Рішення № 14158798, 22.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р. Справа № 5023/331/11

вх. № 331/11

Суддя господарського суду Бровченко І.О.

при секретарі судовогозасідання Вишневський О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Моїсеєнко Карина Олександрівна відповідача - Богомазов Павло Сергійович

розглянувши справу за позовом ТОВ ВО "Днепро" м. Харків

до 1.ФОП ОСОБА_4, м. Харків

2.Комунальне підприємство" Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 3-я особа Інспекція Державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області 3-я особа Інспекцію Державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області

про виконання договору комісії

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Днепро" звернувся до господарського суду з позовом до ФОП ОСОБА_4 та до Комунального підприємства" Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про витребування з володіння ФОП ОСОБА_4 нежитлових приміщень 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2. та про зобов'язання Комунального підприємства" Харківське міське бюро технічної інвентаризації" внесення змін щодо скасування державної реєстрації права власності за ФОП ОСОБА_4 та поновлення за товариством з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Днепро" реєстрації права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач набув право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 05.05.2005 року укладеному між позивачем та ОСОБА_5, в подальшому право власності на нежитлові приміщення було переоформлено на підставі рішення господарського суду Харківської області від 11.08.2008 року по справі № 05/164-08 поза межами волі позивача на ОСОБА_5, який здійснив відчуження нежитлових приміщень за договором купівлі-продажу від 12.09.2008 року на користь ОСОБА_1, в подальшому право власності на нежитлові приміщення було набуте відповідачем 1, рішення господарського суду Харківської області від 11.08.2008 року по справі №05/164-08 було скасоване постановою Харківського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України по справі №05/164-08, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2010 року у справі №2-1371/10/04 визнаний недійсним договором купівлі-продажу від 12.09.2008 року, постановою заступника прокурора Київського району м. Харкова від 29.04.2009 року була порушена кримінальна справа за фактом шахрайства групою осіб, підставою якої було те, що група осіб отримавши рішення господарського суду відповідно до якого право власності на нежитлові приміщення було визнане за ОСОБА_5, здійснила відчуження цих нежитлових приміщень на користь ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 12.09.2008 року.

Позивач вказує, що право власності позивача на нежитлові приміщення встановлено судами, зокрема господарськими у справі №05/164-08 та загальної юрисдикції у справі №2-1371/10/04, у відповідача 1 відсутні докази виникнення права власності на спірне майно які б відповідали вимогам чинного законодавства. Позивач вказує на недобросовісність відповідача 1, яка підтверджується на думку позивача тим, що ОСОБА_5 зняв арешт з нежитлових приміщень 12.09.2008 року, та замовив реєстрації нежитлових приміщень на себе, 12.09.2008 року замовив витяг на відчуження нежитлових приміщень, 12.09.2008 року отримав витяг та в цей же день право власності було переоформлено на ОСОБА_1, який у процедурі власного банкрутства переоформив право власності на нежитлові приміщення на відповідача 1, нежитлові приміщення були переоформлені не відповідача негайно без дотримання строків та конкурсних умов реалізації, майно знаходилося під арештом. Позивач вказує на обізнаність відповідача 1 про незаконність переоформлення майна, а можлива необізнаність не виправдовує відповідача 1.

Таким чином позивач просить задовольнити позовні вимоги керуючись ст. ст. 319, 387, 388 ЦК України, та посилаючись на п. 10 Постанови пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009 року, згідно якої майно може бути витребуване у особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав передбачених ст. 388 ЦК України.

Відповідач 1 позовні вимоги заперечує посилаючись на те, що на момент набуття права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2, відповідач не був обізнаний про наявність будь-яких спорів чи будь яких суперечок стосовно нежитлових приміщень, та не міг про них знати, є добросовісним набувачем який придбав нежитлові приміщення у арбітражного керуючого Тризна О.В. на виконання судового рішення постанови господарського суду Харківської області від 16.10.2008 року по справі №Б-19/155-08 про визнання банкрутом ОСОБА_1 за відплатним договором, от же визнання недійсними (скасування) правочинів та судових рішень на підставі яких нежитлові приміщення вибули з власності позивача, та на підставі яких право власності на нежитлові приміщення переходило до ОСОБА_5 та ОСОБА_1, не тягне за собою можливість витребування нежитлових приміщень у відповідача будь-якими його попередніми власниками, оскільки ч.2 ст.388 ЦК України встановлює виключення для застосування п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Представник другого відповідача у призначене судове засідання не з'явився, однак надав через канцелярію суду пояснення в яких зазначає про те, що він не отримував копії позовної заяви у зв'язку з чим може надати письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог.

Представник третьої особи у своїх поясненнях просить суд розглянути справу без його участі.

Відповідно до статті 33 ГПК України, обовязок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Між позивачем та ОСОБА_5 був укладений договір-купівлі продажу від 05.05.2005 року згідно якого ОСОБА_5 передав у власність позивача нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 серпня 2008 р. по справі № 05/164-08 (з урахуванням ухвали від 11 вересня 2008 р. про виправлення описки), яке набрало законної сили, договір-купівлі продажу від 05.05.2005 року був визнаний недійсним, визнано право власності на нежитлові приміщення першого поверху N 64,66-84; другого поверху N 121-133, третього поверху N 184-199 в літ. "А-3" загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 за фізичною особою підприємцем ОСОБА_5.

Право власності на нежитлові приміщення на підставі рішенням господарського суду Харківської області від 11 серпня 2008 р. по справі № 05/164-08 (з урахуванням ухвали від 11 вересня 2008 р. про виправлення описки) було зареєстровано за ОСОБА_5 у державному реєстрі правочинів та реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 20218617 від 12.09.2008 року.

Між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу від 12.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 за реєстровим № 1878, згідно якого ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_1 нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2., цей правочин зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за №3133230, що підтверджується витягом з Державного Реєстру правочинів № 6504952 від 12.09.2008 року.

Право власності на нежитлові приміщення було зареєстровано за ОСОБА_1- КП ХМБТІ за №2351405 номер запису: 2378 в книзі: 1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20249777 від 16.09.2008 року.

Постановою господарського суду Харківської області від 16.10.2008 року по справі № Б-19/155-08 ОСОБА_1 визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Тризна Олександр Васильйович, ліцензія серії АБ № 216777 від 01.03.2005 року., зобов'язано ліквідатора - арбітражного керуючого Тризну О.В. здійснити продаж всього майна ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.10.2008 року по справі № Б-19/155-08 включення ліквідатором - арбітражним керуючим Тризной О.В. до складу ліквідаційної маси банкрута ОСОБА_1 нежитлових приміщень 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2., визнано таким, що відповідає вимогам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Арбітражним керуючим Тризной О.В. опубліковане оголошення в бюлетені “Еко-Панорама” всеукраїнський щомісячник №10 від 16.10.2008 року та газеті “Трибуна акціонера“ №45(97) від 16.10.2008 року про проведення аукціону з продажу нежитлових приміщень 17.11.2008 року.

Відповідно до протоколу №1 аукціонних торгів на “Універсальній біржі “Гермес” від 17.11.2008 року переможцем аукціону з продажу нежитлових приміщень став відповідач 1- ОСОБА_4.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №21009830 від 21.11.2008 року право власності на нежитлові приміщення було зареєстроване за ОСОБА_1

Між арбітражним керуючим Тризною О.В. та відповідачем 1 був укладений договір-купівлі продажу нежитлових приміщень від 24.11.2008 року посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №2373, згідно якого арбітражний керуючий Тризна О.В. передав у власність відповідача 1 нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2, цей правочин зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за №3244312, що підтверджується витягом з Державного Реєстру правочинів № 6772115 від 24.11.2008 року

Право власності на нежитлові приміщення було зареєстровано за відповідачем 1- КП ХМБТІ за №2351405 номер запису: 2378 в книзі: 1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21027092 від 24.11.2008 року.

Відповідно до договору купівлі продажу нежитлових приміщень від 24.11.2008 року предметом цього договору згідно п. 1.1 є продаж нежитлових приміщень 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2, за ціною 2662847,00 грн. ліквідатором ОСОБА_1- арбітражним керуючим Тризной О.В. в порядку встановленому для виконання постанови господарського суду Харківської області від 16.10.2008 року по справі №Б-19/155-08 відповідачу 1, на підставі протоколу № 1 аукціонних торгів на “Універсальній біржі “Гермес” від 17.11.2008 року.

