л.В.

від відповідача: Базишена Р.О., Фурси Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькелектрооптторг» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за № 0000072342/0/01881190/2298 та № 0000062342/0/01881190/2294 від 28.01.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством «Донецькелектрооптторг» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за № 0000072342/0/01881190/2298 та № 0000062342/0/01881190/2294 від 28.01.2011 року.

Позивач посилається на безпідставність нарахування податковим органом податкових зобовязань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 479770,00 грн. (479968,00 грн. основний платіж, 119942,00 грн. штрафні санкції) спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000072342/0/01881190/2298 від 28.01.2011 року та з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 599910,00 грн. (479968,00 основний платіж, 119942,00 грн. штрафні санкції) спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000062342/0/01881190/2294 від 28.01.2011 року. Окрім того зазначив, що господарсткі операції з ТОВ «Трейд Комм Стар», ТОВ «Мицар», ТОВ «Універсал-Стіль», ТОВ «Віват-Пром» є реальними та вчиненими без порушення чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, в письмових запереченнях проти позову зазначив, що проведеною перевіркою відображеного показника згідно загальних обігових відомостей, обігово-сальдових відомостей по рахунках 31, 631, 90, 91, 94 банківських виписок та первинної документації за перевіряє мий період встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт послуг), крім визначених у 04.13» 1919071,00 грн. у т.ч. по періодах: 2008 рік в сумі 559748,00, 2009 рік в сумі 1130113,00 грн., 1 квартал 2010 року в сумі 229210,00 грн.

В ході перевірки було встановлено, що керівники підприємств ТОВ «Трейд Комм Стар», ТОВ «Мицар», ТОВ «Універсал-Стіль» та ТОВ «Виват-Пром» фактично не мали ніякого відношення до зазначених підприємств, що свідчить про укладання договорів без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, тому позивачем в перевіряємому періоді безпідставно віднесено до складу валових витрат у звязку із закупівлею ТМЦ в сумі 1919070,74 грн., згідно нікчемних правочинів з ТОВ «Трейд Комм Стар», ТОВ «Мицар», ТОВ «Універсал-Стіль» та ТОВ «Виват-Пром» з видатковими накладними.

Відповідач у судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Донецькелектрооптторг» зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 29.12.1995 року за № 12661200000 006977, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності якого за КВЕД, згідно довідки АБ № 101-6816, є оптова торгівля, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напроями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, діяльність автомобільного вантажного транспорту, купівля та продаж власного нерухомого майна, освіта дорослих та інші види освіти. Підприємство перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька з 10.01.1996 року, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 08013961 від 16.07.1997 року.

06.06.2008 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Трейд Ком Стар» (постачальник - зареєстрований Виконавчим комітетом Донецької міської ради 15.01.2008 року, згідно свідоцтва № 100091471 є платником податку на додану вартість) в особі Краснопольського С.С. був кладений договір № 0612 на постачання інструментальної продукції.

