Ухвала суду № 14152343, 01.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14260/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Літвіної Н.М.,

Суддів: Коротких А.Ю. Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Окант - Україна»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення , -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Окант - Україна»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 29 жовтня 2010 року №0000372305/0.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва звернулася з апеляційною скаргою в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Окант-Україна»з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Мегатрейд-77»за квітень 2010 року.

3а наслідками перевірки складено акт № 3773/23-522-33345850 від 30 серпня 2010 року, яким встановлено, що за результатами автоматизованого співставлення по ТОВ «Окант-Україна»встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового зобов'язання ТОВ «Мегатрейд-77»та сумою податкового кредиту ТОВ «Окант-Україна»за квітень 2010 року та становить 272 036, 53 грн. Причиною розбіжностей є віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ ТОВ «Окант-Україна»в квітні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Мегатрейд-77», яким не задекларовано суму ПДВ в складі податкових зобов'язань за квітень 2010 року. Крім того, встановлено, що причиною даної розбіжності згідно бази АІС ОР є те, що ТОВ «Мегатрейд-77»декларацію з ПДВ за квітень 2010 року до податкового органу, де зареєстрований платник, не подано.

Відповідачем на підставі акту перевірки сформульовано висновок про те, що сума 272 036, 53 грн., не задекларована контрагентом ТОВ «Мегатрейд-77»в складі податкових зобов'язань, не може надати права платнику на формування податкового кредиту звітного періоду.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 29 вересня 2010 року № 0000372305/0, яким ТОВ «Окант-Україна»за порушення п. п. 7.2.3 п. 7.2 та п. п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 408 056, 00 грн., в тому числі сума основного платежу 272 037, 00 грн. та штрафні санкції на суму 136 019, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Мегатрейд-77»було укладено договори купівлі-продажу обладнання №04.03/10 від 04 березня 2010 року, №12.03/10 від 12 березня 2010 року, №26.04/10 від 26 квітня 2010 року, договір поставки №03/03-10 від 03 березня 2010 року.

На умовах даних договорів позивачу були передані у власність товари, які він був зобовязаний прийняти та сплатити повну їх вартість, про що свідчать виписані позивачу податкові накладні від 23 квітня 2010 року №42301, від 23 квітня 2010 року №42302, від 28 квітня 2010 року №42801, від 06 квітня 2010 року №4060, від 09 квітня 2010 року №40901, від 13 квітня 2010 року №41301, від 19 квітня 2010 року №41901.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за вищезазначеними договорами зобовязання ТОВ «Окант-Україна»перед ТОВ «Мегатрейд-77»виконані в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною №ОУ-0000026 від 28 травня 2010 року; видатковою накладною №ОУ-0000030 від 25 червня 2010 року; видатковою накладною № ОУ-0000035 від 05 липня 2010 року; видатковою накладною № ОУ-0000025 від 28 травня 2010 року; видатковою накладною № ОУ-0000031 від 05 липня 2010 року; видатковою накладною № ОУ-0000032 від 05 липня 2010 року; видатковою накладною № ОУ-0000033 від 05 липня 2010 року; видатковою накладною № ОУ-0000045 від 12 серпня 2010 року; видатковою накладною № ОУ-0000015 від 06 квітня 2010 року; видатковою накладною № ОУ-0000016 від 08 квітня 2010 року; видатковою накладною № ОУ-0000017 від 09 квітня 2010 року; видатковою накладною № ОУ-0000019 від 20 квітня 2010 року; видатковою накладною № ОУ-0000023 від 21 травня 2010 року; видатковою накладною № ОУ-0000018 від 13 квітня 2010 року.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно до п. п. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону - платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Виходячи з аналізу вказаних норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неподання звітності з податку на додану вартість контрагентом позивача не є підставою для визначення позивачу податкових зобовязань.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем та його контрагентом виконані всі умови, які б давали право позивачу формувати податковий кредит звітного періоду, зокрема, контрагент позивача на момент виконання вищезазначених договорів був зареєстрований як платник ПДВ та сплатив податок на додану вартість до бюджету.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 04 березня 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: