Постанова № 14159852, 21.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2011 р. № 2-а- 546/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача Шинкарчук А.В., діє за дорученням від 20.10.11р.

представника відповідача Лавренчук О.В., діє за дорученням № 3861/10/10-023 від 18.03.10р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Приватного підприємства "Будремкомплекс"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000391820/0 від 21.09.2010р. про визначення податкового зобов'язання ПП "Будремкомплекс" з податку на прибуток підприємств в сумі 79666,00 грн. за основним платежем та 39833,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000381820/0 від 21.09.2010р. про визначення податкового зобов'язання ПП “Будремкомплекс” з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) в сумі 63733,00 грн. за основним платежем та 31866,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. На підставі Акту перевірки № 6513/182/33899418 від 10.09.2010р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийняло податкові повідомлення повідомлення-рішення: № 0000391820/0 від 21.09.2010 р. про визначення податкового зобовязання ПП «Будремкомплекс» з податку на прибуток підприємств та № 0000381820/0 від 21.09.2010 р. про визначення податкового зобовязання ПП «Будремкомплекс» з податку на додану вартість на підставі хибного висновку про нікчемність угод, укладених між ПП «Будремкомплекс» та ТОВ «Релан», у звязку з чим оскаржувані рішення субєкта владних повноважень підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Будремкомплекс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ТОВ «Релан», про що було складено Акт № 6513/182/33899418 від 10.09.2010р. (а.с. 8-11).

В Акті перевірки № 6513/182/33899418 від 10.09.2010р. року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було зроблено висновок про порушення ПП «Будремкомплекс» вимог п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п.п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок за перевіряємий період на загальну суму 63733.00 грн.; п. 5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в перевіяємому періоді на загальну суму 79666.00 грн. (а.с. 11).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення рішення від 21 вересня 2010р. № 0000391820/0, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток підприємства у розмірі 119499.00 грн. (в тому числі за основним платежем 79666.00 грн., за штрафними санкціями 39833.00 грн.) (а.с. 12) та від 21 вересня 2010р. № 0000381820/0, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 95599,50 грн. (в тому числі за основним платежем 63733.00 грн., за штрафними санкціями 31866,50 грн.) (а.с. 13).

Вказані податкові повідомлення рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, шляхом послідовного подання скарг до ДПІ у Червонозаводскому районі м. Харкова, ДПА в Харківській області.

За наслідками розгляду адміністративних скарг ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення рішення від 12.10.10 № 0000381820/1, № 000391820/1, від 08.11.10р. № 0000391820/2, № 0000381820/2 з аналогічними первинним розміром донарахованих податкових зобовязань.

Дослідження судом Акту перевірки № 6513/182/33899418 від 10.09.2010р. показало, що фактичною підставою для відображення в акті порушення Закону України «Про податок на додану вартість» і Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та винесення спірних податкових повідомленьрішень слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між ПП «Будремкомплекс» та ТОВ «Релан».

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що між ПП «Будремкомплекс» (замовник) та ТОВ «Релан» (підрядник) було укладено Договір підряду № 15 від 21.04.08, предметом якого було виконання будівельно-ремонтних робіт. Вартість робіт за вказаним договором узгоджувалася сторонами шляхом підписання договірних цін (коштрисів) на виконання робіт з устаткування фундаменту під молот М-1340, устаткування фундаменту під молот МБ-4138, устаткування гаражу для зберігання човнів, устаткування покриття з профнастилу, роботи з ремонту покрівлі. Відповідно до копій актів приймання виконаних робіт за травень, червень, липень та серпень 2008 року роботи, передбачені в договірних цінах (кошторисах) були виконані підрядником та прийняті замовником.

В судовому засіданні встановлено, що замовлені позивачем у ТОВ «Релан» роботи були попередньо замовлені АТ «ХАРП» у ПП «Будремкомплекс», відповідно до договору № 2 від 02.01.08, предметом якого було виконання робіт з будівництва, реконструкції, капітальному та поточному ремонтам будівель та споруд, всіх видів спецробіт обєктів АТ «ХАРП».

З досліджених в судовому засіданні актів виконаних робіт, підписаних між АТ «ХАРП» та ПП «Будремкомплекс», встановлено, що роботи, виконані ТОВ «Релан» відображені в подальшому в актах виконаних робіт на виконання договору підряду, укладеного між АТ «ХАРП» та ПП «Будремкомплекс».

Судом встановлено, що розрахунок позивачем за роботи, виконані за договором, укладеним між ПП «Будремкомплекс» та ТОВ «Релан» від 21.04.08, було здійснено відповідно до умов договору та додаткової угоди до нього шляхом частково у безготівковій формі, що підтверджується копією виписки з розрахункового рахунку позивача, а частково шляхом передання векселів, що підтверджується актом приймання-передачі векселів від 05.05.08.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

З дослідженого в судовому засіданні Договору від 21.04.08 та додаткової угоди до нього від 27.04.09, встановлено, що п. 2.5 вказаного Договору, викладеному в новій редакції відповідно до додаткової угоди від 27.04.09, була передбачена можливість здійснення розрахунків за договором у вексельній формі.

Вказані вище векселі були предявлені до оплати ТОВ «Проект-Модерн» відповідно до копії акта предявлення векселя до платежу від 21.05.2009 року.

Судом встановлено, що позивачем було оплачено предявлені до оплати векселі, що підтверджується копією виписки з розрахункового рахунку позивача. Вказані векселі були погашені та повернуті за актом приймання-передачі векселів від 26.05.09

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір підряду від 21.04.08, укладений між ПП «Будремкомплекс» та ТОВ «Релан» було в повному обсязі виконано сторонами.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з придбання будівельних та ремонтних робіт були обєктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності діяльність у сфері будівництва, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Стосовно повноважень ОСОБА_3 діяти від імені ТОВ «Релан», суд відзначає, що підписані цією фізичною особою від імені ТОВ «Релан» первинні документи, які були видані за договором підряду від 21.04.08, додаткової угоди до договору від 27.04.09, а саме: акти виконаних робіт від 30.05.08, 30.06.08, 30.07.08, 31.07.08, 27.08.08, та податкові накладні від 30.05.08, 30.06.08, 30.07.07, 31.07.08, 27.08.08 за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів. Суд відзначає, що договір підряду від 21.04.08, додаткова угода від 27.04.09, видаткові та податкові накладні підписані та засвідчені печатками ТОВ «Релан».

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Повноваження ОСОБА_3 діяти від імені ТОВ «Релан» підтверджені долученою до матеріалів справи копією протоколу від 12.01.2008р. Достовірність відомостей даного, протоколу ДПІ за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростована.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Враховуючи відсутність у субєктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє- та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно-правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси субєкта господарювання, печатки цього субєкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені субєкта господарювання.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у взаємовідносинах з ТОВ «Релан», обізнаності позивача з обставинами здійснення господарської діяльності ТОВ «Релан», наявності між означеними субєктами господарювання налагоджених стабільних господарських звязків, відомостей про їх роботу в одному сегменті ринку, наявності у них спільного господарського або іншого інтересу ДПІ до суду не подано.

Суд відзначає, що сам лише факт відсутності субєкта господарювання за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як його місцезнаходження, не має своїм наслідком нікчемності укладених цим субєктом господарювання правочинів і не може слугувати розумно достатнім доказом наявності у такого субєкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування. А доказів обізнаності позивача та ТОВ «Релан» з обставинами здійснення господарської діяльності один одного, наявності між ними налагоджених стабільних господарських звязків, відомостей про їх роботу в одному сегменті ринку відповідачем до суду не надано.

Факт реєстрації контрагента позивача платникоми податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство (ТОВ «Релан») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Стосовно посилання представника відповідача на ухилення від сплати податку на додану вартість ТОВ «Релан», суд зазначає наступне. Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару (в нашому випадку - ТОВ «Релан») має сплачувати цей податок до бюджету.

Крім того, суд зазначає, що висновок про порушення позивачем законів про оподаткування був зроблений ДПІ за наслідками проведення позапланової невиїзної перевірки.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланові перевірки та невиїзні документальні перевірки є різними формами контролю з боку держави в особі податкових органів за діяльністю платників податків стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ними податків та зборів (обовязкових платежів).

Системний аналіз норм чинного законодавства показав, що правових підстав для одночасного поєднання органом державної податкової служби України названих форм контролю не існує.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведений конституційний припис кореспондується з вимогами ч.3 ст.2 КАС України, де передбачено, що справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час процедури встановлення обставин діяльності ПП «Будремкомплекс» відповідач діяв не в спосіб, який визначений законом. Таким чином, до добутих за наслідками такої процедури фактичних даних слід застосувати положення ч.3 ст.70 КАС України, відповідно до якої докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та за ознаками ст.3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що ці рішення порушують права і інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0000391820/0 від 21.09.2010р., № 0000381820/0 від 21.09.2010р. дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 61 Конституції України, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Будремкомплекс" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000391820/0 від 21.09.10р. про визначення податкового зобов'язання ПП “Будремкомплекс” з податку на прибуток підприємств в сумі 79666,00 грн. за основним платежем та 39833,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000381820/0 від 21.09.2010 р. про визначення податкового зобов'язання ПП “Будремкомплекс”з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) в сумі 63733,00 грн. за основним платежем та 31866,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП “Будремкомплекс” (місцезнаходження: вул. Шаумяна, 14, м. Харків, 61109, ідентифікаційний код 33899418) витрати по сплаті державного мита в розмірі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.

5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 25 лютого 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.