Ухвала суду № 14157501, 03.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року справа №2а-28073/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шишова О.О.

суддів Сіваченка І.В. , Дяченко С.П.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Крансоармійської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду за позовом Державного підприємства «Селідвугілля» до Крансоармійської об’єднаної державної податкової інспекції від 17 січня 2011 року по справі за № 2а-28073/10/0570 про визнання неправомірними дій по розподілу сплачених поточних податкових зобов’язань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені, зобов’язання внести зміни до картки особового рахунку платника податків, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій по розподілу сплачених поточних податкових зобов’язань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені, зобов’язання внести зміни до картки особового рахунку платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним 30.07.2010 було здійснено сплату поточних зобов’язань із земельного податку. У серпні 2010р. позивач отримав від Красноармійської ОДПІ повідомлення якими позивача було сповіщено про зарахування сплачених позивачем сум поточних податкових зобов’язань із земельного податку на погашення податкового боргу та пені. Вказані повідомлення були сформовані відповідачем на підставі абз.2 п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі за текстом – Закон № 2181), Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за № 522/7843.

Вважав, що відповідачем неправомірно були змінені призначення платежів, оскільки жодними нормами Закону № 2181 та іншими нормативно-правовими актами не встановлено таке право податкового органу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у задоволенні позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції невірно застосував положення п.п. 5.3.1. п.5.3 ст.5, п.п.16.3.3. п.16.3, ст.16, п.п.3.1.1 п.3.1., ст. 3, п.8.1 ст.8 п.7.7. ст.7 Закону № 2181. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач – державне підприємство «Селидіввугілля» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 06.06.2005, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33426253, здійснює діяльність відповідно до Статуту, затвердженого наказом Міністра вугільної промисловості України № 130/1 від 27.12.2005.

Відповідач – Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Платіжними дорученнями № 119 від 30.07.2010 на суму 275,05 грн., № 120 від 30.07.2010 на суму 1637,34 грн., № 126 від 30.07.2010 на суму 4979,26 грн., № 125 від 30.07.2010 на суму 8015,60 грн., № 115 від 30.07.2010 на суму 4725,72 грн., № 129 від 30.07.2010 на суму 3513,80 грн., № 127 від 30.07.2010 на суму 27347,20 грн. ДП «Селидіввугілля» перерахувало до бюджету податкове зобов’язання з податку на землю за травень, червень 2010р. по строку 30.07.2010.

Красноармійською ОДПІ були складені наступні податкові повідомлення: № 105160012573462 від 02.08.2010, яким здійснено розподіл сплаченої 30.07.2010 згідно з платіжним документом № 119 від 30.07.2010 суми податкового боргу у розмірі 275,05 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 101,42 грн. та пені у розмірі 1,23 грн., № 105160012573461 від 02.08.2010, яким здійснено розподіл сплаченої 30.07.2010 згідно з платіжним документом № 120 від 30.07.2010 суми податкового боргу у розмірі 1637,34 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 225,28 грн. та пені у розмірі 20,52 грн., № 105210010350921 від 04.08.2010, яким здійснено розподіл сплаченої 30.07.2010 згідно з платіжним документом № 126 від 30.07.2010 суми податкового боргу у розмірі 4979,26 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 4522,85 грн. та пені у розмірі 456,41 грн., № 105210010350925 від 04.08.2010, яким здійснено розподіл сплаченої 30.07.2010 згідно з платіжним документом № 125 від 30.07.2010 суми податкового боргу у розмірі 8015,60 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 7690,01 грн. та пені у розмірі 325,59 грн., № 105210010350927 від 04.08.2010, яким здійснено розподіл сплаченої 30.07.2010 згідно з платіжним документом № 115 від 30.07.2010 суми податкового боргу у розмірі 4725,72 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 4256,14 грн. та пені у розмірі 469,58 грн., № 105210010350928 від 04.08.2010, яким здійснено розподіл сплаченої 30.07.2010 згідно з платіжним документом № 129 від 30.07.2010 суми податкового боргу у розмірі 3513,80 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 3499,90 грн. та пені у розмірі 13,90 грн., № 105210010350929 від 04.08.2010, яким здійснено розподіл сплаченої 30.07.2010 згідно з платіжним документом № 127 від 30.07.2010 суми податкового боргу у розмірі 27347,20 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 24787,18 грн. та пені у розмірі 2560,02 грн.

