Постанова № 15759825, 12.03.2011, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 2-А-763/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2011 року м. Путивль

Суддя Путивльського районного суду Сумської області Толстой О.О. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Путивльському районі Сумської області, Управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2011 року позивач звернувся до суду з позовом на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області (далі - УПФУ), мотивуючи його тим, що він є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи, в звязку з чим отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон № 796-ХІІ).

Посилаючись на те, що виплачувана державна і додаткова пенсії не відповідають розмірам, встановленим цим Законом, а відповідач відмовляється здійснити перерахунок, просив визнати неправомірними дії УПФУ в частині не нарахування державної та додаткової пенсії відповідно до Закону № 796-ХІІ та зобовязати УПФУ провести перерахунок та виплатити державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.04.2010 року по 28.02.2011 року, які зобовязати відповідача встановити у вказаних розмірах.

18 лютого 2011 року позивач також звернувся до суду з позовом на неправомірні дії Управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації Сумської області (далі - УПСЗН) у звязку з відмовою у перерахунку та виплаті недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2010 роки у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “( далі - Закон № 798-ХІІ).

Свої вимоги мотивував тим, що є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом 2 групи, і згідно зі ст. 48 Закон № 798-ХІІ відповідач повинен був виплачувати йому щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на рік. Однак всупереч закону така допомога була виплачена лише в розмірі 120 грн.

В лютому 2011 року він звернувся до УПСЗН з письмовою заявою про перерахунок і виплату недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2010 роки, однак в цьому йому було відмовлено.

Посилаючись на зазначене, просив визнати неправомірними дії УПСЗН в частині нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення з порушенням ст. 48 Закон № 798-ХІІ, а також зобов'язати відповідача нарахувати йому таку допомогу за 2008-2010 роки., яку зобовязати відповідача встановити у вказаному розмірі. Також просив поновити пропущений строк звернення до суду та стягнути витрати на правову допомогу.

УПФУ у встановлений законом строк письмових заперечень проти позову не направив, УПСЗН в своїх письмових запереченнях на позов вважало вимоги позивача необґрунтованими, оскільки Законом України ”Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст. 48 Закону № 798-ХІІ викладена в новій редакції, що передбачала виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах та порядку, встановленому КМУ. Постановою КМУ “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 12 липня 2005 року № 562 (далі - постанова КМУ № 562) було визначено, що така допомога виплачується інвалідам І та ІІ групи в розмірі 120 грн.

Позаяк предметом позову є нарахування та виплата основної та додаткової пенсії, щорічної допомоги на оздоровлення в силу п. 2 ч. 1 ст.183-2 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.

Ухвалою судді від 21.02.2011 р. адміністративний позов до УПФУ за період з 01.04.2010 р. по 17.08.2010 р. та позов до Управління за 2008-2009 рр. було залишено без розгляду.

Вивчення матеріалів справи та оцінка повідомлених сторонами обставин є підставою для висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Як пенсіонер позивач перебуває на обліку в УПФУ, отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід IІ групи, розмір якої станом на 01.02.2011 року складав: 820 грн. - державна пенсія, 150 грн. - додаткова пенсія, які визначені на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 р. та ст. 50 Закон № 796-ХІІ.

Позивач звернувся до УПФУ із заявою про перерахунок державної та додаткової пенсій із розмірів, встановлених ст.ст. 50 та 54 Закону № 796-ХІІ, але в проведенні такого перерахунку пенсії йому було відмовлено листом від 11.02.2011 р.

Між тим, в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по IІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до 1 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІI групи - 75 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07 р., з 01 січня 2008 року наведені вище статті викладено в новій редакції, згідно якої особам, віднесеним до категорії 1, призначалась щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам IІ групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильської катастрофою, не може бути нижчими по ІІ групі інвалідності 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

На підставі ч. 2 ст. 152 Конституції України ці зміни втратили свою чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп від 22.05.2008 р. про їх неконституційність .

Після 22.05.2008 р. дія статей 50 і 54 Закону № 796-ХІІ не зупинялась, вони змін не зазнавали, тобто були чинними і підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи конституційні норми пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві не могли бути застосованими розміри, встановлені постановами Кабінету Міністрів України.

Є помилковими твердження, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки останній не наділений повноваженнями щодо встановлення розмірів пенсій, а зворотне свідчить про його втручання у сферу виключної компетенції законодавця всупереч Конституції України, про що зазначив Конституційний Суд України у п. 3.2 мотивувальної частини рішення від 08.09.2009 р. № 19-рп/2009.

Розрахунковою величиною для визначення державної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених ст.ст. 50 і 54 Законом № 796-ХІІ, є мінімальна пенсія за віком, розмір якої, в силу ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка підлягає застосуванню за аналогією закону, був визначений на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Положення ч. 3 ст. 28 цього Закону не є перешкодою для застосування зазначеної величини для розрахунку пенсії позивачу, через відсутність іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, що не може впливати на реалізацію громадянином свого конституційного права на соціальний захист та його судовий захист, що випливає з ч. 4 ст. 8 КАСУ.

Наведене є підставою для висновку про те, що позивачу мав бути визначений розмір пенсії із розрахунку мінімальної пенсій за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не у розмірі мінімальних виплат, визначених постановами КМУ, тому відповідач незаконно відмовив позивачу у перерахунку.

