Постанова № 14159836, 01.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 березня 2011 р. № 2-а- 708/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурхан А.С.,

представників сторін:

позивача - Маслієвої С.І.,

відповідача - Байбак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури", з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області від 03.11.2010 року № 0003882311/0, від 03.12.2010р. № 0003882311/1 про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 4708,50 грн.. у тому числі за основним платежем 3139 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1569,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання зявився та проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, залучених до матеріалів справи. Посилався на те, що висновки, зроблені в ході перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам закону.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 27.07.2010р. по 07.09.2010р. Чугуївською ОДПІ Харківській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.08р. по 31.03.10р. валютного та іншого валютного та іншого законодавства за період з 01.10.08 по 31.03.10р

За результатами перевірки складено акт № 1100/2311/34567376 від 14.09.2010 року згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" - п. 5.1 та 5.2 та п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР « Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями в результаті чого зменшено відємне значення обєкту оподаткування з податку на прибуток на суму 404049 грн., у тому числі за IV квартал 2008 року в сумі 7755 грн.. за І квартал 2009 року в сумі 82016 грн.. за ІІ квартал 2009 року в сумі 198606 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 44502 грн. за IV квартал 2009 рік в сумі 29958 грн., за І квартал 2010 року в сумі 41212 грн.; п.7.4.1 п.7.4.5 п 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168 «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 3139 грн., у тому числі за січень 2009 року в сумі 405 грн., за березень 2009 року 154 грн., за квітень 2009 року в сумі 1703 грн. за травень 2009 року в сумі 877 грн.

За результатами викладеними в акті відповідачем винесено податкові повідомлення рішення від 03.11.2010 року № 0003882311/0 про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 4708,50 грн.. у тому числі за основним платежем 3139 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1569,50 грн.

В порядку апеляційного оскарження, передбаченого пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" звернулося до Відповідача з первинною скаргою від 17.11.2010 року № 101/150 ,що була залишена Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області - без задоволення.

ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" було направлено повторну скаргу від 15.12.2010 року № 101/154 , була залишена ДПА у Харківській області без задоволення.

Відповідно, Державною податковою адміністрацією в Харківській області були залишені в силі податкові повідомлення рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 03.11.2010 року № 0003882311/0, від 03.12.2010о. № 0003882311/1 про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 4708,50 грн.. у тому числі за основним платежем 3139 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1569,50 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються "Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг)..."

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем ВАТ "Чугуївський завод паливної апаратури" та ДП «Завод ім.. Малишева» в особі директора виробничої філії "Летейний завод " був укладений договор, копії яких містяться у матеріалах справи. Предметом якого є те, що продавець зобовязується виготовити, а покупець купити литі заготовки згідно специфікації. У матеріалах справи містяться копія податкової накладної за операціями згідно договору ВАТ "Чугуївський завод паливної апаратури" та ДП «Завод ім. Малишева» відповідно до якої ДП «Завод ім. Малишева» було поставлено, а ВАТ "Чугуївський завод паливної апаратури" прийнято товар.

01.03.2006 року між позивачем та ТОВ «Компанія змащувальних матеріалів» був укладений договір купівлі продажі, предметом якого була поставка масла технічні і мастила.

06.03.2006 року між ВАТ "Чугуївський завод паливної апаратури" та Колективним підприємством Харківського міського фонду сприяння і розвитку МД Сервіс» було укладено договір зберігання № 686/4 СВХ під митним контролем. Предметом якого є поклажодавець передає, а охоронець приймає на зберігання на своєму складі тимчасового зберігання відкритого типа під контролем Митниці товарі.

14.03.2006 року між ВАТ "Чугуївський завод паливної апаратури" та Чугуївська міська друкарня згідно якого виконавець зобов'язався виготовити друкарську продукцію замовника в обумовлені терміни виготовлення, а замовник сплатити товар і прийняти його.

На виконання зазначеного договору було писані податкові накладні , які містяться у матеріалах справи.

Позивачем відповідно до договорів були сплачені кошти в повному обсязі за зобовязаннями, що випливають з договорів , що підтверджується банківськими виписками , які наявні у матеріалах справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 р. № 509-XII встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) визначено, що платники податку зобовязані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є обєктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”унормовано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно вимог підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу вимог підпункту 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Матеріалами справи встановлено, що податкові накладні вимогам Закону України “Про податок на додану вартість”відповідають, виписані підприємствами, що станом на момент спірних правовідносин є платниками ПДВ, під час здійснення господарських операцій перебували на обліку в Органах ДПІ, на час вчинення угод знаходилися в ЄДРПОУ, що відповідає вимогам підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону, де закріплено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Доказів зворотнього судовим розглядом справи не встановлено.

Згідно вимог підпункту 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналіз вимог Закону України "Про податок на додану вартість" дозволяє суду дійти висновку, що цей спеціальний Закон не передбачає обов'язок платника податків щодо перевірки сплати податку його контрагентами постачальниками, чи перевірки факту надання такими підприємствами податкової звітності. Також цей Закон не містить вимоги до покупця підтверджувати в будь-якій спосіб факт сплати ПДВ до бюджету продавцем (постачальником) або сплачувати цей податок ще раз, якщо він з будь-якої причини не був сплачений продавцем (постачальником) або іншими юридичними особами по ланцюгу від виробника.

Законами України "Про Державну податкову службу в Україні", "Про систему оподаткування", "Про податок на додану вартість", не надано право податковим органам визнавати недійсними документи бухгалтерського обліку та податкові накладні. Таке виключне право чинним законодавством України надане лише суду.

З урахуванням вищенаведених норм законодавства України, дійсних обставин справи у сукупності, підтверджених її матеріалами, суд дійшов висновку, що вміщені в акт Чугуївської обєднаної ДПІ від 03.11.2010 року № 0003882311/0 року висновки документально не підтверджені, не ґрунтуються на даних первинного бухгалтерського обліку та первинних документах підприємства, а обґрунтовані на субєктивних припущеннях перевіряючого, що не узгоджується із вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, Законів України “Про ПДВ”, “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”та вимогами Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005року за реєстр. в Міністерстві юстиції України № 925/11205, яким затверджено “Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”.

Суд зазначає, що ТОВ "ЧЗПА" створено у грудні 2008 р. в результаті перетворення відкритого акціонерного товариства "Чугуївський завод паливної апаратури" відповідно до чинного законодавства. Слід зазначити, що згідно свого Статуту,ТОВ "ЧЗПА" є повним правонаступником ВАТ "Чугуївський завод паливної апаратури", яке було створене в результаті злиття ЗАТ "Чугуївський завод прецизійних виробів" (код ЄДРП 32415476), ЗАТ "Чугуївський завод пристосувань" (код ЄДРПОУ 32415460), ЗАТ "Сільгоспінвестпроект" (код ЄДРПОУ 32236230), ТОВ "Чугуївський завод паливних насосів» (код ЄДРПОУ 33970825), ТОВ "Добробут" (код ЄДРПОУ 32832457), згідно з рішенням установчих зборів Товариства від 30.09.2006 р. і є , у свою чергу, їх правонаступником.

Відповідно до ст. 108 ЦК України перетворення юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обовязки попередньої юридичної особи.

Приписами ст. 19 Конституції України встановлено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіркою виконання цих вимог норми процесуального закону з боку відповідача, дотримання вимог щодо обґрунтованості висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень встановлено не виконання відповідачем п.п. 1, 3-6, 9 зазначеної норми.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" про скасування спірних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області від 03.11.2010 року № 0003882311/0, від 03.12.2010 року № 0003882311/1.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 04 березня 2011 року.

Суддя Панов М.М.