Зазначені повідомлення прийняті відповідачем на підставі абз.2 п.п. 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181.

У відповідності до зазначеного підпункту якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Порядок нарахування пені встановлено ст.16 вказаного Закону. Згідно з п.п. 16.1.1, п.п. 16.1.2 п. 16.1 цієї статті після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Аналогічні положення містяться у п.п. 3.1-3.2 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами ДПС, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за № 522/7843 (далі за текстом – Інструкція № 290).

Тобто, законодавство пов’язує початок нарахування пені саме із моментом здійснення погашення узгодженого податкового зобов’язання.

Як вбачається з платіжних доручень, по яким відповідач здійснив перерозподіл спірними податковими повідомленнями, державним підприємством «Селидіввугілля» здійснювалася сплата поточних зобов’язань із земельного податку, а саме – за травень та червень 2010 року, про що позивач зазначив у призначенні платежу в платіжних документах.

Розподіл сплачених вказаними платіжними дорученнями сум у рахунок погашення податкового боргу та пені попередніх податкових періодів, що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податку.

Разом з тим, відповідач, здійснюючи такий розподіл, не врахував, що вимоги абз. 2 п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181 застосовуються тільки у разі, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції). У даному випадку не мала місце сплата позивачем податкового боргу.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Колегія суддів вважає що суд першої інстанції правильно зазначив, що з оскаржуваних повідомлень не вбачається, з яких підстав відповідач зробив висновок про наявність податкового боргу в позивача. У повідомленнях не зазначено, за який період цей борг виник та погашається, не розрахована відповідним чином сума цього боргу.

П.7.7 ст.7 Закону № 2181, на який посилається представник відповідача, передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону № 2181 та іншими законами з питань оподаткування.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Крім того, Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 (далі за текстом – Інструкція № 276), встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (п. 1.2 Інструкції).

Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

П.п. 3.11 та 3.11.1 Інструкції № 290, встановлено, що документами, що є підставою для здійснення нарахування пені у картці особового рахунку платника податків, являються акт перевірки з питань правильності нарахування, своєчасності та повноти внесення до бюджету прибуткового податку з громадян; акт перевірки дотримання банком строків перерахування платежів, що надходять до бюджету, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні". Документами, що підтверджують суму податкових зобов'язань платника податків та граничний строк їх сплати, є: податкова декларація (у тому числі уточнююча) з позитивною сумою податкових зобов'язань; податкове повідомлення; договір про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань; рішення суду.

На думку колегії суддів суд першої інстанції правильно вказав, що відповідач не зазначив жодного із документів, перелічених у п.п. 3.11 та 3.11.1 Інструкції № 290, які б могли підтвердити законність здійснення розподілу сплачених сум податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені.

На підставі ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач не довів суду правомірність своїх дій щодо здійснення розподілу сум податкових зобов’язань із земельного податку, сплачених позивачем згідно платіжних доручень, на погашення податкового боргу та пені, суд першої інстанції визнав такі дії відповідача неправомірними з чим погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197(письмове), 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Крансоармійської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду за позовом Державного підприємства «Селідвугілля» до Крансоармійської об’єднаної державної податкової інспекції від 17 січня 2011 року по справі за № 2а-28073/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду за позовом Державного підприємства «Селідвугілля» до Крансоармійської об’єднаної державної податкової інспекції від 17 січня 2011 року по справі за № 2а-28073/10/0570 залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко