Постанова № 14159854, 24.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 лютого 2011 р. № 2-а- 15653/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

при секретарі судового засідання - Островській М.О.,

за участю представників: позивача Літвін К.І., Тітаренко М.І., відповідача Зіборової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Комунального підприємства охорони здоровя "Центральна районна аптека №143" м. Великий Бурлук Харківської області до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунального підприємства охорони здоровя "Центральна районна аптека №143", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в якому просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме: №0000202301 від 29.11.2010 року, №0000212301 від 29.11.2010 року, №0000222301 від 29.11.2010 року, №0000232301 від 29.11.2010 року, №0000242301 від 29.11.2010 року; скасувати податкові повідомлення-рішення №0000192301/0 від 29.11.2010 року, №0000182301/0 від 29.11.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем була проведена перевірка позивача, за результатами якої винесені оскаржувані рішення. Вважає незаконними рішення про застосування штрафних санкцій в звязку з порушенням вимог ст.250 ГК України, оскільки застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог патентування торгівельної діяльності здійснюється протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як один рік з дня порушення субєктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Вказані санкції застосовані 29.11.2010року за період здійснення господарської діяльності з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року, тобто з пропущенням строків.

Застосування штрафних санкцій за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” вважає незаконним, оскільки позивачем при здійснення торгівлі використовувалась КОРО, а вимога відповідача про застосування РРО в звязку з досягненням граничного річного розміру розрахункових операцій з продажу товарів у сумі 200000 грн. є безпідставна.

З приводу незаконності рішення-повідомлення про сплату податку на прибуток в сумі 1722 грн. в результаті заниження скоригованого валового доходу на суму 4592 грн. вказує, що відповідно до результатів перевірки КРУ від 18.12.2008р. встановлено зайве списання позивачем бензину на 3816,12 грн. та будівельних матеріалів на суму 776,73 грн.. Вказані кошти сплачені до державного бюджету, а тому неправомірно відповідачем встановлено заниження податку на прибуток в сумі 1722,00 грн.

З приводу незаконності донарахування податку на додану варті в сумі 6894 грн. вказує, що факту безоплатної передачі будівлі вартістю 22978 грн., що належала позивачу, відповідачем не встановлено.

У судовому засіданні представники позивача вимоги адміністративного позову підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість, підтримавши раніше подане заперечення проти позову. Пояснив, що у звязку виявленими порушеннями податкового законодавства, відповідачем правомірно прийняті оскаржувані рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, та дослідивши надані письмові докази в їх сукупності суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Фахівцями Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області в жовтні-листопаді 2010 року проведена планова виїзна перевірка Комунального підприємства охорони здоровя "Центральна районна аптека №143" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.07.07 по 30.06.10 року.

За результатами перевірки складено акт № 1627/23- 01974773 від 17.11.2010 року, відповідно до якого встановлено порушення :

-п.1 ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, в результаті чого підприємство здійснювало торгівельну діяльність без придбання відповідних торгових патентів.

-п1ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в результаті чого підприємства проводило розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій;

-пп.5.2.1. п 5.2, п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1148 грн.;

-пп.3.2.9 п 3.2 ст.3, п.4.1 ст.4, пп. 7.3.1 п 7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 4596 грн..

В звязку з вищевикладеним Вовчанською МДПІ рішеннями від 29.11.2010 року: №0000202301, 0000212301, 0000222301, 0000232301 (щодо законодавства про патентування) було зобов'язано позивача сплатити фінансові санкції в відповідних розмірах : 2880 грн., 2880 грн., 5760 грн., 23040 грн.; №0000242301( щодо застосування РРО) в сумі 5366,35 грн.; №0000192301/0 - визначено зобовязання з податку на прибуток в сумі 1722 грн.; №0000182301/0 визначено зобовязання з ПДВ на 4596 грн.

Стосовно виявлених в ході документальної перевірки відповідачем порушень з дотримання вимог патентування деяких видів підприємницької діяльності було встановлено, що в періоді з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року позивачем не придбавались торгові патенти у пунктах продажу товарів на протязі 18 місяців, а саме: аптека - 143 за адресою: вул. Радянська, 25, смт. Великий Бурлук (вартістю 160 грн.); аптечний пункт № 1 ЦРЛ за адресою: вул. Комінтерна, 23, смт. В.Бурлук - (вартістю 160 грн.); аптечний пункт № 2 при поліклініці за адресою: вул. 50 років ВЛКСМ 2. смт. В. Бурлук - (вартістю 160 грн.); аптечний пункт № 3 при Приколотнянській амбулаторії за адресою: вул. Шевченка, 1, смт. Приколотне, Великобурлуцький р-н - (вартістю 80 грн.); аптечний кіоск № 1 за адресою: вул. Леніна 27, смт. Великий Бурлук - (вартістю 160 грн.); аптека № 76 за адресою: вул. Леніна 55, смт. Приколотне, Великобурлуцький р-н -(вартістю 80 грн.); аптека № 91 за адресою: вул. Леніна 22, с. Шипувате, Великобурлуцький р-н -(вартістю 80 грн.); аптека № 120 за адресою: вул. Гагаріна1а, с. Вільхуватка, Великобурлуцький р-н - (вартістю 80 грн.)

Таким чином, підприємством було порушено п. 1 статті 3 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", яким передбачено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

В звязку з вищевикладеним Вовчанською МДПІ рішеннями від 29.11.2010 року №0000202301, 0000212301, 0000222301, 0000232301 було зобов'язано відповідача сплатити фінансові санкції 2880 грн., 2880 грн., 5760 грн., 23040 грн.

Штрафні санкції застосовані відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України від 23.03.96 "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Посилання позивача про порушення строку застосування штрафних санкцій суд вважає безпідставним, оскільки статтею 250 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. №436-ІV передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Стаття 13 Закону України від 13 березня 1992 року N 2199-XII „Про систему оподаткування” (із змінами і доповненнями) зазначає, що в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі). Відповідно до ст. 14 цього ж Закону плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності віднесена до загальнодержавних податків і зборів.

Стаття 20 передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Таким чином, штрафні санкції за порушення Закону України від 23.03.96 №98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” відносяться до податкових зобовязань.

Рішення відповідача від 29.11.2010 року: №0000202301, 0000212301, 0000222301, 0000232301( щодо законодавства про патентування) про зобов'язання позивача сплатити фінансові санкції в відповідних розмірах : 2880 грн., 2880 грн., 5760 грн., 23040 грн. суд вважає правомірними.

Вовчанською МДПІ в ході перевірки розрахункових операцій позивача на підставі звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) і обліку готівкових коштів в книзі ОРО за фіскальним номером 2007000195 встановлено, що підприємством здійснювалися розрахункові операцій при продажу лікарських засобів без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій у листопаді 2009 року на суму 470,06 грн. та у квітні 2010 року на суму 603,21 грн. при перевищенні 200 тис. граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) (річний обсяг розрахункових операцій у 2008 році склав 3796775,80 грн.), чим було порушено вимоги п.1 ст. З Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Статтею 10 Закону №265 зазначено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України.

П. 2 Постанови КМУ від 23.08.2000 р. №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями) установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2 (роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень.), 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 переліку, 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, податковою інспекцією прийнято рішення від 29.11.10 №0000242301, яким було зобов'язано позивача сплатити фінансові санкції в розмірі 5366,35 грн. ((470,06+603,21) *5) - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій відповідно до п. 1 статті 17 Закону України від 06.07.95 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями).

Проте, суд вказане рішення в частині сплатити фінансові санкції в сумі 3016,05грн. щодо розрахункових операцій у квітні 2010 року на суму 603,21 грн. вважає неправомірним, оскільки воно стосується подій, які не відносяться до річного обсягу розрахункових операцій у 2008 році, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

Проведеною перевіркою встановлено заниження задекларованих КПОЗ «ЦРА №143» показників у рядку 01.2 Декларацій „приріст балансової вартості запасів” на суму 4592 грн.

В акті перевірки вказано, що зазначене порушення виникло за рахунок того, у підприємства в 4-му кварталі 2008 року відбулася крадіжка товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 4592 грн., в тому числі паливо-мастильних матеріалів на суму 3816 грн. та будівельних матеріалів на суму 776 грн. Такий висновок перевіряючими було зроблено з усних пояснень головного бухгалтера підприємства, які були надані в ході перевірки. Від надання письмових пояснень щодо зазначеного порушення посадові особи підприємства відмовилися.

В своєму адміністративному позові позивач стверджує, що факт нестачі ТМЦ виявлено при проведенні перевірки КРУ. А саме, контрольно-ревізійним управлінням було виявлено списання ТМЦ понад встановлених норм. В подальшому ці витрати були віднесені позивачем до валових витрат та відображені у відповідній декларації.

Вартість витрат ТМЦ, що перевищує норму витрат відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат не належить. При цьому такі ТМЦ відображаються у колонці 4 “Запаси, використані не у господарській діяльності” таблиці 1 розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів додатка К1/1 до Декларації з податку на прибуток, і за своїм змістом повинна зменшувати залишки запасів на початок звітного періоду.

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 №43 (із змінами і доповненнями). Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ (далі - підприємств) в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива. Нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми. Лінійні норми витрат пального встановлюються для кожної марки автомобілів, що експлуатуються, і відповідають визначеним умовам роботи автомобільного транспорту. Лінійні норми являються технологічними нормами і включають витрати пального, необхідні для здійснення транспортного процесу.

Норми витрат при проведенні будівельних та ремонтних робіт затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 року N 174 Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) (із змінами і доповненнями). Ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Таким чином, перевіркою встановлено, що приріст балансової вартості запасів за 4-й квартал 2008 року складає в сумі 28790 грн., а за даними перевірки він складає 33382 грн., тобто в порушення п.5.9 ст.5 Закону України від 22.05.97 року № 283/97-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” за рахунок невірного складання розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, приріст за 4-й квартал 2008 року, який в свою чергу відображається у складі валових доходів, занижено на 4592 грн. в результаті чого занижені валові доходи на суму 4592 грн. та відповідно податок на прибуток .

Виходячи з вищенаведеного, податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення 29.11.10 №0000192301/0 про визначення податкових зобовязань по податку на прибуток в розмірі 1722 грн., в тому числі основний платіж 1148 грн., штрафні санкції 574 грн. відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

Підстав для скасування зазначеного рішення судом не встановлено.

Відповідно до акта перевірки зазначено, що у грудні 2009 року згідно рішення Харківської обласної ради від 26.11.2009 року №1491-V «Про надання дозволів на списання майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області» з балансу КПОЗ «ЦРА №143» (форма власності комунальна) на баланс ТОВ «Зоря» (форма власності приватна) було передано приміщення аптеки №91, загальною площею 159,8 кв.м., 1983 року побудови, інвентарний №600, розташованого за адресою:Харківська область, Великобурлуцький район, с.Шипувате, вул.Леніна,6 первісною вартістю 40872 грн., сумою зносу 17893,20 грн., залишковою вартістю -22978,80 грн.

Вищевказана операція не знайшла свого відображення в податковому обліку, а саме не була віднесена до обсягу продажу по податку на додану вартість.

Відповідно до пп.3.2.9 п.3.2 ст.3, п.4.9 ст.4 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не є обєктом оподаткування операції з безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність обєктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішенням КМУ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень.

Таким чином, комунальне підприємство охорони здоровя «Центральна районна аптека №143» у грудні 2009 року занизило базу оподаткування на 22978,8 грн, а відповідно і податкові зобовязання з ПДВ на 4596 грн. за рахунок не включення до складу бази оподаткування операцій з безоплатної передачі примішення аптеки №91 згідно рішення органів місцевого самоврядування з балансу КПОЗ «ЦРА №143» (платник податку, що перебуває у комунальній власності) на баланс іншого субєкта господарювання, який перебуває у приватній власності, чим порушено пп.3.2.9 п.3.2 ст.3 п.4.1 ст.4 пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 З Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями).

Виходячи з вищенаведеного, податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення 29.11.10 №0000182301/0 про визначення податкових зобовязань по податку на додану вартість в розмірі 6894,00грн., в тому числі основний платіж 4596 грн., штрафні санкції 2298 грн. відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

Зазначене рішення суд вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасування з урахуванням наступного.

Відповідно до копії рішення Харківської обласної ради від 26.11.2009 року №1491-V «Про надання дозволів на списання майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області» в п.5 надано дозвіл позивачу на списання з балансу шляхом ліквідації приміщення аптеки № 91, загальною площею 159,8 кв.м, 1983 року побудови, інвентарний № 600. розташованого за адресою : Харківська область, Великобурлуцький район, село Шипувате, вул. Леніна,6, первісною вартістю 40872,00 грн., сумою зносу 17893,20 грн. залишковою вартістю- 22978,80 грн., станом на день прийняття рішення.

Відповідно до листа ТОВ „Зоря” Великобурлуцького району Харківської області від 21.01.2011року за № 67, який досліджено в судовому засіданні та долучено до справи, вищезазначене приміщення аптеки не передавалось і на баланс не ставилось.

Вказані обставини спростовують висновок Вовчанської МДПІ про безоплатну передачу списаної будівлі аптеки позивачем товариству „Зоря” та вчинення позивачем порушень пп.3.2.9 п.3.2 ст.3 п.4.1 ст.4 пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 З Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

З урахуванням викладеного рішення відповідача №0000182301/0 про визначення зобовязання з ПДВ на 6894,00грн. грн. суд вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства охорони здоровя "Центральна районна аптека №143" м. Великий Бурлук Харківської області до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 29.11.10 №0000182301/0 про визначення податкових зобовязань по податку на додану вартість в розмірі 6894,00грн., в тому числі основний платіж 4596 грн., штрафні санкції 2298 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 29.11.10 №0000242301, яким було зобов'язано позивача сплатити фінансові санкції в розмірі 5366,35 грн. в частині сплатити фінансові санкції в сумі 3016,05грн. щодо розрахункових операцій у квітні 2010 року на суму 603,21 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Комунального підприємства охорони здоровя "Центральна районна аптека №143" ( 62602, Харківська область, смт.Великий Бурлук, вул. Радянська, 25) витрати по сплаті судового збору у сумі 0,73 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 01 березня 2011 року.

Суддя Бартош Н.С.