Ухвала суду № 14152940, 01.03.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 р. Справа № 24168/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.

з участю судових засідань Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2010 року у справі за позовом колективної фірми "ОЛВАК" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

22.09.2009 року колективна фірма "ОЛВАК" звернулася в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2009 року про донарахування сум податкових зобов"язань по податках та нарахування сум штрафних (фінансових) санкцій всього на загальну суму 90388,2 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість з відповідними фінансовими санкціями, стали висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених КФ "ОЛВАК" та ПП "Енерго-Люкс" на придбання будівельних матеріалів та отриманих послуг. Дані висновки про нікчемність зроблені відповідачем лише на підставі аналізу звітності контрагента позивача, яка на переконання податкового органу є доказом неспроможності здійснення ПП "Енерго-Люкс" господарських операцій з огляду на відсутність у нього необхідних основних засобів та трудових ресурсів, тобто на підставі інформації , одержаної з джерел інших, ніж первина документація. Окрім цього, висновки відповідача про безтоварність відповідних господарських операцій, спростовується даними бухгалтерського та податкового обліку позивача, позаяк отримані від ПП "Енерго-Люкс" будівельні матеріали та послуги використані у власній господарській діяльності КФ "ОЛВАК", спрямованій на отримання прибутку.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2010 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржені податкові повідомлення-рішення з тих підстав, що відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, в чому саме відповідні угоди порушують публічний порядок.

Не погодившись з прийнятою постановою, ДПІ в м. Чернівці оскаржила її в апеляційному порядку та вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що підставою донарахування позивачу податкових зобов'язань та фінансових санкцій стали висновки про безтоварність господарських операцій, здійснених позивачем у перевіряємому періоді з ПП "Енерго-Люкс", які в свою чергу, грунтуються на обставинах відсутності у вказаного суб'єкта адміністративно-господарських можливостей, необхідних для здійснення таких операцій.

Також апелянт зазначає, що працівниками ПП „Енерго-Люкс" під виглядом закупівлі різних товарів у інших підприємств-контрагентів з врахуванням у їх вартості податку на додану вартість протягом березня-липня 2008 року брали участь у складанні та подачі до ДПІ у м. Чернівці податкових декларацій з ПДВ підприємства та додатку №5 - „Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розмірі контрагентів", до яких ними було внесено неправдиві відомості про те, що ПП „Енерго-Люкс" понесло витрати на придбання товару з врахуванням у його вартості ПДВ.

При перевірці встановлено, що гравійно-піщана суміш, щебень та послуги фактично не постачались та не надавались ПП „Енерго-Люкс", тому операції між КФ „ОЛВАК" та ПП „Енерго-Люкс" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Також апелянт покликається на кримінальну справу, порушену за фактом підробки підписів в деклараціях, договорах та інших первинних бухгалтерських документах.

Тому апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нову за якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

КФ "ОЛВАК" зареєстрована як суб"єкт господарювання виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 26.07.1996 року за адресою вул. Полєтаєва, 2-А, м.Чернівці та 31.07.1996 року взято на облік ДПІ у м. Чернівці як платника податків.

ДПІ у м. Чернівці проведено планову виїзну документальну перевірку КФ «ОЛВАК» та складено акт від 05.08.2009 року № /23-2/21424000 "Про результати планової виїзної перевірки КФ "ОЛВАК" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.08.2009 року № 2403600350/0 та № 2403590350/0, якими КФ «ОЛВАК» визначені суми податкового зобов'язання відповідно: з ПДВ на суму 41235 грн., (в тому числі за основним платежем -27490 грн., фінансова санкція -13745 грн.) та "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 49153,20 грн., (в тому числі за основним платежем -34362 грн. та фінансова санкція -14791,20 грн.).

В основу зазначених рішень покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог п.5.1., ч.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого, позивачем віднесено до складу валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) витрати з придбання у ПП „Енерго-Люкс" товарів, робіт (послуг) відповідно до прибутково-видаткових накладних та актів здачі - прийому виконаних робіт (послуг) та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість з придбання будівельних матеріалів та послуг від ПП „Енерго-Люкс" в сумі 36682,00 грн. В результаті чого КФ "ОЛВАК" завищено валові витрати за ІІ квартал 2008 року на 183407 грн.