В підтвердження виконання умов зазначеного договору поставки позивачем були надані, реєстр накладних за період з квітня 2008 року по червень 2010 року (із вказанням номеру та дати накладної, а також із вказанням суми покупки у гривнях), реєстр отриманих податкових накладних за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року (із вказанням номеру та дати накладної, суми з урахуванням та без урахування ПДВ), реєстр пропусків на ввіз продукції від ТОВ «Трейд Ком Стар» (із вказанням номеру та дати пропуску), а також самі видаткові накладні за №№ 155-Б189 від 02.07.2008 року, 163-Б189 від 03.07.2008 року, 169-Б189 від 04.07.2008 року, 175-Б189 від 14.07.2008 року, 179-Б189 від 16.07.2008 року, 187-Б189 від 18.07.2008 року, 190-Б189 від 21.07.2008 року, 188-Б189 від 23.07.2008 року, 195-Б189 від 25.07.2008 року, 201-Б189 від 29.07.2008 року, 203-Б189 від 31.07.2008 року, 207-Б189 від 04.08.2008 року, 215-Б189 від 07.08.2008 року, 217-Б189 від 11.08.2008 року, 220-Б189 від 13.08.2008 року, 223-Б189 від 13.08.2008 року, 230-Б189 від 18.08.2008 року, 237-Б189 від 19.08.2008 року, 242-Б189 від 21.08.2008 року, 252-Б189 від 29.08.2008 року, 260-Б189 від 03.09.2008 року, 265-Б189 від 08.09.2008 року, 278-Б189 від 11.09.2008 року, 283-Б189 від 15.09.2008 року, 283-Б189 від 16.09.2008 року, 290-Б189 від 18.09.2008 року, 295-Б189 від 25.09.2008 року, 300-Б189 від 29.09.2008 року, 307-Б189 від 03.10.2008 року, 313-Б189 від 07.10.2008 року, 317-Б189 від 14.10.2008 року, 323-Б189 від 17.10.2008 року, 325-Б189 від 22.10.2008 року, 330-Б189 від 24.10.2008 року, 337-Б189 від 30.10.2008 року, 343-Б189 від 05.11.2008 року, 350-Б189 від 14.11.2008 року, податкові накладні за №№ 155-Б189 від 02.07.2008 року, 163-Б189 від 03.07.2008 року, 169-Б189 від 04.07.2008 року, 175-Б189 від 14.07.2008 року, 179-Б189 від 16.07.2008 року, 187-Б189 від 18.07.2008 року, 190-Б189 від 21.07.2008 року, 188-Б189 від 23.07.2008 року, 195-Б189 від 25.07.2008 року, 201-Б189 від 29.07.2008 року, 203-Б189 від 31.07.2008 року, 207-Б189 від 04.08.2008 року, 215-Б189 від 07.08.2008 року, 217-Б189 від 11.08.2008 року, 220-Б189 від 13.08.2008 року, 223-Б189 від 13.08.2008 року, 230-Б189 від 18.08.2008 року, 237-Б189 від 19.08.2008 року, 242-Б189 від 21.08.2008 року, 252-Б189 від 29.08.2008 року, 260-Б189 від 03.09.2008 року, 265-Б189 від 08.09.2008 року, 278-Б189 від 11.09.2008 року, 283-Б189 від 15.09.2008 року, 283-Б189 від 16.09.2008 року, 290-Б189 від 18.09.2008 року, 295-Б189 від 25.09.2008 року, 300-Б189 від 29.09.2008 року, 307-Б189 від 03.10.2008 року, 313-Б189 від 07.10.2008 року, 317-Б189 від 14.10.2008 року, 323-Б189 від 17.10.2008 року, 325-Б189 від 22.10.2008 року, 330-Б189 від 24.10.2008 року, 337-Б189 від 30.10.2008 року, 343-Б189 від 05.11.2008 року, 350-Б189 від 14.11.2008 року, пропуски на ввіз продукції за №№ 465 від 03.07.2008 року, 466 від 04.07.2008 року, 476 від 14.07.2008 року, 478 від 15.07.2008 року, 480 від 18.07.2008 року, 484 від 23.07.2008 року, 488 від 25.07.2008 року, 485 від 03.07.2008 року, 490 від 30.07.2008 року, 489 від 29.07.2008 року, 491 від 31.07.2008 року, 493 від 01.08.2008 року, 217 від 07.08.2008 року, 499 від 11.08.2008 року, 502 від 13.08.2008 року, 503 від 14.08.2008 року, 504 від 15.08.2008 року, 507 від 16.08.2008 року, 509 від 19.08.2008 року, 512 від 21.08.2008 року, 516 від 27.08.2008 року, 518 від 29.08.2008 року, 523 від 03.09.2008 року, 526 від 09.09.2008 року, 527 від 09.09.2008 року, 525 від 05.09.2008 року, 531 від 11.09.2008 року, 537 від 13.09.2008 року, 542 від 16.09.2008 року, 544 від 18.09.2008 року, 551 від 25.09.2008 року, 552 від 26.09.2008 року, 555 від 30.09.2008 року, 560 від 02.10.2008 року, 561 від 07.10.2008 року, 565 від 14.10.2008 року, 568 від 17.10.2008 року, 569 від 17.10.2008 року, 570 від 23.10.2008 року, 571 від 27.10.2008 року, 572 від 30.10.2008 року, 574 від 04.11.2008 року, 576 від 14.11.2008 року, 575 від 10.11.2008 року, платіжні доручення за №№ 5874 від 04.07.2008 року на суму 10000,00 грн., 5846 від 03.07.2008 року на суму 8101,84 грн., 6023 від 09.07.2008 року на суму 11789,20 грн., 6042 від 10.07.2008 року на суму 3449,40 грн., 6182 від 15.07.2008 року на суму 14460,00 грн., 6321 від 18.07.2008 року на суму 16330,30 грн., 6406 від 22.07.2008 року на суму 13211,64 грн., 6463 від 24.07.2008 року на суму 14166,60 грн., 6493 від 25.07.2009 року на суму 13203,42 грн., 6560 від 29.07.2008 року на суму 12430,20 грн., 6663 від 01.08.2008 року на суму 14230,74 грн., 6718 від 04.08.2008 року на суму 12438,02 грн., 6828 від 07.08.2008 року на суму 9363,54 грн., 6857 від 08.08.2008 року на суму 15118,14 грн., 6928 від 12.08.2008 року на суму 14217,30 грн., 7017 від 14.08.2008 року на суму 14366,16 грн., 7125 від 18.08.2008 року на суму 13315,80 грн., 7201 від 20.08.2008 року на суму 11476,46 грн., 7347 від 26.08.2008 року на суму 14217,30 грн., 7467 від 29.08.2008 року на суму 16777,99 грн., 7538 від 02.09.2008 року на суму 10579,26 грн., 7638 від 05.09.2008 року на суму 11062,80 грн., 7762 від 10.09.2008 року на суму 10162,40 грн., 7816 від 12.09.2008 року на суму 13022,10 грн., 7923 від 16.09.2008 року на суму 14988,08 грн., 8015 від 18.09.2008 року на суму14086,80 грн., 8154 від 23.09.2008 року на суму 10374.60 грн., 8315 від 30.09.2008 року на суму 17588,46 грн., 8441 від 03.10.2008 року на суму 12056,75 грн., 17 від 15.10.2008 року на суму 15604,98 грн., 8556 від 08.10.2008 року на суму 11824,33 грн., 315 від 30.10.2008 року на суму 9000,00 грн., 282 від 29.10.2008 року на суму 3222,84 грн., 461 від 13704,80 грн., 552 від 07.11.2008 року на суму 7000,00 грн., 1206 від 08.12.2008 року на суму 6836,42 грн., 1231 від 09.12.2008 року на суму 5800,00 грн., 783 від 18.11.2008 року на суму 12056,75 грн., 710 від 17.11.2008 року на суму 447,25 грн., 1096 від 03.12.2008 року на суму 12563,45 грн., 709 від 17.11.2008 року на суму 1230,00 грн.

