Постанова № 14196834, 16.02.2011, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 2-а-259/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року м. Путивль

Суддя Путивльського районного суду Сумської області Толстой О.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації Сумської області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій протиправними, зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації Сумської області (далі Управління), в якому просить визнати протиправними дії відповідача в частині недоплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»від 23 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ в редакції від 22.05.2008 р. (далі Закон №3551-ХІІ), а також зобовязати відповідача зробити перерахунок та виплатити на його користь недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2009 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком як інваліду III групи та за 2010 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком як інваліду II групи, а всього грошові кошти в сумі 8656 грн., посилаючись на те, що всупереч вимогам цього закону ці виплати здійснювалися відповідачем у менших розмірах, а в проведенні перерахунку йому було відмовлено листом від 22.12.2010 р.

Відповідач в своїх письмових запереченнях на позов (а.с. 67-71) посилаючись на відсутність належного фінансування виплат щорічної разової допомоги інвалідам війни та на те, що він не є головним розпорядником бюджетних коштів, які виділяються на ці цілі.

На підставі ч. 4 ст.122 КАСУ розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Ухвалою судді від 14.01.2011 р. позивачу було поновлено строк звернення до суду.

Вивчення матеріалів справи є підставою для висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Підтверджується матеріалами справи (а.с. 6-9), що відповідач з 21.08.2008 р. є інвалідом війни ІІІ групи, а з 15.04.2010 р. йому встановлено ІІ групу інвалідності, в звязку з чим він має право на щорічну грошову допомогу до 5 травня, передбачену ч. 5 ст.13 Закону №3551-ХІІ.

Таку допомогу в 2009 році він отримав у розмірі 380 грн., а в 2010 році йому було виплачено 420 грн. (а.с. 13).

21.12.2010 року позивач звернувся до Управління із заявою про перерахунок цієї допомоги із розмірів, передбачених Законом №3551-ХІІ, виходячи із мінімальної пенсії за віком на момент виплати, однак йому в цьому було відмовлено листом від 22.12.2010 р. з посиланням на розміри допомоги, встановлені законами про Державний бюджет України на відповідний рік (а.с. 10-12).

Між тим, в силу до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17-1 Закону №3551-ХІІ щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків, (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону №3551-ХІІ щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога по ІІІ групі - в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, по ІІ групі - восьми мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом «б»пунктом 2 пункту 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих України» від 28.12.2007 року №107-VІ, ч. 5 ст.13 Закону №3551-ХІІ викладено в наступній редакції - щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Ці зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом №3551-ХІІ залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році інвалідам війни ІІІ групи щорічної разової грошової допомоги повинна здійснюватись відповідно до норм Закону №3551-ХІ тобто у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Виплата разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік була здійснена позивачу в квітні 2010 року в сумі 420 грн. як інваліду II групи, тобто в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 р. № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань».

За конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, нарахування та виплата зазначеної допомоги мала бути здійснена відповідачем, виходячи з розмірів, встановлених саме Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки є недопустимим звуження змісту та обсягу прав позивача у спосіб, як це мало місце при виплаті щорічної грошової разової допомоги до 5 травня за 2010 рік.

У відповідності до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Положення ч.3 ст.28 «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат повязаних з мінімальною пенсію за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті мінімального розміру пенсії за віком, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.13 Закону №3551-ХІ.

Задовольняючи позов частково, суд виходить з того, що вимоги про встановлення обовязку Управління нарахувати і виплатити щорічну разову допомогу у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не вправі перебирати на себе функцію державного органу, якому такі повноваження надані законом.

Таким чином , виходячи зі змісту позову, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною дії Управління в частині нарахування і виплати щорічної разової допомоги у розмірах, менших ніж передбачено ч. 5 ст. 13 Закону №3551-ХІ і відмови у здійсненні її перерахунку, зобовязавши відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку допомогу у розмірах, встановлених ч. 5 ст. 13 Закону №3551-ХІ за 2009-2010 рр., з урахуванням раніше отриманих сум.

На підставі викладеного, ураховуючи рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року від 22 травня 2008 року, керуючись ст.ст. 19, 113, 152 Конституції України, ч.5 ст.13, ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 6, 9, 17-18, 89, 99-100, 122, 159-163, 185, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації Сумської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009-2010 рр. у розмірах менших ніж передбачено ч. 5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", і відмови у здійсненні її перерахунку.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації Сумської області ( ЄДРПОУ 03197999, Сумська область, м. Путивль, вул. Кірова, 93 ) зробити перерахунок ОСОБА_1 ( інд. номер НОМЕР_1) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2009 рік у розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком, за 2010 рік у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і провести відповідні виплати з урахуванням раніше отриманих сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Путивльський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя

Путивльського районного суду О.О.Толстой