Постанова № 14151890, 31.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.01.11 12 год. 10 хв.Справа №2а-3823/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Лотової Ю.В.;

при секретарі - Барташ В.О.,

з участю представників:

позивача Коломаченко Г.П. довіреність № 02/02 від 10.01.2011 року,

відповідача Никольської К.Б., довіреність № 1304/9/10-0 від 09.04.2010 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомвідкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» (вул. Героїв Севастополя, буд. 13, м. Севастополь, 99001);доДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, буд. 74, м. Севастополь, 99001); про визнання дій протиправними,

Обставини справи:

23.06.2009 року відкрите акціонерне товариство «Севастопольський морський завод»(далі по тексту позивач або товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (далі по тексту відповідач або ДПІ) про визнання протиправними дій відповідача щодо відображення в акті перевірки № 532/10/23-123/14312370/190 від 18.06.2008 року висновків про завищення позивачем відємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток в розмірі 3427399,00 грн.,у тому числі за 9 місяців 2007 року в розмірі 14704,19 грн., за 2007 рік 3427399,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.06.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1018/09/2770, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 09.07.2009 року закінчено підготовче провадження по справі № 2а-1018/09/2770, справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просив суд визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя щодо зменшення відкритому акціонерному товариству «Севастопольський морський завод»від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 3427399,00 грн., обумовлені висновками акту перевірки № 532/10/23-123/14312370/190 від 18 червня 2008 року про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в розмірі 3427399,00 грн. в тому числі за 9 місяців 2007 року в розмірі 14704,19 грн., за 2007 рік 3427399,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 13.07.2010 року провадження у справі № 2а-1018/09/2770 закрито.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 року апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 13.07.2010 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

17.12.2010 року зазначена справа надійшла до Окружного адміністративного суду міста Севастополя.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.12.2010 року адміністративна справа прийнята до провадження, їй присвоєний № 2а-3823/10/2770.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Вважає, що ця справа повинна розглядатися адміністративним судом, оскільки дії ДПІ щодо зменшення позивачу відємного значення обєкта оподаткування порушують права та інтереси товариства, крім того, висновок відповідача про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР та, як наслідок, завищення відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток таким, що не відповідає вимогам податкового законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у запереченні проти адміністративного позову. Вважає, що провадження у справі повинно бути закрито, предметом розгляду у адміністративній справі не може бути акт перевірки, оскільки він не встановлює прав та обовязків товариства, відповідачем будь-яких рішень з питання, що є предметом розгляду у цій справі, не приймалось. Крім того зазначила, що ДПІ діяло правомірно. (т.1.арк.с. 54-56, т. 2 арк.с. 21-22, 41-42)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши документи і матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

У період з 24.04.2008 по 10.06.2008 державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.12.2007 за наслідками якої було складно акт перевірки № 532/10/23-123/14312370/190 від 18.06.2008 року (далі по тексту Акт перевірки від 18.06.2008 року). В акті перевірки зазначено, що товариством допущено порушення п. 1.32, пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп 5.2.9 п. 5.2 ст. 5, п. 7.6 ст. 7 пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 та ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97), що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 2007 рік на суму 2579600,22 грн. та завищення відємного значення обєкту оподаткування за 9 місяців 2007 року на суму 14704,19 грн. та за 2007 рік на суму 3427399,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.07.2008 № 0000552310/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 2577030,767 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 20616224,54 грн. Зазначене податкове повідомлення рішення було оскаржено позивачем у апеляційному порядку та до суду. У процесі апеляційного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000552310/1 від 12.09.2008, № 00001052310/0 від 02.12.2008, № 0000552310/3 від 07.02.2009.

Постановою Господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-7/097-12/030 від 09.03.2010 податкові повідомлення-рішення № 0000552310/0 від 02.07.2008, № 0000552310/1 від 12.09.2008, № 0000552310/1 від 12.09.2008, № 00001052310/0 від 02.12.2008, № 0000552310/3 від 07.02.2009 визнані протиправними та скасовані. Зазначена постанова суду набрала законної сили 29.04.2010 відповідно до ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду та залишена без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2010 року. (т. 1 арк.с. 118-127, т. 2 арк.с. 12-16)

Крім того, відповідачем були проведені невиїзні документальні перевірки з питань дотримання податкового та іншого законодавства при наданні податкової звітності з податку на прибуток, про що складені акти перевірок, зокрема: за 1 півріччя 2008 року - № 15-140/175/14312370 від 16.09.2008 року, за 2008 рік - № 884/10/15-1/14312370 від 06.05.2009 року, за 1 квартал 2009 року - № 1217/10/15-1/14312370 від 24.06.2009 року, за 1 квартал 2010 року - № 1972/10/15-1/14312370 від 07.07.2010 року, 1 півріччя 2010 року - № 3163/10/15-1/14312370 від 07.10.2010 року, 9 місяців 2010 року - № 3949/10/15-1/14312370 від 22.11.2010 року, відповідно до яких встановлено завищення відємного значення обєкта оподаткування на 3427399,00 грн. Підставою для проведення вказаних невиїзних документальних перевірок та складання актів були висновки Акту перевірки від 18.06.2008 року про завищення товариством відємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток в розмірі 3427399,00 грн. Позивачем були направлені заперечення на вказані акти невиїзних перевірок, але вони були відхилені відповідачем. (т. 1, арк.с. 67-81, 132, т. 2 арк.с. 30-40)

Суд дійшов висновку, що ця справа повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне:

Предметом розгляду у цій справі є дії ДПІ щодо зменшення товариству від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно зі ст. 14 Закон «Про державну податкову службу в Україні» рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Таким чином, можливість оскарження дій суб'єктів владних повноважень органів державної податкової служби передбачено Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Керуючись вищевказаними нормами Закону, позивач оскаржив дії податкового органу щодо зменшення йому від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Жодним законом не передбачено іншого порядку судового оскарження дій ДПІ, які є предметом розгляду у цій справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду адміністративної справи № 5020-7/097-12/030 за позовом відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» до державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень постановою господарського суду м. Севастополя від 09.03.2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2010 року, було встановлено, що позивач був засновником товариства з обмеженою відповідальністю „СТП „Корабел” і товариства з обмеженою відповідальністю „СРК „Севморсудоремонт”, у IV кварталі 2007 року володів 100 % частки у статутних фондах даних товариств.

В окремому податковому обліку фінансових результатів по операціях з цінними паперами та деривативами за 2007 рік позивачем до складу витрат включені витрати на придбання на вторинному ринку долі (корпоративних прав) у статутних фондах ТОВ „СТП „Корабел” і ТОВ „СРК „Севморсудоремонт” на загальну суму 25 536 193,98 грн. (312 367,98 грн. та 28 223 826 грн.).

Передавальним актом про передачу ліквідаційного (приєднувального) балансу ТОВ „СРК „Севморсудоремонт” станом на 02.10.2007, затвердженим рішенням Наглядової ради відкритого акціонерного товариством «Севастопольський морський завод» №04/12/7 від 30.10.2007, ТОВ „СРК „Севморсудоремонт” передані, а товариством прийняті активи та пасиви першого з валютою балансу 51 971 299 грн., за передавальним актом про передачу ліквідаційного (приєднувального) балансу ТОВ „СПТ „Корабел” станом на 09.11.2007, затвердженим рішенням Наглядової ради ВАТ „Севастопольський морський завод” №04/13/7-01 від 30.11.2007, товариством з обмеженою відповідальністю „СТП „Корабел” передані, а ВАТ „Севастопольський морський завод „Севморсудоремонт” прийняті активи та пасиви ТОВ „СТП „Корабел” з валютою балансу 4 024 843,00 грн.

ДПІ вважала, що суми витрат на придбання корпоративних прав ТОВ „СТП „Корабел” і ТОВ „Севморсудоремонт”, у подальшому не можуть привести до отримання доходу внаслідок приєднання вказаних товариств до позивача, що свідчить про завищення позивачем збитків від операцій з цінними паперами (корпоративними правами) за 2007 рік на 4 713 737 грн., та заниження фінансового результату (прибутку) від операцій з цінними паперами (корпоративними правами) на 13 727 262,98 грн. та спричинило заниження валового доходу по стр. 01.4 Декларації з податку на прибуток підприємств „Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами” на суму 13 727 262, 98 грн.

Згідно з положеннями пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

Відповідно до пп. 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами. Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

Згідно із визначенням, наведеним в пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати - це сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у звязку з таким придбанням.

Підпунктом 7.6.5 пункту 7.6 статті 7 цього Закону встановлено, що норми цього пункту поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Корпоративні права, згідно із визначенням, закріпленим в п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Інвестицією відповідно до п. 1.28 ст. 1 зазначеного Закону є господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції. Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З урахуванням зазначеного, суди дійшли висновку, що позивачем правомірно відображено в податковому обліку операцій з цінними паперами (корпоративними правами) витрат товариства на придбання корпоративних прав підприємств.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, правомірність дій позивача по відображенню в податковому обліку операцій з цінними паперами підтверджена судовими рішеннями та додатковому доведенню не підлягає.

А тому, дії ДПІ щодо зменшення товариству відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток на 3427399,00 грн., обумовлені висновками Акту перевірки № 532/10/23-123/14312370/190 від 18 червня 2008 року про завищення відкритим акціонерним товариством «Севастопольський морський завод» відємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток в розмірі 3427399,00 грн. не відповідають вимогам діючого законодавства.

Суд не може погодитись з твердженням представника відповідача, що його дії не порушують прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу», що діяла на момент проведення перевірок товариства, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно з п.п. 1.2. та 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 10.08.2005 року № 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Як було зазначено вище, ДПІ систематично проводяться документальні невиїзні перевірки товариства з одно того самого питання та складаються акти перевірок із зазначенням порушення саме тому, що відповідачем зменшується товариству від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 3427399,00 грн. за результатом діяльності за 2007 рік. Єдиною підставою того, що позивачу не нараховуються штрафні (фінансові) санкції є відсутність у товариства прибутку.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями порушує встановлене п. 6.1. ст. 6 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» право позивача на включення до складу валових витрат суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатом 2007 року.

З огляду на вказане, позовні вимоги товариства підлягають задоволенню у повному обсязі.

Постанова викладена у повному обсязі 04.02.2011 року.

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя щодо зменшення відкритому акціонерному товариству «Севастопольський морський завод» відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток на 3427399,00 грн., обумовлені висновками Акту перевірки № 532/10/23-123/14312370/190 від 18 червня 2008 року про завищення відкритим акціонерним товариством «Севастопольський морський завод» відємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток в розмірі 3427399,00 грн, в тому числі: за 9 місяців 2007 року - в розмірі 14704,19 грн., за 2007 рік в розмірі 3427399,00 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЮ.В. Лотова

Судді:

СуддяЮ.В. Лотова Судді: