Постанова № 14161746, 04.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2011 р.Справа № 2-а-6989/09/1470 Категорія: 8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І.

судді - Яковлева Ю.В.

судді - Запорожана Д.В.

при секретаріПилипчук М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Промтехснаб»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

09 грудня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (далі ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 07 липня 2009 року №0000822301/0, від 09 жовтня 2009 року №0000822301/1 та від 12 листопада 2009 року №0000822301/2 про застосування до ТОВ ТД «Промтехснаб»131335 грн. 00 коп. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій 63014 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції позов задовольнив у повному обсязі. Визнав протиправним та скасував податкові повідомлення рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 12 листопада 2009 року за № 0000822301/2.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції поновити строки на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Що стосується клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, то колегія судів у відповідності до статті 186 КАС України ухвалила на місті. Поновити ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем надано документи по перевезенню вугілля на суму 1 200 000, 00 грн., неналежно оформлені.

ТОВ ТД «Промтехснаб»як покупцем товару уклало договори з такими постачальниками:

1)ТОВ «Донвуглепостачання»(код 34591126),м. Донецьк - Договір № 35 від 05.05.08 на постачання вугілля кам'яного;

2)ПП фірма «Топ-сінтез» (код 24999540), м. Марганець - Договір № ТС-П 0520 від 10.05.08 на постачання вугілля кам'яного;

3)ТОВ «Промтек-Холдинг» (код 35127824), м.Донецьк - Договір № 57 від 15.04.08 на постачання вугілля кам'яного.

Відповідно до умов договорів поставка здійснюється залізничним транспортом по реквізитам покупця. Датою постачання є дата календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній. Постачальник зобов'язується протягом доби з моменту відвантаження повідомити покупця про відвантажений товар (факсом чи засобами телефонного зв'язку) з зазначенням номерів вагонів, номерів залізничних накладних, марок відвантаженого вугілля, ваги відправленої продукції. Продавець з кожною партією товару направляє комплект документів: рахунок-фактуру на відвантажений товар, податкову накладну, сертифікат якості на відвантажений товар - оригінал, копію свідоцтва платника ПДВ, залізнична накладна - оригінал, акт приймання-передачі відвантаженого товару - 2 примірника (по одному для кожної сторони). Оригінали документів відправляються поштою або транспортними засобами. Продавець зобов'язується здійснювати належний контроль за правильністю та повнотою даних, вказаних вантажовідправником в перевізних документах. Покупець зобов'язан сплатити за отриманий товар протягом 30 днів з дати отримання товару. Датою постачання є штамп станції отримувача.

У залізничних накладних Одержувачем виступає третя особа, яка не була зазначена в Договорах, в додаткових угодах до Договорів та в інших документах, а саме ТОВ ТД «Векша». До того ж, на всіх залізничних накладних вказано, що відправлений вантаж (вугілля та щебінь) є власністю ТОВ ТД „Векша ".

Суд першої інстанції навів норми чинного законодавства ст..628 ЦК України та ст. 267 ч.6 ГК України де законодавцем визначено зміст договору та можливість того, що відвантаження товару вантажовідправником, що не є постачальником, та одержання товару вантажоодержувачем, що не є покупцем але залишив поза увагою ту обставину, що ТОВ ТД „Векша " не є стороною в укладених господарських договорах позивача.

В той же час судом не надано оцінки тій обставині, що між ТОВ ТД „Векша " та позивачем укладено договір про виділення залізничних колій для подачі вагонів та забезпечення приймання вагонів але ніяк як третя сторона в господарській угоді між вище зазначеними контрагентами позивача.

Крім цього судом першої інстанції не надано оцінки тому, що засновником ТОВ ТД „Векша " та ТОВ «Промтехснаб»є одна особа ОСОБА_5 на якого як директор ТОВ «Промтехснаб»було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за порушення встановленого порядку ведення податкового обліку.

Колегія судів на підставі діючого законодавства приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що залізнична накладна не входить в перелік документів необхідних для ведення податкового обліку.