24.06.2008 року між позивачем та ТОВ «Універсал-Стіль» (постачальник - зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 29.10.2007 року за № 1266102 0000 027883, згідно свідоцтва № 100075459 є платником податку на додану вартість) в особі керівника Щербак Г.Н., діючого на підставі уставу був укладений договір на купівлю метисної продукції.

В підтвердження виконання умов зазначеного договору поставки позивачем були надані специфікація товару (болти та гайки із вказанням кількості, ціна з урахуванням та без урахування ПДВ), реєстр накладних за період з квітня 2008 року по червень 2010 року (із вказанням номеру та дати накладної, а також із вказанням суми покупки у гривнях), реєстр отриманих податкових накладних за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року (із вказанням номеру та дати накладної, суми з урахуванням та без урахування ПДВ), реєстр пропусків на ввіз продукції від ТОВ «Універсал-Стіль» (із вказанням номеру та дати пропуску), а також самі видаткові накладні за №№ 2306/60 від 23.06.2008 року, 807/60 та 808/60 від 09.07.2008 року, 108/60 від 01.08.2008 року, 609-60 від 26.09.2008 року, 1408/60 від 14.08.2008, 60-099 від 09.09.2008 року, 1410/60 від 14.10.2008 року, 109-60 від 01.09.2008 року,112/60 від 01.12.2008 року; пропуски за №№ 2264 від 19.06.2008, 2268 від 10.07.2008 року, 2277 від 01.08.2008, 2297 від 26.09.2008 року, 2284 від 14.08.2008 року, 2294 від 09.09.2008 року, 2304 від 14.10.2008 року, 2312 від 29.11.2008 року, 2313 від 01.12.2008 року, 2314 від 02.12.2008 року; податкові накладні № 2306/60 від 20.06.2008 року, 808/60 від 09.07.2008 року, 807/60 від 09.07.2008 року, 108/60 від 01.08.2008 року, 609-60 від 26.09.2008 року, 1408/60 від 14.08.2008 року, 60-099 від 09.09.2008 року, 1410/60 від 14.10.2008 року, 109-60 від 01.09.2008 року, 112/60 від 01.12.2008 року та платіжні доручення за №№ 5602 від 24 червня 2008 року на суму 35956,92 грн., 6316 від 18.07.2008 року на суму 17553,42 грн., 6825 від 07.08.2008 року на суму 10346,88 грн., 8290 від 29.09.2008 року на суму 13121,52 грн., 7211 від 20.08.2008 року на суму 31626,60 грн., 7859 від 15.09.2008 року на суму 20081,16 грн., 31 від 20.10.2008 року, 7609 від 04.09.2008 року на суму 21618,72 грн., № 1198 від 08.12.2008 року на суму 7000,00 грн., 1227 від 09.12.2008 року на суму 14129,60 грн.

19.08.2009 року позивач уклав договір № 101908/2009 з ТОВ «Виват-Пром» (постачальник - зареєстровано 01.12.2005 року за № 1266102 0000 014317, згідно довідки про взяття на облік платника податків є платником податку з прибутку на загальних умовах) в особі Шилко А.С.

В підтвердження виконання умов зазначеного договору поставки позивачем були надані реєстр накладних за період з квітня 2008 року по червень 2010 року (із вказанням номеру та дати накладної, а також із вказанням суми покупки у гривнях), реєстр отриманих податкових накладних за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року (із вказанням номеру та дати накладної, суми з урахуванням та без урахування ПДВ), реєстр пропусків на ввіз продукції від ТОВ «Віват-Пром» (із вказанням номеру та дати пропуску), а також самі видаткові накладні за №№ 835 від 19.08.2009 року, 1332 від 31.08.2009 року, 64 від 02.09.2009 року, 333 від 08.09.2009 року, 429 від 10.09.2009 року, 968 від 22.09.2009 року, 566 від 13.10.2009 року, 835 від 19.11.2009 року, 476 від 11.12.2009 року; пропуски за №№ 34/07-79 від 19.08.2009 року, 34/07-88 від 31.08.2009 року, 34/07-95 від 02.09.2009 року, 34/07 № 100 від 08.09.2009 року, 34/07 № 107 від 11.09.2009 року, 34/07 № 127 від 22.09.2009 року, 34/07 № 158 від 18.11.2009 року, 34/07-363 від 11.12.2009 року; податкові накладні за №№ 835 від 19.08.2009 року, 931 від 21.08.2009 року, 64 від 02.09.2009 року, 932 від 21.08.2009 року, 290 від 07.09.2009 року, 429 від 10.09.2009 року, 968 від 22.09.2009 року, 566 від 13.10.2009 року, 835 від 19.11.2009 року, 476 від 11.12.2009 року; платіжні доручення за №№ 5892 від 20.08.2009 року на суму 19819,20 грн., 6187 від 03.09.2009 року на суму 35670,24 грн., 5940 від 21.08.2009 року на суму 30156,00 грн., 6241 від 07.09.2009 року на суму 12291,91 грн., 7438 від 14.09.2009 року на суму 29725,20 грн., 7837 від 28.09.2009 року на суму 35000,00 грн., 7753 від 24.09.2009 року на суму 25480,00 грн., 7526 від 16.09.2009 року на суму 60480,00 грн., 8381 від 20.10.2009 року на суму 7000,00 грн., 8341 від 19.10.2009 року на суму 33000,00 грн., 8327 від 15.10.2009 року на суму 14225,00 грн., 9465 від 25.11.2009 року на суму 22500,00 грн., 9431 від 24.11.2009 року на суму 5125,20 грн., 9292 від 20.11.2009 року на суму 5200,00 грн.., 9292 від 18.11.2009 року на суму 10000,00 грн., 9204 від 16.11.2009 року на суму 10000,00 грн., 9078 від 11.11.2009 року на суму 33743,16 грн., 9942 від 15.12.2009 року на суму 6000,00 грн., 9910 від 14.12.2009 року на суму 19999,80 грн.

