Ухвала суду № 14152597, 22.02.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 р. Справа № 45102/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2009 року у справі за позовом товарної біржі «Галицька» до ДПІ у м. Івано-Франківську про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановила:

У квітні 2009 року товарна біржа «Галицька» звернулася з позовом до ДПІ у м. Івано-Франківську про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0002681700/0 від 20.01.2009 року, №0002681700/1 від 16.02.2009 року, №0002681700/2 від 13.03.2009 року, №0002681700/3 від 16.04.2009 року.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що ДПІ м. Івано-Франківська було проведено виїзну планову документальну перевірку товарної біржі «Галицька» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р., на підставі якої складено акт № 18/23-2/33644915 від 09.01.2009 року.

На підставі акту перевірки начальником ДПІ було видано податкове повідомлення-рішення № 0002681700/0 від 20.01.2009 р., за порушення п. 1.15 ст.1, п.п 8.1.1 п.8.1 ст.8, п.12.3 ст.12, п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІУ від 22.05.2003 р. зі змінами і доповненнями та ст..7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-ІІІ від 12.07.2001 року із змінами та доповненнями.

20.01.2009 р. позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення № 0002681700/0 від 20.01.2009 р. ДПІ в м. Івано-Франківську, згідно якого Товарній біржі «Галицькій» донараховане податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 37661,94 грн., в т.ч. 12553,98 грн. основного платежу та 25107,96 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивачем було подано апеляційну скаргу до ДПІ м. Івано-Франківська 28.01.2009 р. Рішенням ДПІ м. Івано-Франківська від 13.02.2009 р. вирішила податкове - повідомлення рішення № 0002681700/0 від 20.01.2009 р. залишити без змін, а скаргу залишено без задоволення.

ДПІ м. Івано-Франківська було виставлено податкове повідомлення - рішення № 0002681700/1 від 16.02.2009 р.

20.02.2009 р позивачем було подано апеляційну скаргу до ДПА в Івано-Франківській області. Рішенням ДПА в Івано-Франківській області від 10.03.2009 р. вирішила податкове-повідомлення рішення № 0002681700/0 від 20.01.2009 р., залишити без задоволення, а скаргу без змін.

ДПІ м. Івано-Франківська було виставлено податкове повідомлення - рішення № 0002681700/2 від 13.03.2009 р.

19.03.2009 р. позивачем було подано апеляційну скаргу до ДПА України. Рішенням ДПА України від 07.04.2009 р. вирішила податкове - повідомлення рішення № 0002681700/0 від 20.01.2009 р. залишити без змін, а скаргу залишити без задоволення.

16.04.2009 р. ДПІ м. Івано-Франківська було виставлено податкове-повідомлення рішення № 0002681700/3 від 16.04.2009 р.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення незаконними, позивач звернувся до суду.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2009 року позов задоволено. Визнано нечинним податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську за №0002681700/0 від 20.01.2009 року, за №0002681700/1 від 16.02.2009 року, за №0002681700/2 від 13.03.2009 року, за №0002681700/3 від 16.04.2009 року.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 16.12.2008 року до 29.12.2008 року відповідачем, на підставі статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року до 30.09.2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.01.2009 року за №18/23-2/33644915, в якому визначено, що позивачем в порушення пункту 1.15 статті 1, підпункту 8.1.1 статті 8, пункту 12.3 статті 12, пунктів 17.2 статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок не виконання обов'язку податкового агента щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету в розмірі 12 553,98 гривень податку з доходів фізичних осіб - продавців транспортних засобів за біржовими угодами, зареєстрованими позивачем у вказаний період.

20.01.2009 року відповідачем, на підставі вказаного акту прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0002681700/0, яким визначено позивачу податкові зобов'язання за платежем з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в сумі 37 661, 94 гривень, в тому числі основний платіж - 12 553,98 гривень та штрафні санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», - 25 107,96 гривень. 16.02.2009 року, 13.03.2009 року та 16.04.2009 року відповідачем за наслідками розгляду скарг позивача на прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.01.2009 року прийняті податкові повідомлення-рішення за №№0002681700/1, 0002681700/2, 0002681700/3, якими в задоволені скарг позивача відмовлено та визначені вказані податкові зобов'язання та штрафні санкції.

Колегія суддів зазначає, що згідно п. 1.15 ст. 1 «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

В силу п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону податковим агентом є особа, яка нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і утримує податок від суми такого доходу за його рахунок.

Згідно п. 12. 3 ст. 12 цього Закону, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу, а пунктом 12.5 визначено, що податковим агентом при нарахуванні доходів (прибутків), визначених цією статтею, є нотаріус.

Відповідно до ст. ст. 1, 4, 8 - 10, 15 - 16 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а забезпечує, зокрема, створення умов для проведення біржової торгівлі, надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг, при цьому право здійснювати біржові операції на біржі покладено тільки на її членів або брокерів, які зобов'язані провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню і вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі.

Аналіз наведених норм свідчить, що податковим агентом по операціях з об'єктами рухомого майна є юридичні особи які здійснюють посередницькі функції по угодах з рухомим майном або нотаріус, який посвідчує відповідний договір.

Біржа як організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і мету надання послуг в укладенні і юридичному оформленні біржових угод, і саме за надання послуг отримує плату, грошові кошти за реалізоване майно на власний рахунок не отримує і з такого рахунку не виплачує.

Таким чином, товарна біржа в Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб», за ознаками, наведеними у Законі України «Про товарну біржу», податковим агентом не визначена, оскільки посередницьку діяльність у договорах, що укладаються на біржі, не здійснює.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про законність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2009 року у справі №2а-1243/09/0970 без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

В. Каралюс