Ухвала суду № 14161328, 01.03.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 р. Справа № 48964/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Коваля Р.Й., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Зубач Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2009 року у справі за позовом ТзОВ «Техарм» до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У грудні 2008 року ТзОВ «Техарм» звернулося з позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТзОВ «Техарм» з питань правових відносин з ПП «АПЕГЗ» за період з 14.04.2004 року по 31.08.2007 року за результатами якої складено акт №149/23-209/19332733 від 24.01.2008 року.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000362321/0 від 11.02.2008 року. Яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 20797,50 грн., у тому числі, 13865,00 грн. основний платіж та 6932,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку, проте, скарги залишені без задоволення.

За наслідками розгляду скарги прийнято податкове повідомлення-рішення №0000362321/2 від 08.07.2008 року. Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до суду.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова №0000362321/4 від 01.12.2008 року у сумі 20797,50 року

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2009 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова №0000362321/4 від 01.12.2008 року у сумі 20797,50 грн.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова було проведено невиїзну позапланову перевірку ТзОВ «Техарм» з питань дотримання податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП «АПЕГЗ» за період з 14.04.2004 року по 31.08.2007 року, за результатами якою складено акт від 24.01.2008 р № 149/23-209/19332733.

Даним актом встановлено порушення вимоги п.5.1. п.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР у редакції від 22.05.1997 року №283/97-ВР (із змінами і доповненнями), що у свою чергу призвело до заниження податку на прибуток за загальну суму 13 865,00 грн., в т. ч. у ІУ квартал: 2004 р. на суму 6 406, 25 грн., у І кварталі 2005 р. на суму 7 458,75 грн.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість товаро-матеріальних цінностей на загальну суму 55 460,00 грн., отриманих по договору з ПП «АПЕГЗ», який Господарським судом Львівської області визнаний недійсним.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 01.12.2008 р. № 0000362321/4, яким позивачу визначене суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 20 797, 50 грн. (у тому числі, 13 865,00 грн. - основний платіж, 6 932, 00 грн. - штрафні санкції).

Встановлено, що між ТзОВ «Техарм»та ПП «АПЕГЗ» були укладені усні угоди, відповідно до умов ПП «АПЕГЗ» реалізовував позивачу протягом листопада 2004 - січня 2005 р. товарно-матеріальні цінності на загальну суму 66 552,00 грн. Вказані угоди оформлені накладними, податковими накладними.

Розрахунки за отримані товари проведені шляхом безготівкового перерахування грошова коштів на банківський рахунок продавця. Оспорювані угоди повністю виконані договірними сторонами, що встановлено Львівським апеляційним адміністративним судом у постанові від 02.02.2009 р. по справі № 22а- 4993/08 за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова до ТзОВ «Техарм» про визнання недійсним господарського зобов'язання на суму 66552 грн.. Вищевказаною постановою суд апеляційної інстанції скасував постанову Господарського суду Львівської області від 27.31.2007 р. по справі № 13/327 А, якою було задоволено позов ДПІ у Галицькому районі м. Львова та визнано недійсним господарське зобов'язання між ТзОВ «Техарм» та ПП «АПЕГЗ» і на яку податковий орган покликався при проведенні перевірки позивача та при винесенні оспорюваного податкового-повідомлення рішення.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, відповідно до пп. 5.2.1. п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним; чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 5.11. зазначеного Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З врахуванням викладеного та того, що витрати по усних угодах укладених між ТзОВ «Техарм» та ПП «АПЕГЗ» пов'язані з господарською діяльністю позивача та підтверджені відповідними первинними та розрахунковими документами (накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями), які оформлені з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесені до складу валових витрат.

Посилання апелянта на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19.01.2006 р., яким визнано недійсним статут ПП «АПЕГЗ», зареєстрований 14.04.2004 р. Печерською районною адміністрацією у м. Києві та свідоцтво про реєстрацію ПП «АПЕГЗ» платником податку на додану вартість з моменту реєстрації до увага не беруться, оскільки вищевказане рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19.01.2006 р. було предметом дослідження суду апеляційної інстанції по справі № 22а- 4993/08. У постанові від 02.02.2009 р. судом апеляційної інстанції зазначено, що рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19.01.2006 р. по справі № 884/06 винесено 19.06.2006 р., тобто після укладення спірних угод; на момент укладення цих правочинів ТзОВ «Техарм» та ПП «АПЕГЗ» перебували в Єдиному державному реєстрі; податковим органом не представлено доказів притягнення посадових осіб ТзОВ «Техарм» та ПП «АПЕГЗ» до кримінальної відповідальності, а тому висновки суду першої інстанції про наявність умислу у сторін господарського зобов'язання є безпідставними. Вказані вище обставини не підлягають доказуванню в силу ст. 72 КАС України.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставним та необґрунтованим та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2009 року №2а-9216/08 без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Коваль

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02.03.2011 року