01.04.2009 року за № 273/Б189 між позивачем та ТОВ «Мицар» (постачальник - зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.12.2008 року за № 1266107 0002 032109, згідно свідоцтва № 100163160 є платником податку на додану вартість) укладений договір поставки ріжучі, слюсарно-монтажні інструменти на суму 250000,00 грн.

В підтвердження виконання умов зазначеного договору поставки позивачем були надані реєстр накладних за період з квітня 2008 року по червень 2010 року (із вказанням номеру та дати накладної, а також із вказанням суми покупки у гривнях), реєстр отриманих податкових накладних за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2010 року (із вказанням номеру та дати накладної, суми з урахуванням та без урахування ПДВ), реєстр пропусків на ввіз продукції від ТОВ «Мицар» (із вказанням номеру та дати пропуску), а також самі видаткові накладні за №№ 55-Б189 від 20.06.2009 року, 71-Б189 від 27.07.2009 року, 77-Б189 від 29.07.2009 року, 87-Б189 від 30.07.2009 року, 97-Б189 від 06.08.2009 року, 130-Б189 від 07.08.2009 року, 133-Б189 від 12.08.2009 року, 970-Б189 від 12.08.2009 року, 151-Б189 від 14.08.2009 року, 505-Б189 від 19.08.2009 року, 19-60 від 19.08.2009 року, 503-Б189 від 25.08.2009 року, 525-Б189 від 27.08.2009 року, 533-Б189 від 31.08.2009 року, 533-Б189 від 02.09.2009 року, 527-Б189 від 02.09.2009 року, 593-Б189 від 08.09.2009 року, 557-Б189 від 08.09.2009 року, 590-Б189 від 09.09.2009 року, 600-Б189 від 15.09.2009 року, 623-Б189 від 16.09.2009 року, 627-Б189 від 18.09.2009 року, 550-Б189 від 21.09.2009 року, 640-Б189 від 23.09.2009 року, 653-Б189 від 23.09.2009 року, 665-Б189 від 25.09.2009 року, 650-Б189 від 25.09.2009 року, 657-Б189 від 28.09.2009 року, 29-60 від 29.09.2009 року, 670-Б189 від 29.09.2009 року, 672-Б189 від 30.09.2009 року, 703-Б189 від 05.10.2009 року, 710-Б189 від 09.102009 року, 722-Б189 від 12.10.2009 року, 725-Б189 від 13.10.2009 року, 730-Б189 від 15.10.2009 року, 727-Б189 від 16.10.2009 року, 745-Б189 від 19.10.2009 року, 747-Б189 від 21.10.2009 року, 757-Б189 від 23.10.2009 року, 760-Б189 від 26.10.2009 року, 771-Б189 від 28.10.2009 року, 783-Б189 від 30.10.2009 року, 785-Б189 від 04.11.2009 року, 11-60 від 05.11.2009 року, 833-Б189 від 06.11.2009 року, 837-Б189 від 06.11.2009 року, 846-Б189 від 09.11.2009 року, 835-Б189 від 09.11.2009 року, 845-Б189 від 10.11.2009 року, 867-Б189 від 12.11.2009 року, 875-Б189 від 12.11.2009 року, 893-Б189 від 17.11.2009 року, 890-Б189 від 17.11.2009 року, 903-Б189 від 20.11.2009 року, 907-Б189 від 24.11.2009 року, 25-60 від 25.11.2009 року, 911-Б189 від 26.11.2009 року, 840-Б189 від 30.11.2009 року, 917-Б189 від 30.11.2009 року, 925-Б189 від 30.11.2009 року, 927-Б189 від 04.12.2009 року, 970-Б189 від 07.12.2009 року, 975-Б189 від 09.12.2009 року, 985-Б189 від 11.12.2009 року, 990-Б189 від 15.12.2009 року, 981-Б189 від 17.12.2009 року, 995-Б189 від 21.12.2009 року, 1000-Б189 від 24.12.2009 року, 24-60 від 24.12.2009 року, 1005-Б189 від 29.12.2009 року, 15-Б189 від 13.01.2010 року, 18-Б189 від 13.01.2010 року, 21-Б189 від 18.01.2010 року, 19-Б189 від 18.01.2010 року, 24-Б189 від 22.01.2010 року, 37-Б189 від 27.01.2010 року, 43-Б189 від 28.01.2010 року, 45-Б189 від 01.02.2010 року, 47-Б189 від 02.02.2010 року, 53-Б189 від 01.02.2010 року, 55-Б189 від 05.02.2010 року, 50-Б189 від 03.02.2010 року, 58-Б189 від 05.02.2010 року, 70-Б189 від 10.02.2010 року, 73-Б189 від 11.02.2010 року, 1502-60 від 15.02.2010 року, 75-Б189 від 15.02.2010 року, 77-Б189 від 18.02.2010 року, 81-Б189 від 24.02.2010 року, 83-Б189 від 25.02.2010 року, 303-60 від 03.03.2010 року; пропуски за №№ 130 від 20.07.2009 року, 136 від 03.08.2009 року, 137 від 05.08.2009 року, 141 від 11.08.2009 року, 142 від 12.08.2009 року, 144 від 17.08.2009 року, 2387 від 18.08.2009 року, 149 від 25.08.2009 року, 154 від 31.08.2009 року, 155 від 02.09.2009 року, 159 від 08.09.2009 року, 160 від 09.09.2009 року, 161 від 10.09.2009 року, 165 від 15.09.2009 року, 170 від 18.09.2009 року, 172 від 23.09.2009 року, 173 від 25.09.2009 року, 2399 від 28.09.2009 року, 175 від 29.09.2009 року, 177 від 30.09.2009 року, 184 від 09.10.2009 року, 34/07 № 146 від 13.10.2009 року, 188 від 16.10.2009 року, 195 від 26.10.2009 року, 199 від 28.10.2009 року, 252 від 03.11.2009 року, 2409 від 05.11.2009 року, 205 від 05.11.2009 року, 635 від 06.11.2009 року, 210 від 10.11.2009 року, 208 від 09.11.2009 року, 213 від 13.11.2009 року, 212 від 12.11.2009 року, 214 від 17.11.2009 року, 219 від 21.11.2009 року, 2419 від 25.11.2009 року, 223 від 26.11.2009 року, 221 від 24.11.2009 року, 224 від 30.11.2009 року, 647 від 05.12.2009 року, 227 від 07.12.2009 року, 229 від 10.12.2009 року, 233 від 15.12.2009 року, 235 від 21.12.2009 року, 237 від 24.12.2009 року, 2436 від 24.12.2009 року, 238 від 30.12.2009 року, 2 від 13.01.2010 року, 6 від 19.01.2010 року, 9 від 21.01.2010 року, 13 від 27.01.2010 року, 16 від 28.01.2010 року, 19 від 01.02.2010 року, 291 від 01.02.2010 року, 24 від 10.02.2010 року, 2447 від 15.02.2010 року, 26, 27 від 16.02.2010 року, 31 від 22.02.2010 року, 29 від 19.02.2010 року,

