Постанова № 14159095, 15.02.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2011 р. Справа №2а-11552/10/11/0170 о 15 годині 35 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Бурдейній Г.Ю., розглянув за участі представників сторін:

від позивача Брязгін А. А., довіреність №20 від 16.09.2010 року;

від відповідача Кирюхіна Я. М., довіреність № 1408/9/10 від 20.11.2009року;

від прокуратури Афанасенко К. В., посвідчення №10040

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос»

до Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, Державної податкової інспекції в місті Алушті АР Крим

за участі Прокуратури Автономної Республіки Крим

про стягнення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронос» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державного казначейства України в АР Крим про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно за період лютий-травень 2006р. у сумі 272079,00грн.

Позов мотивовано тим, що всупереч п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» після закінчення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення, а саме з моменту набрання законної сили постановою Господарського суду АР Крим від 22.05.2007р. у справі №2023/2175-2007А, якою скасовано податкове повідомлення-рішення №0006982301/0 від 21.12.2006р. про зменшення суми бюджетного відшкодування, на розрахунковий рахунок ТОВ «Кронос» не було перераховано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 272079,00грн. за лютий-травень 2006р.

Ухвалою суду від 07.09.2010р. закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Прокуратура Автономної Республіки Крим письмом від 01.11.2010р. повідомила про вступ представника прокуратури в процес.

Ухвалою суду від 18.11.2010р. до участі у справі у якості другого відповідача залучено Державну податкову інспекцію у м. Алушта АР Крим.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті позовних вимог.

Відповідач Головне управління Державного казначейства України в АР Крим явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином судовою повісткою. У письмових запереченнях на адміністративний позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити з тих підстав, що стягнення відшкодування податку на додану вартість виконуються згідно з Порядком взаємодії між органами Державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яки обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державного казначейства України та Державною податковою адміністрацією України від 27.04.2004. №82/245. Згідно даного порядку рішення судів про стягнення з бюджету податку на додану вартість здійснюється Державним казначейством України на підставі оригіналу виконавчого документу.

Представник відповідача ДПІ в м. Алушта у судовому засіданні проти позову заперечував, письмові заперечення на адміністративний позові не надав.

Прокурор у судовому засіданні також проти позову заперечував, письмових заперечень на адміністративний позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 31395365, та зареєстрован платником податку на додану вартість за №313953601020.

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим проведено додаткову виїзну позапланову документальну перевірку з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий, березень, квітень,травень 2006 року, за результатами перевірки складено акт від 21.12.2006 року №196/23/31395365 (а.с. 7-11).

Згідно висновків вказаного акту перевірки встановлено порушення п. 1.8 ст.1, п.п 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, не підтверджені матеріалами зустрічних перевірок дані податкового обліку, не підтверджено включення до складу податкових зобовязань підприємствами постачальниками податку на додану вартість та сплату податку на додану вартість до бюджету.

На підставі названих висновків податковим органом зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок на загальну суму 272079,00грн., у тому числі по періодах: лютий 2006р. у розмірі 112661,00грн., березень 2006р. у розмірі 54732,00грн., квітень 2006р. у розмірі 48830,00грн., травень 2006р. у розмірі 55856,00грн.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Алушта прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2006р. №0006982301/0, яким ТОВ «Кронос» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 272079,00грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення у судовому порядку.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що єдиною підставою, яка спростовує право платника податку на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є встановлення обставин, що свідчать про відсутність фактичної сплати податку на додану вартість до бюджету з боку контрагентів позивача, стосовно інших порушень Закону України «про податок на додану вартість» відповідач посилань не має.

Відповідно з п.п 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з матеріалів справи податкові накладні №2 від 07.01.2006р., №3 від 25.01.2006р., №1 від 17.01.2006р., №7 від 09.02.2006р., №6 від 08.02.2006р., №5 від 03.02.2006р., №17 від 23.03.2006р., №20 від 07.04.2006р., №21 від 11.04.2006р., які підтверджують податковий кредит у відповідних періодах, містять всі передбачені законом реквізити.

Крім того, у судовому засіданні досліджені та залічені до матеріалів справи договір підряду від 15.04.2005р. та від 17.11.2005р., акти виконаних робіт за січень, лютий, березень, квітень 2006р., виписки банку про сплату вартості робіт (послуг) в тому числі ПДВ, суми податкового кредиту по яких брали участь при розрахунку бюджетного відшкодування.

Відтак суд дійшов висновку про те, що позивачем дотримані всі умови Закону України «Про податок на додану вартість» щодо виникнення права на податковий кредит за вказаний період.

Відповідно до п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній в перевіряємому періоді) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до вимог п.п 7.4.5 п. 7.4 ст.7 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Так згідно п.п 7.7.1 цього пункту сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно п.п 7.7.2. якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду. Тобто відповідно до викладених норм, вбачається що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість розраховується на основі показників сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкового зобовязання з вказанного податку та у випадку відємного значення податку на додану вартість відшкодуванню підлягає частина, що фактично була сплачена платником податку постачальникам товару. В результаті судового розгляду рішенням Господарського суду АР Крим визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим №0006982301/0 від 21.12.2006р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 272079,00грн.(постанова від 22.05.2007р. по справі №2-23/2175-2007А) . Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2007р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим залишена без задоволення, постанова господарського суду АР Крим від 22.05.2007р. у справі №2-23/2175-2007А залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.05.2009р. касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2007р. та постанову господарського суду АР Крим від 22.05.2007р. у справі№2-23/2175-2007А залишена без задоволення. Ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2007р. залишена без змін. Відповідно до п.1 ст. 72 обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином протиправність податкового повідомлення рішення №0006982301/0 від 21.12.2006р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 272079,00грн. є встановленою, та доказуванню не підлягає.

Відповідно до п.п 7.7.8 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідач не надав доказів, що здійснено перерахунок грошових коштів (бюджетного відшкодування) на розрахунковий рахунок позивача.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.02.2011 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 21.02.2011 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос» (98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна,2, ЕДРПОУ 31395365) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 272079(двісті сімдесят дві тисячі сімдесят девять) грн. 00коп.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос» 1700,00(одна тисяча сімсот)грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду

Суддя Москаленко С.А.