Відповідно до витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 24.11.2008 року від 24.11.2008 року, з державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави №21791155 від 24.11.2008 року будь які арешти, заборони та обтяження на нежитлових приміщеннях відсутні.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України - право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК України - якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації

От же враховуючи приписи ст.ст. 334, 657 ЦК України суд вважає, що після державної реєстрації договору купівлі-продажу від 12.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 за реєстровим №1878 право власності на нежитлові приміщення виникло у ОСОБА_1, а після державної реєстрації договору-купівлі продажу нежитлових приміщень від 24.11.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 373, право власності на нежитлові приміщення виникло у відповідача 1, тобто з моменту державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення за іншими особами ніж позивач, позивач втратив право власності на нежитлові приміщення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2008 року по справі №05/164-08 - рішення господарського суду Харківської області від 11 серпня 2008 р. (з урахуванням ухвали від 11 вересня 2008 р. про виправлення описки) по справі № 05/164-08 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Як виходить з постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2008 року по справі № 05/164-08, сторонами у цієї справі був позивач та ОСОБА_5, який був відсутній у судовому засіданні от же не міг знати про прийняте рішення.

ОСОБА_1, арбітражний керуючий Тризна О.В., відповідач 1 не були залучені до розгляду у господарських судах справи № 05/164-08 у тому числі у апеляційному, зокрема у засіданні Харківського апеляційного господарського суду 24.11.2008 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надані докази що 24.11.2008 року в момент укладання договору-купівлі продажу нежитлових приміщень від 24.11.2008 року за яким право власності на нежитлові приміщення виникло у відповідача 1, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №2373, відповідач 1 був обізнаний про наявність будь-яких суперечок або претензій позивача що до нежитлових приміщень.

От же суд встановив, що відповідач 1 є добросовісним набувачем нежитлових приміщень 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2, та не погоджується з позивачем, що відповідач 1 є недобросовісним набувачем нежитлових приміщень, через те що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в один день 12.09.2008 року знімали арешти, отримували витяги та укладали договір купівлі продажу нежитлових приміщень від 12.09.2008 року, посилання позивача на От же суд встановив, що відповідач 1 є добросовісним набувачем нежитлових приміщень 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2, та не погоджується з позивачем, що відповідач 1 є недобросовісним набувачем нежитлових приміщень, через те що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в один день 12.09.2008 року знімали арешти, отримували витяги та укладали договір купівлі продажу нежитлових приміщень від 12.09.2008 року, посилання позивача на обізнаність відповідача 1 в момент укладання ним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24.11.2008 року про незаконність переоформлення майна не підтверджується доказами та матеріалами справи.

обізнаність відповідача 1 в момент укладання ним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24.11.2008 року про незаконність переоформлення майна не підтверджується доказами та матеріалами справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не є стороною договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24.11.2008 року, сторонами цього договору є продавець арбітражний керуючий Тризна О.В., призначений постановою господарського суду Харківської області від 16.10.2008 року по справі №Б-19/155-08, та покупець відповідач 1.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2010 року у справі № 2-1371/10/04 визнаний недійсним договором купівлі-продажу від 12.09.2008 року укладений між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Як виходить з рішення Київського районного суду м. Харкова в судовому засіданні 28.10.2010 р. представники позивача просили залишити без розгляду позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу не житлових приміщень між арбітражним керуючим Тризна О.В. та ФОП ОСОБА_4 від 24 листопада 2008 року, визнання за ТОВ ВО«Днепро» права власності на ці не житлові приміщення, зобовязання КП «Харківське БТІ» скасувати державну реєстрацію права власності не житлові приміщення за ФОП ОСОБА_4 та поновлення реєстрації за позивачем та в частині зобовязання ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4 не чинити перешкод у реалізації прав власності на спірні не житлові приміщення.

Отже відповідач 1 на момент винесення рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2010 року у справі №2-1371/10/04 не був стороною у цієї справі.

У постанові заступника прокурора Київського району м. Харкова від 29.04.2009 року на яку посилається позивач не міститься відомостей про вчинення злочину відповідачем 1, також позивачем не надано доказів, що до винесення судом вироку у цієї кримінальній справі.

Відповідно до постанови ст. слідчого СВ Київського РВ ГУМВСУ в Харківській області майора міліції Садової Н.А. від 19.07.2010 року кримінальна справа була закрита за відсутністю складу злочину.

