Ухвала суду № 14161162, 01.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7155/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Собківа Я.М.

суддів: Сорочка Є.О., Усенка В.Г.

при секретарі: Колісник К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2010 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 02.11.2009р. по 06.11.2009р. інспекторами Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великим платниками податків (далі СДПІ по роботі з ВПП) проводилась невиїзна документальна позапланова перевірка ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова» щодо дотримання вимог валютного законодавства України, за результатами якої складено Акт №499/42-50/14307529 від 11.11.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»при виконанні імпортних контрактів: від 12.04.2005р. з нерезидентом “International Airkraft Suppliers, Phoenix” строк прострочення поставки 3 дні, та від 23.11.2007р. з нерезидентом Electigues Deutsch строк прострочення поставки складає 2 дні.

На підставі висновків перевірки СДПІ по роботі з ВПП прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000864250 від 23.11.2009р., яким позивачу визначено розмір штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5345 грн.

Зазначене рішення оскаржувалось ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова»в адміністративному порядку, проте рішеннями СДПІ по роботі з ВПП №14799/10/25-02- від 15.12.2009р., ДПА у м. Києві №1058/10/25-114 від 22.02.2010р., ДПА України №4073/6/25-0415 від 27.04.2010р. скарги залишені без задоволення.

Відповідно граничний термін поставки по платіжному дорученню №32 від 03.03.2009р. наступив 30.08.2009р., а по платіжному дорученню №15 від 10.02.2009р. - 09.08.2009р.

Відповідно до п. 1 ст. 15 Митного кодексу України під «ввезенням в Україну та вивезенням з України»розуміється фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України (ст. 37 Митного кодексу України), неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття «перетину товаром митного кордону України» збігається із «переміщенням товару через митний кордон України ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем»з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

При чому, «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем»з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України (ст.69 Митного кодексу України) і який підтверджується оформленою ВМД.

З огляду на викладене, імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2010 р. № К-13382/08.

Посилання апелянта на ч. 4 ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до якої розрахунки за експортно-імпортними операціями суб'єктів космічної діяльності, визначених відповідно до статті 1 Закону України "Про космічну діяльність", а також суб'єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", після перерахування авансових платежів за виконання робіт з виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих, а також з розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів здійснюються у строк до 500 календарних днів колегією суддів відхиляються виходячи з наступного.

Положення ч. 4 ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»застосовуються, починаючи з податкового періоду, на який припадає деньопублікування Закону України від 20 січня 2010 року N 1814-VI). Даний Закон опубліковано в газеті «Голос України»від 11.02.2010 N 24.

Таким чином, застосування даного положення може здійснюватись принаймні з 2010 року, а порушення мало місце в 2009 році (граничний термін поставки по платіжному дорученню №32 від 03.03.2009р. наступив 30.08.2009р., а по платіжному дорученню №15 від 10.02.2009р. - 09.08.2009р.)

Предметом розгляду даної справи є правомірність винесеного рішення СДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000864250 від 23.11.2009р. на час його постановлення, що й оцінює суд.

На час його постановлення не існував строк 500 календарних днів для розрахунків за експортно-імпортними операціями, а значить санкції застосовані правомірно.

Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують чи скасовують відповідальність не може бути застосована до даного спору.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 зазначено: «положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи)».

Таким чином, дана норма не розповсюджується на юридичних осіб, яким є апелянт, а тільки на фізичних осіб (хоча в окремих думках до цього Рішення КСУ викладена правова протилежна позиція, відповідно до яких положення частини першої статті 58 Конституції України, зокрема термін "відповідальність", необхідно розуміти так, що ним охоплюються всі види юридичної відповідальності, незалежно від того, хто є суб'єктом права").

Колегія суддів виходить з офіційної позиції Конституційного суду України по даному питанню щодо кола субєктів, на які розповсюджується дана норма.

Таким чином, на момент постановлення рішення СДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000864250 від 23.11.2009р. відповідало вимогам чинного законодавства.

За даних обставин колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 ч. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 2,5, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу на ухвалу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді

Повний текст ухвали виготовлено 03 березня 2011 року