Вказані висновки зроблені на підставі аналізу господарських операцій між КФ "ОЛВАК" та ПП "Енерго-Люкс". Суть вказаних господарських операцій зводилась до поставки ПП "Енерго-Люкс" на користь КФ "ОЛВАК" піщано-гравійної суміші та надання інших послуг.

Положеннями ч.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР визначено, що у зв'язку з висновками, позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток спірним рішенням, не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В свою чергу, ст.11 Закону України №334/94-ВР року не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України №996-ХІУ та підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право КФ "ОЛВАК" на включення до складу своїх валових витрат вартості придбаних у ПП "Енерго-Люкс" товарів та прийнятих послуг від останнього.

Вірним є твердження апелянта, що з матеріалів кримінальної справи, порушеної за фактом підробки документів ПП "Енерго-Люкс" встановлено, що засновник ПП "Енерго-Люкс" ОСОБА_2 за винагороду зареєстрував вказане підприємство та доручив ОСОБА_3 вчиняти дії, пов»язані із здійсненням фінансово-господарської діяльності та поданням звітності до податкових органів.

Також необхідно погодитись з висновком відповідача, що під час проведення КФ "ОЛВАК" не надало доказів можливості здійснення його контрагентом визначених в первинних документах робіт, оскільки згідно Декларації з податку на прибуток підприємства поданій до ДПІ у м. Чернівці ПП "Енерго-Люкс" за І півріччя 2008 року №114777 від 08.08.2008 року в рядку 08 «Амортизаційних відрахувань» відсутній показник, що вказує на відсутність у даного підприємства основних засобів.

Вказане підтверджує висновок відповідача про відсутність у ПП "Енерго-Люкс" господарських можливостей для виконання господарських зобов»язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих перед позивачем зобов»язань.

У зв'язку з наведеними вище нормами чинного законодавства та обставинами, представлені перевірці первинні документи не можуть підтверджувати цивільно-правові відносини сторін, факт поставки гравійно-піщаної суміші, щебеню та послуг ПП «Енерго-Люкс».

Також необхідно погодитись з твердженням апелянта, що відсутність документів, які мають юридичну силу та доказовість первинного документа, не дає можливості визначити фактичних постачальників товару та послуг і відповідно, підтвердити право на валові витрати та податковий кредит з придбання зазначених товарів та послуг від ПП «Енерго-Люкс». Несплачений підприємством податок на прибуток та податок на додану вартість внаслідок невірного формування валових витрат та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Для чинності правочину необхідно, щоб його умови не суперечили чинному законодавству, моральним засадам суспільства, щоб особи, які його вчиняють, мали необхідний обсяг дієздатності, щоб волевиявлення учасників було вільним і відповідним їх внутрішній волі, щоб правочин був вчинений у належній формі і був спрямованим на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільною законодавства, а також моральним засадам суспільства, вчиняючи правочин особа повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) і в цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ст.228 ЦК України правочини, учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Аналізуючи наведені вище обставини та чинне законодавство необхідно зробити висновок, що при проведенні відповідачем перевірки, позивачем не доведено факту оренди основних засобів чи закупки матеріалів у інших осіб для послідуючої поставки КФ „ОЛВАК", оскільки даний факт не відображений у бухгалтерському та фінансовому обліку позивача.

Таким чином, згідно вказаних вище відомостей гравійно-піщана суміш, щебень та послуги фактично не постачались ПП „Енерго-Люкс", а отже операції між КФ „ОЛВАК" та ПП „Енерго-Люкс" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Податковий кредит позивача сформовано на підставі виписаних ПП „Енерго-Люкс» податкових накладних, що були видані в порушення порядку виконання господарських договорів, виконання яких не було підтверджено первинною документацією бухгалтерського і податкового обліку контрагента.

Згідно з вимогами пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними.

В силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

При цьому колегія суддів вважає, що вірним є висновок податкового органу, зроблений в акті перевірки, про те, що господарські операції позивача з його контрагентом, є нікчемними, оскільки ПП „Енерго-Люкс» завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяло всупереч інтересам держави і суспільства.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи неповно з»ясував обставини справи, що мають значення для справи його висновки не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити та скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2010 року та постановити нову за якою, відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція в м. Чернівці задовольнити.

Скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2010 року у справі№2а-187/10 та прийняти нову постанову.

Відмовити в позові Колективної фірми "ОЛВАК" до Державної податкової інспекції у м, Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Т.В. Онишкевич

Я.С.Попко

Повний текст

виготовлено 03.03.2011р.