Постанова № 14160052, 02.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 березня 2011 р.№2-а- 375/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді - Ральченка І.М.

при секретарі судового засідання Глянь О.І.

за участі представників:

позивача - Маслієвої С.І.

відповідача - Іщук Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

пропро визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0001471522/0 від 01.09.2010 р., № 0001471522/1 від 24.09.2010 р., 0001471522/2 від 02.11.2010 р. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при проведені камеральної перевірки, фахівці податкової інспекції обґрунтовують власні розрахунки тим, що підприємством у податковій звітності за червень 2010 р. не враховано зменшення від'ємного значення на суму 931426 грн. встановленого актом перевірки від 26.01.2009 р. № 56/2311/34567376 та камеральної перевірки за травень 2010 р. при наданні декларації по податку на додану вартість за червень 2010 р., що призвело до невірного визначення суми ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, у сумі 96754 грн. зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 931426 грн., розраховано податковою інспекцією самостійно, за результатами проведеної перевірки, що викладені в ікті Чугуївської ОДПІ від 26.01.2009 р. № 56/2311/34567376. Однак, Чугуївською ОДПІ не було прийнято відповідного рішення про порушення та не було здійснено узгодження суми 931426 грн. за процедурою, встановленою ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181, що є обов'язковою передумовою у разі, коли розмір ПДВ визначається контролюючим органом самостійно. Наполягання податкової інспекції на тому, що підприємством не було враховано зменшення від'ємного значення в сумі 931426 грн. за попередні періоди і бачення в цьому порушення не мають законодавчого обґрунтування, розрахунки податкової інспекції базуються на їх власних припущеннях. На підставі викладеного, позивач вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі, просила відмовити в його задоволенні. На підтвердження своєї позиції вказала, що 20.08.2010 р. Чугуївською ОДПІ у Харківській області проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р. позивача. Актом № 990/1522/34567376 від 20.08.2010 р. встановлено порушення позивачем п. 7.4.1 п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.1 п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.1997 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2010 р. у сумі 96754 грн. При проведенні камеральної перевірки за червень 2010 р. позивача встановлено, що актом перевірки від 26.01.2009 р. № 56/2311/34567376 встановлені порушення п. 7.4.1 п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 931426 грн. підприємством не враховано зменшення від'ємного значення в сумі 931426 грн. встановленого актом документальної перевірки від 26.01.2009 р. № 56/2311/34567376 та камеральної перевірки за травень 2010 р., що призвело до невірного визначення суми податку на додану вартість. Відповідно до ст.1 наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. документальною невиїзною (камеральною) перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих декларацій, звітів та інших документів незалежно від способу їх подачі. В даному випадку інші документи це акт планової документальної перевірки від 26.01.2009 р. № 956/2311/34567376. Відповідно до п.4 .2.2 ст.4 Закону України »Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 р. камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Таким чином перевірка за період червня 2010 р. позивача акт № 990/1522/34567376 від 20.08.2010 р. проведена із залученням інших документів та вважається документальною невиїзною (камеральна) та здійснена на законних підставах. На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи судом встановлене наступне.

20.08.2010 р. Чугуївською ОДПІ у Харківській області проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури".

За результатами перевірки складений акт № 990/1522/34567376 від 20.08.2010 р., яким встановлено порушення позивачем п. 7.4.1 п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.1 п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.1997 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2010 р. у сумі 96 754 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Чугуївською ОДПІ у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0001471522/0 від 01.09.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 125780,2 грн., з яких 96754 - за основним платежем, 29026,2 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із прийнятим відповідачем рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" останнє оскаржене до Чугуївської ОДПІ у Харківській області 16.09.2010 р. За наслідками розгляду скарги прийняте рішення від 23.09.2010 р. № 8379/10/25-019, яким в задоволенні скарги позивача відмовлено, винесене податкове повідомлення-рішення № 0001471522/1 від 24.09.2010 р. В подальшому позивачем надано скаргу № 101/121 від 30.09.2010 р. до ДПА у Харківській області, за наслідками розгляду якої винесено податкове повідомлення-рішення № 0001471522/2 від 02.11.2010 р., та прийняте рішення від 21.10.2010 р. № 3931/10/25-109, яким в задоволенні скарги відмовлено. ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" 03.11.2010 р. звернулось із скаргою № 101/140 до ДПА України, за наслідками розгляду якою рішенням № 98/6/25-0115 від 05.01.2011 р. у задоволенні скарги відмовлено.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

Із акта перевірки № 990/1522/34567376 від 20.08.2010 р. вбачається, що Чугуївською ОДПІ у Харківській області встановлено неврахування позивачем зменшення від'ємного значення на суму 931426 грн., встановленого актом перевірки від 26.01.2009 р. № 56/2311/34567376 та камеральної перевірки за травень 2010 р. при наданні декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р., що призвело до невірного визначення суми ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, у сумі 96754 грн.

Встановлений факт став підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001471522/0 від 01.09.2010 р.

Судом встановлено, що за результатами перевірки від 26 січня 2009 р. № 56/2311/34567376 відповідачем не було прийнято будь яких рішень про зменшення залишку відємного значення в сумі 931426 грн., тому вважає, що самостійно розрахована за попередній період сума без прийняття відповідного рішення з боку контролюючого органу, не може бути врахована підприємством у наступних податкових періодах та тлумачитись як порушення.

Відповідно до пп. «в»п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо в наслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення інших видів перевірок платника податків.

Як вбачається з акту камеральної перевірки від 20.08.2010 р. перевірці підлягали показники податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р., які подавалися платником податків до контролюючого органу. У порівнянні з даними камеральної перевірки, між показниками платника податку та податковою інспекцією за розділами першим «податкові зобов'язання»та розділом другим «податковий кредит»розбіжностей не спостерігається.

За даними третього розділу «розрахунки з бюджетом за звітний період»показники рядків 23 (залишок відємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду), 26 (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) вказані позивачем суми у податкових деклараціях відрізняються від даних перевірки мінусовим знаком.

Дані розбіжності обґрунтовуються відповідачем тим, що підприємством не враховано зменшення відємного значення в сумі 931426 грн. встановленого актом документальної перевірки від 26.01.2009 р. № 56/2311/34567376.

Відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, акт перевірки це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта господарювання, тому за своєю юридичною природою він не є актом індивідуальної дії, висновки якого є обовязковими для платника податків, які повинні впливати на показники при оформлені декларацій (звітності) наступних податкових періодів.

Інформація акту перевірки служить підставою для прийняття керівником податкового органу рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкових повідомлень-рішень з зазначенням розміру самостійно розрахованих контролюючим органом податкових зобовязань встановлених відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому даним Законом передбачено (пп. 4.2.1 п. 4.2 ст.4 цього Закону), якщо податкове зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахованої такої суми і має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Даних про те, що за результатами перевірки від 26 січня 2009 р. № 56/2311/34567376 податковим органом були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення до суду не надано і ці обставини не заперечуються представником відповідача в судовому засіданні. Позивачем також підтверджується факт відсутності прийнятих рішень.

Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доводитися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, суд зазначає, що твердження відповідача про те, що підприємством не було враховано зменшення відємного значення ПДВ в сумі 931426 грн., відображене виключно в акті перевірки від 26 січня 2009 р., у звітному періоді за червень 2010 року, є неправомірним, оскільки не відповідає положенням чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування покладається в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен подати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесених податкових повідомлень-рішень відповідачем до суду не надано, висновки акту перевірки № 990/1522/34567376 від 20.08.2010 р. не підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень Чугуївської ОДПІ у Харківській області № 0001471522/0 від 01.09.2010 р., № 0001471522/1 від 24.09.2010 р., № 0001471522/2 від 02.11.2010 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0001471522/0 від 01.09.2010 р., № 0001471522/1 від 24.09.2010 р., 0001471522/2 від 02.11.2010 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 09 березня 2011 року.

Суддя Ральченко І.М.