Ухвала суду № 14152350, 20.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8616/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю:

представника позивача

представника відповідачаБорисюк Л.П.,

Грибан І.О., Ключковича В.Ю.

Леонтовичі М.А.

Капанистого В.І.

Яремина М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2009 року по справі за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000401503/0 від 19.05.2009 р., -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2009 року Дочірня компанія «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000401503/0 від 19.05.2009 р.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000401503/0 від 19.05.2009 р. та податкове повідомлення-рішення № 0000401503/1 від 22.06.2009 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2009 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000401503/0 від 19.05.2009 р., податкове повідомлення-рішення № 0000401503/1 від 22.06.2009 р. винесені ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08.05.2009 р. Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі Івано-Франківської області було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати плати за надра до Державного бюджету за ІІІ квартал 2008 року, за результатами якої складено Акт № 368/15-25560533 від 08.05.2009 р. за затримку граничного строку сплати на 40 календарних днів узгодженого податкового зобовязання в розмірі 128743,51 грн.

На підставі даного акту ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000401503/0 від 19.05.2009 р. про застосування до ГПУ «Львівгазвидобування»штрафної санкції в розмірі 25748,70 грн. за несвоєчасну сплату плати за користування надрами.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що до позивача не можуть бути застосовані положення пп.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки в спірних правовідносинах мала місце не сплата податкового боргу, а розстрочення податкового зобовязання, щоб уникнути створення боргу і затримка по сплаті виникла в термін прийняття податковим органом рішення про надання такого розстрочення.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами визначає Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181-IIІ).

Статтею 1 даного Закону визначено поняття податкового зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пп. 14.1.1 п.14.1 ст. 14 Закону № 2181-ІІІ, розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.

Підставою для розстрочення податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо існування загрози виникнення податкового боргу, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якою відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (пп.14.2.1 п.14.2 ст. 14 Закону №2181-ІІІ).

Рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань у межах одного бюджетного року приймається у порядку відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»,

Згідно пп.14.3.4 ст. 14 Закону № 2181-ІІІ, центральний податковий орган може встановити іншу процедуру затвердження рішень про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань із загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) у межах одного бюджетного року, виходячи з їх сум або видів податків, зборів (обов'язкових платежів).

Приписами пп.14.3.5. ст. 14 Закону № 2181-ІІІ встановлено, рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань на термін, що виходить за межі одного бюджетного року, щодо загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) приймається керівником (заступником) центрального податкового органу за узгодженням з Міністерством фінансів України, а щодо місцевих податків і зборів - керівником податкового органу (його заступником) за узгодженням з фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

У разі коли розстрочення або відстрочення сплати податкових зобов'язань здійснюється на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, у законі про Державний бюджет України або у рішенні про затвердження місцевого бюджету на наступний бюджетний рік мають бути відображені доходи, пов'язані із погашенням розстрочених чи відстрочених податкових зобов'язань.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 вересня 2001 року № 378 затверджено Порядок розстрочення та відстрочення податкових зобовязань платників податків.

Пунктом 3.1 Порядку визначено, для розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань платник податків звертається до підрозділу стягнення податкового боргу органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації або за місцем обліку такого податкового зобов'язання з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, сплату яких просить розстрочити (відстрочити), а також термін розстрочення (відстрочення). При цьому окремо вказуються суми, термін сплати яких ще не настав, а також термін сплати яких вже минув.

Підставою для розстрочення податкових зобовязань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо існування загрози виникнення або накопичення податкового боргу.

Згідно пп. 6.4.1 п.6 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ,податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс.

У випадках, визначених підпунктом "г" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкові вимоги вважаються відкликаними у день прийняття податковим органом рішення про розстрочення або відстрочення податкового боргу чи про досягнення щодо нього податкового компромісу.

Таким чином, вищезазначеними правовими нормами прямо визначено послідовність дій органу державної податкової служби, строки розгляду заяв та прийняття рішення. З моментом прийняття рішення про розстрочення повязується момент нарахування штрафних (фінансових) санкцій (п.п.6.4.1, 6.4.5 Закону України № 2181-ІІІ).

Вивченням матеріалів справи встановлено, що 14.11.2008 р. Дочірня компанія «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»та 17.11.2008 р. ГПУ «Львівгазвидобування»звернулися до ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області з листами № 19/1-011-08780 та № 13-4247 відповідно про розстрочення податкових зобовязань за ІІІ квартал 2008 року, які підлягають сплаті 19.11.2008 р. терміном на 25 календарних місяців (рівними частинами) з 19.11.2008 р. до 28.12.2010 р. щодо плати за користування надрами в розмірі 128743,51 грн.

Розглянувши вищевказані листи, Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі Івано-Франківської області 19.11.2008 р. було направлено лист голові ДПА в Івано-Франківській області Назарову В.О. про надання розстрочки податкового зобовязання по сплаті за користування надрами, оскільки розстрочення податкового зобовязання виходить за межі одного бюджетного року та з зазначенням, що станом на 18.11.2008 р. податковий борг по платі за користування надрами відсутній. При цьому відповіді на дані звернення відповідачем не надавались.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду, що невиконання покладеного Порядком «Про розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків», на відповідача обовязку з прийняття рішення про розстрочення податкового зобовязання чи відмову у розстроченні призвело до порушення строків сплати узгодженого податкового зобовязання позивачем.

Отже, відповідальність за прострочення сплати узгодженого податкового зобовязання - відсутня, так як мало місце не сплата податкового боргу, а розстрочення податкового зобов'язання, щоб уникнути створення боргу. При цьому, судом вірно акцентовано увагу, що затримка по сплаті виникла у термін прийняття податковим органом рішення про надання розстрочення.

Згідно із частиною 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2009 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Л.П. Борисюк

І.О. Грибан

В.Ю. Ключкович Ухвала в повному обсязі складена та підписана 25.01.2011 р.