Податкові накладні за №№ 55-Б189 від 20.06.2009 року, 71-Б189 від 27.07.2009 року, 77-Б189 від 29.07.2009 року, 87-Б189 від 30.07.2009 року, 97-Б189 від 05.08.2009 року, 130-Б189 від 07.08.2009 року, 133-Б189 від 12.08.2009 року, 970-Б189 від 12.08.2009 року, 151-Б189 від 14.08.2009 року, 501-Б189 від 18.08.2009 року, 505-Б189 від 19.08.2009 року, 19-60 від 19.08.2009 року, 503-Б189 від 25.08.2009 року, 525-Б189 від 27.08.2009 року, 533-Б189 від 31.08.2009 року, 535-Б189 від 02.09.2009 року, 527-Б189 від 02.09.2009 року, 593-Б189 від 08.09.2009 року, 557-Б189 від 07.09.2009 року, 590-Б189 від 09.09.2009 року, 600-Б189 від 15.09.2009 року, 623-Б189 від 16.09.2009 року, 627-Б189 від 18.09.2009 року, 550-Б189 від 21.09.2009 року, 640-Б189 від 23.09.2009 року, 653-Б189 від 23.09.2009 року, 665-Б189 від 25.09.2009 року, 650-Б189 від 25.09.2009 року, 657-Б189 від 28.09.2009 року, 29-60 від 29.09.2009 року, 670-Б189 від 29.09.2009 року, 672-Б189 від 30.09.2009 року, 703-Б189 від 05.10.2009 року, 710-Б189 від 09.10.2009 року, 722-Б189 від 12.10.2009 року, 725-Б189 від 13.10.2009 року, 730-Б-189 від 15.10.2009 року, 727-Б189 від 16.10.2009 року, 745-Б189 від 19.10.2009 року, 748-Б189 від 21.10.2009 року, 757-Б189 від 23.10.2009 року, 760-Б189 від 26.10.2009 року, 783-Б189 від 30.10.2009 року, 785-Б189 від 04.11.2009 року, 11-60 від 05.11.2009 року, 833-Б189 від 06.11.2009 року, 837-Б189 від 06.11.2009 року, 846-Б189 від 09.11.2009 року, 835-Б189 від 09.11.2009 року, 845-Б189 від 10.11.2009 року, 867-Б189 від 12.11.2009 року, 875-Б189 від 12.11.2009 року, 893-Б189 від 17.11.2009 року, 890-Б189 від 17.11.2009 року, 903-Б189 від 20.11.2009 року, 907-Б189 від 24.11.2009 року, 25-60 від 25.11.2009 року, 911-Б189 від 26.11.2009 року, 840-Б189 від 30.11.2009 року, 917-Б189 від 30.11.2009 року, 925-Б189 від 30.11.2009 року, 927-Б189 від 04.12.2009 року, 970-Б189 від 07.12.2009 року, 975-Б189 від 09.12.2009 року, 985-Б189 від 11.12.2009 року, 990-Б189 від 15.12.2009 року, 981-Б189 від 17.12.2009 року, 995-Б189 від 21.12.2009 року, 1000 від 24.12.2009 року, 24-60 від 24.12.2009 року, 1005-Б189 від 29.12.2009 року, 15-Б189 від 13.01.2010 року, 18-Б189 від 13.01.2010 року, 21-Б189 від 18.01.2010 року, 19-Б189 від 18.01.2010 року, 24-Б189 від 22.01.2010 року, 37-Б189 від 27.01.2010 року, 43-Б189 від 28.01.2010 року, 45-Б189 від 01.02.2010 року, 47-Б189 від 02.02.2010 року, 53-Б189 від 01.02.2010 року, 55-Б189 від 05.02.2010 року, 50-Б189 від 03.02.2010 року, 58-Б189 від 05.02.2010 року, 70-Б189 від 10.02.2010 року, 73-Б189 від 11.02.2010 року, 1502-60 від 15.02.2010 року, 75-Б189 від 15.02.2010 року, 77-Б189 від 18.02.2010 року, 81-Б189 від 24.02.2010 року, 83-Б189 від 25.02.2010 року, 303-60 від 03.03.2010 року; платіжні доручення за №№ 5345 від 20.07.2009 року на суму 10079,56 грн., 5381 від 21.07.2009 року на суму 8000,00 грн., 5384 від 27.07.2009 року на суму 12429,84 грн., 5418 від 28.07.2009 року на суму 13518,96 грн., 5509 від 31.07.2009 року на суму 10959,00 грн., 5588 від 05.08.2009 року на суму 9942,00 грн., 5658 від 07.08.2009 року на суму 12106,98 грн., 5723 від 11.08.2009 року на суму 11311,86 грн., 5268 від 16.07.2009 року на суму 10000,00 грн., 5265 від 15.07.2009 року на суму 10520,00 грн., 5744 від 12.08.2009 року на суму 12014,08 грн., 5900 від 20.08.2009 року на суму 11991,42 грн., 5890 від 20.08.2009 року на суму 15000,00 грн., 5893 від 20.08.2009 року на суму 13009,26 грн., 5974 від 25.08.2009 року на суму 12774,00 грн., 6035 від 27.08.2009 року на суму 15950,10 грн., 6072 від 31.08.2009 року на суму 19942,50 грн., 6195 від 03.09.2009 року на суму 13446,00 грн., 6129 від 01.09.2009 року на суму 27999,60 грн., 6332 від 09.09.2009 року на суму 15955,20 грн., 6239 від 07.09.2009 року на суму 1918,33 грн., 7443 від 14.09.2009 року на суму 15551,88 грн., 7599 від 18.09.2009 року на суму 16197,84 грн., 7516 від 16.09.2009 року на суму 3794,88 грн., 7628 від 21.09.2009 року на суму 18281,66 грн., 6212 від 04.09.2009 року на суму 22197,00 грн., 7719 від 23.09.2009 року на суму 15054,00 грн., 7710 від 23.09.2009 року на суму 30000,00 грн., 7832 від 28.09.2009 року на суму 3300.00 грн., 7596 від 01.10.2009 року на суму 19099,20 грн., 7907 від 30.09.2009 року на суму 3844,80 грн., 7870 від 29.09.2009 року на суму 23314,96 грн., 8114 від 08.10.2009 року на суму 3015,07 грн., 8193 від 12.10.2009 року на суму 12000,00 грн., 8011 від 05.10.2009 року на суму 3236,88 грн., 8074 від 