Рішення № 14158078, 10.03.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 березня 2011 р. Справа 3/16/2011/5003

за позовом: Виконавчого комітетуВінницької міської ради, код ЄДРПОУ 13322432 (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 1962,58 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Секретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін:

позивача: Панянчук С.В. - довіреність № 4 від 04.01.11;

відповідача: не з"явився;

ВСТАНОВИВ :

Виконавчим комітетомВінницької міської радиподано позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням після дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду в розмірі 1962,58 грн. за період з 11.12.2007р. по 02.04.2009р.

31.01.2011 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.02.2011 року.

Під час судового розгляду справи не застосовуються технічні засоби звукозапису в зв'язку з тим, що представником позивача не заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.

У зв"язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою суду від 17.02.2011р. розгляд справи відкладено на 10.03.2011р.

10.03.2011р. через канцелярію суду позивач подав заяву про заміну неналежного відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на належного - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, мотивуючи тим, що згідно інформації наданої обласним адресно-довідковим бюро ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності заміни первісного відповідача належним відповідачем, суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви позивача слід відмовити як такій, що не мотивована та не підтверджена доказами.

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 31.01.2011р., 17.02.2011р. щодо забезпечення явки в судове засідання уповноваженого представника та надання витребуваних доказів не виконав, письмових пояснень з обгрунтуванням поважності причин невиконання вимог суду не надав.

Ухвали суду направлялись відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві та Свідоцтві про державну реєстрацію суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, а саме: АДРЕСА_1. Проте конверти з ухвалами повертались до суду з написами: "за закінченням терміну зберігання" та "за зазначеною адресою не проживає".

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд зобов"язав позивача встановити фактичне місцезнаходження відповідача. Відповідно до листа Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 5393 від 03.02.2011р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та стоїть на податковому обліку з 28.11.2002р.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та реалізації відповідачем права на судовий захист своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

26 листопада 2002 року між регіональним відділенням ФДМ України по Вінницькій області та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди державного нерухомого майна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Вінницький інструментальний завод» під час приватизації, але знаходиться на його балансі за № 143-ГТ. За вказаним договором орендарю передано в строкове платне користування приміщення загальною площею 133,8 кв.м. за адресою: м. Вінниця, вул. Баженова, 34.

Факт передачі в оренду нежитлового приміщення підтверджується актом приймання передавання орендованого державного майна від 26.11.2002р. (додаток № 2 до договору).

01.12.2003р. між сторонами укладено додаткову угоду за № 1 до договору № 143-ГТ від 26.11.2002р.

В зв"язку з передачею об"єктів права державної власності до комунальної власності, рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23.02.2006р. за № 430 затверджено акт прийому-передачі у комунальну власність територіальної громади м.Вінниці гуртожитків по вул. Баженова, № 34 та № 36.

Згідно наказу від 05.04.2006р. за № 229 Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій області, функції орендодавця за договором № 143-ГТ від 26.11.2002р. та додаткової угоди № 1 від 01.12.2003р. до договору, передано до Вінницької міської ради.

Наказом Управління комунального майна Вінницької міської ради № 48а від 06.09.2006р. прийнято з 06.04.2006р. функції орендодавця від регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій області по договору оренди № 143ГП від 26.11.2002р., укладеного між регіональним відділем ФДМ Ураїни по Вінницькій області та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) нерухомого майна за адресою: м. Вінниця, вул. Баженова, 34.

При розгляді справи судом зясовано, що рішенням господарського суду Вінницької області від 29.11.2007р., яке набрало законної сили 10.12.2007р., у справі № 8/271-07 розірвано договір оренди № 143-гт від 26.11.2002р. та додаткову угоду № 1 від 01.12.2003р.

Проте, після розірвання договору відповідач орендоване приміщення не звільнив та продовжував ним користуватись.

Відповідач повернув орендодавцеві об"єкт оренди 02.04.2009р., що стверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення по договору оренди № 143-ГП від 02.04.2009р.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача плату за фактичне користування нежитловим приміщенням поза строком дії договору за період з 11.12.2007р. по 02.04.2009р. у сумі 1962,58 грн.

Дослідивши і оцінивши надані докази, судом встановлено наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

Судом також встановлено, що орендоване приміщення є комунальним майном, а тому спірні правовідносини регулює Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

В силу п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п.п. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п. 3.3., п. 5.2. та п. 5.6 договору оренди відповідач повинен проводити оплату орендованого нежитлового приміщення своєчасно і в повному обсязі щоквартально до 12 числа місяця наступного за останнім місяцем звітного кварталу.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди. Припис про негайне звільнення приміщення, після припинення строку дії договору, містить ст. 785 ЦК України

Відповідно до п. 5.7. договору оренди орендар зобов"язався у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю або особі вказаній орендодавцем орендоване майно (п. 5.7. договору). За умовою п. 2.4. договору майно вважається поверненим орендодавцю або особі, вказаній орендодавцем, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Згідно ст. 795 ЦК України зобов"язання по сплаті орендної плати за договором оренди припиняються з моменту здачі приміщення по акту прийманя-передачі.