Відповідно до ст. 35 ГПК України - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи укладений договір-купівлі продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2. від 24.11.2008 року посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 2373, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за №3244312, що підтверджується витягом з Державного Реєстру правочинів №6772115 від 24.11.2008 року, зареєстроване право власності на нежитлові приміщення за відповідачем 1- КП ХМБТІ за №2351405 номер запису: 2378 в книзі: 1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21027092 від 24.11.2008 року, суд, з урахуванням ст. 334, 657 ЦК України, не погоджується з твердженнями позивача, що у відповідача 1 відсутні докази виникнення права власності на спірне майно, які б відповідали вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав; власність зобов'язує; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі; Держава не втручається у здійснення власником права власності; діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом; особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи вищевикладене суд не вбачає застосування ст. 387 ЦК України, оскільки судом було встановлено, що відповідач 1, є добросовісним набувачем, який набув право власності на нежитлові приміщення1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2. від арбітражного керуючого Тризни О.В., який діяв на підставі постанови господарського суду Харківської області від 16.10.2008 року у справі №Б-19/155-08 про банкрутство ОСОБА_1, на підставі договору-купівлі продажу нежитлових приміщень від 24.11.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №2373, належність ОСОБА_1 нежитлових приміщень підтверджувалося витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №21009830 від 21.11.2008 року. Право власності набуте ОСОБА_1 на підставі договору-купівлі продажу від 12.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 за реєстровим №1878, зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів за №3133230, що підтверджується витягом з Державного Реєстру правочинів №6504952 від 12.09.2008 року, зареєстровано КП ХМБТІ за №2351405 номер запису: 2378 в книзі: 1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20249777 від 16.09.2008 року, який на момент набуття права власності відповідача 1 на нежитлові приміщення позивачем не оспорювався.

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ч.2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 53 ЦК України - фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.21 Постанови №15 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року “Про судову практику в справах про банкрутство” - за змістом статей 1 та 5 Закону боржником у справі про банкрутство може бути фізична чи юридична особа, яка в установленому порядку отримала статус субєкта підприємницької діяльності, а також юридична особа, яка діє у формі споживчого товариства, благодійного чи іншого фонду.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”- ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”- усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”- ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.

Відповідно до ч.3 ст. 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”- у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” - продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” - інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

Відповідно до ч.7 ст. 48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

Відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 26.10.2010 р. по справі №Б-19/155-08 про затвердження ліквідаційного балансу - суду наданий звіт про роботу ліквідатора і документи, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, заслухавши пояснення ліквідатора, суд встановив, що після визнання ФОП ОСОБА_1, банкрутом, ліквідатором у відповідності до ст.ст.22-34 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон) були виконані всі необхідні дії по ліквідації банкрута, затверджено наданий суду ліквідаційний звіт, припинено провадження у справі про банкрутство.

Матеріали справи містять відомості, що позивач неодноразово оскаржував судові рішення у справі №Б-19/155-08 про банкрутство ОСОБА_1, однак скарги позивача були залишені апеляційними та касаційними інстанціями без задоволення.

Судом прийнято до уваги, що звіт ліквідатора є підсумковим документом, який підтверджує належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури ФОП- ОСОБА_1, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про припинення провадження у справі, от же прийняття ухвали господарським судом Харківської області від 26.10.2010 р. по справі №Б-19/155-08 про затвердження ліквідаційного балансу (розгляд звіту ліквідатора) свідчить про те, що господарський суд у справі про банкрутство ОСОБА_1 при винесені ухвали якою затверджений звіт ліквідатора ОСОБА_1-арбітражного керуючого Тризна О.В. належним чином дослідив відповідність продажу ліквідатором нежитлових приміщень порядку та вимогам Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Судом встановлено, що відповідач 1 набув право власності на нежитлові приміщення договору купівлі продажу нежитлових приміщень від 24.11.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №2373, на підставі протоколу №1 аукціонних торгів на “Універсальній біржі “Гермес” від 17.11.2008 року, відповідно до якого відповідач 1 запропонував найвищу ціну, та про які усі зацікавлені особи були повідомлені за 30 календарних днів через публікацію оголошення у місцевій пресі - бюлетені “Еко-Панорама” всеукраїнський щомісячник №10 від 16.10.2008 року та газеті “Трибуна акціонера“ №45(97) від 16.10.2008 року.