Слід зазначити, що протягом заявлених позовних вимог розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність поетапно збільшувався і складав: в 2010 році - з 1 липня 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривні, з 1 грудня 734 гривні (ст. 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” ); в 2011 році з 1 січня 750 гривень (ст. 21 Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” ).

Водночас, за приписами ч. 3 ст. 67 Законом № 796-ХІІ (у редакції Закону 231-V від 05.10.06 р.), яка набула чинності з 31.10.06 р., у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Тобто, підставою для перерахунку пенсії і є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок має здійснюватися з дня встановлення цього мінімуму.

Крім того, позивачі згідно ст. 48 Закону № 798-ХІІ має право на щорічну допомогу на оздоровлення, яку отримав в 2010 р. в сумі 120 грн., тобто у розмірах, визначених постановою КМУ № 562.

У лютому 2011 року він звернувся до УПСЗН із заявою про перерахунок і виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2010 роки, виходячи із розміру 5 мінімальних заробітних плат на рік, як це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону № 798-ХІІ.

16.02.2011 р. відповідачем у перерахунку та виплаті цієї суми йому відмовлено, з посиланням на внесення змін до ст. 48 Закону № 798-ХІІ і розмір щорічної допомоги, встановлений Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону № 798-ХІІ щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії та інвалідам 2 групи виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Така допомога виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (частини 5 і 7 цієї ж статті).

Підпунктом 11 пункту 41 розділу ІІ Закону України ”Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, статтю 48 Закону № 798-ХІІ було викладено в новій редакції, що передбачала виплату учасникам ліквідації аварії на Чорнобильскій АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах та порядку, встановленому Кабінетом Мінистрів України.

У відповідності з ч. 1 ст. 67 Закону № 798-ХІІ конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищується Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Встановлений розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом багатьох років не змінювався, незважаючи на постійне збільшення мінімальної заробітної плати, і не відповідав її розміру, встановленому Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про державний бюджет) визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними) положення підпункту 11 пункту 41 розділу ІІ Закону України ”Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, тобто поновлено право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

При цьому, визнання зазначеним вище Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважав скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Виходячи з вищенаведеного, пріоритету життя та здоровя людей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, їх соціального захисту та повної відповідальності держави ( ст. 1 Закону № 798-ХІІ), УПСЗН повинно було зробити позивачу перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 48 Закону № 798-ХІІ, норми якого мають вищу юридичну силу відносно постанови КМУ № 562, тобто виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати, а тому відмова субєкта владних повноважень у такому перерахунку та виплаті позивачу недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, є протиправною.

Визначаючи спосіб у який підлягає поновленню порушене право ОСОБА_1 на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 162 КАС України зобовязати субєкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплатити йому недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення, враховуючи положення ч. 4 ст. 48 Закону № 798-ХІІ.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходить з того, що вимоги про встановлення обовязку здійснення виплат державної та додаткової пенсій та щорічної допомоги на оздоровлення в подальшому у розмірах, визначених Законом № 796-XII, задоволенню не підлягають, позаяк судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання, в сфері публічно-правових відносин має завданням захист прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи від наявних порушень з боку субєкта владних повноважень, а не від їх припущення у майбутньому.

Однак виходячи зі змісту позову, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, визнавши протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку і виплати позивачу пенсії з дотриманням вимог статей 50 і 54 Закону № 796-ХІІ, зобовязавши здійснити такий перерахунок і виплати, з врахуванням раніше отриманих сум, державної пенсії у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 18.08.2010 року по 12.03.2011 року, тобто по день винесення судом рішення у справі, з мотивів зазначених вище.

Визначаючи спосіб у який підлягає поновленню порушене право ОСОБА_3 на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 162 КАС України зобовязати субєкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення із розмірів, визначених ч. 4 ст. 48 Закону № 798-ХІІ, визнавши протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку і виплати такої допомоги за 2010 рік, при цьому вийти за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України.

Витратами на правову допомогу, згідно зі ст. 90 КАС України є витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором.

У матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги, тому не вбачається законних підстав для стягнення сплачених позивачем сум (а.с. 20).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,19, 22,46 Конституції України, ст.ст. 1, 48, 49, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року, ст.ст. 8-11, 71, 94, 160-163, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області в частині відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, із розмірів, встановлених статтями 50 і 54 Закону України № 796- XІІ "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

3. Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області (вул. Кірова, 34 м. Путивль Сумської області) здійснити ОСОБА_1 (Іден. номер НОМЕР_1) перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсій як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, інваліду ІІ групи по захворюванню щодо якого встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, із розміру державної пенсії - не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законах України про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 18 серпня 2010 року по 12 березня 2011 року.

4. Визнати протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації Сумської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за 2010 рік.

5. Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації Сумської області ( ЄДРПОУ 03197999, Сумська область, м. Путивль, вул. Кірова, 93 ) зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за 2010 рік у розмірі пяти мінімальних заробітних плат на момент виплати, з урахуванням рініше отриманих сум.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.

Постанова суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Путивльський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя

Путивльського районного суду О.О.Толстой