Ухвала суду № 14161001, 01.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5790/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Купол»до Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Купол»звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем при перевірці позивача не враховано положення законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість»що призвело до прийняття невірних висновків при винесенні спірних рішень, а тому зазначені рішення підлягають скасуванню.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року задоволено зазначений вище позов. Визнано нечинним та скасовано податкові повідомлення-рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області № 0000712301/0 від 23 грудня 2009 року, № 0000712301/1 від 1 березня 2010 року, № 0000712301/2 від 08 квітня 2010 року, № 0000722301/0 від 23 грудня 2009 року, № 0000722301/1 від 1 березня 2010 року, № 0000722301/2 від 08 квітня 2010 року, № 1/104 від 6 травня 2010 року, № 2/130 від 7 червня 2010 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Фастівська обєднана державна податкова інспекція Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

На підставі направлення від 26.11.2009 року № 423, виданого Фастівською ОДПІ, працівниками відповідача згідно з ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Купол»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Видавничий дім «Купол » п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, абзацу 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 207335,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2009 року в сумі 207335,00 грн.; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, абзацу 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 165867,92 грн., у тому числі за серпень 2009 року в сумі 153275,84 грн., за вересень 2009 року в сумі 12592,08 грн.

За результатами перевірки складено акт від 11.12.2009 року № 576/56/2301-34446773 про результати планової виїзної перевірки TOB «Видавничий Дім «Купол»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року.

TOB «Видавничий Дім «Купол»15.12.2009 року надало до Фастівської ОДПІ заперечення до акту. За результатами розгляду заперечення висновки акту залишені без змін.

На підставі акту та з врахуванням результатів розгляду заперечення Фастівською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.12.2009 року № 0000712301/0 про визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 207335,00 грн. і 20733,50 грн. штрафної (фінансової) санкції та № 0000722301/0 про визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 165868,00 грн. і 63837,40 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Позивач, не погодившись з результатами перевірки, оскаржив вищезазначені податкові-повідомлення рішення в адміністративному порядку, шляхом подання відповідних скарг до державних податкових органів. Вказані скарги були залишені без задоволення, а рішення податкового органу без змін.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що наведені в акті перевірки вищевказані відомості не відповідають дійсності і фактичній господарській діяльності підприємства, що потягло за собою постановлення протиправних повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці; періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності..

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі договору № 01П-2009 при передачі готової продукції від позивача до ТОВ «ЮНІВЕСТ МЕДІА»оформлювалися наступні документи: видаткова накладна на підставі довіреності від замовника та податкова накладна.

Видаткова накладна РН-0059 від 25.08.2009 року була оформлена на загальну кількість і вартість пакетів обох видів. Проте TOB «Видавничий Дім «Купол»не було враховано, що відповідно до вказаного договору, накладна має оформлюватися на підставі довіреності від замовника. Таким чином, видаткова накладна РН-0059 від 25.08.2009 року на загальну суму обох замовлень (коди замовлення 1180199, 1180200) - 529074,57 грн. (крім того, ПДВ 105814,91 грн., разом 634889,48 грн.) була помилково оформлена підприємством позивача без врахування змісту довіреності, але всі кількісні і вартісні показники були зазначені вірно. Після того, як представники TOB «Видавничий Дім «Купол»та TOB «ЮНІВЕСТ МЕДІА»провели звірку взаємних розрахунків (акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2009 року, копія якого наявна у матеріалах справи) в довіреності № ЮМГ 59 від 25.08.2009 року вказано дві накладних, тобто по одній накладній на кожен вид виготовлених пакетів.

Для того щоб згідно з п.5.2 договору № 01П-2009 привести видаткову накладну у відповідність до наданої замовником довіреності, як зауважує позивач, TOB «Видавничий Дім «Купол»було скасовано і згодом знищено відповідно до наказу керівника підприємства № 33/09 від 25.08.2009 року невірно оформлену видаткову накладну і оформлено дві видаткових накладних відповідно до номерів і дат, зазначених в довіреності, а саме: знову була оформлена видаткова накладна РН-0059 від 25.08.2009 року тільки вже на замовлення код 1180199 вартістю 201757,83 грн. (крім того, ПДВ 40351,57 грн., разом 242109,40 грн.) та видаткова накладна РН-0060 від 25.08.2009 року на замовлення код 1180200 вартістю 327316,73 грн. (крім того, ПДВ 65463,35 грн., разом 392780,08 грн.). Загальна сума замовлень не змінювалася, сума двох накладних переоформлених відповідно до довіреності дорівнює сумі знищеної накладної 634889,48 (з ПДВ).

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що TOB «Видавничий Дім «Купол»було виготовлено два види пакетів для насіння як часткове виконання своїх зобов'язань за додатковою угодою № 28 від 24.07.2009 року, а саме: коди замовлення 1180199, 1180200. Вказані пакети були передані замовнику - TOB «ЮНІВЕСТ МЕДІА»на підставі видаткових накладних РН-0059 від 25.08.2009 року (на замовлення код 1180199), РН-0060 від 25.08.2009 року (на замовлення код 1180200). Відповідно до цих накладних та договору № 01П-2009 замовником було сплачено 529074,57 грн. (крім того ПДВ 105814,91 грн.) - разом 634889,48 грн.

Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Ситуацію з помилковим оформленням видаткової накладної було пояснено, та встановлено те, що вказане не заперечувалося відповідачем, інспектору Фастівської ОДПІ Мацієвській Р.В., яка проводила перевірку, проте не було взято нею до уваги. Таким чином, вказана помилка була відображена в акті перевірки і стала підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 23.12.2009 року № 0000712301/0. Так відповідач вважає, що існує дві накладних РН-0059, одна з яких на суму 529074,57 грн. (крім того ПДВ 105814,91 грн.) - разом 634889,48 грн., а друга на суму 201757,83 грн. (крім того ПДВ 40351,57 грн., разом 242109,40 грн.), тобто TOB «Видавничий дім «Купол»два рази отримано дохід за виготовлення однієї й тої ж партії продукції.

Проте, судом першої інстанції було встановлено, що ні договорами, ні дорученнями на отримання матеріальних цінностей, ні оригіналами видаткових накладних, ні податковими накладними, ні актами приймання-передачі послуг, ні операціями на банківському рахунку ні будь-якими іншими існуючими документами цей факт не підтверджується. В свою чергу, протилежне доводиться усіма перевіреними інспектором бухгалтерськими документами.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що в ході перевірки відповідачем не встановлено фактів списання сировини та матеріалів на виробництво додаткових пакетів в кількості 3945000 шт., які, на думку відповідача, були відвантажені за загальною накладною № 0059.

Враховуючи наведені обставини, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відвантаження позивачем пакетів контрагенту TOB «ЮНІВЕСТ МЕДІА»відбулося тільки один раз - за видатковими накладними № 0059 та № 0060 від 25.08.2009 року.

Таким чином колегія суддів зауважує, що висновки відповідача про заниження валового доходу на суму 529074,56 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 105814,92 грн., що зроблені на підставі видаткової накладної № 0059 від 25.08.2009 року не базується на документах та фактах, а отже є безпідставними.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що помилково оформлена видаткова накладна, тим більше анульована і знищена не може бути підтвердженням (без інших первинних документів) дійсно отриманого валового доходу підприємства позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судом першої інстанції було встановлено, що спірні витрати позивачем були здійснені у грошовій формі, як компенсація вартості робіт (послуг), які придбавалися позивачем у TOB «ІНФОРМКОНСАЛТ ПЛЮС»для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а саме для подальшого виготовлення і реалізації власної продукції на користь TOB «ЮНІВЕСТ МЕДІА», тому включення її до складу валових витрат повністю відповідає чинному законодавству.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що підприємством позивача правомірно включено до складу валових витрат суму в розмірі 300265 грн., сплачену на користь TOB «ІНФОРМКОНСАЛТ ПЛЮС»за рахунками № ІС-0024, № ІС-0023, № ІС-0019 відповідно до платіжних доручень № 486 від 30.10.2009 року на суму 101015,50 грн. (в тому числі ПДВ 16835,92 грн.), № 530 від 20.11.2009 року на суму 189000,00 грн. (в тому числі ПДВ 31500,00 грн.), № 547 від 01.12.2009 року на суму 135125,50 грн. (в тому числі ПДВ 22520,92 грн.). Платіжним дорученням № 547 було частково (на суму 64822,99 грн.) оплачено ще й рахунок № ІС-0022 від 01.09.2009 року, тому загальна сума трьох платіжних доручень більша за суму вищевказаних рахунків.

В акті перевірки відповідачем не спростовано факт використання позивачем напівфабрикатів, виготовлених TOB «ІНФОРМКОНСАЛТ ПЛЮС».

Згідно з абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Оприбуткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вже наведено вище, відповідачу були надані всі первісні документи, що підтверджують здійснення господарський операцій з друку листів формату AI. В Акті перевірки відповідачем не заперечується чинність цих первісних документів.

Виходячи з наведеного, факт включення або не включення вартості послуг по друку листів формату AI до собівартості виробництва ніяким чином не впливає на право позивача відображати у складі валових витрат документально підтверджені витрати по друку листів формату AI, що використовується у власній виробничій діяльності.

За таких обставин віднесення у третьому кварталі 2009 року вартості отриманих послуг по друку листів формату A4 у сумі 300264,95 гри., які безпосередньо використані у основній виробничій діяльності позивача, є правомірним.

Оскільки операція з отримання послуг друку використовується у межах господарської діяльності позивача, то відповідно до вимог законодавстваправомірним є включення 60053,00 грн. до складу податкового кредиту у серпні-вересні 2009 року.

Отже, на підставі вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 23.12.2009 року № 0000712301/0 прийнято з порушеннями вимог чинного законодавства, а тому підлягає визнанню нечинним та скасуванню.

Крім цього, Фастівська ОДПІ робить висновок про завищення позивачем розміру свого податкового кредиту на суму 60053,00 грн. та про заниження позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягають сплаті на суму 165 868,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені у акті перевірки вищевказані відомості не відповідають дійсності і фактичній господарській діяльності підприємства, що потягло за собою постановлення протиправних повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.1.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, тобто для виникнення факту податкових зобов'язань, необхідний факт поставки послуг, інакше відсутній об'єкт оподаткування, а відповідно і оподаткування власне.

Фастівською ОДПІ за змістом акту перевірки встановлено, що позивачем не оподатковано операцію з поставки товарів за видатковою накладною № РН-0059, а саме: поставку відповідно до: замовлення 1180199 - пакет 80x145 НК УФ в кількості 190000 шт., на суму 201757,83 грн. (без ПДВ); замовлення 1180200 - пакет 115x165 НК УФ в кількості 2045000 шт. на суму 327316,73грн. (без ПДВ), всього на суму 529074,56 грн. та ПДВ в сумі 105814,92 грн. Вказані замовлення, як стверджує позивач, були передані замовнику, оплачені і оподатковані, проте їх оформлення відбулося за: видатковою накладною РН-0059 від 25.08.2009 року - замовлення 1180199, пакет 80x145 НК УФ в кількості 1900000 шт., на суму 201757,83 грн. (без ПДВ); видатковою накладною РН-0060 від 25.08.2009 року - замовлення код 1180200, пакет 115x165 НК УФ в кількості 2045000 шт., на суму 327316,73 грн. (без ПДВ), всього на суму 529074,56 грн. та ПДВ в сумі 105814,92 грн. Тобто загальна сума виготовленої, поставленої і оподаткованої продукції, розмір податкових зобов'язань не змінилися. Змінилися лише номери видаткових накладних, що вже встановлено судом вище. Таким чином, додаткового об'єкту оподаткування податком на додану вартість у сумі 529074,56 грн. не існувало. Операція з поставки товарів на вказану суму здійснювалася лише один раз, відповідно, один раз була обкладена податком на додану вартість.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 зазначеного вище Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом першої інстанції було встановлено , що зазначений податковий кредит у розмірі 60053,00 грн. було сформовано у зв'язку з придбанням послуг у TOB «ІНФОРМКОНСАЛТ ПЛЮС»з метою подальшого їх використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а саме: було замовлено друк листів формату AI (напівфабрикатів для пакетів). З вказаних друкованих листів формату AI в подальшому, підприємством позивача виготовлялися пакети для насіння, які є кінцевою продукцією. Таким чином, позивачем було отримано послуги з друку листів формату AI достатні для наступного виготовлення готової продукції підприємства в обсязі: пакети для насіння розміром 115x165мм - 2280000 шт., пакети для насіння розміром 80x150мм - 600000 шт. та пакети для насіння розміром 80x115мм - 527000 шт.

За виробничим процесом друковані листи формату AI були порізані, поклеєні підприємством позивача та реалізовані як готова продукція TOB «ЮНІВЕСТ МЕДІА»відповідно до договору підряду № 01П-2009 з урахуванням додаткової угоди № 28 від 24.07.2009 року та додаткової угоди № 30 від 24.08.2009 року.

Відвантаження вказаної продукції відбулося за видатковими накладними: РН-0060 від 25.08.2009 року, код замовлення 1180200, пакети розміром 115x165 мм НК УФ в кількості 2045000 шт., на загальну суму 392780,08 грн. в тому числі ПДВ; РН-0064 від 23.09.2009 року, код замовлення 1180194, пакети розміром 80x115 мм, Донецксортсемовощ, в кількості 500000 шт. та код замовлення 1180195, пакети розміром 80x115 мм, Ніжинсортнасовоч, в кількості 27000 шт., на загальну суму 35836,00 грн. в тому числі ПДВ; РН-0066 від 28.09.2010 року, код замовлення 1180214, пакети розміром 80x150 мм, Вассма УФ, в кількості 600000 шт., на загальну суму 69097,50 грн. в тому числі ПДВ.

Суми податку на додану вартість під час здійснення вказаних відвантажень продукції увійшли до сум чергових податкових накладних виданих підприємством позивача на адресу замовника TOB «ЮНІВЕСТ МЕДІА»- № 0053, № 0054 від 25.08.2009 року. Також суми податкових зобов'язань за вказаними операціями поставки продукції увійшли до податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди, які подавалися підприємством позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем було вірно віднесено до податкового кредиту суми податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням послуг у TOB «ІНФОРМКОНСАЛТИНГ», яке є платником податку на додану вартість, з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства позивача, а саме використання придбаних послуг у виробництві з метою подальшої реалізації продукції замовнику - TOB «ЮНІВЕСТ МЕДІА»з відповідним нарахуванням податку на додану вартість.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 23.12.2009 року № 0000722301/0 прийнято з порушеннями чинного законодавства, зокрема, норм ст. ст. 3, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 1, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому вказане податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, тому підлягає визнанню нечинним та скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За вказаних обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позов є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.В. Федотов