Постанова № 14159038, 09.03.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2011 р. Справа № 38/194-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т. В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Панкової А.С. за довіреністю б/н від 21.01.11 р.

1-го відповідача - Фесенка С. В за довіреністю б/н від 17.11.10 р.

2-го відповідача - не зявився

3-го відповідача - не зявився

третьої особи - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4682Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2010 року у справі № 38/194-10

за позовом ПП ВКФ "Санрайс", м. Алчевськ

до 1. ПП "Віват-Енерго", п. Комсомольський

2. ВАТ "Подільський цемент" ,м. Каменець-Подольський

3. ТОВ "ББК - ФАРМ" , м. Київ

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ ЦОФ "Штерівська" , м. Красний луч

про стягнення 1023408,94 грн.

встановила:

В серпні 2010 року ПП ВКФ "Санрайс" (далі позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ПП "Віват-Енерго" (далі 1-й відповідач), в якому просив стягнути з 1-го відповідача суму боргу за поставлену продукцію " вугілля марки "Тк" на суму 1023408,94 грн. та судові витрати.

29.09.2010 р. за клопотанням позивача ухвалою господарського суду Харківської області третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено ТОВ "ББК-Фарм".

07.10.2010 р. місцевим господарським судом в якості 2-го відповідача було залучено ВАТ "Подільський цемент" та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ ЦОФ "Штерівська".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2010 р. залучено 3-м відповідачем ТОВ "ББК - ФАРМ".

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2010 по справі № 38/194-10 (головуючий суддя Жельне С.Ч., судді Сальнікова Г.І., Лаврова Л.С.) в позові відмовлено повністю.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на ПП "Віват-Енерго". В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Як зазначає позивач, в порушення вимог ст. 655 ЦК України суд першої інстанції встановив факт поставки за договором № 27/10 від 27.10.2009 р., укладеного між ПП ВКФ "Санрайс" та ПП "Віват-Енерго", однак відмовив в стягненні вартості поставленого товару, незважаючи на доведеність факту поставки за даним договором. На думку позивача, факт поставки підтверджується залізничними квитанціями № 51966425 від 10.12.09 р., № 51966426 від 10.12.09 р., № 51966429 від 11.12.09 р., № 51966428 від 11.12.09 р., № 51966431 від 12.12.09 р., № 51966430 від 12.12.09 р., № 51966432 від 14.12.09 р., № 51966433 від 14.12.09 р., накладною № 1/12-1 від 14.12.09 р., податковими деклараціями та актом прийому передачі вугільної продукції № 1/12-1 від 14.12109 р., складеним між ПП ВКФ "Санрайс" та ПП "Віват-Енерго". Також позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції не врахував того факту, що поставка вугілля у кількості 2766 т. була здійснена у відповідності до п. 3.1 вищезазначеного договору на підставі заявки ПП "Віват-Енерго". Також судом першої інстанції не було враховано факту, що договір поставки вугілля був укладений тільки між ПП ВКФ "Санрайс" та ПП "Віват-Енерго", у звязку з чим іншою юридичною особою поставка здійснена бути не могла. Як стверджує позивач, вугільна продукція була відправлена за реквізитами, наданими ПП "Віват-Енерго", відповідно до п. 10 вищевказаного договору, де вказано, що отримувачем вугілля є ВАТ "Подільський цемент", а у графі особливі відмітки залізничних квитанцій повинно бути зазначено "для ТОВ "ББК - ФАРМ". В апеляційній скарзі позивач зазначає, що в порушення вимог ст. ст. 689, 690 ЦК України суд першої інстанції не дослідив того факту, що ПП "Віват-Енерго" не надані докази відмови від прийняття товару та повідомлення про це ПП ВКФ "Санрайс". Також в своїй апеляційній скарзі позивач стверджує, що після прийняття товару ПП "Віват-Енерго" 14.12.09 р. направив на адресу ПП ВКФ "Санрайс" факсимільним звязком акт прийому-передачі від 14.12.09 р. Щодо невідповідності висновків суду першої інстанції, позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про невиконання ПП ВКФ "Санрайс" п. 3.4 вищезазначеного договору. Так апелянт зазначає, що в матеріалах справи міститься опис та квитанція, що підтверджує факт направлення на адресу ПП "Віват-Енерго" оригіналів накладних, акту прийому-передачі, рахунку-фактури, залізничних квитанцій, податкової накладної. Також в апеляційній скарзі позивач вказує на необґрунтованість посилання господарського суду першої інстанції на витяг, що наданий Харківським філіалом ВАТ "Укртелеком" м. Зміїв, який нібито свідчить про відсутність між сторонами факсового листування, на тій підставі, що витяг стосується телефону, зареєстрованому на ОСОБА_1, а не на ПП "Віват-Енерго" та, що з витягу не вбачається, що вказаний телефон є факсом.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.12.10 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено до розгляду на 31.01.11 р. та запропоновано надати до суду апеляційної інстанції відповідачам та третій особі - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, позивачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду 28.01.2011 р. 1-й відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача за вх. № 1001, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необґрунтованою, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає законним, обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Позивачем на виконання вимог ухвали апеляційного суду надані письмові пояснення за вх. № 1088 від 31.01.11 р., в яких він підтримує вимоги апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.11 р. розгляд справи було відкладено на 23.02.11 р. та запропоновано надати до суду апеляційної інстанції позивачу - оригінали відвантажувальних документів, оригінали заявки на відвантаження та акту прийому-передачі товару, податкову декларацію та розшифровку по ПДВ в розрізі контрагентів, додаткові пояснення про причини відсутності висновку SGS, 1-му відповідачу - дані податкового обліку в розрізі контрагентів, дані бухгалтерського обліку про відсутність оплати від контрагентів за спірну партію вугілля, 2-му та 3-му відповідачам, третій особі - додаткові докази та письмові пояснення в обґрунтуванням своєї позиції по справі.

