Постанова № 14159748, 22.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 лютого 2011 р. справа №2-а- 13220/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді Старосєльцевої О.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.,

представників

позивача - Захарова О.О.,

відповідача - Пивоварова О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Приватного підприємства "Будівельна компанія "Ікон"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова

провизнання податкового повідомлення-рішення недійсним та скасування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач,Приватне підприємство "Будівельна компанія "Ікон", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 18.10.2010р. № 0000141800/3.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

Висновки суб'єкта владних повноважень, які викладені в акті № 1288/18-015/25612916 від 20.05.2010р., є помилковими. У взаємовідносинах з ПП "Каф-Буд" позивач забезпечив неухильне додержання вимог Закону України "ПроПДВ", господарські операції відбувались за правочином, що повністю відповідає закону, зобов'язання сторін за правочином були виконані в повному обсязі, первинні документи оформлені належним чином, а відтак, відсутні підстави для визнання такого правочину нікчемним.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне.

За висновками акту № 1288/18-015/25612916 від 20.05.2010р. ПП "БК "Ікон" допущено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п. 7.7.1. п. 7.1 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, так як до складу податкового кредиту з ПДВ віднесено суми на підставі складених ПП "Каф-Буд" податкових накладних за нікчемними правочинами.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

За матеріали справи спірне податкове повідомлення - рішення було винесено відповідачем, ДПІ у Ленінському районі міста Харкова з посиланням на Акт № 1288/18-015/25612916 від 20.05.2010 р. з питань правових взаємовідносин позивача з ПП “Каф-Буд”за період з 01.03.2008 р. по 31.05.2008р. (а.с.9-15).

Згідно з висновками зазначеного акту ПП "БК "Ікон" допущено порушення п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: до складу податкового кредиту з ПДВ включено суми податку за березень 2008р. на суму 72.928,00 грн., за квітень 2008р. на суму 62.113,00 грн., за травень 2008р. на суму 81.022,00 грн. по взаємовідносинам з ПП «Каф-Буд», які відбувались в межах нікчемних правочинів.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість викладених в акті №1288/18-015/25612916 від 20.05.2010р. суджень суб'єкта владних повноважень на винесених на підставі таких суджень спірного податкового повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем, ПП „БК „Ікон" (в якості замовника) та ПП «Каф-Буд»(в якості виконавця) склались господарські правовідносини підряду з будівництва, за наслідками проведення господарських операцій у цих правовідносинах позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2008р. ПДВ на суму 72.928,00 грн., за квітень 2008р. ПДВ на суму 62.113,00 грн., за травень 2008р. ПДВ на суму 81.022,00 грн..

Наявність зазначених правовідносин підтверджена витребуваним судом і приєднаним до матеріалів справи актом планової виїзної перевірки від 10.01.2008р. №11/23-217/25612916, який був складений відповідачем без встановлення фактів порушень за взаємовідносинами з ПП «Каф-Буд».

При цьому, за змістом акту від 10.01.2008р. №11/23-217/25612916 відповідач, ДПІ у Ленінському районі міста Харкова дійшов висновку про неможливість перевірки правильності формування позивачем, ТОВ «БК «Ікон»податкового кредиту за взаємовідносинами з ПП «Каф-Буд»через відсутність податкових накладних, які були вилучені підрозділом ДСБЕЗ Харківського міського управління ГУМВСУ в Харківській області згідно з протоколом від 10.07.2008р.

Судом встановлено, що на дату складання акту №1288/18-015/25612916 (т.б. на 20.05.2010р.) відповідач не забезпечив отримання в розпорядження податкового органу первинних документів, відсутність яких зумовила неможливість проведення попередньої перевірки, таких документів в ході перевірки не досліджував, але змінив власну правову позицію з приводу правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за взаємовідносинами з ПП «Каф-Буд»і спростовуючи реальність господарських операцій між ПП «БК «Ікон» та ПП «Каф-Буд», посилався на відсутність ПП «Каф-Буд»за місцезнаходженням, підписання документів обовязкової податкової звітності від імені ПП «Каф-Буд»невідомою особою замість директора ОСОБА_3, відсутність у ПП «Каф-Буд»ресурсів, необхідних для організації та ведення господарської діяльності в сфері будівництва.

З наявних у справі документів слідує, що перелічені мотиви відповідача грунтуються виключно на акті від 02.03.2010р. №785/18-007/34630421, яким були оформлені результати проведеної ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова перевірки діяльності ПП «Каф-Буд». Інших доводів нікчемності вчинених між позивачем, ПП «БК «Ікон»та ПП «Каф-Буд»правочинів акт перевірки №1288/18-015/25612916 від 20.05.2010р. не містить.

Аналізуючи положення п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.11 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом Інструкція), Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії у формі податкових повідомлень-рішень, які ухвалюються органами податкової служби з приводу визначення податкових зобовязань, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих рішень містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих рішеннях.

Вивчивши зміст акту №1288/18-015/25612916 від 20.05.2010р., суд зауважує, що в зазначеному акті не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання господарських операцій за правочинами між позивачем та ПП «Каф-Буд», про відсутність використання позивачем отриманих робіт у власній господарській діяльності, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність перелічених договорів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Так, в ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та ПП «Каф-Буд», до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів, відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Відсутність ПП «Каф-Буд»за місцезнаходженням саме на дати здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Каф-Буд»відповідачем в ході розгляду справи не доведена. При цьому, суд зауважує, що сама по собі обставина відсутності субєкта господарювання за міцезнаходженням не спричиняє нікчемності укладених таким субєктом правочинів.

Вирішуючи спір, суд зважає на положення ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», де указано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9); первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9).

З приписів цієї норми закону слідує, що обставини складання документів обовязкової податкової звітності платника податків за процедурою згідно з ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не мають жодного юридичного значення для дійсності первинних документів, складених субєктом права за наслідками проведення господарських операцій.

Отже, викладений в акті №1288/18-015/25612916 від 20.05.2010р. довід субєкта владних повноважень про нікчемність правочину з мотивів дефекту походження документу обовязкової податкової звітності (в тому числі і податкової декларації з податку на додану вартість) є неспроможним.

Окрім того, суд відмічає, що з огляду на правила належності і допустимості доказів відповідно до ст.70 КАС України висновок спеціаліста №368 від 08.10.2008р. НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області не може бути взятий до судом до уваги як доказ по справі, бо, по-перше, не є висновком експерта, по-друге, не містить даних про особу, на замовлення якої здійснювалось дослідження, по-третє, не утримує підстав для проведення дослідження, а по-четверте, не висвітлює обставин правової процедури, за результатами якого він (слід розуміти висновок) був складений.

Довід відповідача про відсутність реальності господарських операцій за правочинами між ПП «БК «Ікон»та ПП «Каф-Буд»з мотивів недекларування контрагентами позивача своїх зобов'язань з ПДВ також підлягає відхиленню, так як в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Окремо суд бере до уваги, що в судовому засіданні представник позивача та відповідача надали суду пояснення, згідно з якими у спірних правовідносинах ПП «БК «Ікон» не надавало до ДПІ у Ленінському районі міста Харкова ані правочинів, ані первинних документів, правочини та первинні документи не вивчались ДПІ при проведенні перевірки, судження у спірних правовідносинах були здійснені суб'єктом владних повноважень виключно на підставі відомостей, що містяться в акті перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 02.03.2010р. №785/18-007/34630421.

Вказані пояснення цілком узгоджуються з наявними у справі документами.

Суд відмічає, що ненадання суб'єктом владних повноважень - податковим органом оцінки правочинам та первинним документам, на підставі яких платником податків були визначені податкові зобов'язання, згідно з п.3 ч.3 ст.2 КАС України унеможливлює здійснення судової перевірки правомірності та обґрунтованості суджень такого суб'єкта владних повноважень про вчинення платником податкового правопорушення та зумовлює незаконність таких суджень, бо однозначно вказує, що суб'єктом владних повноважень не взяті до уваги усі обставини, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, судження податкового органу про порушення ПП "Будівельна компанія "Ікон" п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ” не може бути визнано обгрунтованим.

Встановлений судом в ході розгляду справи факт відсутності у позивача податкових накладних згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»є підставою для висновку про завищення платником податкового кредиту з ПДВ, проте в акті №1288/18-015/25612916 від 20.05.2010р. факт порушення даної норми закону не відображений, у спірному податковомуу повідомленні рішенні посилань на п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»не має.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів судження про порушення ТОВ "НВФ "Екоп" п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" за взаємовідносинами з ПП “Каф-Буд”.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки в ході судового розгляду ДПІ не було доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення додаткових податкових зобовязань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Приватного підприємства "Будівельна компанія "Ікон", то поданий позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат по справі належить здійснити за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 71, 86, 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Будівельна компанія "Ікон" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 18 жовтня 2010 р. № 0000141800/3.

3. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 28.02.2011 року.

Суддя Старосєльцева О.В.