Підпунктом 2.7 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до Наказу Мінтранспорту України від 19.11.1998 р. № 460 «Про затвердження бланків перевізних документів»при здійснені перевезень вантажів у внутрішньому сполучені має бути в наявності: 1) комплект перевізних документів форми ГУ-29-0; 2) комплект перевізних документів при оформлені вантажів у контейнерах форми ГУ-29-К; 3) комплект перевізних документів на маршрут або групу вагонів форми ГУ-29-0.

Зазначені комплекти документів складаються з накладної; дорожньої відомості; корінця дорожньої відомості; квитанції про прийом вантажу.

Залізнична накладна, яка входить до комплекту перевізних документів, є основним документом, який підтверджує факт транспортування, перевезення, оскільки за нею можно повністю ідентифікувати перевезення певного виду вантажу від постачальника до покупця, тому цей документ і є підставою для віднесення витрат на собівартість і до складу валових витрат підприємства.

Згідно з п.1 ст.9 Закону України від 16.07.99 N996-XIV „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, залізнична накладна належить до первинної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

З урахуванням вищевказаного, у випадку відсутності первинної документації, що підтверджує перевезення залізницею товару, в даному випадку - залізничної накладної, платник податку не має підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат.

Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 p. N 644 затверджено Правила оформлення перевізних документів. На кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.98 N 460 "Про затвердження бланків перевізних документів".

Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф.

Матеріалами справи встановлено, що у залізничних накладних №№ 50502117 від 22.04.08; 511748^4 від 14.02.09; 44440422 від 24.04.08; 47801410 від 17.05.08; 41339645 від 23.05.08; 50798876 від 27.05.08; 50800267 від 17.04.08; 50800282 від 18.04.08; 44441146 від 22.06.08 у графі «Заяви і відмітки» відправником зазначено «Власник товару ТОВ «Векша». В той час коли на бюджетне відшкодування претендує ТОВ «Промтехснаб».

Підпунктом 5.5 п. 5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту Залізниці. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до пп. 1.3 п. 1 виправлення у перевізних документах не допускається; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Отже, законодавством передбачено можливість або оскарження правильності внесення даних, або внесення виправлень у встановленому порядку.

Позивач не надав підтвердження вжиття заходів щодо приведення у відповідність даних про належність йому товару, який транспортувався відповідно до перелічених вище залізничних накладних.

Матеріалами справи встановлено факт неналежного оформлення виправлень в залізничних накладних даних про Одержувачів товару.

Відповідно до пп. 4.5 п. 4 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що при переадресуванні вантажу за первинними документами найменування станції призначення і її код, одержувач, його код і адреса в перевізних документах закреслюються (так, щоб їх можна було прочитати) і вказуються нові дані відповідно до наказу про переадресування. Виправлення засвідчуються підписом працівника станції і її штемпелем. Крім того, в графі 5 проставляється відмітка: "Вантаж переадресовано за наказомN_від _____ р. на станції_____ залізниці". Відмітка засвідчується підписом працівника станції і її штемпелем.

При зміні одержувача без зміни станції призначення вказаний у перевізних документах одержувач і його код закреслюються і зазначаються новий одержувач, його код і адреса відповідно до заяви відправника.

Згідно з пп. 1.3 п. 1 Правил зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції.

У перелічених вище залізничних накладних Одержувачем товару зазначено ТОВ «Векша». Позивач зазначає, що по залізничним накладним № 44441146 від 22.06.08 та № 51174844 від 14.02.09 Одержувачем товару був ТОВ «Промтехснаб», про що, за доводами Позивача, залізницею на підставі телеграм Вантажовідправника внесені зміни до залізничних накладних.

Виправлення у вище зазначених залізничних накладних зроблено з порушенням вимог Правил оформлення перевізних документів.

Підпунктом 2.16 п. 2 цього Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди держави власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, у звязку з чим постанову суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Промтехснаб»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного суду законної сили.

ГоловуючийсуддяС.І. Жук

суддяЮ.В. Яковлев

суддяД.В. Запорожан