Ухвала суду № 14153141, 01.03.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 р. Справа № 30883/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.

при секретарі судових засідань Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промітех» на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.07.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промітех» до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

16.06.2010 року ТзОВ «Промітех» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003930151/0 від 31.05.2010 року в сумі 3367 грн., застосованого за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушення строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України, а тому є недійсним та підлягає скасуванню.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.07.2010 року в позові відмовлено з тих підстав, що строки застосування адміністративно-господарських санкцій, установлені ст.250 ГК України, не поширюються на випадки накладення штрафних санкцій за порушення платником податків правил оподаткування у порядку, визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та і державними цільовими фондами» №2181.

Не погодившись з рішенням суду, ТзОВ «Промітех» подало апеляційну скаргу за якою вказує на те, що суд першої інстанції допустив неправильне тлумачення п.17.3 Закону України №2181, що сплата (стягнення) передбачених нею штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Апелянт вважає, що даною нормою Закону передбачено сплату (стягнення) штрафної санкції у порядку, передбаченому ч.3 п.5.3.1. Закону №2181, що оскарження штрафної санкції в порядку п.5.2. цього Закону, але даною нормою не передбачено, що порядок нарахування штрафної санкції прирівнюється до порядку нарахування податку. А оскільки ст.17 Закону не передбачено строків давності нарахування штрафних санкцій, вважає за необхідне користуватись ст. 250 ГК України.

При цьому апелянт просить скасувати постанову суду та задовольнити позовні вимоги.

Заслухавшисуддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

ТзОВ «Промітех» зареєстроване виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 11.05.2000 року як юридична особа. 11.05.2010 року ДПІ у м. Чернівці проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати ТзОВ «Промітех» узгоджених податкових зобов'язання до бюджету, про що складено акт № 1476//15-1/30935767.

Пунктом 1.7 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року N327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за N925/11205 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Перевіркою встановлено порушення п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181 у вигляді несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6734,00 грн. з затримкою на 284 календарних днів.

На підставі висновків проведеної перевірки податковим повідомленням-рішенням ДПІ м. Чернівці № 0003930151/0 від 31.05.2010 р. до позивача застосовано штраф у розмірі 50% затримку 284 календарних днів граничного строку узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 6734,00 грн., що складає 3367,00 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення одержано позивачем 08.06.2010 року і останній цього не заперечує.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України № 2181.

Згідно з п. 5.3 ст. 5 цього Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 для подання податкової декларації.

Суд першої інстанції вірно встановив, що затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість позивачем мала місце протягом періоду більшого 90 календарних днів, що є порушенням п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, тому відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 50% від погашених з затримкою установлених строків сум податкового боргу згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Апелянт не заперечує факт затримки узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, проте наполягає на застосуванні норм ст. 250 Господарського кодексу України при накладені штрафу за вказане порушення.

Пунктом 1.5 ст.1 Закону № 2181 штрафну санкцію (штраф) визначено як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, і установлених відповідними законами.

Відповідно до п. 17.1 ст.17 цього Закону № 2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому п.17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Відповідно до п. 17.3 зазначеної статті Закону № 2181 сплата (стягнення) передбачених нею штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно із п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181 за винятком випадків, визначених п.п. 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

За наведеним колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що строки застосування адміністративно-господарських санкцій, установлені ст.250 ГК України не поширюються на випадки накладення штрафних санкцій за порушення платником податків правил оподаткування у порядку, визначеному Законом України №2181.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах пр протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене вище, відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі правильно встановлених фактів затримки сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку чим, відсутні правові підстави для скасування зазначеного податкового повідомлення- рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріально процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Чернівецький окружний адміністративний суд праві встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріал та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а пост суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.І ст. 198, ст.200, п.1 ч.І ст.205, ст.206, ч.2 ст.212, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промітех» - залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.07.2010 року у справі №2а-2340/1- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді:Т.В. Онишкевич

Я.С.Попко

Повний текст виготовлено 03.03.2011 р.