07.10.2009 року на суму 7212,96 грн., 8392 від 20.10.2009 року на суму 3851,80 грн., 8427 від 21.10.2009 року на суму 8000,00 грн., 8256 від 13.10.2009 року на суму 8841,60 грн., 8421 від 21.10.2009 року на суму 3391,20 грн., 8351 від 19.10.2009 року на суму 16824,00 грн., 8379 від 16.10.2009 року на суму 27999,60 грн., 8634 від 27.10.2009 року на суму 1046,83 грн., 8524 від 23.10.2009 року на суму 13580,52 грн., 8740 від 29.10.2009 року на суму 9000,00 грн., 8785 від 30.10.2009 року на суму 9269,64 грн., 8784 від 30.10.2009 року на суму 8314,86 грн., 8824 від 02.11.2009 року на суму 11934,00 грн., 8817 від 02.11.2009 року на суму 2198,88 грн., 8891 від 04.11.2009 року на суму 18946,15 грн., 8953 від 06.11.2009 року на суму 18486,54 грн., 9008 від 09.11.2009 року на суму 11283,50 грн., 9020 від 10.11.2009 року на суму 4560,00 грн., 9114 від 12.11.2009 року на суму 3574,80 грн., 8949 від 06.11.2009 року на суму 25500,00 грн., 9122 від 12.11.2009 року на суму 13445,76 грн., 9226 від 16.11.2009 року на суму 10201,92 грн., 9740 від 04.12.2009 року на суму 14080,00 грн., 9782 від 08.12.2009 року на суму 7000,00 грн., 9807 від 09.12.2009 року на суму 7000,00 грн., 9330 від 19.11.2009 року на суму 11035,42 грн., 9279 від 18.11.2009 року на суму 10399,20 грн., 9440 від 24.11.2009 року на суму 11685,66 грн., 9487 від 26.11.2009 року на суму 8400,00 грн., 9498 від 26.11.2009 року на суму 14454,00 грн., 9584 від 30.11.2009 року на суму 12583,44 грн., 9034 від 10.11.2009 року на суму 14000,00 грн., 9073 від 11.11.2009 року на суму 14000,00 грн., 8989 від 09.11.2009 року на суму 4400,00 грн., 9600 від 01.12.2009 року на суму 2340,00 грн., 9656 від 02.12.2009 року на суму 5058,60 грн., 9712 від 04.12.2009 року на суму 9690,00 грн., 9958 від 15.12.2009 року на суму 2643,68 грн., 10079 від 22.12.2009 року на суму 1600,00 грн., 10020 від 17.12.2009 року на суму 11800,00 грн., 9988 від 16.12.2009 року на суму 2000,00 грн., 9836 від 10.12.2009 року на суму 4860,00 грн., 9960 від 15.12.2009 року на суму 5400,00 грн., 9915 від 14.12.2009 року на суму 7569, 42 грн., 10107 від 23.12.2009 року на суму 5386,20 грн., 10080 від 22.12.2009 року на суму 4800.00 грн., 10000 від 17.12.2009 року на суму 796,00 грн., 10030 від 18.12.2009 року на суму 800,00 грн., 10062 від 22.12.2009 року на суму 4200,00 грн., 10228 від 28.12.2009 року на суму 13278,84 грн., 10156 від 24.12.2009 року на суму 2625,00 грн., 10185 від 25.12.2009 року на суму 21266,52 грн., 10262 від 29.12.2009 року на суму 10345,68 грн., 29 від 12.01.2010 року на суму 7953,60 грн., 63 від 13.01.2010 року на суму 6459,72 грн., 159 від 19.01.2010 року на суму 10336,50 грн., 112 від 15.01.2010 року на суму 10000,00 грн.,127 від 18.01.2010 року на суму 2876,79 грн., 375 від 28.01.2010 року на суму 5366,88 грн., 411 від 29.01.2010 року на суму 3000,00 грн., 461 від 01.02.2010 року на суму 19506,00 грн., 518 від 03.02.2010 року на суму 12400,00 грн., 483 від 02.02.2010 року на суму 5545,45 грн., 519 від 03.02.2010 року на суму 10384,80 грн., 449 від 01.02.2010 року, 472 від 02.02.2010 року на суму 5000,00 грн., 509 від 03.02.2010 року на суму 10000,00 грн., 542 від 04.02.2010 року 10000,00 грн., 600 від 05.02.2010 року на суму 6000,00 грн., 552 від 04.02.2010 року на суму 5196,44 грн., 736 від 11.02.2010 року на суму 5103,20 грн., 704 від 10.02.2010 року на суму 7000,00 грн., 658 від 09.02.2010 року на суму 1922,40 грн., 1042 від 25.02.2010 року на суму 12000,00 грн., 1008 від 24.02.2010 року на суму 4115,28 грн., 916 від 19.02.2010 року на суму 2000,00 грн., 888 від 18.02.2010 року на суму 5000,00 грн., 862 від 17.02.2010 року на суму 6659,26 грн., 15.02.2010 року на суму 13990,94 грн., 881 від 18.02.2010 року на суму 13654,56 грн., 1007 від 24.02.2010 року на суму 1600,00 грн., 973 від 23.02.2010 року на суму 4400,00 грн., 940 від 22.02.2010 року на суму 4397,86 грн., 1080 від 26.02.2010 року на суму 5000,00 грн., 1128 від 01.03.2010 року на суму 10643,37 грн., 1230 від 04.02.2010 року на суму 12158,88 грн., 1129 від 01.03.2010 року на суму 1381,00 грн., 1154 від 02.03.2010 року на суму 3000,00 грн., 1186 від 03.03.2010 року на суму 8000,00 грн., 1219 від 04.03.2010 року на суму 2998,80 грн.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Серед прав, наданих податковим органом, передбачено здійснення планових та позапланових виїзних перевірок, підстави та порядок проведення яких, визначені у главі 8 «перевірки» Податкового кодексу України.

