Постанова № 14161605, 09.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 р.Справа № 22-а-6330/08 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Хлюстін Ю.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Потапчук В.О.

судді - Коваль М.П.

при секретаріКапустинській А.М. за участю сторін: ТОВ «Альфа Парфюм»Скиба М.Г., довіреність розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2008 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Парфюм»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування частково податкових повідомлень - рішень від 10 травня 2007 року №0001462301/0, від 19 червня 2007 року №0001462301/1, від 27 липня 2007 року № 0001462301/2, від 11 жовтня 2007 року № 0001462301/3 на суму розміру донарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 187473 грн. та на розмір штрафних санкцій 93736 грн. 50 коп.,- встановиЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Парфюм», звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування частково податкових повідомлень - рішень від 10 травня 2007 року №0001462301/0, від 19 червня 2007 року №0001462301/1, від 27 липня 2007 року № 0001462301/2, від 11 жовтня 2007 року № 0001462301/3 на суму розміру донарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 187473 грн. та на розмір штрафних санкцій 93736 грн. 50 коп.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2008 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 10 травня 2007 року №0001462301/0, від 19 червня 2007 року №0001462301/1, від 27 липня 2007 року № 0001462301/2, від 11 жовтня 2007 року № 0001462301/3 частково на суму розміру донарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 187273 грн. та на розмір штрафних санкцій 93736 грн. 50 коп.

Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2008 року по справі № 2-а-1406/08 та постановити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з неправильним, неповним дослідженням доказів та численними порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:

26 квітня 2007 року державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси та головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА в Одеській області була проведена виїзная планова перевірка з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Парфюм»за період з 01.07.2005р. по 31.12.2006 р., по результатам якої складено акт № 1979/23-1017/32416789 (аркуші справи 18-73).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме ТОВ «Альфа Парфюм»у грудні 2005 року безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, перераховану ПП «Вотум плюс»для сплати в бюджет, та яка, як встановлено перевіркою до бюджету сплачена не була, та взагалі не відображена у складі податкових зобов'язань ПП «Вотум плюс»в результаті чого податковим повідомленням - рішенням за № 0001462301/0 від 10.05.2007 р. (від 19.06.2007 р. № 0001462301/1, від 27.07.2007 р. № 0001462301/2) ТОВ «Альфа Парфюм», крім іншого, донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість 187473,00 грн. та штрафні санкції на суму 93736,5 грн.

З огляду на те, що станом на 31 березня 2006 року позивач сплатив на користь ПП „Вотум плюс" грошові кошти на загальну суму отриманого товару 1398886,00 грн. у т.ч. ПДВ 232776 грн., що підтверджується товарними накладними (аркуші справи 47-229, том 2) та те, що ПП «Вотум плюс»виключене з реєстру ЄДРПОУ, - номер запису 15561170003013519 від 25 січня 2007 року за три місяця до початку перевірки позивача, - суд першої інстанції задовольнив позов ТОВ «Альфа Парфюм»та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 10 травня 2007 року № 0001462301/0, від 19 червня 2007 року № 0001462301/1, від 27 липня 2007 року № 0001462301/2, від 11 жовтня 2007 року № 0001462301/3 частково на суму донарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 187273 грн. та на розмір штрафних санкцій 93736 грн. 50 коп. в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 цього ж Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата цього податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Однак факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Крім того, у разі безтоварності здійснених операцій визначення податкового кредиту було би безпідставним і ПДВ не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 22 квітня 2010 року по справі № К-19664/09.

В ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ «Альфа Парфюм»у грудні 2005 року віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, перераховану ПП «Вотум плюс»для сплати в бюджет, яка, як встановлено перевіркою, до бюджету сплачена не була та взагалі не відображена у складі податкових зобов'язань ПП «Вотум плюс».

Відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 вищезгаданого Закону бюджетне відшкодування визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду. Відповідно до підп. 7.7.2 а) п.7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такої різниці (від'ємне значення), яка сплачена у попередньому податковому періоді постачальникам, а також відповідно до п.п. 7.4.1 ст.7 та 6.1 ст. 6 цього Закону сплачена постачальником до бюджету.

Отже, зі змісту Закону України „Про податок на додану вартість" випливає, що право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару або послуг, як вважає суд. Цей висновок можна зробити й з самої суті поняття податку, його функції - формування доходів Державного бюджету України (ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п.1.3. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Тобто, існує прямий зв'язок між сплатою - надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, надходження відповідної суми до бюджету, а вже потім відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді ПДВ.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в своїй «Довідці, про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету" від 20.10.2006 року.

Перевіркою встановлено, що згідно даних декларацій з ПДВ за грудень 2005 року наданих ПП «Вотум плюс»до ДПІ Київського району м. Одеси 12.01.2006 р. (лист ДПІ у Київському р-ні м. Одеси вів 13.04.2007 p. N 8138/15-02), податкові зобовязання по рядку 1 розділу 1 «операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів»визначені та складають лише 80000 грн., тобто податок на додану вартість сплачений ТОВ «Альфа Парфюм»на користь ПП «Вотум плюс»у грудні 2005 року, до податкових зобовязань ПП «Вотум плюс»не ввійшов та до бюджету не сплачений.

В своїй Постанові суд першої інстанції зазначив, право на податковий кредит ТОВ «Альфа Парфюм»підтверджується податковими накладними, отриманими від ПП «Вотум плюс»по факту постачання товарів (аркуші справи 1-154, 3 том). Факт придбання товарів підтверджується видатковими товарними накладними на кожну партію товару, на яку виписано конкретну податкову накладну (аркуші справи 46-229, 2 том).

Разом з тим, пославшись на наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, суд першої інстанції не дослідив вичерпно факт здійснення операцій з поставки товару позивачеві, не зазначив, якими саме доказами підтверджується факт цієї поставки (ними, за даних обставин, могли слугувати будь-які фактичні дані, які б засвідчили перевезення придбаного товару, його прийняття довіреною особою позивача за кількістю та якістю, використання позивачем товару у подальшій діяльності тощо).

Як зазначає відповідач в своїй апеляційній скарзі, грудень 2005 року був фактично перший місяць діяльності підприємства ПП „Вотум плюс", тобто залишків ТМЦ з інших періодів у підприємства бути не могло, також, вказане підприємство, ні в листопаді ні в грудні ні в якому будь іншому місяці свого існування не здійснювало придбання парфумерних виробів, тим більш на суму що перевищує 1 млн. грн. З іншого боку ПП „Вотум плюс", де відсутні будь-які основні засоби та працював всього 1 працівник, ніяк не могло за кілька днів грудня 2005 року самостійно виробить, укласти угоди з використання торгівельних марок з нерезидентами, сертифікувати та реалізувати таку величезну кількість парфумів на суму більш 1 млн. грн.

ПП „Вотум плюс", у грудні 2005 року не здійснювало та не могло здійснити, ні придбання ні виробництво парфумерних виробів, а факт отримання ТОВ „Альфа парфюм" у грудні 2005 року парфумерних виробив, які включені до складу податкового кредиту та валових витрат цього підприємства при наявності акту перевірки ПП «Вотум плюс»який свідчить про зворотне не було об'єктивно досліджено судом першої інстанції.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПАУ №350 від 18.08.2005 року, в редакції, що діяла на час здійснення перевірки, передбачено проведення обов'язкових зустрічних перевірок по ланцюгу постачання по тих постачальниках платника ПДВ, у яких суми зобов'язань по ПДВ у податковому періоді по операціях з даним платником становить 30 і більше відсотків від загальної суми податкових зобов'язань в цьому періоді. Метою таких перевірок є, відповідно до п.1.2.5 Методичних рекомендацій, встановлення фактичних обставин здійснених операцій, у тому числі факту включення постачальниками сум податку на додану вартість, які підлягають підтвердженню, до складу податкових зобов'язань з ПДВ, а результатом - підтвердження, збільшення або зменшення заявленої до відшкодування суми ПДВ, чи повна відмова у його наданні.

Отже, згідно з вимогами нормативних актів, що регулюють порядок підтвердження заявлених до відшкодування сум, без здійснення перевірки по ланцюгу постачання отримання платником бюджетного відшкодування неможливе.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування по господарській операції з ПП „Вотум плюс" суперечить як нормам Закону України «Про податок на додану вартість», так і фактичним обставинам справи. Адже суд, приймаючи рішення по справі, не мав доказів включення ПП „Вотум плюс" суми податку на додану вартість, яка підлягає підтвердженню, до складу податкових зобов'язань з ПДВ.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті з дотриманням вимог закону, а суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неповно зясував обставини, що мають значення до справи, що призвело до її неправильного вирішення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову Постанову, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, що мають значення до справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202, 205, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2008 року по справі № 2-а-1406/08, - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2008 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Парфюм»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування частково податкових повідомлень - рішень від 10 травня 2007 року №0001462301/0, від 19 червня 2007 року №0001462301/1, від 27 липня 2007 року № 0001462301/2, від 11 жовтня 2007 року № 0001462301/3 на суму розміру донарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 187473 грн. та на розмір штрафних санкцій 93736 грн. 50 коп., - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Парфюм», - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 10 березня 2011 року.

Головуючий суддяГ.В. Семенюк

суддяВ.О. Потапчук

суддяМ.П. Коваль