Ухвала суду № 14161769, 04.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2011 р.Справа № 2-а-1270/09/1470 Категорія: 8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І.

судді - Яковлева Ю.В.

судді - Запорожан Д.В.

при секретаріПилипчук М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання неправомірними дій 1-го відповідача при проведенні перевірки позивача; скасування рішення 2-го відповідача від 26.08.2008 №0001992350/0 про застосування фінансових санкцій, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання неправомірними дій 1-го відповідача при проведенні перевірки позивача; скасування рішення 2-го відповідача від 26.08.2008 №0001992350/0 про застосування фінансових санкцій.

Судом першої інстанції позов задоволено частково та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва від 26.08.2008 року № 0001992350/0 про застосування фінансових санкцій.

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.08.2008 Державною податковою адміністрацією у Миколаївській області здійснено планову перевірку в барі, що належить ФОП ОСОБА_5 який розташований за адресою: АДРЕСА_1., за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №14001055/23-50 від 06.08.2008, яким встановлено: несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО №1404001790/2 від 03.07.2007 на підставі фіскальних звітних чеків №0197 від 30.06.2007 на суму 263,4 грн., №0198 від 01.07.2007 на суму 1114,0грн., №0199 від 02.07.2007 на суму 541,5 грн. за період з 30.06.2007 по 02.07.2007. Вказана КОРО зареєстрована в ДПІ у Заводському районі - 03.07.2007. Загальна сума несвоєчасно оприбуткованої готівки складає 1918,9 грн., що підтверджується фіскальними звітними чеками.

На підставі вказаного акту, 26.08.2008 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва винесено рішення №0001992350/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у п'ятикратному розмірі від не оприбуткованої суми, що становить 9594,5 грн..

Відповідно до п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пункт 2.6 Положення №637 передбачає, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватись.

У разі проведення готівкових коштів із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Позивачем надано суду належні докази того, що облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень за період з 30.06.2007 по 02.07.2007 позивачем було здійснено, а саме: роздруковані та вклеєні у КОРО №1404001790/2 Z-звіти №0197 від 30.06.2007 на суму 263,4 грн., №0198 від 01.07.2007 на суму 1114,0 грн., №0199 від 02.07.2007 на суму 541,5 грн. у розділ КОРО «Облік руху готівки»за 30.06.2007, 01.07.2007 та 02.07.2009 внесені відповідні записи із зазначенням номерів Z-звітів та сум готівки.

Висновок відповідачів про несвоєчасність оприбуткування готівки базується на тому, що КОРО №1404001790/2 була зареєстрована ДПІ у Заводському районі лише 03.07.2007, про що свідчить напис на титульному листі книги, тому облік готівкових коштів за період з 30.06.2007 по 02.07.2007 позивачем було здійснено несвоєчасно.

Суд першої інстанції вважає висновок відповідачів помилковим, оскільки п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР та п.2.6 Положення №637 вирішальним в обліку готівкових коштів визначає факт щоденного друкування Z-звітів та їх зберігання, що було дотримано позивачем.

Заборони вклеювати Z-звіти у незареєстрованій книзі ОРО вказані нормативні акти не містять, а використання незареєстрованої КОРО тягне за собою застосування штрафних санкцій у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у відповідності до п.3 ст.17 Закону №265/95-ВР.

При цьому, слід зазначити, що право позивача здійснювати торгівлю не може бути обмежено через неможливість зареєструвати книгу обліку розрахункових операцій.

За таких підстав колегія судді проходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно застосовані норми право та прийнято законне та обгрунтоване рішення згідно чинного законодавства.

Оскільки, несвоєчасне оприбуткування позивачем готівкових коштів, на що спиралося ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва при винесені рішення №0001992350/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є безпідставним.

Так як відповідачами не було надано до суду доказів того, що на реєстрацію до ДПІ у Заводському районі позивачем була надана КОРО без вклеєних Z-звітів за період з 30.06.2007 по 02.07.2007 та відповідних записів.

Що стосується позивних вимог позивача в частині визнання дій Державної податкової адміністрації у Миколаївській області протиправними. То колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно заслався на норми права, та відмовив у цій частині позивних вимогах.

Частини 1, 2 с.71 КАС України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб., що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Оскільки висновки суду обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанову без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання неправомірними дій 1-го відповідача при проведенні перевірки позивача; скасування рішення 2-го відповідача від 26.08.2008 №0001992350/0 про застосування фінансових санкцій, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

ГоловуючийсуддяС.І. Жук

суддяЮ.В. Яковлев

суддяД.В. Запорожан