На підставі направлень від 19.10.2010 року № 000087/591 та від 09.12.2010 № 000122/639 виданого ДПІ Куйбишевського району м. Донецька було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Донецькелектрооптторг» щодо проведених фінансового-господарських операцій з ТОВ «Трейд Комм Стар» (ЄДРПОУ 35683448), ТОВ «Мицар» (ЄДРПОУ 36305889), ТОВ «Універсал-Стіль» (ЄДРПОУ 35514901) та ТОВ «Виват-Пром» (ЄДРПОУ 33913327) за період з 01.04.2008 по 30.06.2010 року та встановлено наступні порушення, що відображені у довідці з окремих питань плану перевірки як складової частини акта № 35-4/01881190:

-П. 1.31 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.3.9 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями ВАТ «Донецькелектрооптторг» встановлено заниження податку на прибуток в сумі 479768, 00 грн. у звязку з придбанням матеріалів згідно нікчемних правочинів по ТОВ «Трейд Ком Стар», ТОВ «Мицар», ТОВ «Універсал-Стіль» та ТОВ «Виват-Пром»;

-П. 1.4 ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями ВАТ «Донецькелектрооптторг» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 383813,00 грн., нараховану на вартість ТМЦ по податковим накладним від ТОВ «Трейд Ком Стар», ТОВ «Мицар», ТОВ «Універсал-Стіль» та ТОВ «Виват-Пром» згідно нікчемних правочинів;

Зазначений акт перевірки був підписаний позивачем із наданням заперечень, на які податковим органом була надана відповідь від 25.01.2011 року № 1898/10/213.

