Рішення № 14158163, 09.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.03.11 р. Справа № 37/61

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк, ідентифікаційний код 08596860

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Грин Лайн” м. Донецьк, ідентифікаційний код 25332192

про: стягнення заборгованості за договором на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №199/Ар від 01.06.2008р. основного боргу в розмірі 670,15грн. та штрафу в розмірі 1785,14грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Прудникова Г.М. (за довіреністю №21/1-474/Сг. від 01.08.2009р.);

від Відповідача - не з’явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 09.03.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Грин Лайн” м. Донецьк (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за договором на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №199/Ар від 01.06.2008р. основного боргу в розмірі 670,15грн. та штрафу в розмірі 1785,14грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором №199/Ар від 01.06.2008р. за надання охоронних послуг, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав право установчі документи, договір №199/Ар від 01.06.2008р. на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації з додатками, розрахунок ціни позову, претензію №АР-2563, лист №б/н від 20.10.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 610, 611, 612, 614, 615 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 216, 218 Господарського кодексу України.

На виконання вимог суду Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.29-58).

Відповідач у судове засідання без пояснення причини не з’явився, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або відсутності відповідних грошових зобов’язань з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.31, 32), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2008р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір № 199/Ар (а.с.а.с.9-12), відповідно до умов п.п. 1.1,1.2. якого Виконавець на кошти, отримані від Замовника, починаючи з 01.06.2008р. здійснює за допомогою системи охоронної сигналізації охорону об’єктів, обладнаних системами охоронної сигналізації, які внесені до дислокації (додаток №1 –а.с.14) і позначені на плані-схемі (додаток №3 – а.с.16), яка (охорона), полягає у спостереженні за системою сигналізації, а у разі надходження на пункт централізованого спостереження сигналу тривоги – забезпечення термінового прибуття на об’єкт наряду міліції охорони з метою з’ясування причини отримання сигналу тривоги та відповідного реагування, а Замовник зобов’язується виконати в повному обсязі приписи щодо обладнання та укріпленості об’єкту надані Виконавцем (додаток №4 – а.с.17) та оплачувати замовлені охоронні послуги.

Розділ 2 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо порядку розрахунків:

- сума даного договору визначена і узгоджена сторонами дислокацією (Додаток №1) і

протоколом узгодження вартості (додаток №5 – а.с.18), яка сплачується на умовах попередньої оплати, шляхом внесення на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше п’яти днів до кінця кожного поточного місяця Замовником щомісяця (п.2.2-2.4);

- Виконавець до 10 числа кожного поточного місяця, надає Замовнику рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт (які в обов’язковому порядку підписуються Замовником і один примірник повертається Виконавцю).

Умовами п. 6.2. договору за порушення взятих на себе зобов’язань встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми кожного невиконаного своєчасно зобов’язання облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення; якщо порушення будуть систематичні (два і більш рази) розмір штрафу становить 50% суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання.

01.01.2010р. сторонами була підписана дислокація на 2010р. (а.с.13), якою у відповідності до п. 11.2 договору продовжений строк його дії на цей рік та визначені інші істотні умови, у тому числі – розмір плати за місяць (в сумі 557,85грн.)

Обсяги та своєчасність виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором визначаються наданими до матеріалів справи банківськими виписками (а.с.а.с.38-58), які відображені у складеному та надісланому (а.с.а.с.29, 33) Позивачем на виконання вимог ухвали суду акті звірення розрахунків (а.с.34).

Позивач на виконання своїх зобов’язань були надані у період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. послуги з охорони об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації, які Відповідачем сплачувались невчасно та не в повній мірі, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 670,15грн.

У зв’язку із несплатою охоронних послуг у сумі 670,93грн. Позивачем було складено претензію №АР-2563 (а.с.20), не отримавши задоволення вимог якої Позивачем подано розглядуваний позов про стягнення заборгованості за охоронні послуги в сумі 670,15грн. за період серпень-вересень 2010р., факт надання яких підтверджується відповідними актами прийому-здачі виконаних робіт (а.с.37), а також штрафів, нарахованих (а.с.4) у зв’язку із неналежністю виконання грошових зобов’язань за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р., у загальному розмірі 1785,14грн.

Відповідач процесуальними правами, визначеними ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання складеного і надісланого на вимогу суду акту звіряння розрахунків.

Наразі, як вбачається із змісту означеного акту, довідки Позивача №21/1-144/Кл від 09.03.2011р. (а.с.30) за підписом керівника і головного бухгалтера розмір заявленої до стягнення заборгованості станом на 09.03.2011р. становить 370,15грн., що зумовлено здійсненим Відповідачем 18.02.2011р. (а.с.а.с.35, 36) частковим погашенням грошових зобов’язань в сумі 300грн.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх об’єднання в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов’язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов’язань за договором).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафів.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору №199/Ар на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації від 01.06.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов’язків сторін, визначених договором №199/Ар від 01.06.2008р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов’язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №199/Ар від 01.06.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов’язковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (охоронних послуг) не пізніше п’яти днів до кінця кожного поточного місяця згідно умов п. 2.4. договору №199/Ар від 01.06.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг (а.с.37) Позивачем у серпні і вересні 2010р. були надані охоронні послуги на загальну суму 1115,7грн., тоді як доказів сплати цієї суми у повному обсягу Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано – частина заявленої до стягнення суми в розмірі 300грн. була погашена вже після порушення провадження у справі.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг згідно умов договору №199/Ар від 01.06.2008р. кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач – таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу.

Здійснення Відповідачем згаданого вище платежу в сумі 300грн. зумовило як припинення у такий спосіб відповідного грошового зобов’язання, так і, відповідно, - існування предмету спору в цій частині. Оскільки сплата боргу з боку Відповідача відбулася в перебігу розгляду справи, таке усунення існування предмету спору у зв’язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині погашених вимог відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз’яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та про задоволенні інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі – рішенні.

Таким чином, позовні вимоги щодо сплати суми боргу задовольняються судом в розмірі несплаченого залишку 370,15грн. (670,15 – 300), визначеного довідкою від 09.03.2011р.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 6.2. договору №199/Ар від 01.06.2008р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Беручи до уваги представлені Позивачем відомості щодо обсягів та своєчасності здійснюваних Відповідачем платежів за наданими банківськими виписками, відображеними в складеному акті звіряння розрахунків, суд, перевіривши представлений розрахунок (а.с.4) дійшов висновку про його відповідність умовам договору і фактичним взаємовідносинам сторін, з огляду на що задовольняє вимоги відносно штрафів повністю - в сумі 1785,14грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Грин Лайн”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25332192) про стягнення заборгованості за договором на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №199/Ар від 01.06.2008р. основного боргу в розмірі 670,15грн. та штрафу в розмірі 1785,14грн. задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 300грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Грин Лайн”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25332192) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) заборгованість в розмірі 370,15грн. та штрафу в розмірі 1785,14грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Грин Лайн” м. Донецьк (ідентифікаційний код 25332192) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) витрати по сплаті державного мита в сумі 111,32грн., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 09.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2011р.

Суддя Попков Д.О.