Позивачем на виконання вимог ухвали апеляційного суду надано 17.02.11 р. надано уточнений розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку самостійно виявлених помилок за грудень 2009 р., розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2009 р. Також надані пояснення щодо відсутності висновку SGS, в яких він зазначає, що у відповідності до вимог п. 4.5 договору купівлі-продажу вугільної продукції № 27/10 від 27.10.09 р. отримання висновку вуглехімічної лабораторії SGS є правом покупця, тобто ПП "Віват-Енерго" мав право звернутись до даної лабораторії за висновком у випадку, якщо у нього виникли сумніви щодо якості поставленого вугілля. Так як ПП "Віват-Енерго" вугілля прийняв, претензій щодо якості не предявляв, а відповідно не скористався своїм правом на залучення незалежної лабораторії SGS.

У судовому засіданні 23.02.11 р. було оголошено перерву до 02.03.11 р.

ВАТ "Подільський цемент", ТОВ "ББК - ФАРМ" та ТОВ ЦОФ "Штерівська" відзивів на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання 02.03.11 р. своїх представників не направили, причину неявки не повідомили, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи не заявляли). Дослідженням матеріалів справи встановлено, що вони були належним чином повідомлені про час та місце проведення засідання суду, про що свідчить відмітка на зворотній сторін ухвали, які були надіслані на адреси сторін.

Враховуючи належне повідомлення відповідачів та третьої особи про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача за відсутності представників відповідачів та третьої особи, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та 1-го відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Звертаючись до господарського суду Харківської області з позовною вимогою про стягнення з відповідача заборгованості, позивач посилався на те, що між ним та 1-м відповідачем існували договірні стосунки, в межах яких позивач передавав відповідачу певний товар (вугілля), однак, останній отриманий товар не оплатив, що й стало підставою для подання позовної заяви.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд посилався на відсутність доказів факту поставки вугільної продукції.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх безпідставними та такими, що суперечать наявним у справі доказам.

Колегією суддів встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

17.10.2009 року між ПП "Віват-Енерго" та ПП ВКФ"Санрайс" було укладено договір купівлі-продажу вугільної продукції за № 27/10.

У відповідності до предмету договору продавець (позивач по справі) зобовязався продати, а покупець (1-й відповідач) зобовязався купити вугільну продукцію, ціна, якість, кількість якої обумовлюється в специфікації, яка є невідємною частиною договору.

На виконання вимог договору позивачем була здійснена поставка вугілля марки "Тк" кількості 2766 т. на загальну суму 1023408,94 грн., що підтверджується залізничними квитанціями № 51966425 від 10.12.09 р., № 51966426 від 10.12.09 р., № 51966429 від 11.12.09 р., № 51966428 від 11.12.09 р., № 51966431 від 12.12.09 р., № 51966430 від 12.12.09 р., № 51966432 від 14.12.09 р., № 51966433 від 14.12.09 р., накладною № 1/12-1 від 14.12.09 р., податковими деклараціями та актом прийому передачі вугільної продукції № 1/12-1 від 14.12109 р., складеним між ПП ВКФ "Санрайс" та ПП "Віват-Енерго".

Додатковою угодою до договору N 1 сторони узгодили якісні показники вугілля, що підлягає поставці, зокрема, вугілля марки "ТК", кількістю 3000 тон, зольність, вологість і встановили знижки у разі недотримання узгоджених показників.

Сторони в договорі передбачили, що продавець поставляє вугілля залізничним транспортом навалом, як в відкритих напіввагонах з відкриваючими люками, так і в глуходонних вагонах на умовах FСА (Інкотермс 2000). Поставка продукції проводиться на підставі письмових заявок покупця, або шляхом проведеної оплати (п.3.1 договору).

У відповідності до п. 3.4. сторони погодили, що продавець зобовязаний надати покупцю оригінали наступних документів: сертифікат якості вуглехімічної лабораторії, залізничну накладну, рахунок-фактуру на поставку вугілля, акт прийому-передачі вугільної продукції, податкову накладну, лист на підтвердження права власності на продукцію.

