Ухвала суду № 14161578, 21.02.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2011 р.Справа № 2-а-13596/09/2170 Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

при секретарі Чебан Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського племінного птахівничого закритого (публічного) акціонерного товариства "Чорнобаївське" до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

19 жовтня 2009 року Сільськогосподарське племінне птахівниче публічне акціонерне товариство "Чорнобаївське" звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області та просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.05.2009 р. № 0001222301/0, яким до позивача застосовані штрафні санкції з податку на додану вартість у сумі 612850грн. за порушення законодавства з використання спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських виробників.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року адміністративний позов Сільськогосподарського племінного птахівничого ЗАТ "Чорнобаївське" задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області № 0001222301/0 від 08.05.2009р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського племінного птахівничого ЗАТ "Чорнобаївське" витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області 24 березня 2010 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені адміністративного позову Сільськогосподарського племінного птахівничого закритого акціонерного товариства "Чорнобаївське" в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, виступ представника позивача, який заперечував проти її задоволення та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На підставі направлення №124 від 23.03.2009р. та відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, посадовими особами державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку сільськогосподарського племінного птахівничого ЗАТ "Чорнобаївське" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.12.2008 р.

За результатами даної перевірки було складено акт №96/23-020/21307398 від 27.04.2009р., у якому зафіксовано порушення п.4 постанови КМУ від 26.02.1999 р. № 271 "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини", а саме не перерахування суми податку на додану вартість за травень 2006 року на спецрахунок ПДВ на загальну суму 612850 грн.

За вказане порушення Державною податковою інспекцією у Білозерському районі Херсонської області прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.05.2009р. №0001222301/0, яким до позивача застосовані штрафні санкції з податку на додану вартість у сумі 612850грн. - за порушення законодавства з використання спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських виробників.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що за своєю суттю вилучення суми податку на додану вартість, отриману від ведення сільськогосподарської діяльності та використану не за цільовим призначенням, не є податковим зобов'язанням платника податків, яке визначене податковим органом, і тому є штрафною санкцією без конкретної приналежності до податкових надходжень, встановлених законодавством України, а отже обов'язок платника податків по безспірній оплаті цієї суми до бюджету повинен бути визначений рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Судова колегія цілком погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168 у 2006 році було зупинено дію п.7.7 ст.7, п.10.1 та 10.2 ст.10 цього Закону в частині сплати до бюджету додатку ,на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м"яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені -"кошти "«залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально - технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом першої інстанції та повністю підтверджено в судовому засіданні суду 2-ї інстанції, Порядком акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім "підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою КМУ 26.02.1999р. №271, передбачалось, що залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Водночас, відповідно до Порядку №271, кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання - кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку.

До того ж, як встановлено по справі, а саме з акту перевірки від 27.04.2009р. вбачається, що відповідачем підтверджено правомірність статусу сільськогосподарського виробника позивачем у 2006 році та підтверджено цільове використання коштів, отриманих при використанні спеціального режиму оподаткування ПДВ його сільськогосподарської діяльності. Тобто, відповідач фактично підтвердив використання пільгового податку на додану вартість позивачем саме за цільовим призначенням.

Також слід зазначити, що відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення" від 30.05.1997р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, платники податку на додану вартість, які використовують спеціальний пільговий режим оподаткування доходів, отриманих від здійснення сільськогосподарської діяльності у 2006 р. надавали податковому органу декларацію з податку на додану вартість (скорочену) щодо визначення розміру податку на додану вартість, який підлягав перерахуванню на окремий рахунок в установі банку.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами поданої декларації з ПДВ (скороченої) за травень 2006 року, позивач був зобов'язаний перерахувати на окремий рахунок в банк ПДВ в сумі 4914350 грн. у строк до 01.07.2006 р., а за даними перевірки, позивач у строк до 01.07.2006 р. перерахував на окремий рахунок в банку податок у сумі 4301500 грн., решту податку у сумі 612850 грн. було перераховано на окремий банківський рахунок протягом 3 кварталу 2006 року, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями.

Судова колегія також вважає, що судом 1-ї інстанції була надана належна оцінка доводам Сільськогосподарського племінного птахівничого ПАТ "Чорнобаївське" про те, що у разі порушення строків перерахування сільськогосподарського ПДВ на окремий банківський рахунок, підлягають стягненню до бюджету у безспірному порядку несвоєчасно перераховані лише ті суми ПДВ, що використані не за цільовим призначенням.

Однак, разом з тим, норми Постанови КМУ №271, в свою чергу, містили у собі санкцію лише за неперерахування коштів на окремий банківський рахунок, а не за несвоєчасне перерахування цієї суми на банківський рахунок.

Також, в даному випадку ще слід зазначити, що рішення про вилучення податку на додану вартість, отриманого від ведення сільськогосподарської діяльності і використаного не за цільовим призначенням у звязку з несвоєчасним перерахуванням його на окремий банківський рахунок, відповідачем прийняте у вигляді податкового повідомлення - рішення.

Однак, згідно вказаного «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстрованого в Мінюсті України 06.07.2001р. за №567/5758, податкове повідомлення-рішення - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання; сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно - правових актів, що приймаються за результатами перевірки платника податків (у тому числі камеральних); сплатити суми штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання; сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються а відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі вказаного вище, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що вилучення суми податку на додану вартість, отриману позивачем від ведення сільськогосподарської діяльності та використану не за цільовим призначенням - не є податковим зобов'язанням платника податків, яке визначене податковим органом, а фактично є штрафною санкцією, а отже обов'язок платника податків по безспірній оплаті цієї суми до бюджету повинен бути визначений рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а не податковим повідомленням-рішенням, як в даному випадку було помилково зроблено (прийнято) відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.

Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Таким чином, за таких обставин, судова колегія, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,207,254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.