Рішення № 14158164, 09.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.03.11 р. Справа № 37/60

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 08596860

до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Артемівськ Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення заборгованості за договором термінового виклику наряду міліції охорони №743/Ар від 20.06.2009р. основного боргу в розмірі 811,00грн. та штрафу в розмірі 1505,90грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача Прудникова Г.М. (за довіреністю №21/1-474/Сг. від 01.08.2009р.);

від Відповідача - не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 09.03.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Артемівськ, Донецької області (далі Відповідач) про стягнення за договором термінового виклику наряду міліції охорони №743/Ар від 20.06.2009р. основного боргу в розмірі 811,00грн. та штрафу в розмірі 1505,90грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором №743/Ар від 20.06.2009р. за надання охоронних послуг, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав право установчі документи, договір №743/Ар від 20.06.2009р. термінового виклику наряду міліції охорони з додатками, гарантійний лист від 27.12.2010р., претензію №199 від 09.02.2011р. з доказами відправки, рахунок-фактуру, розрахунок.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 610, 611, 612, 614, 615 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 216, 218, 224 Господарського кодексу України.

На виконання вимог суду Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.32-54).

Відповідач у судове засідання без пояснення причини не зявився, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або відсутності відповідних грошових зобовязань з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.34, 35), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28) з відміткою про отримання.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2009р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір № 743/Ар (а.с.а.с.8-11), відповідно до умов п.п. 1.1 якого Виконавець в межах коштів, отриманих від Замовника, починаючи з 30.06.2009р. забезпечує реагування наряду міліції охорони у разі надходження на пульт централізованого спостереження сигналу тривоги при використання Замовником засобів ручної тривожної сигналізації, встановлених на обєктах Замовника, які внесені до дислокації (додаток №1 а.с.а.с.12)) та позначені на план-схемі (додаток №3 а.с.15)

Розділ 2 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо вартості послуг та порядку розрахунків:

-сума даного договору визначена і узгоджена сторонами дислокацією (додаток №1) і

протоколом узгодження вартості (додаток №5 а.с.17), яка сплачується на умовах попередньої оплати, шляхом внесення на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше пяти днів до кінця кожного поточного місяця Замовником щомісяця (п.2.2-2.4);

-Виконавець в кінці місяця, надає Замовнику рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт, які в обовязковому порядку підписуються Замовником і один примірник повертається Виконавцю. При цьому, якщо Замовник впродовж 10 днів після закінчення місяця, в якому були надані охоронні послуги, не заявив вимог щодо їх якості та обсягів зобовязання Виконавця вважаються виконаними, а охоронна послуга наданою в повному обсязі вартістю, обумовленою додатком №1 д договору. Відсутність нарікань на якість і обсяги наданих послуг з боку Замовника вважається їх прийняттям навіть без узгодження (підписання) актів виконаних робіт (п.2.7.).

Своєчасне здійснення оплати в обумовленому сторонами порядку віднесена, серед іншого, до обовязків Замовника (п.3.2.7.)

Умовами п. 6.2. договору за порушення взятих на себе зобовязань встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми кожного невиконаного своєчасно зобовязання облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення, якщо порушення будуть систематичні (два і більш рази) штраф у розмірі 50% суми кожного своєчасно невиконаного зобовязання.

01.01.2010р. сторонами була підписана дислокація на 2010р. (а.с.13), якою у відповідності до п. 8.2 договору продовжений строк його дії на цей рік та визначені інші істотні умови, у тому числі розмір плати за місяць (в сумі 407грн.)

Обсяги та своєчасність виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором визначаються наданими до матеріалів справи банківськими виписками (а.с.а.с.40-54), які відображені у складеному та надісланому (а.с.а.с.32, 36) Позивачем на виконання вимог ухвали суду акті звірення розрахунків (а.с.37).

Позивачем на виконання своїх зобовязань були надані у період вересень-жовтень 2010р. охоронні послуги, що підтверджується відповідними актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг (а.с.а.с.38, 39), які Відповідачем сплачувались невчасно та не в повній мірі, у звязку з чим утворилась заборгованість в розмірі 811грн., сплату якої Відповідач у листі від 27.12.2010р. (а.с.19) гарантував здійснити до 31.12.2010р.

У звязку із несплатою охоронних послуг у сумі 811грн. Позивачем було складено претензію №А21/1-743 від 09.02.2011р. (а.с.20), не отримавши задоволення вимог якої Позивачем подано розглядуваний позов про стягнення заборгованості за охоронні послуги в сумі 811грн. за період вересень-жовтень 2010р., а також штрафів, нарахованих (а.с.4) у звязку із неналежністю виконання грошових зобовязань за період з 01.02.2010р. по 30.10.2010р., у загальному розмірі 1505,9грн.

Відповідач процесуальними правами, визначеними ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання складеного і надісланого на вимогу суду акту звіряння розрахунків.

Наразі, як вбачається із змісту означеного акту, довідки Позивача №21/1-145/Кл від 09.03.2011р. (а.с.33) за підписом керівника і головного бухгалтера розмір заявленої до стягнення заборгованості станом на 09.03.2011р. становить 811грн.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх обєднання в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафів.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору термінового виклику наряду міліції охорони №743/Ар від 20.06.2009р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обовязків сторін, визначених договором №743/Ар від 20.06.2009р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг.Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобовязується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №743/Ар від 20.06.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обовязковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (охоронних послуг) не пізніше пяти днів до кінця кожного поточного місяця згідно умов п. 2.4. договору №743/Ар від 20.06.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг Позивачем у вересні і жовтні 2010р. булии надані охоронні послуги на загальну суму 814грн., тоді як доказів сплати цієї суми у повному обсягу Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг згідно умов договору кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, зважаючи на що заявлені вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсягу в розмірі 811,00грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 6.2. договору №743/Ар від 20.06.2009року, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Беручи до уваги представлені Позивачем відомості щодо обсягів та своєчасності здійснюваних Відповідачем платежів за наданими банківськими виписками, відображеними в складеному акті звіряння розрахунків, суд, перевіривши представлений розрахунок (а.с.4) дійшов висновку про його відповідність умовам договору і фактичним взаємовідносинам сторін, з огляду на що задовольняє вимоги відносно штрафів повністю в сумі 1505,90грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Артемівськ Донецької області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором термінового виклику наряду міліції охорони №743/Ар від 20.06.2009р. основного боргу в розмірі 811,00грн. та штрафу в розмірі 1505,90грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Артемівськ Донецької області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) заборгованість в розмірі 811,00грн. та штраф в розмірі 1505,90грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Артемівськ Донецької області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 09.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2011р.

Суддя Попков Д.О.