Як зазначалося вище, договір розірвано 10.12.2007р., а відповідач повернув орендодавцеві об"єкт оренди лише 02.04.2009р., що стверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення по договору оренди № 143-ГП від 02.04.2009р.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача плати за фактичне користування приміщенням після припинення дії договору оренди, а саме за період з 11.12.2007р. по 01.04.2009р. включно правомірною та обґрунтованою.

При перевірці правильності нарахування позивачем плати за фактичне користування приміщенням встановлено наступне.

В судовому засіданні 10.03.2011р. судом оглянуто матеріали справи № 11/152-08, рішенням господарського суду Вінницької області від 27.01.2009р. у справі № 11/152-08 стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Вінницької міської ради 1882,54 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди № 143-ГТ від 26.11.2002р. за період з 23.02.2006р. по 10.12.2007р. Зазначеним рішенням встановлено, що в листопаді 2007р. орендна плата за користування об"єктом оренди становила 104,73 грн.

Таким чином, за користування приміщенням за період з 11.12.2007р. по 31.12.2007р. сума заборгованості складає 72,44 грн. (104,73 (нарах. орендна плата за попередній місяць - листопад 2007р.)*102,1%(індекс інфляції за грудень 2007р.) / 31* 21);

За користування приміщенням за січень 2008р. сума заборгованості складає 110,03 грн. (106,93 (нарах. за попередній місяць) *102,9% (індекс інфляції за січень 2008р.));

За користування приміщенням за лютий 2008р. сума заборгованості складає 113,00 грн. (110,03*102,7%);

За користування приміщенням за березень 2008р. сума заборгованості складає 117,29 грн. (113,00*103,8%) ;

За користування приміщенням за квітень 2008р. сума заборгованості складає 120,93 грн. (117,29*103,1%);

За користування приміщенням за травень 2008р. сума заборгованості складає 122,50 грн. (120,93*101,3% );

За користування приміщенням за червень 2008р. сума заборгованості складає 123,48 грн. (122,50*100,8%);

За користування приміщенням за липень 2008р. сума заборгованості складає 122,86 грн. (123,48*99,5%);

За користування приміщенням за серпень 2008р. сума заборгованості складає 122,74 грн. (122,86*99,9% );

За користування приміщенням за вересень 2008р. сума заборгованості складає 124,09 грн. (122,74*101,1%);

За користування приміщенням за жовтень 2008р. сума заборгованості складає 126,20 грн. (124,09*101,7%);

За користування приміщенням за листопад 2008р. сума заборгованості складає 128,09 грн. (126,20*101,5%);

За користування приміщенням за грудень 2008р. сума заборгованості складає 130,78 грн. (128,09*102,1%);

За користування приміщенням за січень 2009р. сума заборгованості складає 134,57 грн. (130,78*102,9%);

За користування приміщенням за лютий 2009р. сума заборгованості складає 136,59 грн. (134,57*101,5%);

За користування приміщенням за березень 2009р. сума заборгованості складає 138,50 грн. (136,59*101,4%);

Плата за фактичне користування приміщенням у квітні 2009р. нарахована за 1 день - 01.04.2009р. (оскільки позивач здав приміщення 02.04.2009р.) та складає 4,66 грн. (138,50*100,9% / 30* 1).

Загальна сума плати за фактичне користування орендованим приміщенням за період з 11.12.2007р. по 01.04.2009р. включно складає 1948,75 грн.

Позивачем в позові заявлено до стягнення 1962,58грн., що на 13,83 грн. більше.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 1948,75грн., а в стягненні 13,83 грн. плати за фактичне користування орендованим приміщенням слід відмовити.

В силу ст.32 Господарського процесуального кодексу України ( далі ГПК ), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем не надано доказів в спростування обставин викладених в позові, а позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

10.03.2011року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь виконавчого комітету Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 13322432, м. Вінниця, вул. Соборна, 59 (р/р 37111017002213 ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015) 1948,75 (одну тисячу дев"ятсот сорок вісім) грн. 75 коп. - заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням, 101,28 грн. відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 234,34 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. В позові в частині стягнення 13,83 грн. заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням відмовити.

6. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 березня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)