Таким чином твердження позивача про те, що нежитлові приміщення були переоформлені на відповідача 1 негайно без дотримання строків та конкурсних умов реалізації та майно знаходилося під арештом не підтверджено доказами та не відповідають матеріалам справи.

Судом встановлено, що нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2. були продані ФОП ОСОБА_4, як добросовісному набувачу, на виконання судового рішення - постанови господарського суду Харківської області від 16.10.2008 року по справі №Б-19/155-08 за відплатним договором купівлі продажу нежитлових приміщень від 24.11.2008 року за 2662847,00 грн., які відповідно до 2.2. цього договору були повністю сплачені відповідачем арбітражному керуючому Тризні О.В.

Таким чином вимоги позивача про витребування нежитлових приміщень у відповідача 1, на підставі ст. 388 ЦК України, в зв'язку з тим, що нежитлові приміщення вибули з власності (володіння) позивача без його волі, не можуть бути задоволені оскільки з урахуванням ч.2 ст.388 ЦК України нежитлові приміщення не можуть бути витребувані з власності відповідача 1 на користь позивача, як такі, що продані в порядку встановленому на виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині витребування з володіння ФОП ОСОБА_4 нежитлових приміщень 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2. заявлені позивачем не обґрунтовано, оскільки вони спростовуються доказами наданими першим відповідачем, в зв'язку з чим суд вважає за не необхідне у задоволені позову відносно першого відповідача відмовити.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Комунального підприємства „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" внесення змін щодо скасування державної реєстрації права власності за ФОП ОСОБА_4 та поновлення за товариством з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Днепро" реєстрації права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2. , то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство;3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів. Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 частини1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 вказаного Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Так, позивач просить суд зобов'язати Комунального підприємства „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" внесення змін щодо скасування державної реєстрації права власності за ФОП ОСОБА_4 та поновлення за товариством з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Днепро" реєстрації права власності на нежитлові приміщення, тобто спонукати державний орган реєстрації здійснити певні дії в межах повноважень покладених на нього законом .

Діяльність Комунального підприємства „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" по здійсненню відповідної реєстрації нерухомого майна регулюється Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідно до п. 5 Прикінцевих положень якого до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості провадиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Таким чином, Комунального підприємства „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" у спірних правовідносинах є уповноваженим державою органом по здійсненню владних функцій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості. Спори, що виникають з приводу реалізації цих владних функцій є публічно-правовими спорами та підлягають розгляду як справи адміністративної юрисдикції за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому суд вважає за необхідне припинити провадження по справі в частині заявленої вимоги про зобов'язання Комунального підприємства „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" внесення змін щодо скасування державної реєстрації права власності за ФОП ОСОБА_4 та поновлення за товариством з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Днепро" реєстрації права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2 , - на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки цей спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У задоволенні заявленого позивачем клопотання про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2, слід відмовити, оскільки позивачем не надано письмових доказів в підтвердження обставин, викладених в клопотанні про забезпечення позову та доказів, які б свідчили про неможливість виконання рішення у разі невжиття таких заходів.

Відповідно до ст. 27 ГПК України - треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Враховуючи такий висновок, суд відмовляє у задоволені клопотання відповідача 1, про залучення арбітражного керуючого Тризна О.В. у якості третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, оскільки прийняте судом рішення не впливає на його права або обов'язки щодо однієї з сторін, з тих же підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення у якості третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 53, 319, 330, 334, 387, 388, 657 ЦК України, ст.ст. 22-34,47-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст 13,15 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, Постановою №15 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року “Про судову практику в справах про банкрутство”, Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року, ст.ст.1,4,12,22, 43,44-49,66,75,82- 85ГПК Ураїни, суд-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2, відмовити.

2. У задоволення клопотання першого відповідача про залучення в якості третьої особи на стороні відповідача , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору арбітражного керуючого Тризну О.В відмовити.

3. У задоволенні позовних вимог в частині витребування з володіння Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1,адреса: АДРЕСА_1) на користь товариство з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Днепро" нежитлових приміщень 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2. відмовити.

4. В частині зобов'язання Комунального підприємства „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" внести зміни щодо скасування державної реєстрації права власності за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 та поновлення за Товариством з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Днепро" реєстрації права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2 провадження у справі припинити.

повний текст рішення підписаний 25.02.2011 року

Суддя Бровченко І.О.