Згідно п.1.4 ст.1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями (який діяв в оспорюваний період) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту, що передбачено пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При чому пп.7.5.1 п. 7.5. ст. 7зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

У відповідності до п. 1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Дослідивши первинні документи надані позивачем в обґрунтування своїх вимог, суд зазначає, що без сумніву товар від контрагентів надходив на склади позивача, про що стверджують пропуски (із зазначенням постачаємої продукції, марки автомобілю, дати постачання, складу отримувача), які ідентичні іншім первинним документам. Окрім того, факт товарного руху не заперечується і відповідачем.

Отже, як зазначалося в акті перевірки, податковим органом по ланцюгу постачальників - платників податку зроблено висновок, що договори від 06.06.2008 року за № 0612, від 01.04.2009 року № 273/Б189, від 24.06.2008 року № 34/08-80, від 19.08.2009 року № 1-1908/2009 про постачання ТМЦ, укладені між ВАТ «Донецькелектрооптторг» та ТОВ «Трейд Комм Стар», ТОВ «Мицар», ТОВ «Універсал-Стіль», ТОВ «Виват-Пром» не спричинили реального настання правових наслідків, тобто оскільки витрати понесені позивачем за нікчемними угодами, які в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, то суми витрат не є валовими витратами підприємства в розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також оскільки податковий кредит віднесений позивачем за нікчемними угодами, які в силу ст. 216 Цивільного кодексу України також не створюють юридичних наслідків, то суми податкового кредиту не є податковим кредитом в розумінні ст. 1.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За змістом ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України правочин спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, незаконне заволодіння майном держави, учинений з метою яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є таким, що порушує публічний порядок, а отже нікчемний (не створює юридичних наслідків).

Відповідно до частини 5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною / сторонами / цієї вимоги є підставою недійсності правочину (частина 1 ст.215 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобов'язання обома сторонами в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а в разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведена норма застосовується з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, нікчемним.

В обґрунтування своїх доводів щодо нікчемності укладених правочинів, відповідач в своїх запереченнях посилається на кримінальні справи відносно ТОВ «Трейд Комм Стар», ТОВ «Універсал-Стиль» та ТОВ «Віват-Пром», які були порушені по факту фіктивного підприємництва з ознаками составу злочину, які передбачені ст. 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд вважає, що доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Наявність доказів, на які посилаються податкові органи під час проведення перевірок, повинні міститися в актах перевірки, а тому може бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами. Документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та ін.), зокрема: наявність контрактів (договорів), повязаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів, тощо та додатки до них; документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обовязковою згідно змісту контракту (договору) (наприклад акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт, рахунки-фактури, тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо); Реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Отже, з даного приводу суд зазначає, що зазначені посилання не можливо оцінювати як належні докази по справі, оскільки рішень суду по порушеним кримінальним справам не прийнято та окрім того, статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Суд, також не приймає до уваги постанову Господарського суду Донецької області від 29.04.2010 року по справі 45/89б про визнання ТОВ «Мицар» банкрутом, оскільки договір за № 273/Б189 між позивачем та ТОВ «Мицар» укладений 01.04.2009 року, а останні дії на виконання зазначеного договору відбулися на початку березня, навіть останній переказ коштів датується 04.03.2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

Частиною 4 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з частиною 4 статті 87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до частини 2 статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Таким чином, стосовно посилань відповідача на припинення державної реєстрації контрагентів ВАТ «Донецькелектрооптторг» згідно витягу з Державного комітету статистики України станом на 26.11.2001 року, суд зазначає, що на момент здійснення господарських операцій, навіть на момент останніх переводів грошових коштів контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість, згідно бази даних платників ПДВ податкових органів.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 цього Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статі 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на наведене та оцінюючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позивачем за оспорюваний період здійснені господарські операції та проведена податкова звітність, яка відповідає діючому законодавству, що документально підтверджено наявними укладеними договорами між зазначеними субєктами господарювання, платіжними дорученнями, податковими накладними, видатковими накладними, пропусками на ввіз ТМЦ, що стало підставами включення до складу податкового кредиту та валових витрат оспорюваного періоду.

В судовому засіданні посилання відповідача на недійсність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та валових витрат, також не знайшли свого підтвердження.

Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобовязання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги викладене, здійснивши аналіз матеріалів справи та пояснень представників сторін у їх сукупності, суд враховує, що дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька були спрямовані на запобігання безпідставному одержанню сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а також необґрунтованому заниженню сум податкових зобов'язань із цього податку, але дійшов висновку, що докази, надані відповідачем у якості підтвердження заперечень на позов, не можна вважати належними доказами у справі, адже вони не містять вичерпної інформації, яка б об'єктивно обґрунтовувала незаконність оспорюваних правових взаємовідносин позивача з його контрагентами, а тому є достатні підстави для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Суд не вбачає в діях платника податку порушень, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

На підставі викладеного, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за № 0000072342/0/01881190/2298 та № 0000062342/0/01881190/2294 від 28.01.2011 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Донецькелектрооптторг» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за № 0000072342/0/01881190/2298 та № 0000062342/0/01881190/2294 від 28.01.2011 року задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька за № 0000072342/0/01881190/2298 та № 0000062342/0/01881190/2294 від 28.01.2011 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Донецькелектрооптторг» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 лютого 2011 року.

Постанова у повному обсязі складена 28 лютого 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.