27.10.2009 року сторони підписали специфікацію № 1, якою погодили суму специфікації 1110000,00 грн., якісні показники вугілля, ціну та кількість. Строк поставки листопад 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в обґрунтування заявлених вимог надані квитанції про приймання вантажу за №№ 51966433 , 51966432, 51966430, 51966431, 51966429, 51966428, 51966425, 51966426, копія акту приймання-передання вугільної продукції №1/12 від 14.12.2009 р., копія акту вуглехімічної лабораторії SGS від 21.12.2009 р.

Представник 1-го відповідача заперечив ці докази, посилаючись на те, що акт за № 1/12-1 приймання-передачі камяного вугілля від 14.12.2009 року по договору № 27/10 від 27.10.2009 року між ПФ ПКФ "Санрайс" та ПП "Віват-Енерго" 1-м відповідачем не підписувався та не передавався факсограмою, про що свідчить виписка із послуг наданих Харківською філією ВАТ "Укртелеком" м. Зміїв. Також представник 1-го відповідача послався на відсутність у позивача оригіналів документів відповідно до переліку, зазначеного у п. 3.4 договору № 27/10 купівлі-продажу вугільної продукції.

Колегія суддів не погоджується з цими аргументами, виходячи з наступного.

Відсутність у позивача оригіналів документів обумовлена їх вилученням в ході досудового слідства по кримінальній справі, про що позивачем надана колегії суддів копія протоколу вилучення від 19.11.2010 р.

Крім того, в матеріалах справи міститься опис та квитанція, які підтверджують направлення 1-му відповідачу накладних, акту прийому передачі, рахунків-фактур, залізничних квитанцій, податкових накладних.

Посилання місцевого господарського суду на витяг, що наданий Харківським філіалом ВАТ "Укртелеком" м. Зміїв, який нібито свідчить про відсутність між сторонами факсового листування, колегія суддів також вважає необґрунтованим, оскільки з витягу вбачається, що номер телефонного звязку, зазначеній у витягу, зареєстрований на фізичну особу ОСОБА_1, а не на ПП "Віват-Енерго" та в витягу не зазначено, що телефонний номер використовується для факсового звязку.

В ході слухання справи представник 1-го відповідача заявив заперечення, відповідно до яких поставка товару (вугілля) дійсно мала місце, однак була здійснена цим відповідачем шляхом придбання вугілля у ПП «Петрополіс».

Це заперечення проти позову колегія суддів відкидає, опираючись на наступне.

Представлені представником 1-го відповідача договір з ПП «Петрополіс», акт приймання-передання вугілля, інші докази взаємовідносин з цим підприємством свідчать виключно про наявність договірних відносин з ПП «Петрополіс»і не свідчать про те, що позивачем вугілля не постачалося. Відповідачем не надано жодних доказів того, що поставлене за наявними у справі товарно-транспортними документами вугілля було завантажене в межах угоди з ПП «Петрополіс». Квитанції на завантаження вугілля у 1-го відповідача відсутні.

В той же час представником позивача надані суду квитанції про приймання вантажу №51966433 від 14.12.2009 р. та інші, які безспірно підтверджують завантаження вугілля позивачем через ТОВ ЦОФ «Штерівське».

У відповідності до вимог п. 10 договору вугільна продукція була відправлена по реквізитам, наданим ПП "Віват-Енерго", в яких було зазначено отримувачем вугілля ВАТ "Подільський цемент" і отримана даним підприємством.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі зясовані та правильно оцінені обставини у справі, а тому ухвалене ним рішення пілягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог позивача має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101,102, п.2 ст. 103, п. п. 2-4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ПП ВКФ "Санрайс", м. Алчевськ задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.11.10 у справі № 38/194-10 скасувати та прийняти нове нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ПП "Віват-Енерго" (63460, Харківська область, Зміївський район, п. Комсомольський, вул. Фрунзе, 7/6, ЕДРПОУ 35994125, р/р 26005301731129 в ПІБ п. Комсомольський Харківської області, МФО 351210, свідоцтво ПДВ № 100147761) на користь ПП ВКФ "Санрайс" (94214, м. Алчевськ, Луганської області, вул. Леніна, 94/37, ЕДРПОУ 30091268, р/р 260010537899117 в ЛФ "ПриватБанк", МФО 3014795, свідоцтво ПДВ № 16269100) 1023408,94 грн.

Стягнути з ПП "Віват-Енерго" (63460, Харківська область, Зміївський район, п. Комсомольський, вул. Фрунзе, 7/6, ЕДРПОУ 35994125, р/р 26005301731129 в ПІБ п. Комсомольський Харківської області, МФО 351210, свідоцтво ПДВ № 100147761) на користь ПП ВКФ "Санрайс" (94214, м. Алчевськ, Луганської області, вул. Леніна, 94/37, ЕДРПОУ 30091268, р/р 260010537899117 в ЛФ "ПриватБанк", МФО 3014795, свідоцтво ПДВ № 16269100) 15351,14 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову та апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя В.Я. Погребняк

суддя Т.В. Гончар

суддя М.М. Слободін

Повний текст постанови складено та підписано 04.03.2011 року.